Рішення

від 30.05.2018 по справі 183/4510/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4510/17

№ 2/183/590/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Шевченко О.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Агро-Віта 2000 , в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просить розірвати Договір оренди землі, загальною площею 6,810 га, кадастровий номер 1223210500:01:040:0445, укладений 10 березня 2012 року між нею та відповідачем, зареєстрований 31.08.2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 122321054000-398.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 884280 від 28.07.2011 року належить земельна ділянка площею 6,810 га, кадастровий номер 1223210500:01:040:0445, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка перебуває в оренді у ОСОБА_4, на підставі договору оренди земельної ділянки № 01-16-0445, яка належним чином виконує умови договору оренди, в тому числі сплачує орендну плату за 2016 та 2017 роки.

Водночас, на початку вересня 20147 року, позивачу стало відомо, що на земельну ділянку претендує ТОВ Агро-Віта 2000 , яке подало скаргу до комісії Міністерства юстиції, з метою скасування державної реєстрації чинного з ОСОБА_4 договору оренди.

Лише після звернення до суду з позовом про припинення договору оренди, відповідач надав позивачу витяг з договору оренди землі ві 10.03.2012 року, зареєстрованого 31.08.2012 року за № 122321054000398, у відповідності до якого земельна ділянка передана в оренду ТОВ Агро-Віта 2000 строком на 7 років.

Ознайомившись з умовами договору оренди землі, позивач наполягає на тому, що відповідач систематично не сплачує їй оренду плату, як у грошовій, так і в натуральній і відробітковій формі, тому просить розірвати договір, укладений між нею та відповідачем.

13 вересня 2017 року у справі було відкрито провадження суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецьким Д.І., після повторного автоматизованого розподілу справа передана в провадження судді Сороки О.В.

За результатами підготовчого провадження ухвалою суду 26 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав та просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, надала суду пояснення про те, що 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,810 га, кадастровий номер 1223210500:01:040:0445, який зареєстрований 31.08.2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 122321054000-398, також було укладено акт приймання-передачі землі. Договір було укладено строком на сім років з моменту державної реєстрації. В подальшому орендареві стало відомо про наявність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, власником якого є ОСОБА_5, з іншим підприємством, а саме з ОСОБА_4, внаслідок чого ТОВ Агро-Віта 2000 звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою, яка не була задоволена. При цьому представник відповідача наполягала на тому, що на момент державної реєстрації договору оренди землі з ОСОБА_4 чинним був договір оренди землі з ТОВ Агро-Віта 2000 , земля не була передана за актом приймання-передачі, підприємство продовжувало та продовжує сплачувати ОСОБА_5 орендну плату, відповідно до умов підписаного договору оренди землі .

Справа у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

На виконання ухвали про забезпечення доказів, суду надано копію Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 884280, що був виданий 20 грудня 2010 року Новомосковською районною державною адміністрацією, у відповідності до якого ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, являється власником земельної ділянки площею 6,810 га, кадастровий номер 1223210500:01:040:0445, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (т.1 а.с. 68).

31.08.2012 року між головним спеціалістом сектору Державного Земельного кадастру було здійснено державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки площею 6,810 га, кадастровий номер 1223210500:01:040:0445, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за реєстраційним № 122321054000-398 (т. 1 а.с.71, т.2 а.с. 2,3).

Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,810 га., договір укладено строком на сім років (т.2 а.с. 2-4).

Відповідно до умов Договору Відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щороку основну орендну плату у грошовій формі, у розмірі 4,00% від грошової оцінки землі, а також проводити безкоштовну поставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати у розмірі та в порядку, встановленому законодавством.

Сторонами, відповідно до п.5. договору, було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, орендар також повинен підняти вартість орендної плати шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору.

Представником відповідача суду надана довідка, у відповідності, фактично позивач отримала 08.08.2013 року - 7500 грн. в грошовій формі, 25.11.2013 року - 300 грн. в натуральній формі, 26.03.2014 року - 7764 грн. в грошовій формі, 29.04.2014 року - 100 грн. в натуральній формі, 19.03.2015 року - 7764 грн. в грошовій формі, 25.05.2015 року - 168,96 грн. в натуральній формі, 14.01.2016 року - 1770 грн. в грошовій формі (т.2 а.с. 5).

На підтвердження доказів виплати орендної плати представником відповідача надано відомість реєстрації талонів з книжки пайщика за 2013 рік (т. 2 а.с. 6), відомість про виплату 19.03.2015 року грошей ОСОБА_1 у розмірі 7764 грн. (т.2 а.с. 7), про виплату 15 січня 2016 року ОСОБА_1 - 1770 грн. орендної плати (т.2 а.с. 8); відомість про видачу позивачеві 26 березня 2014 року грошей у розмірі 7764 грн. (т. 2 а.с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України , докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України , суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

В силу ст. 82 ЦПК України, позивачем доведено, що відповідачем оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача розміром 0,40 га, яка розташована на території Перещепинської міської ради, товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 взагалі не проводилась, як і не поставлялася солома до садиби позивача, грошова компенсація також не виплачувалась.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вимогами ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Ст.2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.15 Закону України Про оренду землі відносить до істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Зазначеною нормою закону також передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України Про оренду землі встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Так, умовами підписаного між сторонами Договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. П.32 визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Крім того, укладений між сторонами Договору встановлено, що договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди сторін.

Такої згоди між сторонами судом не встановлено, наявність державної реєстрації оренди земельної ділянки з ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не скасована, зазначений договір не визнаний не дійсним.

Договором оренди землі з ТОВ Агро-Віта 2000 встановлено, що він може бути припинений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договором визначено, що його розірвання в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі 4,00% від грошової оцінки землі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік.

Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

П.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Ч.1 ст.14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд не може погодитися, як на підставу розірвання договору оренди посилання позивача на несплату орендної плати протягом дії договору оренди, що не позбавляє її права стягнути заборгованість в судовому порядку, а виходячи з аналізу досліджених доказів (відомостей про виплату орендної плати), та в межах заявлених позовних вимог, суд позбавлений можливості надати оцінку таким доказам з точки зору допустимості та належності.

Аналіз наведених вище норм закону дає суду підстави для розірвання договору оренди, в зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця.

Суду, в силу ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів виконання відповідачем таких істотних умов договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, що являється підставою для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Посилання відповідача на те, що позивач повинна довести обставини неналежного використання земельної ділянки, внаслідок чого було укладено договір оренди з ОСОБА_4, а також довести наявність акту приймання-передачі земельної ділянки, не є предметом розгляду цього спору.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. (т.с. а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 12,76-82,89,141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки, - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 6,810 га, кадастровий номер 1223210500:01:040:0445, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , зареєстрований 31.08.2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 122321054000-398.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Агро-Віта 2000 , код ЄДРПОУ 35601700, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 640 грн. (шістсот сорок грн.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.