Рішення

від 25.06.2018 по справі 466/4868/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/4868/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Павлишин К.І.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідачі садівничий кооператив Алмаз-1 ,

ОСОБА_2

представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4

представники відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7Ф

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до садівничого кооперативу Алмаз-1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення зборів членів садівничого кооперативу Алмаз-1 про прийняття в члени садівничого кооперативу та надання земельної ділянки,

у с т а н о в и в:

У травні 2016 року ОСОБА_1 пред'явила в суд позов садівничого кооперативу Алмаз-1 , третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення зборів членів садівничого кооперативу Алмаз-1 про прийняття ОСОБА_2 в члени садівничого кооперативу та надання їй земельної ділянки.

Як на підставу своїх вимог зазначала, що 27 грудня 2014 року на засіданні зборів членів садівничого кооперативу Алмаз-1 було прийнято рішення про прийняття в члени цього садівничого кооперативу ОСОБА_2 та надання їй земельної ділянки №30, яка знаходиться в цьому кооперативі.

З вказаним рішенням вона не погоджується вважає його незаконним та таким, що порушує її законні права та інтереси, виходячи з наступного.

Її, позивача, батько ОСОБА_9 був членом садівничого кооперативу Алмаз-1 та йому була виділена земельна ділянка №30 у вказаному кооперативі. За життя батько збудував на вищевказаній земельній ділянці будинок №30 та, викупивши його в кооперативу, оформив на нього правовстановлюючі документи.

Згідно реєстраційного посвідчення від 14 грудня 1993 року ОСОБА_9 на праві особистої власності належить садовий будинок №30, розташований в урочище Голоско у м. Львові у садівничому кооперативу Алмаз-1 , на підставі рішення виконкому Львівської міської ради від 29 вересня 1966 року за №642, виписка з протоколу зборів членів товариства від 10.07.1993 року.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України Про кооперацію у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена виникає з моменту державної реєстрації цього майна відповідно до закону.

08 листопада 1997 року її батько помер, про що було видано свідоцтво про смерть І-СГ №093161 від 10 листопада 1997 року.

У передбачені законом строки вона звернулась до державного нотаріуса ОСОБА_10 львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Положеннями ч.5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З метою оформлення спадкового майна після смерті свого батька вона, позивач. неодноразово зверталась до голови садівничого кооперативу Алмаз-1 з заявами про надання інформаційної довідки щодо майна, належного ОСОБА_9, яке знаходиться на території цього кооперативу однак такі її звернення були проігноровані.

Після смерті свого батька вона продовжувала доглядати за будинком №30 та земельною ділянкою, на якій він розташований в садівничому кооперативі Алмаз-1 , оскільки прийняла спадщину та спадкове майно.

Крім цього, загальні збори садівничого кооперативу Алмаз-1 27 грудня 2014 року, на яких було прийнято рішення про прийняття в члени цього кооперативу ОСОБА_2 та виділення їй земельної ділянки, вона вважає незаконними, бо такі збори фактично не скликалися, не проводилися та не було додержано кворуму щодо прийняття оскаржуваного нею рішення.

У травні 2017 року позивач ОСОБА_1 подала до того ж відповідача, а також до залученої до участі в справі в якості відповідача ОСОБА_2 заяву (в порядку ст. 31 ЦПК України), в якій доповнила підстави своїх вимог.

Зокрема, в цій заяві зазначила, що згідно ухвали Львівської міської ради №332 від 23 вересня 1999 року членам садівничого кооперативу Алмаз-1 було передано у приватну власність земельні ділянки в цьому кооперативі згідно додатку, в т.ч. було передано у приватну власність її батькові ОСОБА_9 земельну ділянку №30, площею 512 кв.м, у урочищі Голоско у м. Львові.

На виконання цієї ухвали було видано відповідний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Згідно з ч.2 ст. 78 Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Правові підстави набуття права власності та права користування земельною ділянкою до 1 січня 2002 року визначалися ст. ст. 6, 7 Земельного кодексу України 1990 року.

Відповідно до ст. 6 Земельного кодексу України (у редакції, що була чинною на дату прийняття рішення про надання у власність земельних ділянок) громадяни мають право на одержання у власність земельних ділянок для садівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі одержання їх в спадщину. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Згідно з ст. 49 Закону України Про власність , який був чинний на час отримання ОСОБА_9 у власність земельної ділянки, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом, арбітражним судом, третейським судом.

Аналогічні положення містяться також в ч.2 ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Порядок набуття права користування чи права власності на землю регулювався главою 2 Земельного кодексу України 1990 року.

Так, ст. ст. 17-19 Земельного кодексу 1990 року визначався певний порядок та підстави надання громадянам у користування або власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної влади в межах їх повноважень.

Таким чином, особливість набуття права на земельні ділянки полягає в наявності чітко визначеної в законодавстві процедури, за якою в суб'єктів виникають повноваження щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

Зважаючи, що ні ухвала Львівської міської ради №332 від 23 вересня 1999 року, ні виданий на її підставі державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, не визнані судом недійсними і є чинними та такими, що відповідають вимогам закону, а тому збори садівничого кооперативу Алмаз-1 не могли приймати рішення щодо виділення ОСОБА_2 земельної ділянки №30 в цьому кооперативі.

Згідно свідоцтва про смерть І-СГ №093161 її, позивача, батько ОСОБА_11 помер 08 листопада 1997 року та до часу смерті батька вона проживала разом з ним АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою ЖЕК-505 №173 від 03.04.2000 року.

Після смерті батька ОСОБА_10 львівською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа та вона ОСОБА_1, враховуючи положення ст. ст. 524, 525 527, 529 549 ЦК УРСР, який був чинний на той час, прийняла спадщину і до неї перейшли права володіння і користування спадковим майном.

В судові засідання позивач ОСОБА_8 не з'явилась, хоч про час та розгляду повідомлялась в установленому порядку.

Представник позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, покликаючись на обставини, які викладені в позовній заяві та в заяві (в порядку ст. 31 ЦПК України) від 18.05.2017 року.

Представники садівничого кооперативу Алмаз-1 ОСОБА_6 та ОСОБА_5, яка також представляє інтереси відповідача ОСОБА_2, проти задоволення позову заперечили, посилаючись, зокрема, на те, що позивач ОСОБА_8 не є належним позивачем по справі, оскільки не є і ніколи не була членом садівничого кооперативу Алмаз-1 . Її батько ОСОБА_9 дійсно був членом цього садівничого кооперативу і користувався земельною ділянкою, яка знаходилась в межах виділеної землі з цільовим використанням під садівництво. 08 листопада 1997 року ОСОБА_9 помер та у зв'язку зі смертю відповідно п.1 ст. 8 Статуту садівничого кооперативу Алмаз-1 і чинного законодавства втратив право членства в кооперативі. Позивач ОСОБА_1 могла як спадкоємниця бути прийнята в члени кооперативу за умови її добровільного звернення із заявою про бажання набути членство в кооперативі. Однак з часу смерті свого батька і по даний час вона жодної заяви про це не подавала, з 1997 року не сплачувала членських внесків, членства в кооперативі не набула, незважаючи на те, що правління кооперативу зверталось до ОСОБА_1 25.05.2014 року з відповідним листом про приведення земельної ділянки у порядок відповідно до чинного законодавства та правил добросусідства. Відповідно ОСОБА_2 15 листопада 2014 року звернулась із заявою про прийняття її в члени садівничого кооперативу Алміз-1 та рішенням зборів кооперативу від 27 грудня 2014 року була прийнята в члени кооперативу на загальних засадах. При прийнятті цього рішення було взято до уваги акт обстеження ділянки №30 від 12 квітня 2014 року, яким встановлено відсутність садового будинку, а також те. що земельна ділянка знаходилась в запущеному стані, вкрита бур'яном та поламаними деревами.

Вважають, що посилання позивача ОСОБА_1 на норми спадкового законодавства є безпідставними, оскільки її батько ОСОБА_1 за життя не набув права власності на земельну ділянку та садовий будинок, а тому вона відповідно не набуває права власності на такі об'єкти в порядку спадкування.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явилась та в матеріалах справи міститься заява, з якої убачається, що вона просить розглядати справу без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, представників ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що садівничий кооператив Алмаз-1 , як обслуговуючий кооператив, створений шляхом об'єднання фізичних осіб для надання послуг членам кооперативу з метою провадження їх господарської діяльності. Вказаний садівничий кооператив було утворено на базі садового товариства Алмаз-1 .

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Львівській області АА №722312 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), копія якої долучена до матеріалів справи, садівничий кооператив Алмаз-1 є юридичною особою, організаційно - правова форма за КВЕД-2010 - обслуговуючий кооператив, дата первинної реєстрації 13.10.1995, дата та номер останньої реєстраційної дії - 12.11.2012 №14151200001028415. Місцезнаходження даного садівничого кооперативу: 79058, Львівська область, м.Львів, Шевченківський район, урочище Голоска .

Раніше членом вищезазначеного садівничого кооперативу Алмаз-1 був батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9, в користуванні якого перебувала земельна ділянка №30, на якій був розташований накритий рубероїдом дерев'яний садовий будиночок, площею 9,0 кв.м.

08 листопада 1997 року батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 помер.

Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями в судовому засіданні представників сторін, долученими до справи копіями свідоцтва про смерть ОСОБА_9 І-СГ №093161, копією технічного паспорту на дачу (садовий будинок) №30 в урочище Голоско , кооператив (товариство) Алмаз-1 , який був виготовлений Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 10.11.1993 року.

Як вбачається з пояснень представників садівничого кооперативу Алмаз-1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 27 грудня 2014 року відбулись збори членів цього садівничого кооперативу, на яких з 32 членів кооперативу були присутні 23 особи та на яких розглядалась заява ОСОБА_2 від 15 листопада 2014 року про прийняття її в члени цього кооперативу. Вказаними зборами було прийнято оспорюване позивачем ОСОБА_1 рішення про прийняття ОСОБА_2 в члени садівничого кооперативу Алмаз-1 з виділенням їй земельної ділянки №30, якою до часу своєї смерті в листопаді 1997 року користувався ОСОБА_9

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення зборів членів садівничого кооперативу Алмаз-1 про прийняття в члени садівничого кооперативу ОСОБА_2 та виділення їй в користування земельної ділянки №30, позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що згідно реєстраційного посвідчення, виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 14 грудня 1993 року, дача (садовий будинок) №30, розташована в урочище Голоско в м. Львові, кооператив (товариство) Алмаз-1 , зареєстрована в цілому на ОСОБА_9 на праві особистої власності на підставі рішення виконкому Львівської міської ради від 29.09.1966 р. за №642 та виписки з протоколу зборів членів товариства від 10.07.1993 року. Після смерті батька вона успадкувала зазначений будинок, оскільки звернулась в ОСОБА_10 львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, та продовжувала доглядати за будинком і земельною ділянкою, на якій він розташований. Вказане спадкове майно належить їй з часу відкриття спадщини, а тому збори кооперативу не вправі були розпоряджатись земельною ділянкою, якою раніше користувався її батько.

Однак до матеріалів справи долучена копія протоколу загальних зборів членів садового товариства Алмаз-1 від 10 липня 1993 року, з якого убачається, що на даних зборах не розглядалось питання щодо оформлення права власності на дачу (садовий будинок) на ОСОБА_9, на яке міститься покликання у вищезазначеному реєстраційному посвідченні від 14 грудня 1993 року.

З пояснень представників садівничого кооперативу Алмаз-1 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та долучених до матеріалів справи копій ОСОБА_6 №1 обстеження ділянки №30 та споруд на ній за адресою: м. Львів, Шевченківський р-н, урочище Голоско від 2 квітня 2014 року та акту обстеження земельної ділянки від 25 червня 2016 року, вбачається, що з 1997 року земельна ділянка №30, яка до листопада 1997 року перебувала в користуванні ОСОБА_9 ніким, в т.ч. його близькими чи родичами (спадкоємцями) не доглядалась. Будинок фактично відсутній, за представленими документами будинок №30 не був побудований фундаментально, фундамент був відсутній і руйнування його пройшло природнім шляхом, жодних інших документів на будинок та ділянку №30 на інших власників не було надано за їх відсутністю. Ділянка знаходиться в запущеному стані, вона стала розповсюдженням бур'янів, карантинових хворіб рослин та шкідників, поросла кущами та вкрита суцільним бур'яном висотою до 2 метрів. Старі дерева повалені та зігнивші, огорожа відсутня.

Як випливає з пояснень голови правління садівничого кооперативу Алмаз-1 ОСОБА_6 25 травня 2014 року на адресу ОСОБА_9 - АДРЕСА_2, де проживає позивач ОСОБА_12, скеровувався рекомендований лист, в якому зазначалось, що земельна ділянка №30 в садівничому кооперативі Алмаз-1 , якою користувався за життя ОСОБА_9, після смерті останнього ніяк не використовується, а тому пропонувалось законним спадкоємцям ОСОБА_9 вжити наведені в листі заходи щодо переоформлення земельної ділянки, сплатити заборгованість по оплаті податку на землю та інші цільові внески, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням тощо.

Вказані обставини також підтверджуються копією долученого до справи рекомендованого листа садівничого кооперативу Алмаз-1 від 25 травня 2014 року, який скеровувався на адресу, за якою проживає позивач ОСОБА_8

В поданій в процесі судового розгляду справи заяві (в порядку ст. 31 ЦПК України) від 18 травня 2017 року позивач ОСОБА_1 в обгрунтування своїх вимог також покликалась на те, що згідно ухвали Львівської міської ради №332 від 23 вересня 1999 року членам садівничого кооперативу Алмаз-1 було передано у приватну власність земельні ділянки в цьому кооперативі згідно додатку, в т.ч. було передано у приватну власність її батькові ОСОБА_9 земельну ділянку №30, площею 512 кв.м, у урочищі Голоско у м. Львові. На виконання цієї ухвали було видано відповідний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. Враховуючи те, що ні вищевказана ухвала Львівської міської ради №332 від 23 вересня 1999 року, ні виданий на її підставі державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, не визнані судом недійсними і є чинними та такими, що відповідають вимогам закону, збори садівничого кооперативу Алмаз-1 не могли приймати 27 грудня 2014 року рішення щодо прийняття ОСОБА_2 в члени цього кооперативу та виділення їй земельної ділянки №30.

Суд вважає такі доводи позивача ОСОБА_1 безпідставними, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 23 вересня 1999 року Львівською міською радою дійсно була прийнята ухвала №332 Про передачу у приватну власність членам садівничого кооперативу Алмаз-1 земельних ділянок та надання в постійне користування садівничому кооперативу Алмаз-1 земельних ділянок в урочищі Голоско в м. Львові . Відповідно до додатку до цієї ухвали (п.30) батькові позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_13 була передана у приватну власність земельна ділянка №30 в садівничому кооперативі Алмаз-1 площею 512 кв.м.

На підставі вищевказаної ухвали директором департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради ОСОБА_14 26 липня 2000 року на ім'я ОСОБА_15 було оформлено державний акт на право приватної власності на землю 1- ЛВ №009104.

Вказані обставини підтверджуються долученими до справи копіями ухвали Львівської міської ради №332 від 23 вересня 1999 року та державного акту на право приватної власності на землю 1- ЛВ №009104.

Однак на час винесення вищевказаної ухвали Львівської міської ради №332 від 23 вересня 1999 року та видачі на її підставі державного акту на право приватної власності на землю 1- ЛВ №009104 членство батька позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 в садівничому кооперативі Алмаз-1 було припинено у зв'язку з його смертю, яка настала 08 листопада 1997 року, що підтверджується долученою до справи копією свідоцтва про смерть І-СГ №093161.

З листа директора департаменту містобудування Львівської міської ради ОСОБА_16 від 03.01.2017р. №2403-11 на адресу начальника відділу Держгеокадастру у м. Львові А. Бережницького, начальника архівного відділу Львівської міської ради ОСОБА_17, голови правління садівничого кооперативу Алмаз-1 ОСОБА_6, копія якого долучена до матеріалів справи видно, що в департаменті містобудування відсутня інформація щодо звернення гр. ОСОБА_9 у 1999 році про надання у власність земельної ділянки у садівничому кооперативі Алмаз-1 .

Вищенаведене свідчить про те, що на час своєї смерті ОСОБА_9 не був власником спірної земельної ділянки №30 в садівничому кооперативі Алмаз-1 , та вказана земельна ділянка не входила до складу спадкового майна, на яке відкрилась спадщина.

Крім цього, позивач ОСОБА_1 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що вона в установленому порядку прийняла у спадщину будь-яке майно свого батька, а також доказів того, що вона стала користуватись спірною земельною ділянкою.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних справ та інтересів та позивач ОСОБА_1, на думку суду, обрала спосіб захисту своїх прав, який не передбачений зазначеною статтею ЦК України чи встановлений іншим законом у передбачених таким законом випадках.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у зв'язку з його безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_8 до садівничого кооперативу Алмаз-1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення зборів членів садівничого кооперативу Алмаз-1 про прийняття в члени садівничого кооперативу та надання земельної ділянки - відмовити у зв'язку з його безпідставністю.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 79008, АДРЕСА_3;

відповідачі: садівничий кооператив Алмаз-1 , ідентифікаційний код 23888347, місцезнаходження: 79058, Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, урочище Голоско ;

ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: 34200, Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Рокитне, вул. Комсомольська,12.

Повний текст рішення складено 05 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_18