ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2018р. Справа №914/554/18
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б. при секретарі судового засідання Кірі О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Кробат Україна , Львівська область, Миколаївський район, с.Тростянець,
до Відповідача: Комунального закладу охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області, Львівська область, м.Ходорів,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: ОСОБА_1 районна рада Львівської області, Львівська обл., м.Жидачів,
про: стягнення боргу
ціна позову: 468832,65 грн.
Представники:
Позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 01.07.2017р. б/н);
Відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність від 27.09.2017р. №309);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: не з'явився.
Суть спору.
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кробат Україна до Комунального закладу охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача ОСОБА_1 районної ради Львівської області про стягнення 315908,77 грн. суми основного боргу, 22546,33 трьох відсотків річних та 130377,55 грн. інфляційних втрат; ціна позову 468832,65 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 02.04.2018р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання на 08.05.2018р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 08.05.2018р. суд постановив відмовити в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю Кробат Україна про зміну предмету позову від 04.05.2018р. б/н (вх.№1184/18).
Також, ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 08.05.2018р. суд постановив залучити до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача ОСОБА_1 районну раду Львівської області (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Шашкевича, 2, код ЄДРПОУ 25234118).
Окрім того, ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 08.05.2018р. суд постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; підготовче засідання відкласти на 30.05.2018р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 30.05.2018р. суд постановив задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кробат Україна про зміну предмету позову від 08.05.2018р. б/н (вх.№1236/18).
Окрім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.05.2018р. суд постановив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 19.06.2018.
Розгляд справи по суті відкладено на 27.06.2018р. з причин та підстав, викладених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 19.06.2017р. у даній справі.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .
Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.
Заяв про відвід судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, аналогічні до викладених у позовній заяві, надав оригінали документів, належним чином завірені копії яких долучено до позовної заяви для огляду судом, зазначив про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Позивача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, з'явився, в судовому засіданні представник надав усні пояснення по суті спору, аналогічні до викладених у відзиві на позовну заяву, надав оригінали документів, належним чином завірені копії яких долучено до відзиву на позовну заяву для огляду судом, зазначив про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Відповідача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Представник Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, явка визнавалась обов'язковою, вимог ухвал суду у даній справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.
Позиція Позивача:
Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 315908,77 грн. суми основного боргу, 22546,33 трьох відсотків річних та 130377,55 грн. інфляційних втрат; ціна позову 468832,65 грн.
Позиція Відповідача:
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити Позивачу в його задоволенні з підстав того, що під час дії Інвестиційного договору Ходорівська районна лікарня, розпорядником коштів якої була ОСОБА_1 районна адміністрація Львівської області і, на підставі рішення ОСОБА_1 районної ради Львівської області від 24.11.2016р. №149 Про безоплатну передачу із спільної власності територіальної громади Жидачівського району Львівської області у комунальну власність Ходорівської міської ради об'єднаної територіальної громади бюджетних установ та майна, яке знаходиться на балансі КЗ ОСОБА_1 центральна районна лікарня була безоплатно передана у комунальну власність Ходорівської міської ради, а борг з оплати наданих послуг виник саме в період, коли розпорядником коштів Відповідача була ОСОБА_1 районна адміністрація Львівської області. З підстав наведеного Відповідач зазначає, що вказаний борг повинен бути сплачений з ОСОБА_1 районною радою Львівської області за рахунок коштів районного бюджету.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
За результатами дослідження наданих Учасниками справи доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1.2. та 1.3. Статуту Ходорівської районної лікарні, затвердженого рішенням сесії ОСОБА_1 районної ради від 15.02.2014р. Ходорівська районна лікарня є комунальним закладом ОСОБА_1 районної ради, заснована на спільній власності територіальних громад Жидачівського району Львівської області, її засновником є ОСОБА_1 районна рада Львівської області.
Рішенням ІХ сесії сьомого скликання ОСОБА_1 районної ради Львівської області від 24.11.2016р. №149 Про безоплатну передачу із спільної власності територіальної громади Жидачівського району Львівської області у комунальну власність Ходорівської міської ради об'єднаної територіальної громади бюджетних установ та майна, яке знаходиться на балансі КЗ ОСОБА_1 центральна районна лікарня .
Рішенням Х сесії восьмого скликання Ходорівської міської ради від 26.01.2017р. №715 Про зміну засновника, найменування Ходорівської районної лікарні та затвердження статуту в новій редакції ё серед іншого, змінено найменування Ходорівської районної лікарні на Комунальну установу Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області та змінено її засновника шляхом виключення ОСОБА_1 районної ради та включення Ходорівської міської ради.
Окрім того, Рішенням ХІІ сесії восьмого скликання Ходорівської міської ради від 10.03.2017р. №800 вирішено реорганізувати Комунальну установу Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області шляхом перетворення її в Комунальний заклад охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області.
01.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Кробат Україна (надалі - Позивач, Інвестор, Учасник) та Ходорівською районною лікарнею, правонаступником якої є Комунальний заклад охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області (надалі - Відповідач, Замовник) укладено Договір про інвестиційну діяльність б/н (надалі - Інвестиційний договір), згідно умов якого (п.п.1 - 4) Інвестор за власні кошти відповідно до Договору про надання послуг від 24.06.2008р. в редакції від 29.07.2010р., у 2008 році здійснив реконструкцію котельні Замовника, придбав та встановив прилади та обладнання для виробництва теплової енергії, в тому числі два котли Колві350, здійснив монтаж та наладку даних приладів та обладнання, тим самим привівши котельню Замовника у робочий стан (надалі усі ці дії іменуватимуться Інвестиційним проектом ). Встановлені Інвестором прилади та обладнання для виробництва теплової енергії надалі по Договору іменуватиметься Інвестиційним об'єктом . Реалізація Інвестиційного проекту здійснена за адресою: Львівська область, Жидачівський район, м.Ходорів, вул.Б.Хмельницького, 63 з метою забезпечення можливості отримання Замовником ефективного опалення (з високим рівнем коефіцієнту корисної дії) приміщень Замовника, необхідністю модернізації засобів виробництва теплової енергії, здешевлення вартості її виробництва Замовником за рахунок залучення іноземних інвестицій австрійської компанії ТзОВ Соціо Холдінг ГмбХ , яка є засновником Інвестора.
Пунктом 5 Інвестиційного договору Сторонами засвідчено, що станом на жовтень 2008р. реалізація Інвестиційного проекту здійснена Інвестором у повному обсязі. На момент підписання Договору усі прилади та обладнання для виробництва теплової енергії, що встановлені Інвестором, перебувають в робочому стані та експлуатуються для виробництва теплової енергії для потреб Замовника.
Відповідно до пункту 7. Інвестиційного договору з 01.02.2012р. і до закінчення дії Договору використання Замовником Інвестиційного об'єкта здійснюватиметься ним на умовах оренди, про що з Інвестором укладатимуться відповідні договори оренди згідно вимог чинного законодавства, в тому числі Закону України Про здійснення державних закупівель . Орендна плата за використання Інвестиційного об'єкта повинна буде нараховуватись та сплачуватись щомісячно згідно умов договору оренди з урахуванням кількості виробленої теплової енергії, яка фіксуватиметься приладами обліку теплової енергії. Мінімальний обсяг споживання теплової енергії встановлюється розмірі 780Гкал за один календарний рік.
Згідно пункту 10 Інвестиційного договору несвоєчасне виконання Замовником зобов'язання по сплаті компенсації згідно Договору матиме наслідком нарахування Інвестором відсотків за весь час прострочення платежу в розмір тридцяти відсотків річних.
Інвестиційний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за ним. Строк дії Інвестиційного проекту згідно Договору визначено Сторонами до 15.10.2023р., якщо інший строк не буде визначено Сторонами додатково.
Доповненням до Інвестиційного договору від 01.10.2012р. Сторонами погоджено, що (п.1) Інвестор за власні кошти зобов'язується протягом двох місяців з моменту підписання Доповнення здійснити додаткову інвестицію в розмірі 243857,00 грн. для заміни стальних труб, що втратили пропускну здатність через значне відкладення нерозчинних солей та болота по всіх стояках на поліпропіленові; встановити регулювально-відсічні крани на центральних вводах теплотраси в усі корпуси лікарні; ліквідувати самовільні врізки з метою унеможливлення несанкціонованого відбору теплоносія з системи опалення.
Пунктом 4 Доповнення встановлено, що після здійснення додаткової інвестиції, тобто з моменту підписання акта виконаних робіт, але в будь-якому разі не раніше 01.01.2013р. розмір орендної плати за користування приладами і обладнанням для виробництва теплової енергії зросте на 110,91 грн. за кожну Гкал. Дане збільшення орендної плати діятиме протягом чотирьох років з моменту її запровадження.
На виконання умов укладеного між Сторонами Інвестиційного договору між сторонами 26.10.2012р., 22.01.2013р., 14.02.2014р., 02.02.2015р., 01.03.2016р. та 16.11.2017р. укладено Договори про закупівлю послуг оренди за державні кошти №5-Т, №5, б/н, б/н, №7/Т та №16/11 відповідно, за умовами яких Учасник в порядку та на умовах, визначених Договорами, передавав Замовнику, а Замовник приймав в строкове платне користування визначені в пункті 1.2. вказаних договорів прилади і обладнання для виробництва теплової енергії та зобов'язувався сплачувати Учаснику орендну плату.
Згідно пунктів 1.2. вказаних Договорів майном, що орендується за ними є прилади та обладнання для виробництва теплової енергії, в тому числі два котли Колві 350, які Учасником змонтовано у котельні Замовника за адресою: Львівська область, Жидачівський район, місто Ходорів, вулиця Б.Хмельницького, 63. Усі прилади та обладнання для виробництва теплової енергії, що встановлено у цій котельні, належать на праві власності Учаснику. Встановлення приладів та обладнання для виробництва теплової енергії було здійснено Учасником в межах реалізації інвестиційного проекту відповідно до умов Договору про надання послуг від 24 червня 2008 року (29 липня 2010 року викладеного в новій редакції) та Договору про інвестиційну діяльність від 01 лютого 2012 року.
Пунктом 1.4. Договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 26.10.2012р. №5/Т встановлено, що загальна вартість майна, що орендується, оцінюється Сторонами в 1020000,00 грн.
Ціна (загальна сума) Договору на 2012 рік становить 209424,00 грн. з урахуванням ПДВ та визначається в залежності від кількості виробленої теплової енергії з використанням майна, що орендується. При визначенні орендної плати за Договором Сторони керуються тим, що розмір орендної плати за кожну Гкал виробленої теплової енергії становить 300,00 грн., в тому числі 50,00 грн. ПДВ (пп.5.1. - 5.3.вкзаного Договору).
Згідно пунктів 5.6. та 5.8. Договору планований обсяг виробництва теплової енергії протягом строку дії даного Договору з використанням Замовником майна, що орендується, становить 698 Гкал. Мінімальний обсяг виробництва теплової енергії Замовником з використанням майна, що орендується, протягом строку дії даного Договору встановлюється в розмірі 640 Гкал. У випадку, якщо Замовником буде вироблено теплову енергію в меншому обсязі, ніж це передбачено даним пунктом, Учасник вправі здійснити розрахунок орендної плати за останній місяць 2012р. з урахуванням мінімального обсягу виробництва теплової енергії, передбаченого цим пунктом . Замовник зобов'язується сплачувати орендну плату згідно Договору протягом п'яти банківських днів з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати.
Відповідно до пункту 10.1. даного Договору Договір діє до 31.12.2012р., а в частині невиконаних зобов'язань однією із Сторін - до повного їх виконання.
Пунктом 1.4. Договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 22.01.2013р. №5 встановлено, що загальна вартість майна, що орендується, оцінюється Сторонами в 1265000,00 грн.
Ціна (загальна сума) Договору на 2013 рік становить 409802,00 грн. з урахуванням ПДВ та визначається в залежності від кількості виробленої теплової енергії з використанням майна, що орендується. При визначенні орендної плати за Договором Сторони керуються тим, що розмір орендної плати за кожну Гкал виробленої теплової енергії становить 410,91 грн., в тому числі 68,91 грн. ПДВ (пп.5.1. - 5.3.вкзаного Договору).
Згідно пунктів 5.6. та 5.8. Договору планований обсяг виробництва теплової енергії протягом строку дії даного Договору з використанням Замовником майна, що орендується, становить 997 Гкал. Мінімальний обсяг виробництва теплової енергії Замовником з використанням майна, що орендується, протягом строку дії даного Договору встановлюється в розмірі 780 Гкал. У випадку, якщо Замовником буде вироблено теплову енергію в меншому обсязі, ніж це передбачено даним пунктом, Учасник вправі здійснити розрахунок орендної плати за останній місяць 2013р. з урахуванням мінімального обсягу виробництва теплової енергії, передбаченого цим пунктом. Замовник зобов'язується сплачувати орендну плату згідно Договору протягом п'яти банківських днів з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати.
Відповідно до пункту 10.1. даного Договору Договір діє до 31.12.2013р., а в частині невиконаних зобов'язань однією із Сторін - до повного їх виконання.
Додатковою угодою від 05.02.2014р. до вказаного договору Сторонами погоджено, що даною Додатковою угодою продовжується строк дії Договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 22.01.2013р. №5 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на 2014 рік. Ціна даної додаткової угоди становить 81960,40 грн., угода діє з 01.01.2014р. до 31.03.2014р.
Пунктом 1.4. Договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 14.02.2014р. б/н встановлено, що загальна вартість майна, що орендується, оцінюється Сторонами в 1265000,00 грн.
Ціна (загальна сума) Договору на 2014 рік становить 390320,00 грн. з урахуванням ПДВ та визначається в залежності від кількості виробленої теплової енергії з використанням майна, що орендується. При визначенні орендної плати за Договором Сторони керуються тим, що розмір орендної плати за кожну Гкал виробленої теплової енергії становить 410,91 грн., в тому числі 68,91 грн. ПДВ (пп.5.1. - 5.3.вкзаного Договору).
Згідно пунктів 5.6. та 5.8. Договору планований обсяг виробництва теплової енергії протягом строку дії даного Договору з використанням Замовником майна, що орендується, становить 949389 Гкал. Замовник зобов'язується сплачувати орендну плату згідно Договору протягом п'яти банківських днів з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати або з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати або з моменту підписання між Сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до пункту 10.1. даного Договору Договір діє до 31.12.2014р., а в частині невиконаних зобов'язань однією із Сторін - до повного їх виконання.
Пунктом 1.4. Договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 02.02.2015р. б/н встановлено, що загальна вартість майна, що орендується, оцінюється Сторонами в 1265000,00 грн.
Ціна (загальна сума) Договору на 2015 рік становить 369000,00 грн. з урахуванням ПДВ та визначається в залежності від кількості виробленої теплової енергії з використанням майна, що орендується. При визначенні орендної плати за Договором Сторони керуються тим, що розмір орендної плати за кожну Гкал виробленої теплової енергії становить 545,46 грн., в тому числі 90,91 грн. ПДВ (пп.5.1. - 5.3.вкзаного Договору).
Згідно пунктів 5.6. та 5.8. Договору планований обсяг виробництва теплової енергії протягом строку дії даного Договору з використанням Замовником майна, що орендується, становить 676,4932 Гкал. Замовник зобов'язується сплачувати орендну плату згідно Договору протягом п'яти банківських днів з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати або з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати або з моменту підписання між Сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг
Відповідно до пункту 10.1. даного Договору Договір діє до 31.12.2015р., а в частині невиконаних зобов'язань однією із Сторін - до повного їх виконання.
Пунктом 1.4. Договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 01.03.2016р. №7/Т встановлено, що загальна вартість майна, що орендується, оцінюється Сторонами в 1265000,00 грн.
Ціна (загальна сума) Договору на 2016 рік становить 300000,00 грн. з урахуванням ПДВ та визначається в залежності від кількості виробленої теплової енергії з використанням майна, що орендується. При визначенні орендної плати за Договором Сторони керуються тим, що розмір орендної плати за кожну Гкал виробленої теплової енергії становить 545,46 грн., в тому числі 90,91 грн. ПДВ (пп.5.1. - 5.3.вкзаного Договору).
Згідно пунктів 5.6. та 5.8. Договору планований обсяг виробництва теплової енергії протягом строку дії даного Договору з використанням Замовником майна, що орендується, становить 549,9945 Гкал. Замовник зобов'язується сплачувати орендну плату згідно Договору протягом п'яти банківських днів з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати або з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати або з моменту підписання між Сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг
Відповідно до пункту 10.1. даного Договору Договір діє до 31.12.2016р., а в частині невиконаних зобов'язань однією із Сторін - до повного їх виконання.
Пунктом 1.4. Договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 16.11.2017р. №16/11 встановлено, що загальна вартість майна, що орендується, оцінюється Сторонами в 1265000,00 грн.
Ціна (загальна сума) Договору на 2017 рік становить 312663,49 грн. з урахуванням ПДВ та визначається в залежності від кількості виробленої теплової енергії з використанням майна, що орендується. При визначенні орендної плати за Договором Сторони керуються тим, що розмір орендної плати за кожну Гкал виробленої теплової енергії становить 400,24 грн., в тому числі 66,71 грн. ПДВ (пп.5.1. - 5.3.вкзаного Договору).
Згідно пунктів 5.6. та 5.8. Договору планований обсяг виробництва теплової енергії протягом строку дії даного Договору з використанням Замовником майна, що орендується, становить 781,19 Гкал. Замовник зобов'язується сплачувати орендну плату згідно Договору протягом п'яти банківських днів з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати або з моменту отримання від Учасника відповідного рахунку на сплату орендної плати або з моменту підписання між Сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг
Відповідно до пункту 10.1. даного Договору Договір діє до 31.12.2017р., а в частині невиконаних зобов'язань однією із Сторін - до повного їх виконання.
ОСОБА_4 Договори, Доповнення та Додаткову угоду підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.
На виконання умов укладених Договорів в період з лютого по квітень 2015р., листопада - грудня 2015р. та листопада - грудня 2016р. Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги з оренди на загальну суму 315908,77 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи Актами прийому-передачі наданих послуг від 31.03.2015р. на суму 97757,34 грн., від 20.04.2015р. №4 на суму 65591,57 грн., від 27.04.2015р. №4/1 на суму 21998,40 грн., від 06.11.2015р. №5 на суму 17253,01 грн., від 24.12.2015р. №7 на суму 21704,23 грн. та від 30.12.2016р. №7 на суму 91604,55 грн. ОСОБА_4 приймання-передачі підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.
Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань зі сплати орендної плати у встановлені Договором порядку та строки належним чином не виконано, внаслідок чого утворився борг в розмірі 315908,77 грн. Належні, достатні та допустимі докази повного чи часткового погашення суми вказаного боргу в матеріалах справи відсутні, станом на час розгляду справи Учасниками справи суду не заявлені та не подані.
З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача ОСОБА_5 від 11.07.2017р. вих. №1107/2017-1 із вимогою про сплату 528144,36 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за період з 2015р. по 2017р. ОСОБА_4 претензію надіслано 13.07.2017р. Позивачем Відповідачу, що підтверджується описом вкладення до цінного листа №7903801581230 та фіскальним чеком від 13.07.2017р. б/н, проте залишено останнім без відповіді та реагування. Належні, достатні та допустимі докази задоволення вказаної ОСОБА_5 в матеріалах справи відсутні, станом на час розгляду справи Учасниками справи суду не заявлені та не подані.
З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 315908,77 грн. суми основного боргу, 22546,33 трьох відсотків річних та 130377,55 грн. інфляційних втрат.
У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.7 ст.180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно ч.1 ст.89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Приписами ч1 ст.91 ЦК України визначено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно ч.4 вказаної статті цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно ч.ч.1 та 2 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Приписами ч.3 вказаної статті передбачено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Частиною першою статті 104 ЦК України встановлено .що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до статті 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 1.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
З підстав наведеного суд критично оцінює доводи Відповідача, покладені ним в основу своїх заперечень проти заявлених позовних вимог, оскільки юридична особа - Відповідач у справі не припинялась, щодо неї здійснено зміну власника, перетворення та зміну найменування. Відтак, з врахуванням приписів ч.3 ст.96 ЦК України Комунальний заклад охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області як правонаступник Ходорівської районної лікарні самостійно відповідає за взяті на себе договірні зобов'язання, а також несе відповідальність за порушення порядку і строку їх виконання.
В той же час, до Комунального закладу охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області, як до правонаступника Комунальної установи Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області, перейменованої з Ходорівської районної лікарні в силу приписів статті 104 ЦК України перейшли все майно, права та обов'язки Ходорівської районної лікарні, в тому числі й за Інвестиційним договором та Договорами про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 26.10.2012р. №5-Т, від 22.01.2013р. №5, від 14.02.2014р. б/н, від 02.02.2015р. б/н, від 01.03.2016р. №7/Т та від 16.11.2017р. №16/11. Відтак, особою, яка має відповідати за порушення порядку і строку оплати орендної плати є саме Відповідач у справі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у рішенні Господарського суду від 30.10.2017р. у справі №914/1815/17.
Враховуючи викладене, зміна засновника, зміна найменування та перетворення Відповідача не виправдовує його бездіяльність як Замовника послуг за Договорами і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р.).
При цьому, вказане не суперечить правовій позиції, викладеній в рішенні Господарського суду від 30.10.2017р. та ухвалі Господарського суду від 21.02.2018р. у справі №914/1815/17, яка долучена Відповідачем до клопотанні від 13.04.2018р. вих. №99 (вх. №1048/18 від 23.04.2018р.), оскільки суд у згаданих судових рішеннях дійшов висновків про те, що визначена судом заборгованість підлягає стягненню за рахунок коштів районного бюджету Жидачівського району.
Суд звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 30.10.2017р. у справі №914/1815/17 присуджено до стягнення суму боргу та штрафних санкцій саме з Комунального закладу охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області, а не з розпорядника бюджетних коштів, оскільки договірне зобов'язання виникло саме між Комунальним закладом охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області та ТзОВ Львівгаз збут на підставі укладеного між цими сторонами Договору на постачання природного газу від 10.04.2016р. №11410KL7NIFB016.
Відтак, самостійне здійснення Відповідачем функцій розпорядника бюджетних коштів чи делегування в силу Закону таких повноважень іншим особам жодним чином не впливає на обов'язок Відповідача виконувати взяті на себе договірні зобов'язання за Інвестиційним договором та Договорами про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 26.10.2012р. №5-Т, від 22.01.2013р. №5, від 14.02.2014р. б/н, від 02.02.2015р. б/н, від 01.03.2016р. №7/Т та від 16.11.2017р. №16/11, а також нести відповідальність за порушення порядку і строку їх виконання.
В той же час суд зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 30.10.2017р. у справі №914/1815/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до відповідача: Комунального закладу охорони здоров'я «Ходорівська міська лікарня» Ходорівської міської ради Львівської області, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 районна державна адміністрація, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 районна рада Львівської області, про стягнення 231 992,52 грн., яке набрало законної сили, встановлено наступні обставини:
Відповідно до п.1.2. та п.1.3. Статуту Ходорівської районної лікарні даний заклад охорони здоров'я був комунальним закладом ОСОБА_1 районної ради, заснований на спільній власності територіальних громад Жидачівського району Львівської області, а засновником була ОСОБА_1 районна рада Львівської області. Згідно з рішенням IX сесії ОСОБА_1 районної ради Львівської області VII-го скликання від 24.11.2016 року № 149 "Про безоплатну передачу із спільної власності територіальних громад Жидачівського району Львівської області у комунальну власність Ходорівської міської ради об'єднаної територіальної громади бюджетних установ та майна, які знаходяться на балансі КУ "ОСОБА_1 центральна районна лікарня» , безоплатно передано із спільної власності територіальних громад Жидачівського району Львівської області у комунальну власність Ходорівської міської ради об'єднаної громади бюджетні установи та майно, які знаходяться на балансі КУ "ОСОБА_1 центральна районна лікарня» , в тому числі Ходорівську районну лікарню , з якою ТзОВ «Львівгаз збут» уклало договір на постачання природного газу від 10.04.2016 року № 11410КІЛЖРВ016. У відповідності до рішення X сесії Ходорівської міської ради VІІ-го скликання від 26.01.2017 року № 715 "Про зміну засновника, найменування Ходорівської районної лікарні та затвердження Статуту в новій редакції» : змінено засновника Ходорівської районної лікарні шляхом виключення засновника ОСОБА_1 районної ради (код ЄДРПОУ 25234118) та включення Ходорівської міської ради (код ЄДРПОУ 26269449) засновником; змінено найменування закладу охорони здоров'я Ходорівської районної лікарні на Комунальна установа «Ходорівська міська лікарня» Ходорівської міської ради Львівської області та затверджено Статут у новій редакції. До моменту проведення державної реєстрації Статуту Комунальної установи «Ходорівська міська лікарня» Ходорівської міської ради Львівської області засновником Ходорівської районної лікарні була ОСОБА_1 районна рада Львівської області, а фінансування даної установи охорони здоров'я проводилося з районного бюджету… .
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд взяв до уваги, що, згідно ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (із змінами та доповненнями), що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97р.
Перевіривши правильність розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат за заявлений Позивачем період, суд встановив, що такий проведено Позивачем невірно, оскільки Позивачем допущено арифметичні помилки при обчисленні сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а також не враховано приписів пунктів 5.8. Договорів про закупівлю послуг оренди за державні кошти від 26.10.2012р. №5-Т, від 22.01.2013р. №5, від 14.02.2014р. б/н, від 02.02.2015р. б/н, від 01.03.2016р. №7/Т та від 16.11.2017р. №16/11 щодо строку виконання Відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг протягом п'яти банківських днів і норми ч.5 ст.254 ЦК України щодо випадку, коли останній день виконання зобов'язання припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день.
З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 22546,33 грн. трьох відсотків річних та 130377,55 грн. інфляційних втрат за період з 08.03.2015р. по 27.03.2018р. підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача 22261,43 грн. трьох відсотків річних та 118652,03 грн., інфляційних втрат. В решті позову в цій частині позовних вимог слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, беручи до уваги наявність вини Відповідача щодо несплати орендної плати згідно умов Договору, перевіривши розрахунок сум нарахованої орендної плати, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 315908,77 грн. суми основного боргу, 22546,33 грн. трьох відсотків річних та 130377,55 грн. інфляційних втрат за порушення порядку і строку оплати орендної плати є частково мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача 315908,77 грн. суми основного боргу 22546,33 грн. трьох відсотків річних та 118652,03грн. інфляційних втрат. В решті позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Нормою статті 7 Закону України Про Державний Бюджет України на 2018 рік установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.
Як доказ сплати судових витрат Позивачем подано Платіжне доручення від 26.03.2018р. №3909 про сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 7032,49 грн.
Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 7032,49 грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору. Належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту здійснення інших судових витрат Позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, недоведення Відповідачем розміру понесених у справі судових витрат суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 7032,49 грн. слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 6852,33 грн. судового збору, в решті судові витрати залишити за Позивачем.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п.1,3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 759, 762, 785, 795 Цивільного кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області (81750, Львівська область, Жидачівський район, м.Ходорів, вул.Б.Хмельницького, буд.63; ідентифікаційний код 20763846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кробат Україна (81614, Львівська область, Миколаївський район, с.Тростянець, вул.Зелена, буд.1; ідентифікаційний код 33839872) 315908,77 грн. суми основного боргу 22261,43 грн. трьох відсотків річних, 118652,03 грн. інфляційних втрат та 6852,33 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.07.2018р.
Суддя Фартушок Т. Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2018 |
Оприлюднено | 06.07.2018 |
Номер документу | 75134472 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Фартушок Т. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні