Ухвала

від 02.07.2018 по справі 911/274/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/274/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Заступника прокурора Київської області

01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2

в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

01196, пл. Лесі Українки, буд. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00022533

до: 1) Обухівської районної державної адміністрації

08701, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, буд. 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04054725

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП"

01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 58, нежиле приміщення № 1-Б, В ЛІТ.А, оф. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39755924

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Громадська організація Яхт-клуб Борей

08711, Київська обл., Обухівський район, смт Козин, вул. Партизанська, буд. 2, код ЄДРПОУ 19410930

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_3

01033, АДРЕСА_1

2) ОСОБА_4

88015, АДРЕСА_2

3) ОСОБА_5

АДРЕСА_4

4) ОСОБА_6

АДРЕСА_5

5) ОСОБА_7

АДРЕСА_6

6) ОСОБА_8

03049, АДРЕСА_3

7) ОСОБА_9

03049, АДРЕСА_3

8) ОСОБА_10

АДРЕСА_7

9) ОСОБА_11

77542, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, с. Кропивник

10) ОСОБА_12

АДРЕСА_8

про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

за участю представників:

прокурор - Івашин О.Є. (службове посвідчення № 031867 від 02.02.2015);

позивача - не з'явився;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - Литвиненко В.В. (посвідчення адвоката НОМЕР_1 від 18.12.2008);

третіх осіб - не з'явились;

встановив:

До господарського суду Київської області (вх. № 285/18 від 09.02.2018) надійшла позовна заява Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2018 суддею Мальованою Л.Я. відкрито провадження у справі № 911/274/18 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третіх осіб та призначено підготовче засідання на 28.02.2018.

У підготовчому засіданні 28.02.2018 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалфі Девелопмент Груп" подано заяву про відвід судді Мальованої Л.Я. у зв'язку з недопустимістю повторної участі судді у розгляді справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалфі Девелопмент Груп" про відвід судді задоволено.

Матеріали справи № 911/274/18 передано до відділу автоматизованого розподілу для визначення складу суду.

Розпорядженням № 22-АР від 02.03.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/274/18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2018 для розгляду справи № 911/274/18 визначено суддю Зайця Д.Г.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2018 задоволено заяву судді Зайця Д.Г. про самовідвід.

Матеріали справи № 911/274/18 повторно передано до відділу автоматизованого розподілу для визначення складу суду.

Розпорядженням № 26-АР від 29.03.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/274/18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2018 для розгляду справи № 911/274/18 визначено суддю Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2018 призначено підготовче засідання на 26.04.2018, встановлено прокурору і позивачу строк для подання суду заперечень на відповідь на відзив та встановлено строк третім особам для подання пояснень третіх осіб.

25.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення (вх. № 8236/18) прокуратури Київської області де, зокрема, зазначено, що відзиви на позовну заяву відповідача 1 та відповідача 2 не відповідають вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2018 відкладено підготовче засідання, повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 31.05.2018, продовжено відповідачам строк для подання суду відзиву на позовну заяву, продовжено прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив, продовжено третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача строк для подання пояснень третьої особи, встановлено учасникам справи строк для подання відповіді на пояснення третіх осіб суду та надіслання їх копій іншим учасникам справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання до 22.06.2018 та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" надати суду відомості про обсяг повноважень його представника ОСОБА_13 з представлення інтересів сторони у суді.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява Громадської організації Яхт-клуб "Борей" (вх. № 11862/18 від 21.06.2018) про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшли пояснення Громадської організації Яхт-клуб "Борей" (вх. № 11874/18 від 22.06.2018) щодо позову.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява (вх. № 11882/18 від 22.06.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" про застосування строку позовної давності.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 1188/18 від 22.06.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 31.05.2018.

У підготовче засідання з'явився прокурор та представник відповідача 2, інші учасники справи не з'явились.

У судовому засіданні 22.06.2018 за результатами розгляду заяви Громадської організації Яхт-клуб "Борей" про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ухвалою суду залучено вказану особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, представника третьої особи допущено до участі у судовому засіданні.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 11874/18) третьою особою ОСОБА_4 подано заяву, у якій, зокрема, порушені процесуальні питання щодо того, що дана справа не відноситься до юрисдикції господарських судів та має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, у цій частині, заяву розглянуто у судовому засіданні 22.06.2018.

У судовому засіданні 22.06.2018 розглянуто питання належності даної справи до юрисдикції господарських судів, у цілому, у тому числі, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № № 911/4111/16, що здійснені після відкриття провадження у даній справі.

У судовому засіданні 22.06.2018 судом розглянуто питання про відповідність даної справи вимогам статті 21, частини 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

За результатами розгляду у судовому засіданні 22.06.2018 питань віднесення позовних вимог до юрисдикції господарського суду, враховуючи заявлені прокурором позовні вимоги, ухвалою від 22.06.2018 встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви відносно об'єднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства та відкладено підготовче судове засідання на 02.07.2018.

27.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора на виконання ухвали господарського суду Київської області від 22.06.2018 надійшли письмові пояснення (вх. № 12261/18).

У судове засідання 02.07.2018 з'явились прокурор та представник відповідача - 2, розглянуто питання належності даної справи до юрисдикції господарських судів, у цілому, у тому числі, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, що здійснені після відкриття провадження у даній справі.

Прокурор стверджував, що спір у даній справі пов'язаний з порушенням цивільних прав держави та безпосередньо Київської обласної державної адміністрації як органу, уповноваженого від імені держави розпоряджатися земельними ділянками водного фонду, у зв'язку з вибуттям таких земель у приватну власність на підставі спірних розпоряджень. Позовні вимоги спрямовані як на оскарження правової підстави вибуття спірного майна з володіння законного власника і зміни його цільового призначення, так і на його витребування з чужого незаконного володіння, зважаючи на те, що перші набувачі відчужили його на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Амалфі Девелпмент груп , яке на час розгляду позову є власником спірних земельних ділянок.

Таким чином, у позові об'єднані позовні вимоги, що пов'язані між собою, не можуть бути роз'єднані та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відносно тверджень, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16, прокурор зазначив, що у даній справі інші обставини, а саме: на момент подання позову у даній справі, власником спірних земельних ділянок є Товариство з обмеженою відповідальність Амалфі Девелпмент груп , що підтверджується свідоцтвом про право власності № 45436063 від 09.10.2015, а не фізична особа, як у справі № 911/4111/16.

Крім того, оскаржувані у даній справі розпорядження вже реалізовані після отримання першими набувачами - фізичними особами державних актів на право власності, шляхом укладення договорів купівлі-продажу і набуття на спірні землі права власності юридичною особою, враховуючи наведене, всі заявлені позовні вимоги є однорідними і повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.

Представником відповідача-2 підтримано врахування позиції Великої Палати Верховного Суду.

Зважаючи на встановлені обставини, у судовому засіданні 02.07.2018, за участі присутніх прокурора та представника відповідача 2, з'ясовувалось питання, чи відноситься дана справа до предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів.

За позовною заявою прокурора заявлено три позовні вимоги:

- про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 № 36 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради".

- про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 13.05.2009 № 588 "Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_16 з "ведення особистого селянського господарства" на "ведення індивідуального садівництва" в адміністративних межах Козинської селищної ради".

- про витребування на користь держави в особі Київської обласної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" земельної ділянки площею 8,0000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, вартістю 47508,56 грн., яка розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Позов обґрунтовано тим, що Обухівська районна державна адміністрація незаконно розпорядилася землями водного фонду площею 14,0000 га, оскільки межі смт Козин не встановлені, а земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту, тобто, вона не є розпорядником даних земель, в розумінні статті 122 Земельного кодексу України та всупереч вимогам статті 84 Земельного кодексу України.

Крім того, Обухівська районна державна адміністрація змінила цільове призначення спірних земельних ділянок, на підставі технічної документації, а не проекту відведення земельних ділянок, як це встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб .

Оскільки, земельні ділянки незаконно передані у власність громадянам та, в подальшому, перейшли у власність приватної юридичної особи за рахунок земель водного фонду на підставі спірних рішень, заявляється про витребування земельної ділянки у юридичної особи, керуючись статтею 388 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що право власності на земельну ділянку, яку було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем.

Враховуючи наведене, прокурором заявлено віндикаційний позов з вимогою витребування на користь держави в особі Київської обласної адміністрації з незаконного володіння земельної ділянки площею 8,0000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, вартістю 47508,56 грн., яка розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Оскільки, перші дві позовні вимоги стосуються цивільних прав фізичних осіб, у судовому засіданні, за участі представників учасників справи, обговорено та встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

У такому випадку, позовну вимогу про визнання рішеннь незаконними можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що прокурор звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 № 36, від 13.05.2009 № 588, такий спір є приватноправовим та, вирішуючи питання про те, чи відноситься справа до юрисдикції господарських судів чи до юрисдикції загальних судів, суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Одночасно, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних саме із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду.

Згідно з статтею 21 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ.

Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Обухівська районна державна адміністрація у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема, наданні земельних ділянок громадянам у власність та зміну цільового призначення, діє як орган через який реалізуються повноваження власника земельних ділянок та вступає з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.

Згідно з частиною 2 статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи, у визначеному законом порядку, набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок є цивільно-правовими.

Відтак, для віднесення справи до своєї юрисдикції, господарському суду необхідно визначити, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за умов участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку, вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексуУкраїни та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/4112/16.

Враховуючи, що прокурор звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 № 36 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради"; про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 13.05.2009 № 588 "Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_16 з "ведення особистого селянського господарства" на "ведення індивідуального садівництва" в адміністративних межах Козинської селищної ради", суд, під час розгляду заявлених позовних вимог, виходить із суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин, а перші дві позовні вимоги, хоч і не заявлені безпосередньо до фізичної особи, проте, за характером спірних правовідносин стосуються прав та інтересів такої фізичної особи у цивільних правовідносинах з права власності на майно - земельну ділянку, відтак, ці питання підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки фізичних осіб, третя ж позовна вимога про витребування земельної ділянки у юридичної особи може бути віднесена до юрисдикції господарських судів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16.

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості земельних спорів за участю фізичних осіб викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищезазначене та матеріали справи, суд дійшов висновку, що спір щодо позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 № 36 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради"; про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 13.05.2009 № 588 "Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_16 з "ведення особистого селянського господарства" на "ведення індивідуального садівництва" в адміністративних межах Козинської селищної ради виник у цивільних правовідносинах уповноваженого органу та громадянина щодо передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та зміни її цільового призначення, відноситься до юрисдикції загальних судів та підлягає розгляду в Обухівському районному суді Київської області.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на вказане, прокурором, при поданні даного позову до суду, порушені правила об'єднання позовних вимог, що виявлено судом на стадії підготовчого провадження, в наслідок чого, ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2018 прокурору надано час, для реалізації його процесуальних прав на роз'єднання позовних вимог.

Одночасно, судом враховано, що з огляду на підстави позову, відсутні підстави для застосування судом положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо роз'єднання позовних вимог з власної ініціативи.

Відповідно до частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства; розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

Прокурором не подане клопотання про роз'єднання позовних вимог, більше того, прокурор наполягав на спільному їх розгляді, вказане сприймається судом, з огляду на те, що позовна вимога до відповідача 2 - юридичної особи, яка може бути розглянута господарським судом, є похідною вимогою до основної, що підлягає розгляду за правилами іншого судочинства, відтак, роз'єднання позовних вимог у даній справі без згоди на це прокурора, закриття провадження за вимогами, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та вирішення похідної вимоги до вирішення основної - не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Крім того, у судовому засіданні, прокурору роз'яснено процесуальне право про можливість повторного звернення до суду з позовною вимогою про витребування на користь держави в особі Київської обласної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" земельної ділянки площею 8,0000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, вартістю 47508,56 грн., яка розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

При вирішенні питання про віднесення даної справи до юрисдикції господарських судів, судом враховані правові позиції, що викладені в постановах пленуму Вищого господарського суду України: "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 та "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6, у частині, що не суперечить чинній редакції Господарського процесуального кодексу України.

Також, судом враховано, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Проаналізувавши практику Європейського суду, судом взято до уваги рішення від 19 лютого 2009 року (справа Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Здійснення правосуддя судом, встановленим законом, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність. (Рішенняя Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії", Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Зважаючи на вказане, надаючи правову оцінку доказам, що надані суду, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується з частиною 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України про те, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

При поданні даного позову, прокурором сплачено судовий збір у розмірі 5286,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з статтею 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак, прокурор наділений правом на подання суду відповідної заяви про вирішення судом питання про повернення судового збору.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 20, 123, 173, 226, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов Заступника прокурора Київської області ( 01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації ( 01196, пл. Лесі Українки, буд. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00022533) до: Обухівської районної державної адміністрації ( 08701, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, буд. 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04054725), Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАЛФІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" ( 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 58, нежиле приміщення № 1-Б, В ЛІТ.А, оф. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39755924) про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук