Постанова

від 04.07.2018 по справі 922/3505/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р. Справа № 922/3505/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Барбашова С.В.

секретар судового засідання Казакова О.В.

за участі

прокурора - не з'явився

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - ОСОБА_2

третіх осіб - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» , м. Вовчанськ, Харківська область (вх. № 767 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2018 (повний текст складено19.03.2018) у справі № 922/3505/17

за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області, м. Чугуїв, в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків

3-і особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1. Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, м. Харків

2. Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство", м. Вовчанськ

до 1. Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, м. Вовчанськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж", м. Харків

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (позивач) до 1. Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач 1) та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" (відповідач 2) згідно якої просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації "Про затвердження землевпорядної документації та про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ Технологічна група "Екіпаж"" для рекреаційних цілей від 25.12.2003 № 396;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації "Про надання дозволу ТОВ Технологічна група "Екіпаж"" на внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.02.2008 №116;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, який 31.12.2003 укладено між Вовчанською райдержадміністрацією та ТОВ Технологічна група "Екіпаж", який зареєстровано 04.03.2004 у Книзі Державної реєстрації договорів оренди за № 9 та 31.12.2003 посвідчено приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області за реєстром № 4017;

- визнати недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.02.2008, яка зареєстрована 27.10.2008 у Книзі Державної реєстрації договорів оренди за № 040869000346 та 06.02.2008 посвідчена приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області;

- витребувати з незаконного користування ТОВ Технологічна група "Екіпаж" земельну ділянку площею 1,6668 га (к.н. 6321655800:01:005:0008), яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та повернути її віддання держави в особі Харківської обласної державної адміністрації.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2018 у справі № 922/3505/17 (суддя Буракова А.М.) в задоволенні позовних вимог Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області відмовити повністю.

В задоволенні позовних вимог Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" відмовлено повністю.

Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2018 у справі № 922/3505/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації "Про затвердження землевпорядної документації та про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ Технологічна група "Екіпаж"" для рекреаційних цілей від 25.12.2003 № 396;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації "Про надання дозволу ТОВ Технологічна група Екіпаж"" на внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.02.2008 №116;

- визнати недійсним договір № 9 оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ Технологічна група "Екіпаж" та Вовчанською райдержадміністрацією 31.12.2003;

- визнати недійсною угоду про внесення змін до договору № 9 оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ Технологічна група "Екіпаж" та Вовчанською райдержадміністрацією 31.12.2003;

- витребувати з незаконного користування ТОВ Технологічна група "Екіпаж" земельну ділянку площею 1,6668 га (к.н. 6321655800:01:005:0008), яка розташована за межами населених пунктів та повернути її віддання держави в особі Харківської обласної державної адміністрації.

В обґрунтування викладених вимог скаржник посилається на порушення, допущені Вовчанською РДА при прийнятті рішення щодо надання в оренду ТОВ ТГ Екіпаж , а також зазначає, що Вовчанська РДА при вирішенні питання щодо надання в користування ТОВ ТГ Екіпаж земельної ділянки на умовах оренди не врахувала численні порушення законодавства при оформленні відповідної документації, допустила наявність в договорі оренди положень, які суперечили чинному законодавству та не передбачали досягнення домовленості сторін по суттєвим умовам взаємовідносин, тим самим перевищила свої повноваження. Також, скаржник зазначає про те, що ТОВ ТГ Екіпаж грубо порушило умови договору і вимоги чинного природоохоронного законодавства, що призвело до фактичної зміни цільового призначення земель лісового фонду.

У зв'язку із знаходженням судді Медуниця О.Є. на лікарняному, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 14.05.2018 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи № 922/3505/17: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Барбашова С.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" (2-й відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство" без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2018 у справі № 922/3505/17 - без змін.

2-й відповідач стверджує, що ДП "Вовчанське лісове господарство" не мало на дану земельну ділянку ніяких правовстановлюючих документів на право користування; посилається на те, що зміна цільового призначення (категорії) даної земельної ділянки не відбулась;. 2-й відповідач вважає, що умови спірного договору оренди ніяким чином не обмежують лісогосподарської діяльності ДП "Вовчанське лісове господарство". Щодо погодження з лісгоспом надання земельної ділянки більш ніж на 10 років, 2-й відповідач посилається на висновок директора ДП "Вовчанське лісове господарство" від 27.11.2003 про погодження передачі в оренду даної земельної ділянки ТОВ ТГ Екіпаж строком на 49 років.

Харківська обласна державна адміністрація (позивач) надала пояснення по справі, в яких не погоджується з рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2018 у справі № 922/3505/17, вважає, що воно прийнято з неправильною оцінкою наданих доказів та встановлених юридичних фактів, а також з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Позивач просить задовольнити апеляційну скаргу Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» , скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2018 у справі № 922/3505/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач зазначає про те, що спірні розпорядження та укладений на їх підставі договір оренди від 31.12.2003 не відповідають вимогам та приписам земельного, лісового та водного законодавства, в зв'язку з чим позивач вважає, що спірна земельна ділянка, що перебуває в державній власності, була передана Вовчанською РДА в оренду ТОВ ТГ Екіпаж незаконно, з порушенням вимог законодавства та з перевищенням наданих законом владних повноважень.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 розгляд апеляційної скарги ДП "Вовчанське лісове господарство" призначено на 04.06.2018.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 розгляд апеляційної скарги ДП "Вовчанське лісове господарство" відкладено на 20.06.2018.

15.06.2018 від заступника керівника Чугуївської міської прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура погоджується з рішенням суду першої інстанції в силу положень ст.ст. 8, 42 Лісового кодексу України, ст. 50, ч. 1 ст. 57, ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України та зазначає про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2018 у справі № 922/3505/17.

Заступника керівника Чугуївської міської прокуратури також просив розглянути справу без участі прокуратури.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 розгляд апеляційної скарги ДП "Вовчанське лісове господарство" відкладено на 04.07.2018.

В призначене судове засідання 04.07.2018 прокурор, 1-й відповідач та треті особи не з'явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 270 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників прокурора, 1-го відповідача та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 25.12.2003 № 396 "Про затвердження землевпорядної документації та про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ технологічній групі "Екіпаж" для рекреаційних цілей було затверджено землевпорядну документацію, розроблену Вовчанською приватною фірмою "ОРІОН", та, враховуючи згоду Держлісгоспу, передано в оренду терміном на 49 років ТОВ технологічній групі "Екіпаж", у якого створено спеціалізований лісогосподарський підрозділ, земельну ділянку площею 1,6668 га із земель лісового фонду (квартал 103, виділи 11, 13, 22, згідно матеріалів лісовпорядкування Старосалтівського лісництва Вовчанського ДЛГ), яка знаходиться на території Старосалтівської селищної ради, за межами населених пунктів для рекреаційних цілей, без зміни її цільового призначення.

На виконання вказаного розпорядження, 31.12.2003 між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та ТОВ технологічна група "Екіпаж" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), посвідчений 31.12.2003 приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області та зареєстрований в реєстрі за № 4017. Також, даний договір був зареєстрований у Книзі Державної реєстрації договорів оренди № 4 у Харківській регіональній філії за № 9 від 04.03.2004 р. по Старосалтівській селищній раді.

Згідно п.1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в оренду (довгострокове платне володіння і користування) земельну ділянку із земель лісового фонду (квартал 103, виділи 11, 13, 22, згідно матеріалів лісовпорядкування Старосалтівського лісництва Вовчанського Держлісгоспу Харківської області) площею 1,6668 га, розташовану за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, для рекреаційних цілей, яка знаходиться в розпорядженні Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області.

Пунктом 1.2. договору було визначено, що земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.1.3. договору в оренду передається земельна ділянка площею 1,6668 га, вкрита лісом з галявинами, ґрунти на ділянці переважно пісчані, у такому якісному стані: бал бонітету - не визначений, склад гумусу не визначений, еродованість - 1%, згідно з довідкою, виданою Вовчанським районним відділом земельних ресурсів Харківської області 30.12.2003 року за № 1279.

Пунктом 1.5. договору було передбачено, що зазначена земельна ділянка повинна бути передана в оренду по акту прийому - передачі, який оформлюється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору.

У п.2.1. договору була визначена мета використання земельної ділянки: земельна ділянка передається в оренду з земель лісового фонду для рекреаційних цілей.

Згідно п.2.2.1. договору, договір укладається терміном на 10 (десять) років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Пунктом 2.3.1. договору було передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі ставки земельного податку, що на момент підписання цього договору складає 7929,10 грн. за один календарний рік.

В подальшому, розпорядженням В.о. голови Вовчанської районної державної адміністрації від 06.02.2008 № 116, ТОВ технологічна група "Екіпаж" було надано дозвіл на внесення змін до п.2.2.1. договору оренди вищевказаної земельної ділянки від 31.12.2003, в частині укладення його на строк 49 років (п.1 розпорядження № 116 від 06.02.2008). Пунктом 2 розпорядження № 116 від 06.02.2008 було зобов'язано ТОВ технологічна група "Екіпаж" в місячний строк укласти з Вовчанською районною державною адміністрацією угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а п.3 розпорядження № 116 від 06.02.2008 було зобов'язано відділ земельних ресурсів у Вовчанському районі внести відповідні зміни до земельно-облікової документації.

На виконання даного розпорядження 06.02.2008 між Вовчанською районною державною адміністрацією та ТОВ технологічна група "Екіпаж" укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 31.12.2003, в частині терміну дії договору на 49 років, яка зареєстрована 27.10.2008 у Книзі Державної реєстрації договорів.

Прокурор у позовній заяві вказує, що розпорядження голови Вовчанської райдержадміністрації від 25.12.2003 № 396 та від 06.02.2008 № 116 прийняті з порушенням вимог земельного, лісового та водного законодавства, у зв'язку з чим надання вищевказаної земельної ділянки державної власності лісового та водного фондів ТОВ технологічна група "Екіпаж" відбулося незаконно. Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 08.08.2017, згідно з даними Державного земельного кадастру цільове призначення вказаної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Таким чином, прокурор вважає, що розпорядженням Вовчанської райдержадміністрації від 25.12.2003 № 396, фактично вилучено з постійного користування ДП «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку лісового фонду площею 1,6668 га, яка використовувалась останнім для ведення лісового господарства, змінено її цільове призначення на землі рекреаційного призначення та надано ТОВ ТГ "Екіпаж" для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Також, прокурор у позові вказує, що вивченням проекту землеустрою, на підставі якого спірна земля передавалась в користування ТОВ ТГ "Екіпаж", у тому числі пояснювальної записки, акту вибору та обстеження земельної ділянки, планово-картографічних матеріалів, експлікації земельних угідь було встановлено, що частина вищевказаної земельної ділянки відноситься до земель водного фонду, оскільки перебуває в межах зони санітарної охорони та прибережної захисної смуги Печенізького водосховища. Відповідно до інформації Харківського обласного управління водних ресурсів від 04.08.2017 № 08-14/928 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ТОВ ТГ "Екіпаж", площею 1,6668 га, що розташована на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області в управлінні не розглядався та, відповідно, не погоджувався. З огляду на вищевикладене, прокурор зазначає, що розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 06.02.2008 № 116, яким ТОВ ТГ "Екіпаж" надано дозвіл на внесення змін до договору оренди вищевказаної земельної ділянки від 31.12.2003, в частині терміну користування землею з 10 років на 49 років, прийнято незаконно та з перевищенням повноважень, оскільки вирішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою відносить до компетенції Харківської обласної державної адміністрації. При цьому, прокурор у позовній заяві зазначає, що окрім скасування вищевказаних розпоряджень Вовчанської районної державної адміністрації, також, необхідно визнати недійсними договір оренди земельної ділянки від 31.12.2003 та додаткову угоду до нього від 06.02.2008, та необхідність повернення спірної земельної ділянки власнику.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що відповідно до акту прийому - передачі земельної ділянки (том 1 а.с. 211) Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області в особі заступника голови районної державної адміністрації ОСОБА_3, в присутності начальника Вовчанського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_4, з виїздом на місце передала, а директор ТОВ технологічна група "Екіпаж" ОСОБА_5 прийняв земельну ділянку із земель рекреаційного призначення площею 1,6668 га лісового фонду, згідно договору оренди від 31.12.2003 року, укладеного на підставі розпорядження № 396 від 25.12.2003 р., для рекреаційних цілей на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.

Судом першої інстанції прийнято до уваги, що начальником Вовчанського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_4 був складений висновок від 21.10.2003 про результати розгляду матеріалів по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки на землях лісового фонду (квартал 103 виділ № 11, 13, 22, згідно матеріалів лісовпорядкування Старосалтівського лісництва Вовчанського Держлісгоспу).

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-630474227201 від 08.08.2017 та інформації Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-9.1-12911/0/19-17 від 17.08.2017 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 6321655800:01:005:0008 площею 1,6668 га має цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, категорія земель - землі лісогосподарського призначення, вид використання - для рекреаційних цілей (організації яхт-клубу); форма власності - державна.

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні державний акт на право постійного користування земельною лісовою ділянкою, виданий ДП "Вовчанське лісове господарство", та планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які б підтверджували право ДП "Вовчанське лісове господарство" на спірну земельну ділянку. Також, враховуючи звітність форми 6-зем з проекту відведення земельної ділянки, господарський суд дійшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт того, що спірна земельна ділянка знаходилась у постійному користуванні ДП "Вовчанське лісове господарство", у зв'язку з чим вона не могла бути вилучена з його користування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції відхилив посилання прокурора та позивача про необхідність погодження проекту відведення земельної ділянки відповідно до вимог ст. 123 ЗК України, на ст. 149 Земельного кодексу України, з приводу повноважень органів виконавчої влади щодо вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні, та втрат лісогосподарського виробництва підлягають відхиленню.

Щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з земель лісового фонду на землі рекреаційного призначення суд першої інстанції, з огляду на положення ст.ст. 8. 42, Лісового кодексу України, ст. 50, 57 Земельного кодексу України, та враховуючи те, що рекреація є корисною властивістю лісів, дійшов висновку, що зміни цільового призначення (категорії) даної земельної ділянки не відбулося.

Крім того, суд вважав, що матеріалами справи не підтверджується факт того, що спірна земельна ділянка не відноситься до земельного фонду та вона знаходиться у прибережній захисній смузі.

Разом з цим, місцевим господарським судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області № 24 від 18.02.2005 було дозволено ТОВ технологічна група "Екіпаж" будівництво 10 будинків полегшених конструкцій для літнього відпочинку, елінгу та рятувального посту (для організації яхт-клубу) на земельній ділянці, наданій товариству в оренду з лісового фонду (квартал № 103, виділи 11, 13, 22) у відповідності з актом обстеження земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області № 84 від 30.10.2012 було вирішено оформити ТОВ технологічна група "Екіпаж" право власності на нежитлові будівлі № 17-а: будинок відпочинку літ. "А-1"; будинок відпочинку літ. "Б-1"; будинок відпочинку літ. "В-1"; будинок відпочинку літ. "Д-2"; елінг, що розташовані за межами с. Петрівське на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, згідно технічних паспортів, виданих 25.06.2012 КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації". Доручено Вовчанському БТІ в установленому порядку оформити ТОВ "Екіпаж" свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі 17-а (чотири будинку відпочинку та елінг).

08.11.2012 ТОВ технологічна група "Екіпаж" було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та здійснена державна реєстрація права власності.

ТОВ технологічна група "Екіпаж" була надана до суду довідка (том 1 а.с. 171) в якій зазначалося, що ТОВ технологічна група "Екіпаж" не має заборгованості по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів. В підтвердження наданої інформації ТОВ технологічна група "Екіпаж" були надані відповідні платіжні доручення та податкові декларації з рентної плати (том 1 а.с. 172 - 209).

Також, судом першої інстанції прийнято до уваги, що між відповідачами вчинюються певні дії щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 31.12.2003, в частині орендної плати, про що свідчать лист ТОВ технологічна група "Екіпаж" № 18 від 16.05.2017 та лист Вовчанської РДА Харківської області № 01-37/2346 від 10.08.2018.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Вовчанської РДА та визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та угоди про внесення змін до даного договору, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог судом відмовлено повністю.

З висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів, але з інших підстав.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги наведені прокурором та позивачем доводи про те, що спірні розпорядження та укладений на їх підставі договір оренди від 31.12.2003 не відповідають вимогам та приписам земельного та лісового законодавства, в зв'язку з чим спірна земельна ділянка, що перебуває у державній власності була передана Вовчанською РДА Харківської області в оренду ТОВ технологічна група "Екіпаж" незаконно, з порушенням вимог законодавства та з перевищенням наданих законом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 25.12.2003 № 396 "Про затвердження землевпорядної документації та про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ технологічній групі "Екіпаж" для рекреаційних цілей було затверджено землевпорядну документацію, розроблену Вовчанською приватною фірмою "ОРІОН", та, враховуючи згоду Держлісгоспу, передано в оренду терміном на 49 років ТОВ технологічній групі "Екіпаж", у якого створено спеціалізований лісогосподарський підрозділ, земельну ділянку площею 1,6668 га із земель лісового фонду (квартал 103, виділи 11, 13, 22, згідно матеріалів лісовпорядкування Старосалтівського лісництва Вовчанського ДЛГ), яка знаходиться на території Старосалтівської селищної ради, за межами населених пунктів для рекреаційних цілей, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 1 Лісового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, унормовано, що лісові відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.

Завданням Лісового кодексу України є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі їх науково обґрунтованого раціонального використання (ст.2 названого Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Лісового кодексу України у тій же редакції, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.

Частини 1, 5-7 статті 9 цього ж Кодексу у названій редакції визначали що користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим (ч.1).

У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт (ч.5).

Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років (ч.6).

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором (ч.7).

З наведеного слідує, що спірна земельна ділянка могла бути надана в оренду для рекреаційних цілей строком не більше 25 років районною Радою народних депутатів за погодженням з постійним лісокористувачем - позивачем, а стаття 19 Лісового кодексу України передбачала можливість за погодженням з Радами народних депутатів, які надали їм у користування земельні ділянки лісового фонду та постійними лісокористувачами зведення споруд для ведення лісогосподарської діяльності.

Однак, у порушення наведених вимог законодавства земельна ділянка передана Вовчанською районною державною адміністрацією розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 25.12.2003 № 396 в оренду строком на 49 років.

Частиною п'ятою статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, спірним розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації всупереч вимог статті 149 Земельного кодексу України, без відповідного погодження, фактично вилучено зазначену земельну ділянку лісового фонду площею 1,6668 га з постійного користування ДП Вовчанське лісове господарство Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, що використовувалась останнім для ведення лісового господарства.

Підставами набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної власності відповідно до статті 116 Земельного кодексу України є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Таке положення узгоджується з вимогами статті 16 Закону України Про оренду землі , згідно з якими укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результате чи аукціону.

Частиною 3 статті 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно- епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подасться до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно з ч. З ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно із ч. 6 статті 149 Земельного кодексу України України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Отже, вилучення спірної земельної ділянки зі складу земель лісового фонду та з постійного користування ДП Вовчанське лісове господарство та надання її у користування ТОВ ТГ Екіпаж для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (організації яхт-клубу), можлива була лише після прийняття Харківською обласною державною адміністрацією відповідного розпорядження про затвердження належним чином розробленого та погодженого усіма компетентними органами проекту землеустрою щодо вилучення земельної ділянки із постійного користування та надання її ТОВ ТГ Екіпаж , а також після нарахування, затвердження та сплати втрат лісогосподарського виробництва.

Проте, всупереч зазначеним вимогам в.о. голови Вовчанської районної державної адміністрації прийнято розпорядження від 06.02.2008 № 116, яким ТОВ технологічна група "Екіпаж" було надано дозвіл на внесення змін до п.2.2.1. договору оренди вищевказаної земельної ділянки від 31.12.2003, в частині укладення його на строк 49 років (п.1 розпорядження № 116 від 06.02.2008), та пунктом 2 розпорядження було зобов'язано ТОВ технологічна група "Екіпаж" в місячний строк укласти з Вовчанською районною державною адміністрацією угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а п.3 розпорядження було зобов'язано відділ земельних ресурсів у Вовчанському районі внести відповідні зміни до земельно-облікової документації.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.7 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відтак, з урахуванням вищевказаних норм права, колегія суддів визнає неправомірним надання лісової ділянки в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, захист права на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання недійсною угоди.

Оскільки земельна ділянка була надана ТОВ ТГ Екіпаж за договором оренди земельної ділянки від 31.12.2003 з наведеними порушеннями чинного на той час законодавства, згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України спірний договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції 1-й відповідач - Вовчанська районна державнаї адміністрація у відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації в повному обсязі у зв'язку з пропущенням терміну позовної давності (а.с. 105-106, т. 1).

Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦКнабуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній на час звернення з відповідним позовом) господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до положень частин 2, 4 статті 29 ГПК (у редакції, чинній на час звернення з відповідним позовом) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Строк, у межах якого пред'являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) ЦК визначено як позовну давність (стаття 256 ЦК).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 ЦКпочинається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу строку позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із позовом про захист інтересів держави, у цій справі - в особі Харківської обласної державної адміністрації.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", наведених у статті 261 ЦК, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16).

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Колегія суддів зазначає, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Отже, обізнаність про порушення прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності органів та інших осіб, до повноважень яких належить контроль у сфері земельних відносин.

Здійснення державного контролю за діяльністю районних державних адміністрацій, у тому числі, у сфері земельних відносин, відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" є обов'язком обласних державних адміністрацій. Крім того, у зв'язку з законодавчими змінами щодо розмежування земель державної і комунальної власності відповідно до Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI, який набрав чинності 01.01.2013, змінено і повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування, згідно з якими передача в оренду земельних ділянок, зокрема, для рибогосподарських потреб за межами населених пунктів віднесено до компетенції обласних державних адміністрацій.

Отже, судом апеляційної інстанції з огляду на наведені положення законодавства встановлено, що Харківська обласна державна адміністрація, як орган державної влади у межах повноважень, до яких належить, зокрема, контроль у сфері земельних відносин, ще у 2013 році могла та повинна була довідатися про порушення норм законодавства при укладенні оспорюваного правочину і, як наслідок, про порушення свого права на відповідну земельну ділянку.

Слід зазначити, що Харківська обласна державна адміністрація, набувши статусу позивача, питання про поновлення строку позовної давності не порушувала, а також не навела обставин, які перешкоджали цьому органу в процесі реалізації своїх повноважень, визначених законом, довідатися про відповідні порушення при укладенні оспорюваного договору, а, відтак, і своєчасно звернутися до суду за захистом порушеного права у межах строку позовної давності.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, як такого, що заявлено поза межами строку позовної давності, що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правомірними, суд апеляційної інстанції залишає рішення без змін, але з інших вищевикладених підстав.

Керуючись ст.ст. 254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» , м. Вовчанськ, Харківська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2018 у справі № 922/3505/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів в порядку ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.07.2018.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Барбашова С.В.