Постанова

від 18.06.2018 по справі 910/15141/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/15141/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018

(головуючий - Буравльов С.І., судді: Адрієнко В.В., Дідиченко М.А.)

за скаргою Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К"

на дії Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області

у справі № 910/15141/16 Господарського суду міста Києва

за позовом Приватного підприємства "Техагропоставка"

до Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К"

про стягнення заборгованості у розмірі 2 726 481,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст вимог скарги

1.1. У квітні 2017 року Приватне підприємство "Бобринець-Агро-К" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про:

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2017 ВП 53637290;

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт коштів боржника від 24.03.2017 ВП 53637290 щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку №26002010235466 в ПАТ "ВТБ Банк" МФО 321767, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн;

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт майна боржника від 24.03.2017 ВП 53637290, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396;

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт коштів боржника від 24.03.2017 ВП 53637290 щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках: рахунок №26006052627870 Ф "Розрах.Центр "ПАТ КБ Приватбанк", МФО 320649, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн;

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт коштів боржника від 24.03.2017 ВП 53637290 щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № 26003000098506, ВАТ "Ерсте Банк", МФО 380009, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн;

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт коштів боржника від 30.03.2017 ВП 53637290 щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках: рахунок №26058052614916 Ф "Розрах.Центр "ПАТ КБ Приватбанк" , МФО 320649, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн; рахунку 26046052602792 Ф "Розрах Центр "ПАТ КБ Приватбанк", МФО 320649, ПП "БобринецьАгро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн; рахунок 260002052653097 Ф "Розрах.Центр "ПАТ КБ Приватбанк", МФО 320649, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн;

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт коштів боржника від 30.03.2017 ВП 53637290 щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках: рахунок № 2600101734404, ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн;

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт коштів боржника від 30.03.2017, ВП 53637290 щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках: рахунок №26009009913654, ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн;

- визнання протиправною, недійсною та скасування постанови Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт коштів боржника від 30.03.2017 ВП 53637290 щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках: рахунок № 26057010235466, ПАТ "ВТБ БАНК", МФО 321767, ПП "Бобринець-Агро-К", м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, код ЄДРПОУ 37168396, у межах суми 2 472 016,02 грн.

1.2. Скарга мотивована тим, що наказ Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 в порушення вимог чинного законодавства було пред'явлено до виконання до Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградський області, до компетенції якого не відноситься Голосіївський район міста Києва, у якому зареєстрований відповідач.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 у справі №910/15141/16 позовні вимоги Приватного підприємства "Техагропоставка" задоволено частково. Стягнуто з ПП "Бобринець-Агро-К" на користь ПП "Техагропоставка" 1 963 705,95 грн основного боргу та 250 000,00 грн штрафу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 апеляційну скаргу ПП "Бобринець-Агро-К" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 - без змін.

03.02.2017 Господарським судом м. Києва було видано відповідний наказ.

3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 08 грудня 2017 року ухвалою Господарського суду міста Києва скаргу Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К" задоволено повністю.

3.1.1. Ухвала мотивована тим, що в постанові про відкриття виконавчого провадження невірно зазначено суму виконавчого збору, виконавче провадження відкрито за відсутності сплати стягувачем авансового внеску, а також виконавче провадження відкрито не за місцезнаходженням боржника. З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника мають похідний характер від постанови про відкриття виконавчого провадження, тому суд задовольнив вимоги скаржника в повному обсязі.

3.2. 25 січня 2018 року постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2017 скасовано. У задоволенні скарги відмовлено.

3.2.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 № 910/15141/16 підвідомче Бобринецькому РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області.

3.2.2. Стосовно визнання недійсними постанов про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що існують два шляхи арешту майна боржника: шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, або шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

3.3.3. Таким чином, постанови державного виконавця про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" не повинні містити в собі опису майна, на яке накладається арешт.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 23 лютого 2018 року Приватне підприємство "Бобринець-Агро-К" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2017 залишити в силі.

4.1.1. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2017 ВП 53637290 не містить жодного посилання або обґрунтування, яке б підтверджувало правомірність відкриття виконавчого провадження саме Бобринецьким РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, тобто не за місцем знаходження боржника (відповідача)

4.1.2. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Натомість, згідно з п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2017 ВП 53637290 ДВС визначено, що з боржника (відповідача) підлягає стягненню 2 246 911,53 грн. виконавчого збору, при сумі боргу що стягується - 2 246 911,53 грн.

Крім того, відповідач зазначив про те, що постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою, тоді як постанова про відкриття виконавчого провадження не містить печатки.

4.1.3. Відповідач вважає, що у зв'язку порушенням Бобринецьким РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області порядку прийняття виконавчого документу до примусового виконання, усі постанови та дії, вчинені у межах виконавчого провадження 53637290 є протиправними, а постанови - недійсними.

4.2. ПП "Техагропоставка" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

4.2.1. На думку стягувача, відкриваючи виконавче провадження з примусового виконання рішення на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 про стягнення з Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К" на користь Приватного підприємства "Техагропоставка": грошових коштів у розмірі 1 963 705,95 грн; штрафу у розмірі 250 000,00 грн; судового збору у розмірі 33 205,58 грн, державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 19 Конституції України.

4.2.2. Щодо зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження (п. 3) невірної суми виконавчого збору та відсутності печатки, ПП "Техагропоставка" зауважило, що по-перше - це не є підставою для визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження (це є підставою для подання боржником заяви про виправлення описки, допущеної державним виконавцем, при складанні постанови про відкриття виконавчого провадження), по-друге, сторонам направляються копії постанов у виконавчому провадженні, оригінали постанов містяться в матеріалах виконавчого провадження (боржником не надано доказів того, що оригінал постанови, що міститься в матеріалах виконавчого провадження не скріплений печаткою, тоді як законодавство не передбачає обов'язкової наявності відбитку печатки на копії постанови).

4.2.3. Стягувач також вважає, що постанови державного виконавця про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" не повинні містити в собі опису майна на яке накладається арешт.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1 . Спір у справі стосується оскарження боржником постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження та постанов ДВС про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

5.2.2. Відповідно до 121 2 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

5.2.3. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна . Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.02.2017 №80304655 боржнику на праві власності належить таке майно:

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 950210935208; загальна площа (кв.м): 1361.1; адреса: Кіровоградська обл., Бобринецький р., с. Павлогірківка, вулиця Шкільна, будинок 2А; номер запису про право власності: 15009550; власники: Приватне підприємство "Бобринець-Агро-К", код ЄДРПОУ: 37168396. країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 53/80, офіс 302;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 950137335208; загальна площа (кв.м): 338.5; адреса: Кіровоградська обл., Бобринецький р., с. Павлогірківка, вулиця Леніна, будинок 14; номер запису про право власності: 15008194; власники: Приватне підприємство "Бобринець-Агро-К", код ЄДРПОУ: 37168396, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 53/80, офіс 302;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 949987235208; загальна площа (кв.м): 788.1; адреса: Кіровоградська обл., Бобринецький р., с. Павлогірківка, вулиця Леніна, будинок 12; номер запису про право власності: 15005617; власники: Приватне підприємство "Бобринець-Агро-К", код ЄДРПОУ: 37168396, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 53/80, офіс 302.

Зазначена довідка подавалася стягувачем органу ДВС під час пред'явлення наказу до виконання.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що стягувач звернувся до органу ДВС за місцезнаходженням майна боржника, що узгоджується з вимогами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, відкриваючи виконавче провадження з примусового виконання рішення на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 03.02.2017, Бобринецьке РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області діяло відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

5.2.4. Щодо визнання недійсними постанов про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст.ст. 52, 65, 66 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено про те, що існують два шляхи арешту майна боржника: шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, або шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Таким чином, постанови державного виконавця про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, в силу вимог Закону України "Про виконавче провадження" не повинні містити в собі опису майна, на яке накладається арешт.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність тверджень боржника про те, що наведені обставини є підставою для скасування постанов ДВС.

5.2.5. Щодо аргументів скаржника про те, що у п. 3 постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в порушенням вимог ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" з боржника стягнуто неправильну суму виконавчого збору, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Натомість, згідно з п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2017 ВП 53637290 ДВС визначено, що з боржника (відповідача) підлягає стягненню 2 246 911,53 грн виконавчого збору, при сумі боргу що стягується - 2 246 911,53 грн. Отже, державним виконавче неправильно визначено суму виконавчого збору.

Відповідно до ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, Верховний Суд вважає, що зазначена обставина не є підставою для визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження, а є підставою для подання боржником заяви про виправлення помилки, допущеної державним виконавцем при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, як вбачається зі змісту постанов державного виконавця про арешт майна та коштів боржника, ДВС накладався арешт на суму 2 472 016,02 грн, яка складається з суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, тобто ДВС враховано помилку щодо визначення виконавчого збору під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, Верховний Суд вважає також безпідставними доводи скаржника про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження не містить печатки, оскільки як правильно зауважено стягувачем у відзиві на касаційну скаргу, сторонам направляються копії постанов у виконавчому провадженні, оригінали постанов містяться в матеріалах виконавчого провадження, тоді як боржником не подано доказів того, що оригінал постанови, що міститься в матеріалах виконавчого провадження не скріплений печаткою.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволення скарги на дії ДВС у повному обсязі.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні скарги боржника обґрунтованим, оскільки ним не доведено порушення державним виконавцем Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, доводи відповідача у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К" без задоволення, а постанови апеляційної інстанції, що оскаржується, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 у справі №910/15141/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: Г. Вронська

Л. Стратієнко