Постанова

від 04.07.2018 по справі 818/1298/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 р. Справа № 818/1298/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 (суддя М.М. Шаповал, 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, повний текст складено 24.04.18) по справі № 818/1298/18

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське"

до Міністерства юстиції України , Департаменту Державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України

про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Хухрянське", звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Департаменту Державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 08.12.2017 № 4657/7 "Про відмову у задоволенні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14.11.2017 року № 90/10-17";

- зобов'язати Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу позивача від 14.11.2017 № 90/10-17.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Сумської області порушив вимоги законодавства та здійснив повторну державну реєстрацію права оренди однієї і тієї самої земельної ділянки за різними орендарями. А тому твердження Міністерства юстиції України про те, що скарга позивача не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги та підтвердження факту порушення прав позивача в результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію є необґрунтованими, так як на момент вчинення державної реєстрації права оренди за фермерським господарством "Зодіак-ВМ" договір оренди землі між ПСП "Хухрянське" та власником земельної ділянки був дійсний. Також вважає хибними твердження Міністерства юстиції України про те, що скарга оформлена без дотримання вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та подана особою, яка не підтвердила факт порушення її прав, оскільки така підстава взагалі відсутня та не передбачена жодною нормою Закону. Крім того, під час розгляду скарги позивача Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України порушив вимоги Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, та Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року адміністративний позов приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" до Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії задоволено.

Скасовано наказ Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) від 08.12.2017 № 4657/7 "Про відмову у задоволенні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14.11.2017 № 90/10-17".

Зобов'язано Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) повторно розглянути скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" (42750, Сумська область, Охтирський район, с. Хухра, вул. Полтавська, буд. 86, код ЄДРПОУ 30134800) від 14.11.2017 № 90/10-17.

Відповідач, Міністерство юстиції України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.11.2017 приватне сільськогосподарське підприємство "Хухрянське" звернулось до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України зі скаргою № 90/10-17 на рішення приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Сумської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 35417839 від 29.05.2017 (а.с. 8-10), яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.11.2017 № 35178-0-33-17. У скарзі позивач просив скасувати вказане рішення приватного нотаріуса, анулювати доступ приватного нотаріуса, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав, до Державного реєстру прав та розгляд скарги проводити за обов'язкової участі представника ПСП "Хухрянське".

Зазначена скарга була вмотивована тим, що ПСП "Хухрянське" на підставі договору оренди землі від 18.01.2007 № 39 (а.с. 11-14), укладеного з ОСОБА_3 та зареєстрованого в Охтирському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2007 № 040761504442, користується земельною ділянкою загальною площею 3,4232 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області. Відповідно до п. 8 договору строк дії договору - 10 років. Відповідно до п. 43 договору договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації. Тобто строк дії договору оренди землі спливає 19.12.2017.

Зазначений договір оренди земельних ділянок не був достроково розірваний чи визнаний судом недійсним. Державна реєстрація вказаного правочину не скасовувалася, а його реальність та факт державної реєстрації підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 09.11.2017 № 1336/101-17 (а.с. 19), яким надано копію сторінки Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с. 20-23), чим підтверджується, що договір оренди землі загальною площею 3,4232 га з кадастровим номером НОМЕР_1 укладений між ОСОБА_3 та ПСП "Хухрянське" на 10 років та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Однак, як вбачається з копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17-18) 29.05.2017 приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Сумської області здійснив реєстрацію права оренди зазначеної вище земельної ділянки за фермерським господарством "Зодіак-ВМ" в період дії договору оренди, укладеного між позивачем та ОСОБА_3.

За результатом розгляду скарги 05.03.2018 позивач отримав наказ Міністерства юстиції України від 08.12.2017 № 4657/7 "Про відмову у задоволенні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14 листопада 2017 року № 90/10-17" (а.с. 28), у якому зазначено, що позивачу відмовлено в задоволенні скарги у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та подана особою, яка не підтвердила факт порушення її прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію.

22.01.2018 позивач направив запит № 12 (а.с. 24) до Міністерства юстиції України щодо отримання копії документів, поданих під час розгляду скарги та отриманих суб'єктом розгляду скарги, а також висновку Комісії, який оформлено в результаті розгляду скарги.

12.02.2018 на запит позивача Міністерство юстиції України направило на адресу ПСП "Хухрянське" лист від 07.02.2018 № 3914/ПІ-ЮР-61-18/19.2.1 (а.с. 25), у якому було зазначено, що за результатом розгляду скарги та на підставі висновку Комісії був прийнятий наказ Міністерства юстиції України від 08.12.2017 № 4657/7 "Про відмову у задоволенні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14 листопада 2017 року № 90/10-17". Але запитувані позивачем документи надані не були.

15.02.2018 позивач повторно направив запит № 15/12-18 юр (а.с. 26) до Міністерства юстиції України з вимогою надати копії висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04.12.2017 та наказу Міністерства юстиції України від 08.12.2017 № 4657/7 "Про відмову у задоволенні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14 листопада 2017 року № 90/10-17".

05.03.2018 на адресу ПСП "Хухрянське" надійшов лист Міністерство юстиції України від 22.02.2018 № 6696/ПІ-ЮР-136-18/19.2.1 (а.с. 27) разом з висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04.12.2017 (а.с. 29) та наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2017 № 4657/7 "Про відмову у задоволенні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14 листопада 2017 року № 90/10-17" (а.с. 28). Відповідно до висновку Комісії в поданих разом зі скаргою документах не вбачається порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі порушили процедуру розгляду скарги ПСП "Хухрянське" та безпідставно відмовили в її задоволенні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Підставою відмови у задоволенні скарги позивача є недотримання вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Колегія суддів зазначає, що вказаною нормою закону визначено не підстави відмови у задоволенні скарги, а вимоги до оформлення скарги, які позивачем дотримані, а саме: у скарзі чітко зазначено повне найменування скаржника, його місцезнаходження, найменування представника скаржника; реквізити рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державними реєстраторами; скаржник повністю виклав обставини, якими й обґрунтував свої вимоги; скаржник зазначив про відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; скарга підписана представником скаржника із зазначенням номеру та дати складання скарги. до скарги додані засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийнятих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державними реєстраторами, а також, засвідчена в установленому порядку копія довіреності на представника скаржника, якою підтверджено повноваження представника.

Перелік підстав для відмови у задоволенні скарги міститься в ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що скарга оформлена з дотриманням вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128) та визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження.

Проте, відповідач в порушення вимог п. 8 Порядку № 1128 не перевірив відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, на підставі яких приватним нотаріусом проведено реєстраційну дію, не витребував документи, які б підтверджували проведення реєстрації права оренди за фермерським господарством "Зодіак-ВМ", сформованої приватним нотаріусом, не перевірив законність прийнятого рішення суб'єктом оскарження.

Відповідно до п.п. 9, 10 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

З матеріалів справи, зокрема з висновку Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04.12.2017 та наказу Міністерства юстиції України від 08.12.2017 № 4657/7 вбачається, що розгляд скарги ПСП "Хухрянське" був проведений 04.12.2017, проте відповідач, Міністерство юстиції України, в порушення вимог Порядку № 1128, не повідомив ПСП "Хухрянське" про розгляд скарги, хоча позивач зазначав про обов'язковість участі представника ПСП "Хухрянське" при розгляді скарги, завчасно повідомивши скаржника про дату та час розгляду. Не було також і розміщено інформації про розгляд скарги на офіційному веб-сайті Мін'юсту, що підтверджується скріншотом з веб-сайту (а.с. 31).

Таким чином, оскільки відповідачі порушили процедуру розгляду скарги ПСП "Хухрянське" та безпідставно відмовили в її задоволенні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування наказу Мін'юсту від 08.12.2017 № 4657/7 "Про відмову у задоволенні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14.11.2017 № 90/10-17" та зобов'язання Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, Міністерства юстиції України, стосовно того, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, та не підтверджено факт порушення прав позивача в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 125, ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди від 18.01.2007) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди від 18.01.2007) визначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Договір оренди землі від 18.01.2007, укладений між ОСОБА_3 та ПСП "Хухрянське", не було розірвано або іншим чином припинено його дію станом на 29.05.2017.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3, 4 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за фермерським господарством "Зодіак-ВМ") речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за фермерським господарством "Зодіак-ВМ") державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за фермерським господарством "Зодіак-ВМ") державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, та приймає рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 11 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за фермерським господарством "Зодіак-ВМ") у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за фермерським господарством "Зодіак-ВМ") розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором через неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Отже, приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Сумської області належним чином не перевірив раніше зареєстроване право на вищезазначену земельну ділянку за ПСП "Хухрянське", не зробив запит до уповноважених органів, які здійснювали реєстрацію прав на нерухоме майно до 01.01.2013, а також не перевірив відомості про земельні ділянки в Державному земельному кадастрі.

Аналізуючи наведені нормативно-правові акти та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Сумської області, в порушення вимог чинного законодавства, здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки на момент вчинення державної реєстрації права оренди за фермерським господарством "Зодіак-ВМ" договір оренди, укладений між ПСП "Хухрянське" та ОСОБА_3, був дійсний.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 08.12.2017 № 4657/7 "Про відмову у задоволенні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14.11.2017 року № 90/10-17" відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року по справі № 818/1298/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача, Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 по справі № 818/1298/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.О. Бондар О.М. Калитка Постанова складена в повному обсязі 06.07.18.