Рішення

від 26.06.2018 по справі 806/1515/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/1515/18

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю прокурора Рудченка М.М.,

представників третьої особи ПП "Леся": Алексеєва С.М., Степанюка Г.І.,

представників третьої особи Житомирської обласної ради: Ковтуновича М.Г., Файчук Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Леся"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Житомирська обласна рада, про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, -

встановив:

22.03.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ, відповідач - 1), Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач - 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Леся" (далі - ПП "Леся"); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Житомирська обласна рада, у якому він просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол № 3990 від 04.07.2017 засідання колегії ДКЗ;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6239, виданий 28.12.2017 ПП "Леся" з метою видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища Шадурського, Південної частини Східної ділянки № 2, площею 3,00 га, розташованого на 1,5 км на північ від с. Шадура, Хорошівського району, Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що прокуратурою Житомирської області виявлено факти порушення вимог природоохоронного законодавства під час розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро та видачі спеціального дозволу на користування надрами.

Позивач зазначає, що ДКЗ розглянуло, подані ПП "Леся" матеріали геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро як блокової сировини в Хорошівському районі Житомирської області, та прийняло оформлений 04.07.2017 протокол № 3990 засідання колегії ДКЗ.

Зазначеним протоколом здійснено поділ Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро та виділено в межах її площі Південну частину, як окремий об'єкт надрокористування. У подальшому, на підставі протоколу № 3990, Держгеонадра у позааукціонному порядку 25.12.2017 видало спеціальний дозвіл ПП Леся на користування надрами № 6239 з метою видобутку корисних копалин зазначеного Шадурського родовища на площі 3 га. Позивач вважає, що наведений протокол № 3990 та спеціальний дозвіл №6239 є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на таке.

Отримання ПП Леся спеціального дозволу на користування надрами № 6239 з метою видобування корисних копалин можливе лише за умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в порядку, та за умовами, що визначені Порядком № 865. Крім того, положеннями ч. 1 ст. 19 Кодексу України Про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, однак як зазначено в оскаржуваному протоколі № 3990 від 04.07.2017, ПП Леся , станом на момент розгляду вищезазначених матеріалів не володіє спеціальним дозволом на користування надрами. Східна ділянка № 2 Шадурського родовища габро не розробляється. Відтак, ПП Леся не є надрокористувачем у розумінні вимог Закону.

Також ДКЗ у Порядку денному оскаржуваного протоколу № 3990 вказує про розгляд матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро, поданих на розгляд ПП Леся , хоча фактично підприємством подано звіт ТОВ Магма Геолого-економічна оцінка розподілу запасів Шадурського родовища габро . Однак, ані Положенням про ДКЗ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689 ані Порядком № 865 не передбачено розгляд геолого-економічного обґрунтування та його подальша експертиза.

Прокурор зазначає також, про те, що ПП Леся до заяви та документів додала погодження Житомирської обласної ради (рішення) № 787 від 27.03.2009 а відповідач - 2 протиправно, у порушення встановленої Порядком № 615 процедури, просить у третьої особи - Житомирської обласної ради у визначений термін надати підтвердження легітимності відповідного погодження. Житомирська обласна рада, своїм листом від 23.10.2017 № р-5-20/1531 вказує, що рішення 2009 року, прийняте відповідно по вимог законодавства, які діяли в той час. Водночас, Житомирська обласна рада зазначає, що звернення Держгеонадра від 10.10.2017 № 22653/03/12-17 щодо погодження надання спеціального дозволу на Шадурське родовище площею 3 га буде розглянуто відповідно до вимог п. 9 Порядку № 615 - тобто шляхом прийняття відповідного рішення про надання погодження або відмови у такому погодженні. Враховуючи, що граничний термін розгляду звернення відповідача - 2 складає 90 діб з дати отримання (11.10.2017) - 08.01.2018, Житомирська обласна рада, не порушуючи вимог Порядку № 615, на чотирнадцятій сесії VII скликання 21.12.2017 приймає рішення № 917, яким відмовляє у погодженні надання спеціального дозволу на користування надрами ПП Леся .

Незважаючи на прийняте рішення та лист Житомирської обласної ради від 23.10.2017 № р-5-20/1531, відповідач - 2 протиправно, без врахування цієї відмови у погодженні, 28.12.2017 видає ПП Леся спеціальний дозвіл № 6239. Як однією з підстав для видачі дозволу відповідачем - 2 зазначається рішення Житомирської обласної ради № 787 від 27.03.2009 та її лист від 23.10.2017 № р-5-20/1531 в якому взагалі не йшлось про будь-яке погодження.

У свою чергу, на думку позивача, в якості належного погодження для отримання спеціального дозволу на користування надрами ПП Леся , рішення Житомирської обласної ради № 787 від 27.03.2009, слугувати не може, так як прийняте в інших законодавчих умовах і на той час видача спеціального дозволу на користування надрами регулювалась Порядком надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 608, відповідно до якого, погодження повинно було розглядатись Мінприроди України, а не Державною службою геології та надр України. Також, рішенням № 787 надано погодження ПП Леся на отримання спеціального дозволу на користування надрами, для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка № 2) на площі 5,6 га, у той час, як оскаржуваний спеціальний дозвіл виданий на зовсім інший об'єкт надрокористування іншої площі - Південна ділянка, частина Східної ділянки № 2 Шадурського родовища, площею 3 га. Фактично рішенням № 787 надано погодження на розробку іншого родовища. Водночас, як вважає позивач Держгеонадра на виконання вимог п. 9 Порядку № 615 на адресу обласної ради спрямувало пакет документів, з метою прийняття рішення у межах чинного законодавства, що само по собі передбачає прийняття рішення, за результатами їх розгляду. На підставі чого прокурор вважає, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 6239 від 28.12.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно наявності у прокуратури повноважень на звернення до суду із даним позовом прокурором зазначено, що на даний час відсутній державний орган, до повноважень якого належить контроль за законністю видачі спеціальних дозволів на користування надрами Держгеонадра, та який наділений повноваженнями щодо звернення до суду із відповідною категорією позовів про скасування таких дозволів, прокурор самостійно звертається з даним позовом на захист інтересів держави.

У даному випадку позов пред'являється з метою запобігання незаконному наданню надр у користування (що є суспільно значимим питанням) з порушенням встановленої державою процедури (неправильним застосуванням законодавства) та з порушенням норм природоохоронного законодавства шляхом протиправного складання протоколу ДКЗ №3990 та неврахуванням відмови органу місцевого самоврядування у погодженні такого надання.

Недотримання вказаних умов відповідачами беззаперечно порушує інтереси держави, підриває авторитет владних органів через недотримання встановленої законом процедури і штучного створення сприятливих умов для уникнення такої процедури окремій юридичній особі (шляхом складання протиправного протоколу ДКЗ, неврахування відмови обласної ради, тощо), зменшує надходження до бюджету.

Крім того, разом із позовною заявою прокурором подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 відкрите провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 19.04.2018 на 11:30.

10.04.2018 на адресу суду надійшли пояснення по справі від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Житомирської обласної ради, у якому зазначено про те, що погодження надання спеціального дозволу на користування надрами розглядалось третьою особою у 2009 та у 2017 роках відповідно до вимог законодавства, які діяли в той час.

Рішенням дев'ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради п'ятого скликання від 27.03.2009 № 787 Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами , погоджено клопотання ПП Леся щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка № 2) на землях запасу Краївщинської (сільради на площі 5,6 га (пункти 1 та 1.1. рішення). Скасування або припинення дії цього рішення Житомирською обласною радою не приймалось, термін його дії не встановлений.

Як пояснює третя особа - 12.10.2017 до неї надійшло звернення Держгеонадра від 10.10.2017 № 22653/03/12-17 з пакетом документів, у якому зазначено, що у разі неотримання ним позитивної або негативної відповіді щодо погодження у визначений Порядком №615 термін легітимності погодження від 27.03.2009 № 787 вважатиметься, що надання зазначеного спеціального дозволу на користування надрами Житомирською обласною радою погоджено відповідно до абзацу десятої пункту 9 Порядку.

На чотирнадцятій сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання було розглянуто це звернення Держгеонадра та прийняте рішення від 21.12.2017 № 917 Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 10.10.2017 № 22653/03/12-17 щодо погодження надання спеціального дозволу і користування надрами ПП Леся , яким відмовлено ПП Леся у погодженні надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування габро Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища площею 3,0 га, яка знаходиться у Хорошівському районі Житомирської області. Рішення прийнято з врахуванням рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів від 14.12.2017. З огляду на викладене третя особа вважає, що діяла в межах і у спосіб, визначені чинним законодавством України.

12.04.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України. В обґрунтування заперечень відповідач - 1 зазначив, що протокол №3990 є доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 №1464 (рішення, яке оформлене цим протоколом є результатом проведеної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яка проводилась на замовлення ПП "Леся" на умовах та в порядку визначеному законодавством України). Позивачем розглянута лише фраза порядку денного "геолого-економічне обгрунтування", проте ним абсолютно не звернуто увагу на постановлюючу частину протоколу, пункти якої прийняті в межах повноважень ДКЗ і містять результати державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Повідомляє, що у нього не було підстав для відмови ПП Леся у прийнятті до розгляду матеріалів ГЕО (зокрема розподілу запасів) та проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, через те, що роботи були зареєстровані Держгеонадра. Крім того, також не має такої підстави для відмови у прийнятті матеріалів ГЕО, як відсутність у суб'єкта господарювання спеціального дозволу на користування надрами при наявності реєстрації робіт.

Відповідачем - 1 також зазначено про те, що лист Житомирської обласної ради від 05.03.2018 № р-5-22/23 (з доданими рішеннями Житомирської обласної ради) не містить інформацію про вчинення правопорушення саме ДКЗ та не є підставою для звернення заступника прокурора Житомирської області з даним позовом.

Також, відповідач - 1 звертає увагу суду на те, що заступником прокурора Житомирської області позов подано поза межами тримісячного строку звернення до суду - тому є підстави для залишення позову без розгляду. Враховуючи викладене, ДКЗ вважає, що є всі підстави для відмови у задоволенні позову.

19.04.2018 до суду надійшов відзив від Держгеонадра, в якому, в обґрунтування заперечень відповідач - 2 зазначив, що ПП Леся відповідно до Методичних рекомендацій щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин , затверджених Наказом ДКЗ 21.07.2015 за № 293 (далі - Методичні рекомендації) до ДКЗ подало на експертизу геологічні звіти з підрахунком запасів та ресурсів корисних копалин, матеріали геолого-економічних оцінок ділянок надр.

У 2017 році TOB Магма за технічним завданням ПП Леся провело підрахунок запасів та техніко-економічне обґрунтування кондицій. Роботи проведені камеральним шляхом на основі звіту з попередньої геолого-економічної оцінки запасів (2003-2008 роки).

Тож, ПП Леся за власні кошти здійснило апробацію в ДКЗ та за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ, виконало усі передбачені вимоги для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин відповідно до підпункту 1 пункту 8 Постанови № 615, яким передбачено отримання спеціального дозволу без проведення аукціону.

Так, 05.10.2017, до відповідача - 2 надійшла заява ПП Леся на отримання спеціального дозволу на користування надрами, з переліком документів. Держгеонадра на виконання п. 9 Порядку № 615 відправило листи №22653/03/12-17 та №22654/03/12-17 від 10.10.2017 щодо надання погоджень на користування надрами відповідним органам.

Наказом № 397 від 30.10.2017 Міністерство екології та природних ресурсів України надало своє погодження на користування надрами ПП Леся . Листом від 23.10.2017 Житомирська обласна рада повідомила Держгеонадра про погодження клопотання ПП Леся щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка - № 2) на землях запасу Краївщинської сільради на площі 5,6 га. Рішення прийнято відповідно до вимог, діючих на час прийняття норм законодавства. У рішенні Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 термін дії не встановлений. Рішення про скасування або припинення дії зазначеного рішення Житомирською обласною радою не приймалось.

У подальшому Держгеонадра видало ПП Леся спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону на підставі абзацу 1 п. 8 Постанови № 615. У зв'язку з наведеним вважає, що відповідач - 2 діяв в межах своїх повноважень та у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

19.04.2018 підготовче засідання було відкладено на 14.05.2018 на 10:00 у зв'язку із задоволенням клопотання представника третьої особи ПП "Леся" (а.с. 138).

14.05.2018 судове засідання, призначене на 10:00, перенесене на 24.05.2018 на 10:00 у зв'язку з перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці (а.с. 157).

21.05.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ПП Леся . В якому останнє на обґрунтування заперечень зазначило, що повністю підтримує доводи викладені у відзивах на позов відповідачів та додатково просить суд звернути увагу на таке.

Зазначає, що Держгеонадра звернулось до Житомирської обласної ради з питанням про підтвердження легітимності надання погодження від 27.03.2009 №787, жодного іншого питання у листі не ставилось. Земельна ділянка Південна частина Східної ділянки № 2 Шадурського родовища площею 3,0 га є складовою цілої ділянки Східна ділянка № 2 на землях запасу Краївщинської сільради площею 5,6 га, на яку ПП Леся отримала погодження 27.03.2009 №787 і ця ділянка не є новим окремим об'єктом надрокористування, на який потрібно знову отримувати погодження Житомирської обласної ради.

Стосовно скасування та визнання протиправним протоколу № 3990 то представник третьої особи зазначив, що даний протокол не є самостійним нормативно-правовим актом, а лише слугує доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 № 1464 по якому позивач не ставить питання про його протиправність та про оскарження якого сплинув строк давності.

Вважає, що у позивача не має повноважень для звернення до суду із цим позовом так як до основних державних органів спеціальної компетенції на сьогодні відносяться:

- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, в складі якого створена Державна геологічна служба, на яку серед інших покладено завдання охорони та раціонального використання надр, організація їх геологічного, гідрогеологічного, інженерно - геологічного та еколого-геологічного вивчення тощо;

- Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, на який покладено функції управління в галузі охорони і раціонального використання надр.

На переконання ПП "Леся", саме наявність висновків перелічених органів державного контролю у сфері використання надр щодо можливого порушення при наданні ПП "Леся" спецдозволу на користування надрами, або порушення закону ПП "Леся" при використанні надр і відсутність повноважень реагування у цих органів і могло б надати прокурору правові підстави для звернення з цим позовом на захист інтересів держави, але виключно з зазначенням такого органу контролю.

У підготовчому засіданні 24.05.2018 суд дійшов висновку про те, що процесуальний строк для звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин, підлягає обчисленню з 06.03.2018 (час отримання відповіді з обласної ради про підготовку документів, що стали підставою для прийняття рішення № 917 від 21.12.2017) та визнав обґрунтованим клопотання прокуратури Житомирської області, задовольнив його і поновив строк на звернення позивача до суду із даним позовом. Також у цьому ж засіданні суд з власної ініціативи продовжив строк розгляду справи у підготовчому засіданні на 1 місяць і оголосив перерву до 26.06.2018 до 10:00.

26.06.2018 у судовому засіданні було закрито підготовче провадження та одразу ж суд перейшов до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні 26.06.2018 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

У судове засідання 26.06.2018 представник ДКЗ не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином. 16.04.2018 факсимільним зв'язком надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявним у матеріалах справи відзивом.

У судове засідання 26.06.2018 представник Держгеонадра не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином. 19.04.2018 у п. 2 відзиву на позовну заяву просив розглядати справу у порядку письмового провадження.

В судовому засіданні 26.06.2018 представники третьої особи - ПП Леся проти заявлених вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Представники третьої особи - Житомирської обласної ради у судовому засіданні 26.06.2018 проти заявлених вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у поясненнях по суті спору. Вважають, що Житомирська обласна рада діяла у порядку та у межах наданих їй повноважень.

Заслухавши пояснення прокурора та представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ПП Леся звернулась до ДКЗ щодо геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро як блокової сировини в Хорошівському районі Житомирської області і протоколом від 04.07.2017 № 3990 засідання колегії ДКЗ розглянуло подані матеріали. В названому протоколі відповідач - 1 зазначив, що цей протокол виділення як окремого об'єкту надрокористування Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища, в границях погодженої площі, є доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 №1464, тому тут не розглядаються відомості про геологічну будову, гідрогеологічні та гірничогеологічні умови, методику розвідки та обсяги виконаних геологорозвідувальних робіт, як такі, що пройшли експертизу в ДКЗ, за результатами якої запаси апробовані й родовище прийняте на обліку Державний баланс запасів корисних копалин України. ДКЗ у цьому протоколі розглядає лише питання кількісної і якісної оцінки запасів габро в межах Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища, відповідності якості корисної копалини чинним нині державним стандартам та питання техніко-економічної оцінки запасів у сучасних умовах.

Протокол засідання колегії ДКЗ складається з таких частин як преамбула (окреслює проблематику питання, зазначає присутніх на засіданні, містить історичний огляд робіт з геологічного вивчення родовища/ділянки тощо), першої частини містить перелік розглянутих документів), другої частини - аналітичної (характеризує різні особливості родовища (ділянки) та державної експертизи), третьої частини - постановляючої - у якій формулюються рішення колегії ДКЗ, прийняті за результатами державної експертизи.

Таким чином, окрім порядку денного (преамбули) протоколу засідання колегії ДКЗ, який жодним чином не визначає правових наслідків і не містить результатів державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, визначених рішенням колегії ДКЗ, протокол засідання колегії ДКЗ містить, зокрема постановляючу частину (рішення щодо результатів проведення експертизи). До того ж, у нормативних актах, що стосуються проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, відсутні критерії і вимоги щодо формулювання порядку денного протоколів ДКЗ (у загальному розумінні "порядок денний" - це постановка актуальних питань чи проблематики, що розглядатиметься та підлягатиме вирішенню).

У порядку денному протоколу засідання колегії ДКЗ від 04.07.2017 № 3990 окреслена проблематика питання, що розглядатиметься. ДКЗ розглядала матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (геолого- економічна оцінка).

У першій частині протоколу ДКЗ № 3990 міститься перелік матеріалів, які розглядались ДКЗ під час проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, зокрема, звіт "Геолого-економічна оцінка розподілу запасів Шадурського (Східна ділянка № 2) родовища габро у Хорошівському районі Житомирської області України", який відповідає вимогам законодавства. Також надано техніко-економічні показники промислового освоєння Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро (у складі матеріалів ГЕО).

Стосовно використаного у протоколі ДКЗ № 3990 узагальненого формулювання - геолого-економічне обґрунтування на яке посилається позивач, як на поняття, яке не використовується в чинних нормативно-правових актах і неправомірно застосовано у спірному протоколі, суд зазначає, що цей довод позивача є безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432) та Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю (затверджена наказом ДКЗ 16.12.2002 № 199, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.01.2003 за № 78/7399), ГЕО (попередня, початкова) проводиться для обґрунтування доцільності робіт на родовищі (ділянці надр).

Відповідно цих нормативних актів попередня геолого-економічна оцінка - обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних копалин інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації, передня геолого-економічна оцінка проводиться для обґрунтування доцільності промислового освоєння родовищ (ділянок) будівельного або облицювального каменю та інвестування робіт із розвідки й підготовки їх до експлуатації ГЕО-2.

У Положенні про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах (затверджене наказом 233 від 07.12.2005 № 300, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 №65/11939), яким установлюється єдиний порядок розробки і обґрунтування показників і параметрів кондицій (ТЕО) на мінеральну сировину для підрахування запасів і ресурсів твердих корисних копалин у надрах та визначення показників ГЕО родовищ, що подаються на державну експертизу й оцінку, фігурують поняття геологічне, економічне та ін. обґрунтування кондицій для підрахунку запасів родовищ корисних копалин та розкриваються їх особливості.

З матеріалів справи видно, що за результатами розгляду матеріалів звіту з ГЕО Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро, поданих на розгляд ДКЗ ПП "Леся", колегією ДКЗ прийняте рішення про здійснення поділу Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро, шляхом виділення в її межах Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро, як окремого об'єкту надрокористування. При цьому у протокол ДКЗ № 1464 щодо розгляду запасів габро Східної ділянки № 2 Шадурського родовища внесено зміни: із загального обсягу запасів габро Східної ділянки № 2 Шадурського родовища вилучено обсяг запасів Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища як такі, що вилучені зі Східної ділянки № 2 як окремий об'єкт надрокористування - Південну частину Східної ділянки що відображає сутність державної експертизи, зокрема, визначеної пп. 5 п. 4 Положення про ДКЗ.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем ставиться питання про протиправність протоколу ДКЗ від 04.07.2017 № 3990 лише з підстав формулювання та аргументації, тоді як не вказується жодної норми закону, яка була порушена, або якій не відповідає цей протокол.

Крім того, сам протокол № 3990 від 04.07.2017 не є самостійним нормативно-правовим актом, а є лише доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 № 1464, стосовно якого позивач не ставить питання про його протиправність та про його оскарження.

З огляду на викладене суд вважає що позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами № 6239 від 28.12.2017, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615), Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 22.12.1994 № 865 (далі - Положення № 865), Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263 (далі - Порядок № 263).

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

У подальшому, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1 до Постанови № 615. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Пунктом 4 вказаної Постанови визначено, що дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

ПП Леся відповідно до Методичних рекомендацій щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин затверджених наказом ДКЗ 21.07.2015 за № 293 (далі за текстом - Методичні рекомендації), до ДКЗ були подані на експертизу геологічні звіти з підрахунком запасів та ресурсів корисних копалин, матеріали геолого-економічних оцінок ділянок надр.

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432, геолого- економічна оцінка ділянки надр - це періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки. Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) - обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації.

У Положенні № 865 також наводиться зміст матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, серед яких визначено наявність документів, що засвідчують право на користування надрами.

Державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр здійснює Держгеонадра (п.1.3 Порядку реєстрації РДГВГН та п. п. 9 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр, затвердженого Постановою КМУ №1174 від 30.12.2015).

У 2017 році TOB Магма за технічним завданням ПП Леся провело підрахунок запасів та техніко-економічне обґрунтування кондицій. Роботи проведені камеральним шляхом на основі звіту з попередньої геолого-економічної оцінки запасів (2003-2008 роках)

Тож, ПП Леся за власні кошти здійснило апробацію в ДКЗ та за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ, виконало усі передбачені вимоги для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин відповідно до п.п. 1 п. 8 Постанови № 615, яким передбачено отримання спеціального дозволу без проведення аукціону.

05.10.2017 до Держгеонадра надійшла заява ПП Леся на отримання спеціального дозволу на користування надрами з переліком документів (а.с.24).

Держгеонадра, на виконання п. 9 Порядку № 615 відправило листи № 22653/03/12-17 та № 22654/03/12-17 від 10.10.2017 щодо надання погоджень на користування надрами.

Наказом № 397 від 30.10.2017 Міністерство екології та природних ресурсів України надало своє погодження на користування надрами ПП Леся .

Листом від 23.10.2017 Житомирська обласна рада повідомила Держгеонадра, що відповідно до пунктів 1 та 1.1 рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами , погоджено клопотання ПП Леся щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування - корисних копалин для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка - № 2) на землях запасу Краївщинської сільради на площі 5,6 га. Вказане рішення прийняте відповідно до вимог, діючих на час прийняття у 2009 році норм законодавства. У рішенні Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 термін дії не встановлений. Рішення про скасування або припинення дії зазначеного рішення Житомирською обласною радою не приймалось (а.с. 23).

В той же час чотирнадцятою сесією Житомирської обласної ради сьомого скликання на вказане звернення Держгеонадра прийняте рішення від 21.12.2017 № 917 Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 10.10.2017 № 22653/03/12-17 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ПП Леся , яким відмовлено у погодженні надання спеціального дозволу (а.с. 20).

Як пояснили в судовому засіданні представники третьої особи - Житомирської обласної ради: це рішення прийняте з урахуванням рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів від 14.12.2017. Обґрунтованих пояснень чому при наявності одного погодження, яке є легітимним, Житомирською обласною радою було прийняте протилежно інше рішення з цього ж питання суду не було надано. Посилання на те, що в даний момент діють норми Порядку №615 судом не приймаються - так як попереднє погодження є легітимним, а причин чому було відмовлено в погодженні ПП "Леся" від 21.12.2017 № 917 не було зазначено.

Суд не оцінює в даній справі дії Житомирської обласної ради щодо винесення рішення від 21.12.2017 № 917, але вважає посилання позивача на це рішення безпідставним, так як рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами є легітимним і лише про нього йшлося в листі Держгеонадра 22653/03/12-17 від 10.10.2017, про прийняття нових рішень не йшлося.

Однак, Житомирською обласною радою, за власним тлумаченням отриманого звернення, без перевірки усіх наявних обставин, винесено на новий розгляд звернення Держгеонадра, як отримання погодження на нову ділянку, а не як на частину вже існуючої.

Підсумовуючи викладене, суд не погоджується з доводами прокурора, що відповідачем - 2 порушено процедуру надання ПП Леся спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий дозвіл надано у тому числі і на підставі протиправного протоколу ДЗК та без попереднього погодження з Житомирською обласною радою питання про надання надр у користування, так як судом встановлено протилежне.

Щодо наявності підстав та повноважень у прокуратури Житомирської області на звернення із даним позовом до суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Прокурором зазначено, що на даний час відсутній державний орган, до повноважень якого належить контроль за законністю видачі спеціальних дозволів на користування надрами Державною службою геології та надр України, та який наділений повноваженнями щодо звернення до суду із відповідною категорією позовів про скасування таких дозволів, прокурор самостійно звертається з даним позовом на захист інтересів держави.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо ЄСПЛ вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону "Про прокуратуру". Відтак, Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, порядку надання дозволу на спеціальне користування надрами. Посилаючись на ст. 4 Кодексу України про надра, за якою надра є виключною власністю Українського народу, що здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду АРК і місцеві ради, заступник прокурора області у позовній заяві зазначив, що інтереси держави, за захистом яких він звернувся, полягають у безпідставності та незаконності надання спірного спеціального дозволу на користування надрами. Порушені безпосередні інтереси держави у вигляді недотримання Держгеонадра визначеної законодавством процедури його видачі, в частині відсутності необхідних умов для отримання такого дозволу поза аукціоном, відсутності необхідних погоджень уповноважених органів та порушені інтереси територіальної громади.

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У разі вирішення справи по суті, безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового рішення, що набрало законної сили, лише у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

У справі, що розглядається, приводом для звернення прокурора з позовом до суду стало запобігання незаконному наданню надр в користування (що є суспільно значимим питанням) з порушенням встановленої державою процедури (неправильним застосуванням законодавства) та з порушенням норм природоохоронного законодавства і відсутність державного органу, до повноважень якого належить контроль за законністю видачі спеціальних дозволів Держгеонадра та який наділений повноваженнями до звернення до суду із відповідною категорією позовів.

Дане обґрунтування позивача спростовується наступними статтями Кодексу України про надра.

У статті 11 вказано, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Статтею 61 визначено органи, що здійснюють державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною: державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що прокурор не довів суду порушення порядку видачі ПП Леся спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2017 № 6239 та протиправність протоколу засідання колегії ДКЗ від 04.07.2017 № 3990 і при цьому судом встановлено відсутність правових підстав представництва прокурором інтересів держави з цим позовом до суду.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов прокурора є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251 КАС України, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) до Державної комісії України по запасах корисних копалин (вул. Кутузова, 18/7, оф. 816, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 01432865), Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Леся" (вул. Покровська, 54-А, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13556147); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Житомирська обласна рада (м-н С.П. Корольова, 1, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 13576948) про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу -відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко

Повне судове рішення складене 06 липня 2018 року