Рішення

від 21.06.2018 по справі 173/2298/16-ц

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 173/2298/16-ц

н/п 2/174/52/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2018 року Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Борцової А.А.,

з участю секретаря - Заіки А.В., представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Саркісова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь про розірвання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь про розірвання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати, вказуючи, що їй на праві власності належить земельна ділянка (пай) площею 4.390 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що визнано рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.09.2016 року справа № 173/1626/16-ц. В листопаді 2016 року припиняв дію договір оренди земельної ділянки № 150 від 10.11.2006 року, що був укладений між нею та ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське товариство агрофірма Промінь на 10 років та зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському райвідділі Дніпропетровської області Регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 січня 2009 року за № 040911900200. Продовжувати орендні відносини з даним сільськогосподарським підприємством вона не мала наміру, оскільки орендну плату відповідно до договору оренди землі їй не сплачували та на дострокове припинення договору ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське товариство агрофірма Промінь не погоджувалось, погрожуючи їй, що відберуть в неї земельну ділянку і вона нічого не доб'ється. Також, на її вимогу надати їй другий примірник додаткової угоди вона отримувала усні відмови.

Відповідач неодноразово порушив обов'язки передбачені умовами договору. По перше, відповідач порушив п.7 договору, відповідно до якого орендар після закінчення терміну договору має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за тридцять днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовження його дії. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Договір оренди зареєстрований 08.09.2008 року, відповідно він набирає чинності з дня державної реєстрації і дія договору закінчується в вересні 2018 року. Відповідно строк поновлення договору ще не настав. Лист повідомлення позивачу не надсилався, що є порушенням Закону та п.7 договору, яким також встановлено обов'язок орендаря за умови продовження орендних відносин повідомити письмово орендодавця про такий намір.

Відповідач грубо порушив умови договору самовільно його поновивши, що відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі є підставою для розірвання договору оренди.

Відповідач порушив як умови договору, раніше строку закінчення якого - його самовільно поновив та й право позивача на право власності на земельну ділянку, чим позбавляє позивача на власний розсуд розпорядитися своєю земельною ділянкою.

Оскільки сторони мають досягти згоди про зміну (розірвання) договору, домовленість між ними також за своєю правовою природою являє собою договір, у зв'язку із чим на нього поширюються як загальні правила про умову дійсності правочинів (ст. 203 ЦК), так і положення про порядок укладення договору (статті 638-647 ЦК України). Відповідачем встановлений законодавством порядок договірних взаємовідносин дотримано не було, навпаки, факт продовження орендних відносин орендар від неї приховав.

До того ж відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. В той же час передбачений договором оренди та законодавчими актами обов'язок відповідач не виконує, оренду плату за користування земельною ділянкою не сплачує.

Відповідачем порушено також п. 10 договору про оренду земельної ділянки, в якому вказується, що орендна плата вноситься у такий термін - один раз на рік після збору урожаю до першого грудня поточного року.

В суді відповідачем надана відомість про виплату орендної плати за 2006-2016 роки в сумі 15000,00 грн. Вказані кошти відповідно до відомості, отримав представник по довіреності громадянин ОСОБА_4 в 2013 році.

Проте, у відповідності до договору оренди земельної ділянки, що укладений між позивачем та відповідачем і зареєстрований у встановленому законом порядку, передбачено інший, конкретний порядок отримання орендної плати, а саме такий як наведено вище відповідно до п.10 договору. Відповідач порушив умови договору в частині виплати орендної плати, яка проведена не у відповідності до п.10 вищевказаного договору, що є невиконанням обов'язків відповідачем, передбачених умовами договору, а відтак відповідно до частини першої сі. 32 Закону України Про оренду землі є підставою для розірвання даного договору судом, бо відповідно до пункту в частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані: своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також відповідач орендну плату виплатив період з 2006 по 2016 рік в 2013 році. За період з 2006 по 2013 роки орендна плата фактично не виплачувалася, чим відповідач порушував свій обов'язок виконання умов договору в частині його оплати, а відтак прослідковується факт систематичної несплати орендної плати (з 2006 по 2013 рік, 7 років невиплати орендної плати), що у відповідності до п. д ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди в судовому порядку.

Згідно з Указом Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) від 2 лютого 2002 року із змінами та доповненнями від 13 вересня 2002 року та 19 серпня 2008 року передбачено, що мінімальний розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншим за 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Згідно з статтею 289 Податкового кодексу України, для визначення орендної плати використовується нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням індексації. Нею було замовлено нормативно грошову оцінку її земельної ділянки в управлінні Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі за 2014, 2015 та 2016 роки.

З отриманого Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, вартість її земельної ділянки за 2014 рік становить 75881,68 грн., за 2015 рік - 94780,96 грн. та за 2016 рік - 113737,15 грн.

Отже, сума орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації становить: за 2014 рік - 2 276,45 грн., за 2015 рік - 2 843,96 грн. та за 2016 рік - 3412,11 грн.

Відповідно до вищевикладеного та згідно з ст. 24, 32 Закону України Про оренду землі , ст. 526, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ст.1,3,4,15,107,109,118,119 ЦПК України, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивачка просить розірвати укладений між нею та ТОВ ВСП АФ Промінь , договір оренди земельної ділянки (паю) від 10.11.2006 року за № 150, зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському райвідділі Дніпропетровської області Регіональної філії Центру державного земельного кадастру від 29.01.2009 р. за № 040911900200 та додаткову угоду до договору № 150 оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року, укладену 29.08.2016 року. Стягнути з ТОВ ВСП АФ Промінь не виплачену орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року за № 150 за 2014, 2015, 2016 роки, в сумі 8532 грн. 52 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримала в повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини. Пояснила, що відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі договір оренди може бути розірвано, якщо орендар порушив умови договору, а оскільки ним порушено п.п. 7,10 договору і ст. 141 Земельного Кодексу України, є підстави для розірвання договору. Підставою для розірвання є невиконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати, а також порушення порядку поновлення договору, оскільки не дотримано умови договору щодо надіслання проекту договору позивачці щодо його продовження. Договір ще не закінчився, а відповідач вже його поновив з порушенням порядку, в зв'язку з чим договір повинен бути розірваний. Факт отримання позивачкою орендної плати за період 2006-2016 р.р. одноразово в 2013 р. у розмірі, зазначеному відповідачем, тобто 15000 грн. не заперечує, але вважає, що орендна плата повинна сплачуватись щорічно, а не наперед, тому за вказані роки відповідач систематично не сплачував орендну плату. Факт підписання додаткової угоди позивачкою заперечує, пояснила, що додаткова угода підписана представником позивачки ОСОБА_4, який діяв на підставі нотаріально посвідченого доручення, однак це доручення було скасовано позивачкою 02.12.2013 року, але доказів повідомлення про це представника не мають. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Саркісов А.В., в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що орендна плата позивачці виплачена в повному обсязі за період 2006-2016 р.р., що підтверджується відомістю про виплату орендної плати за 2006-2016 роки в сумі 15000,00 грн. Вказані кошти відповідно до відомості, отримав представник позивачки по довіреності ОСОБА_4 в 2013 році. Немає обмежень щодо виплати орендної плати авансом. В 2017 році позивачка отримала орендну плату особисто. Строк дії договору не закінчився, а додатковою угодою фактично було змінено строк дії основного договору, а не поновлено його на інший строк, як вказує представник позивачки. Додаткова угода є невід'ємною частиною основного договору, строк дії якого на даний час не закінчився, оскільки основна угода підписана у 2006 році, а зареєстрована у 2009 році, відповідно до умов договору договір починає діяти з дня його державної реєстрації, тобто діє з 2009 року по 2019 рік. Додатковою угодою фактично було внесено зміни в умови договору щодо строку його дії, ці умови почнуть діяти з 31.01.2019 р., тобто відповідно до внесених змін договір буде діяти до 31.01.2057 року. При таких обставинах, вважає, що підстави для розірвання договору відсутні, у задоволенні позову просить відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 10.11.2006 року між позивачкою ОСОБА_3 та ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району, загальною площею 4,390 га, строком на 10 років, та зобов'язався використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору. Згідно п. 7 вказаного договору, договір укладено строком на десять років. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за тридцять днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовження його дії. Згідно п. 10 умов вказаного договору орендна плата вноситься один раз на рік після збору урожаю до першого грудня поточного року. (а.с. 8-9)

Згідно копії довідки № 1087 від 30.11.2016 року, виданої Зарічанською сільською радою, вказано, що земельна ділянка (пай) ОСОБА_3 НОМЕР_2 знаходиться на полі НОМЕР_3, яке обробляє ТОВ ВСП Агрофірма Промінь , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. (а.с. 11)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яку сформовано 29.09.2016 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,39 га, кадастровий номер НОМЕР_1, згідно внесеної 13.09.2016 року до реєстру інформації про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, підставою для виникнення такого права є договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 29.01.2009, виданий 10.11.2006 року; додаткова угода до договору № 150 оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року видана 29.08.2016 року строком дії на 49 років. (а.с. 12)

Згідно копії витягу від 28.11.2016 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2014 року, з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 75881,68 грн. (а.с.13)

Згідно копії витягу від 28.11.2016 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 року, з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 94780,96 грн. (а.с.14)

Згідно копії витягу від 28.11.2016 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016 року, з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 113737,15 грн. (а.с.13 зворот)

Згідно копії відомості з виплати орендної плати по договору оренди № 150 від 10.11.2006 року орендну плату за період 2006-2016 роки у сумі 15000,00 грн., видану ТОВ ВСП АФ Промінь отримав ОСОБА_4 30.04.2013 року (а.с. 33), повноваження якого підтверджуються копією довіреності від 23.04.2013 року, виданою ОСОБА_3 ОСОБА_4 на управління належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою, площею 4,390 га, що розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, та належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, для цього надала йому право, зокрема, розписуватися за неї та отримувати орендну плату. Довіреність видана на десять років та дійсна до 23.04.2023 року, посвідчена державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, Малашовою Г.В.. (а.с. 34)

Згідно копії заяви від 05.12.2013 року, зареєстрованої в реєстрі за № 3888, посвідченої державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, ОСОБА_3 скасувала вищевказану довіреність (а.с. 35).

Згідно копії додаткової угоди від 29.08.2016 року до договору № 150 оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року, орендодавець ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 23.04.2013 року, посвідченої державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, та ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь уклали цю угоду, відповідно до якої внесли зміни в п. 7 договору, змінивши строк на який укладено договір з 10 років на 49 років та внесли зміни в п. 8, змінивши розмір орендної плати (а.с. 171).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Згідно ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. ст. 18, ч.1. 19, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції від 01.01.2006 року яка діяла на час укладення договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень в редакції від 29.01.2006 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно ч.2 ст. 21 Закону України Про оренду землі , (в редакції від 01.01.2006 року яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. д ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12.

Таким чином, судом встановлено, що 10.11.2006 року між позивачкою ОСОБА_3 та ТОВ Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь було укладеного договір оренди землі, за умовами якого остання надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить позивачці на праві приватної власності та знаходиться на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району, загальною площею 4,390 га, строком на 10 років, який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському райвідділі Дніпропетровської області Регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.01.2009 року за № 040911900200, а орендар зобов'язався використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та сплачувати орендну плату один раз на рік до першого грудня поточного року, відповідно до відомості з виплати орендної плати, позивачка ОСОБА_3 30.04.2013 року через уповноваженого представника ОСОБА_4 отримала орендну плату за період 2006-2016 роки у розмірі 15000,00 грн., і факт отримання позивачкою ОСОБА_3 вказаної плати представником позивачки в судовому засіданні не заперечується.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позивачка отримала від відповідача орендну плату за вказаний період, в тому числі і за період 2014-2016 р.р., шляхом сплати одноразового платежу у сумі 15000 грн., що чинним законодавством не заборонено, доказів, які б давали суду підстави вважати, що розмір отриманої орендної плати не відповідає розміру, встановленому Указом Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) від 2 лютого 2002 року із змінами та доповненнями від 13 вересня 2002 року та 19 серпня 2008 року, позивачкою не надано, тому підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки (паю) від 10.11.2006 року за № 150, укладеного між сторонами з підстав систематичної несплати відповідачем позивачці орендної плати та стягнення заборгованості по ній за період з 2014 по 2016 роки в розмірі 8532 грн. 52 коп., відсутні, а у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розірвання додаткової угоди до договору № 150 оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 ЦК України. Способами захисту цивільних справ та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ст. 16 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що 29.08.2016 року ОСОБА_4, що діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності, зареєстрованої в реєстрі № 1230 від 23.04.2013 року, виданої позивачкою ОСОБА_3 на управління належною їй земельною ділянкою, площею 4,390 га, що розташована на території Зарічанської сільської ради, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та Товариство з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь уклали додаткову угоду до договору № 150 оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року, згідно з якою внесли зміни в п. 7 договору, збільшивши строк його дії з 10 років до 49 років та внесли зміни в п. 8, змінивши розмір орендної плати (а.с. 171).

Разом з тим, на час укладення вказаної додаткової угоди, довіреність від 23.04.2013 року, яка була видана ОСОБА_3 ОСОБА_4 на управління належною позивачці земельною ділянкою, площею 4,390 га, що розташована на території Зарічанської сільської ради, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області була скасована останньою 02.12.2013 року, тому на час укладення вказаної угоди - 29.08.2016 року ОСОБА_4 повноважень на підписання цієї угоди від імені позивачки вже не мав.

Відповідно до ч.1 ст. 247 ЦК України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Згідно з ч. 3 ст. ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦК України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Згідно з ч.1 ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 249 ЦК України, особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Таким чином, укладення правочину особою, яка не мала повноважень діяти від імені свого довірителя, за умови дотримання останнім вимог ч.ч. 2, 3 ст. 249 ЦК України, відповідно до вимог ст. 15, 16, 215, 216 ЦК України може тягнути за собою недійсність такого правочину, однак будь-яких доказів, підтверджуючих факт того, що позивачка ОСОБА_3 повідомила свого представника ОСОБА_4 чи відповідача про скасування довіреності на управління належною їй земельною ділянкою, виданої нею 23.04.2013 року, в судовому засіданні стороною позивача не надано і, в межах заявлених вимог, питання про недійсність вказаного правочину позивачкою не ставиться.

Згідно заявлених вимог, остання просить розірвати укладену між нею та відповідачем додаткову угоду оренди земельної ділянки (паю) від 29.08.2016 року, мотивуючи тим, що відповідач самовільно поновив строк дії основного договору, хоча строк його поновлення ще не настав, при цьому не надіслав їй письмове повідомлення про намір продовжити орендні відносини.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, строк дії основного договору не сплинув, оскільки основний договір оренди земельної ділянки (паю) укладено між сторонами 10.11.2006 року на строк 10 років, договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському райвідділі Дніпропетровської області Регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.01.2009 р., згідно з п. 38 договору, останній набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації (а.с.9), тому строк дії вказаного договору спливає у січні 2019 року, а додатковою угодою, укладеною між сторонами 29.08.2016 року фактично були внесені зміни в умови основного договору в частині строку його дії, питання щодо поновлення основного договору на новий строк вказаною додатковою угодою між сторонами не вирішувалося, тому підстави для розірвання вказаної додаткової угоди з мотивів, зазначених позивачкою, відсутні, а у задоволені цієї частини заявлених вимог також слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі, слід покласти на позивачку.

На підставі ст.ст. 638, 763 Цивільного кодексу України, ст.ст. 141, 152 Земельного Кодексу України, ст. ст. 13, 15, 18-21, 32 Закону України Про оренду землі , ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073 і керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь про розірвання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по справі - покласти на позивачку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 липня 2018 року.

Головуючий - суддя: А.А.Борцова