Ухвала

від 09.07.2018 по справі 805/2657/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

09 липня 2018 р. Справа №805/2657/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільської районної державної адміністрації, третя особа: Приватне акціонерне товариство Огнеупорруд про скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільської районної державної адміністрації, третя особа: Приватне акціонерне товариство Огнеупорруд з вимогою: визнати протиправним та скасувати п. 1 розпорядження голови Добропільської РДА ОСОБА_2 від 28 серпня 2017 року №319 в частині визначення орієнтованої ціни викупу земельної ділянки, яка встановлена у розмірі 219450,00 грн. згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 11 липня 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23 травня 2018 року.

Ухвалою від 23 травня 2018 року судом було відкладено підготовче судове засідання на 13 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 13 червня 2018 року вирішено відкласти підготовче засідання до 20 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 20 червня 2018 року вирішено відкласти підготовче засідання до 3 липня 2018 року та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

У підготовчому засіданні розглянувши надані документи суд приходить до наступного висновку.

Так, у частині першій статті 122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для (в редакції після 15.12.2017) звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Наведе положення процесуального законодавства застосовується в логічному взаємозв'язку з частиною другою статті 264 КАС України, яка закріплює, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Системний аналіз наведених вище норм, дає підстави стверджувати, що нормативно-правовий акт може бути оскаржено такими особами в незалежності від дати його прийняття, опублікування чи набрання чинності, що обумовлюється специфікою сфери його дії, тобто, в будь-який момент протягом строку чинності, але в межах визначеного загальними положеннями КАС України шестимісячного строку, який обраховується з дати, коли даний нормативно-правовий акт застосовано до позивача, або з моменту набуття позивачем статусу суб'єкта правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.97) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, за практикою Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

В ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Підставами для визнання причин пропуску строку звернення із даним позовом поважними, визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Оскільки дане поняття за своєю суттю є оціночним, суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати п. 1 розпорядження голови Добропільської РДА ОСОБА_2 від 28 серпня 2017 року №319 та поновити строк на оскарження вказаного розпорядження суб'єкта владних повноважень.

В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку ОСОБА_1 зазначає, що отримала належним чином затверджену копію розпорядження голови Добропільської РДА ОСОБА_2 від 28 серпня 2017 року №319 лише 08 лютого 2018 року з додатками до позовної заяви Добропільської РДА до ОСОБА_1 у справі № 873/2/18 про відчуження у державну власність з мотивів суспільної необхідності об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку.

Однак, відповідачем у відзиві на адміністративний позов від 18 червня 2018 року зазначено, що спірне розпорядження голови райдержадміністрації було прийнято 28 серпня 2017 року, оригінал якого 30 серпня 2017 року представником відповідача в присутності представників ПрАТ Огнеупорнеруд та інших свідків було вручено під розписку особисто ОСОБА_1

Зазначена обставина підтверджена особистим підписом ОСОБА_1 у наданій суду копії Розпорядження Добропіьської РДА від 28 серпня 2017 року № 319.

Належних доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали звернутися до суду у встановлений шестимісячний строк, позивачем не надано, та судом не встановлено.

Тобто, ще з 30 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 була обізнана про прийняте спірне розпорядження та отримала його копію, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 254 КАС України

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільської районної державної адміністрації, третя особа: Приватне акціонерне товариство Огнеупорруд про скасування розпорядження - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.