Постанова

від 05.07.2018 по справі 925/1256/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/1256/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вторметал" у порядку письмового провадження,

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Васяновича А.В.

від 28.11.2017 року

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Агрикової О.В., Мальченко А.О., Чорногуза М.Г.

від 18.01.2018 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вторметал"

про стягнення 102490,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Виробниче підприємство "Вторметал" про стягнення 102490 грн 00 коп штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у перевізному документі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було невірно вказано масу вантажу в накладній від 29.03.2017 за №42783266, в зв'язку з чим згідно ст. 122 Статуту залізниць України (далі - Статут) з відправника (відповідача) стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.11.2017 у справі №925/1256/17 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вторметал" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 102490,00 грн. штрафу та 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Дані рішення та постанова мотивовані тим, що перевезення вантажу здійснювалося залізничним транспортом по маршруту зазначеному в накладній. В накладній саме відповідачем було зазначено масу вантажу - 64560 кг. Ваги на яких було здійснено перевірку маси вантажу на станції призначення були придатні для зважування та пройшли відповідну повірку. Факт розходження даних про масу вантажу вказаної у перевізних документах з даними виявленими при зважуванні на вагах підтверджується належними та допустимими доказами. Отримувач вантажу не зафіксував зауважень на складений комерційний акт від 07 квітня 2017 року станцією Сартана Донецької області. Тобто, отримано було одержувачем вантажу на 1610 кг менше ніж вказано в провізному документі. В добровільному порядку штраф відповідачем не сплачено, його розмір є вірним, строк сплати настав. Маса вантажу та відстань не є єдиними складовими визначення розміру провізної плати для визначення "суми неналежно виконаного зобов'язання". Зважування вантажу на станції відправлення за допомогою кранових вагів, а перевірка маси вантажу при видачі на станції призначення на залізничних вагах також не є порушенням способу визначення маси при умові, що ваги були справні.

07.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вторметал" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №925/1256/17, в якій останнє просить рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у даній справі скасувати повністю і прийняти нове рішення яким позов Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити частково на суму 2555,90 грн. штрафу, а судові витрати розподілити відповідно до Розділу VI ГПК України.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що сума штрафу визначена позивачем на підставі неправильного тлумачення ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України у п'ятикратному розмірі до вартості провізної плати дорівнює 500% цієї вартості. Але, Статут не містить приписів стосовно того, що є базою нарахування штрафу, зокрема, вартість провізної плати всього вагону чи вартість провізної плати недостачі (надлишку) маси вантажу, виявленої залізницею при перевірці. Відповідно, зважаючи на те, що інше прямо не передбачено Статутом, штраф за неправильно зазначену у накладній масу, на думку скаржника, має визначатися, виходячи з вартості провізної плати недостачі (надлишку) маси вантажу, що відповідає нормативному визначенню неналежного виконання зобов'язання. Тобто, за загальним правилом штраф передбачений ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України обраховується не з загальної вартості послуг (робіт, товарів), а з вартості послуг (робіт, товарів), які виконані з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень було порушено принцип верховенства права. Не враховано норми права ЦК України і ГК України (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України) які маючи вищу юридичну силу і по-іншому визначають порядок обчислення штрафу, ніж витлумачено позивачем з посиланням на підзаконний нормативний акт яким є - Статут залізниць України. Провізна плата вантажу масою 64560 кг становить 20498,00 грн., а маса вантажу визначена позивачем на станції призначення становить 62950 кг (комерційний акт № 484809/275 від 07 квітня 2017 р), що на 1610 кг менше, ніж зазначено у накладній. Це дозволяє зробити висновок про те, що вартість провізної плати недостачі вантажу в 1610 кг становить 511,18 грн. (20498,00 / 64560 х 1610). Виходячи з цього правильний розмір штрафу, який підлягає стягненню з відправника (відповідача-скаржника) у зв'язку із зазначенням у накладній маси вантажу на 1610 кг менше маси вантажу, визначеної перевізником, становить - 2555,90 грн. (5x511,18 грн.).

Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вторметал" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №925/1256/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вторметал" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №925/1256/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.05.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №925/1256/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронської Г.О., Стратієнко Л.В.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №925/1256/17 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 15.12.2017, дійшла висновку про необхідність касаційного перегляду зазначеної справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 29.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Виробниче підприємство "Вторметал" за залізничною накладною №42783266 у вагон №67670810 на станцію призначення Сартана Донецької залізниці було відвантажено лом стальний збірний, загальною масою 64 560 кг. Спосіб визначення маси - на кранових вагах, заводський №ВКЕ-11-10 №087.

В Додатку 3 "Пояснення щодо заповнення накладної" до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 зазначено, що в графі 24 накладної "Маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). В графі 25 накладної "Маса вантажу, визначена залізницею" заповнюється, якщо масу вантажу визначено залізницею. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом).

З копії накладної №42783266 вбачається, що маса вантажу визначена відправником (графа 24 накладної).

З даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалося засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтверджено підписом представника вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів.

Згідно ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

По прибуттю потягу на станцію ім. Тараса Шевченка Одеської залізниці працівниками залізниці 31.03.2017 було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні, якою було встановлено, що фактична маса брутто вагону склала 86900кг, тара вагону з ПД - 23 800 кг, маса вантажу нетто за ПД - 64560 кг, фактична маса вантажу нетто 63100 кг, що менша документу на 1460 кг. Навантаження в вагоні нижче бортів 100-150 мм, вкрито металевими листами звареними та укрученими між собою, марковано вапном. Слідів втрати та крадіжки вантажу немає. Переважування проводилося двічі на 150 тонних тензометричних вагонних вагах ст. ім. Тараса Шевченка, контроль придатності 25 квітня 2016 року, вага підтвердилася.

04.04.2017 на проміжній станції Волноваха на підставі акту загальної форми №548 від 04.04.2017 року було здійснено комісійне переважування вказаного вагону та складено комерційний акт.

Згідно комерційного акту №486202/38 від 05.04.2017 було проведено контрольну перевірку на 150 тонних вагонних вагах ст. Волноваха, держповірка 15.02.2017, контрольний огляд-повірка 15.02.2017 року із зупинкою і розчіплюванням вагону. При контрольному зважуванні виявилось маса брутто - 86000 кг, тара - 23800 кг, нетто - 62200 кг, що менше документу на 2360 кг. Навантаження вантажу нижче рівня бортів на 10-15 см, вкритий листами, маркування вапном не порушено. В комерційному відношенні справний. Вагон без дверей, люки закриті на запірний механізм, вкручені дротом, технічно справний.

07.04.2017 станцією Сартана Донецької області було складено комерційний акт №484809/275 згідно якого з розчіплюванням на справних 150 тонних держповірених 09.09.2016 вагонних вагах вантажоотримувача було проведено комісійне переважування вагону №67670810. Фактично було виявлено брутто 86750 кг, тара 23800 кг, нетто 62950 кг, що менше документу на 1610 кг, більше на 150 кг ніж вказано в комерційному акті ст. ім. Т. Шевченка та менше на 750 кг, ніж вказано в комерційному акті ст. Волноваха. Вагон зважувався двічі, результат не змінився. Навантаження навалом, нижче рівня бортів 10-15 см, вкрита металевими листами, маркування вапном не порушено. В комерційному та технічному відношенні вагон справний. Вагон без дверей, люки закриті і вкручені дротом. З моменту прибуття і до комісійного переважування вагон перебував під охороною служби безпеки Азовсталь і ком. агентів ст. Сартана. Комісійне переважування здійснювали ваговщик і ст. пр. к-та Азовсталь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ДСМ ст. Сартана ОСОБА_4 і ком/агент ст. Сартана ОСОБА_5 Завідуючий вантажним двором за штатний розписом не рахується.

Зауважень на складений комерційний акт вантажоотримувачем зафіксовано не було.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 №273/96-ВР встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.306 Господарського кодексу України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній.

Стаття 24 Статуту залізниць України надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Статтею 122 Статуту встановлена відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Цією статтею передбачено також, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Так, правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, в п. 2 яких зазначено, що комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

В матеріалах справи наявні копії технічних паспортів засобу ваговимірювальної техніки вагонних ваг, заводський номер 003/1623 станція Волноваха Донецької залізниці (а.с.52-58) з якого вбачається, що 15.02.2017 року вагонним вагам проведено державну повірку, засобу ваговимірювальної техніки вагонних ваг, вид - тензометричні, заводський номер 1416, станція Сартана Донецької залізниці з якого вбачається, що власником ЗВВТ є ПрАТ "МК "Азовсталь". Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №981, ваги вагонні тензометричні, заводський номер 1416 - 09.09.2016 проведено державну повірку.

Відповідно до ст. 13 Статуту залізниць України, для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Наказом Міністерства інфраструктури України 31.07.2012 №442, зареєстрованому в Мінюсті України 11.10.2012 за №1716/22028, затверджено Інструкцію про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України (далі - Інструкція), розроблена відповідно до положень Законів України "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про залізничний транспорт".

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України, діяльність яких пов'язана із застосуванням, розробленням, виготовленням, продажем, прокатом та обслуговуванням засобів ваговимірювальної техніки, призначених для визначення маси вантажів, які перевозяться залізничним транспортом України, і за результатами зважування на яких оформлюються перевізні документи (п.1.3 Інструкції).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції, огляд-перевірка придатності засобу ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ) для зважування вантажів - визначення стану та характеристик ЗВВТ, відновлення, у разі потреби, робочого стану ЗВВТ без заміни або зміни конструкції його елементів чи програмного забезпечення.

Відповідно до п. 5.6 Інструкції, під час експлуатації ЗВВТ виконуються такі види робіт з обслуговування: огляд-перевірка, профілактичне технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд ЗВВТ, діагностичне обстеження вагонних ваг.

Під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ - непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ - похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі (п.5.7 Інструкції).

Згідно з п. 3.46 Інструкції не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних).

Згідно з п. 3.47 Інструкції не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких: прострочені терміни повірки; пошкоджені відбитки повірочних тавр або місця їх нанесення; втрачений технічний паспорт ЗВВТ; в останніх записах в технічному паспорті про повірку, огляд-перевірку зроблені виправлення, не засвідчені підписом осіб, зазначених у пункті 2.5 розділу ІІ цієї Інструкції; прострочені терміни огляду-перевірки.

Отже, зважування на вагонних вагах є одним із передбачених Правилами способів визначення маси вантажу.

При цьому, саме зважування є найбільш точним способом визначення маси вантажу.

Отже, можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Разом з тим, залізниця, користуючись правом, передбаченим статтею 24 Статуту, під час перевірки на станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Отже, допустимим доказом матеріальної відповідальності відповідача (вантажовідправника) є саме комерційний акт.

Надаючи оцінку складеним залізницею комерційним актам від 31.03.2017 року №420008/20, від 05.04.2017 року №486202/38 та від 07.04.2017 року №484809/275, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що цей акт відповідає вимогам законодавства і є допустимим доказом, який засвідчує матеріальну відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вторметал".

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем нараховано суму штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу, яка складає 102490,00 грн. (20498,00 грн. (перевізна плата по накладній №42783266 за вагон №67670810) х 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ч. 1, ст. 24 Статуту залізниці України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу, який розраховується від провізної плати за всю відстань перевезення. Тобто в даному випадку актом цивільного законодавства визначено розмір (п`ятикратний) та порядок розрахунку, який розраховується від провізної плати.

Відповідно до п. 6 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 року №317 "Про затвердження збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються до збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги" (надалі збірник тарифів) тарифи застосовуються при визначенні плати за перевезення вантажів вантажною і великою швидкістю та пасажирськими поїздами за відстань залізницями України:

У внутрішньому сполученні - від станції відправлення до станції призначення, які відкриті для виконання комерційних операцій згідно з Тарифним керівництвом №4 залізниць України.

Пунктом 11 вказаного збірнику тарифів встановлено, що плата за перевезення визначається згідно з Правилами застосування тарифів, наведеними в розділі II цього Збірника. Та відповідно п. 2.2 Збірника обчислюється залежно від відстані перевезення

Отже, провізна плата від якої розраховується розмір штрафу залежить від відстані перевезення, а не від маси вантажу, то розрахунок штрафних санкцій не може здійснюватися від ваги недостачі вантажу, як то помилково стверджує скаржник.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку, що застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій у розмірі п'ятикратної всієї суми провізної плати, у зв'язку з невиконанням відправником зобов'язання щодо зазначення у накладній вірної маси вантажу, відповідає ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України та ч. 2 ст. 549 ЦК України.

Таким чином доводи скаржника щодо визначення розміру штрафу від вартості провізної плати недостачі 1610 кг вантажу є помилковими.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд України дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вторметал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №925/1256/17- без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Баранець

Судді Г.Вронська

Л.Стратієнко