Постанова

від 04.07.2018 по справі 826/896/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2018 року

м. Київ

справа №826/896/17

адміністративне провадження №К/9901/45873/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

за участю секретаря судового засідання Вишняка О.М.,

представників позивача Гук І.О., Самаріної Г.В.

представника відповідача Семенихіної Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 826/896/17 за касаційною скаргою Аудиторської плати України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі № 826/896/17 за позовом Малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Аудиторської палати України про визнання протиправним та скасування рішення.

І. ПРОЦЕДУРА

1. Мале аудиторське підприємство СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з позовом до Аудиторської палати України про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 позовні вимоги малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково; визнано протиправним та скасовано рішення Аудиторської палати України від 22.12.2016 №335/5.2 та від 26.01.2017 №338/4; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 залишено без змін.

4. 31.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017.

5. У касаційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2017 відкрито провадження у справі.

7. 23.03.2018 справу № 826/896/17 передано до Верховного Суду.

8. Відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи за участі його представника.

9. Судові засідання відбулися 13.06.2018 та 04.07.2018.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. 01.02.2016 до АПУ надійшло звернення від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) з повідомленням щодо виключення з Реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, що ведеться НЦКПФР, ряду суб'єктів аудиторської діяльності через невідповідність аудиторських висновків учасників ринку цінних паперів вимогам Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг. У зверненні НКЦПФР містилося також прохання провести перевірки системи контролю якості цих суб'єктів аудиторської діяльності та проінформувати НКЦПФР про вжиті заходи.

11. Комісією з контролю якості було розглянуто вищевказане звернення НКЦПФР (витяг з протоколу № 74 від 19.07.2016 р.), та внесено до АПУ пропозицію щодо проведення позапланових перевірок ряду аудиторських фірм на чергове засідання АПУ. На підставі чого, АПУ 28.07.2016 р. було прийнято рішення № 327/5.

12. На виконання цього рішення відповідачем було проведено позапланову перевірку позивача та за результатами цієї перевірки надано до АПУ Звіт № 4 МКЯ від 07.10.2016 р., в якому були ідентифіковані зауваження, а саме: недотримання рішень АПУ та стандартів аудиту під час виконання завдань з аудиту (Міжнародного стандарту аудиту (МСА) 230 Аудиторська документація , МСА 260 Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями , МСА 265 Повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу , МСА 315 Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища , МСА 330 Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики , МСА 530 Аудиторська вибірка , МСА 540 Аудит облікових оцінок, в тому числі облікових оцінок за справедливою вартістю, та пов'язані з ними розкриття інформації , МСА 550 Пов'язані сторони , МСА 560 Подальші події , МСА 570 Безперервність , МСА 700 Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності .

13. За результатами позапланової перевірки Аудиторська палата України встановила неналежне виконання професійних обов'язків з боку директора Малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю аудитора ОСОБА_6, а саме: порушення ст. ст. 6 та 19 Закону України Про аудиторську діяльність , недотримання рішень АПУ та стандартів аудиту під час виконання завдань з аудиту.

14. На підставі наведеного, АПУ прийнято рішення №335/5.2 від 22.12.2016 року, яким застосовано до директора Малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю аудитора ОСОБА_6 (сертифікат аудитора №007125, виданий рішенням АПУ від 26.12.2013 р. №287, чинний до 26.12.2018) стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на шість місяців; за результатами позапланової перевірки Малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю вирішено припинити дію Свідоцтва про відповідність системи контролю якості №0404, виданого рішенням АПУ від 31.10.2013 №281/4.

15. В подальшому, листом №01-01-25/101 від 06.02.2017 позивача повідомили, що рішенням №338/4 від 26.01.2017 Мале аудиторське підприємство СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю виключено з Переліку аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов'язкового аудиту на підставі п.ц.3.2.4 п. 3.2 Порядку ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, затвердженого рішенням АПУ від 26.04.2007 №176/7 в зв'язку із невідповідністю аудиторської фірми вимогам, встановленим для внесення інформації про неї до Переліку аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов'язкового аудиту, а саме: в зв'язку із припиненням Свідоцтва про відповідність системи контролю якості №0404, виданого рішенням АПУ від 31.10.2013 №281/1, наявність якого є обов'язковою вимогою для внесення інформації про Аудиторську фірму до Переліку аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов'язкового аудиту, яке було припинено рішенням АПУ від 22.12.2016 №335/5.2.

III. АРГУМЕНТИ СТОРІН

16. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.12.2016 на сайті Аудиторської палати України було оприлюднено рішення про застосування стягнення за результатами позапланової перевірки МАП СТОРНО Т.О.В. до директора МАП СТОРНО Т.О.В. ОСОБА_6 у вигляді зупинення чинності сертифіката аудитора строком на шість місяців та припинення дії Свідоцтва про відповідність системи контролю якості №0404, виданого рішенням АПУ від 31.10.2013 N0281/4, у зв'язку з допущенням аудитором суттєвих порушень під час виконання професійних обов'язків.

17. Рішення АПУ позива вважає незаконним та таким, що повністю суперечить нормативним актам АПУ та законам України, спрямоване на монополізацію ринку аудиторства шляхом знищення малих аудиторських підприємств.

18. Рішення №335/5.2 від 22.12.2016 винесено з порушенням п.3.7. Положення, відповідно до якого за одне правопорушення може бути застосовано лише один вид стягнень.

19. Пунктом 8.4 Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, затвердженого рішенням АПУ від 30.10.2014 №302/9 передбачено, що Свідоцтво про відповідність системи контролю якості анулюється лише у випадку, якщо АПУ приймається рішення про виключення суб'єкта аудиторської діяльності з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

20. Крім того, що Рішення містить два види стягнень, одне з яких взагалі не передбачено нормативними актами, строк зупинення дії сертифіката ОСОБА_6 нічим не вмотивований.

21. Також позивач зазначив, що у 2015 році вже надавав до Аудиторської Палати України пояснення вих. №1/16 від 16.09.2015 за запитом №01-01-25/843 від 28.08.2015 стосовно емітентів, яких перевіряли за період 2014 р., та які потрапили до переліку емітентів, торгівлю цінними паперами яких було на той час призупинено за рішенням НКЦПФР.

22. Згідно Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 04.08.2015 на строк від 08.08.2015 до 05.12.2015 було зупинено торгівлю цінними паперами на будь-яких фондових біржах.

23. У грудні 2015 року за рішенням НКЦПФР 15/01/29723/НК від 22.12.2015 МАП СТОРНО Т.О.В. було виключене з Реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів терміном на один місяць та анульовано свідоцтво серії П 000291 від 30.01.2014 саме на підставі того, що аудиторські висновки ПАТ АРДЕР та ПАТ КЛАСИК-ТРЕЙД за 2014 рік не відповідають вимогам Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг.

24. З цього питання позивач надавав пояснення до НКЦПФР та 04.02.2016 отримав нове свідоцтво серії П №000351, термін дії якого з 04.02.2016 по 24.09.2020.

25. Виходячи з цього, МАП СТОРНО Т.О.В. вже було притягнуто до відповідальності та накладено стягнення у вигляді зупинення свідоцтва про внесення до реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів.

26. Також, виходячи з аналогії закону, враховуючи, що стягнення застосовуються до аудитора (аудиторської фірми) за неналежне виконання професійних обов'язків, відповідно до ст. 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Виходячи з цього накладення на МАП СТОРНО Т.О.В. дисциплінарного стягнення пізніше 6-ти місяців з дня вчинення порушення є неправомірним.

27. У запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що припинення дії Свідоцтва про відповідність системи контролю якості не є стягненням, а є наслідком встановлення за результатами позапланової перевірки відсутності належного рівня контролю якості у суб'єкта господарювання.

28. Правовідносини у сфері праці не є подібними за змістом до правовідносин, що виникають між АПУ та аудиторами (аудиторськими фірмами), відповідно до відносин АПУ (як регулятора) та незалежного аудитора не можуть застосовуватися норми, які регулюють відносини власника та найнятого ним працівника, оскільки в доктрині і правозастосовній практиці за загальним правилом передбачається неприпустимість застосування аналогії, якщо правовідносини мають різну галузеву належність.

29. Отже, на думку відповідача, до спірних правовідносин не може бути застосовано Кодекс законів про працю України за аналогією закону щодо строків притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності.

30. Оскільки Закон не містить прямої норми, яка б визначала строки притягнення аудитора (аудиторської фірми) до відповідальності, такі строки не можуть бути меншими за п'ять років, тому що Міжнародні стандарти контролю якості передбачають, що у випадку завдань з аудиту період зберігання документації із завдання зазвичай повинен бути не менш як п'ять років від дати аудиторського висновку або дати звіту аудитора групи, якщо вона більш пізня. Метою зберігання документації, зокрема, є забезпечення протягом періоду зберігання уповноваженим зовнішнім сторонам доступу і перевірки документації конкретного завдання для контролю якості чи з інших причин.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

31. Вирішуючи спір, суд першої та апеляційної інстанцій керувалися Порядком застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків, який затверджено рішенням АП України від 15.11.2007 №184/4 (з відповідними змінами, далі - Порядок №184/4).

32. Згідно п. 3.2 Порядку №184/4 за неналежне виконання професійних обов'язків до аудиторів (аудиторських фірм) АПУ можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення терміну чинності сертифіката на строк до одного року, анулювання сертифіката або виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

33. При цьому, відповідно до п. 3.7 Порядку №184/4 не може бути одночасно накладено на аудитора (аудиторську фірму) два та більше видів стягнень за одне і те ж порушення.

34. Як вбачається з оскаржуваного рішення №335/5.2 від 22.12.2016, останнім застосовано до директора Малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю аудитора ОСОБА_6 стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на шість місяців та вирішено припинити дію Свідоцтва Малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю про відповідність системи контролю якості №0404, виданого рішенням АПУ від 31.10.2013 №281/4.

35. Наведене, на думку судів, свідчить, що на аудитора (аудиторську фірму) накладено два види стягнення за одне і те ж порушення, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства та є самостійною та достатньою підставою для скасування такого рішення як протиправного.

36. Крім того, з оскаржуваного рішення не вбачається мотивів застосування до позивача та аудитора (директора товариства) обраної міри відповідальності.

37. Притягнення до відповідальності має бути обмежено певними строками. Зважаючи на те, що в Україні не визначено строку притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Закону України Про аудиторську діяльність , судами застосовано до спірних правовідносин аналогію закону, а саме ст. 148 КЗпП України, відповідно до якої дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

38. Натомість за порушення, що мали місце у квітні 2015 року, директора позивача було притягнуто до відповідальності 22.12.2016, тобто через півтора роки.

39. Рішенням №338/4 від 26.01.2017 Мале аудиторське підприємство СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю виключено з Переліку аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов'язкового аудиту на підставі п.п.3.2.4 п. 3.2 Порядку ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, затвердженого рішенням АПУ від 26.04.2007 №176/7 в зв'язку із невідповідністю аудиторської фірми вимогам, встановленим для внесення інформації про неї до Переліку аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов'язкового аудиту, а саме: в зв'язку із припиненням Свідоцтва про відповідність системи контролю якості, виданого рішенням АПУ від 31.10.2013 №281/1, наявність якого є обов'язковою вимогою для внесення інформації про Аудиторську фірму до Переліку аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов'язкового аудиту, яке було припинено рішенням АПУ від 22.12.2016 №335/5.2.

40. Оскільки це рішення є похідним від рішення №335/5.2 від 22.12.2016, протиправність якого встановлена в ході судового розгляду даної справи, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про необхідність скасування рішення №338/4 від 26.01.2017.

41. В частині позовних вимог щодо зобов'язання Аудиторської палати України відкликати повідомлення про прийняття у відношенні МАП СТОРНО Т.О.В. рішення від 22.12.2016 №335/5.2, що було направлено до НКЦПФР листом №01-02-25/1162 від 09.12.2016, суди зазначили, що скасування рішення №335/5.2 від 22.12.2016 як протиправного не потребує додаткового зобов'язання вчинити певні дії стосовно відкликання наслідків, які зумовлюють таке рішення, оскільки такі наслідки також є протиправними.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

42. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, і вважає, що судами не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, з таких підстав:

1) Визнавши рішення АПУ від 26.01.2017 № 338/4 протиправним повністю, а не щодо окремого його положення, суд першої інстанції, не врахував, що воно стосується не тільки позивача, а й двадцяти восьми інших суб'єктів аудиторської діяльності.

2) Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у оскаржуваній постанові дійшов помилкового висновку про те, що всупереч вимогам п. 3.7. Порядку №184/4, відповідачем було накладено на аудитора (аудиторську фірму) два види стягнень за одне і те ж порушення.

Відповідно до Закону України Про аудиторську діяльність за неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді: попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року, анулювання сертифіката, виключення з Реєстру. Ті ж самі види стягнень передбачені пунктом 3.1 Порядку №184/4. Стягнення у вигляді зупинення чинності або анулювання сертифіката може бути застосовано лише до аудитора, оскільки, сертифікат аудитора видається лише фізичній особі (ст. 10 Закону). Отже, до юридичної особи може застосовуватися лише один вид стягнень - виключення з Реєстру, наслідком якого є анулювання Свідоцтва про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Оскільки, за результатами позапланової перевірки позивача було виявлено порушення стандартів аудиту, АПУ було прийнято рішення про припинення дії Свідоцтва про відповідність системи контролю якості № 0404, виданого рішенням АПУ від 31.10.2013р. № 281/4.

3) Судом першої та апеляційної інстанцій неправомірно застосовано до спірних правовідносин аналогію закону, а саме норми Кодексу законів про працю України щодо строків притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності. До правовідносин, що виникають між АПУ та аудиторами (аудиторськими фірмами), не можуть застосовуватися норми, які регулюють відносини власника та найнятого ним працівника.

4) Суди порушили норми процесуального права, оскільки не залучили до участі у справі аудитора ОСОБА_6

43. У відзиві на касаційну скаргу позивач наводить наступні доводи:

1) Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам заперечень відповідача та доводам апеляційної скарги

2) Ухвалою суду від 30.06.2017 відмовлено в задоволенні заяви МАП СТОРНО Т.О.В. про роз'яснення постанови суду, мотивуючи це тим, що протиправність виключення виключно МАП СТОРНО з Переліку аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов'язкового аудиту з'ясовувалася судом при постановленні рішення у справі, відтак виконання даного судового рішення можливе в частині абз.4 пп. 4.1. п. 4 рішення АПУ № 338/4 від 26.01.2017. Отже, рішення суду не вплинуло на права жодних інших осіб, окрім позивача.

3) Щодо незалучення до участі у справі фізичної особи ОСОБА_6, то на час розгляду справи вона була керівником юридичної особи, стягнення до неї застосовано саме як до директора-керівника МАП СТОРНО Т.О.В., а не як до фізичної особи-підприємця, який здійснює аудиторську діяльність індивідуально. ОСОБА_6 вказана як директор МАП СТОРНО Т.О.В. у позовній заяві.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

44. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з того, що фактичною підставою звернення до суду стало протиправне, на думку позивача, рішення, яким на останнього накладено з порушенням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності два види стягнень за одне і те ж порушення, яке підлягає скасуванню.

45. Відповідно до ст.24 КАС України (чинної редакції) Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

46. Суд касаційної інстанції згідно з ч.ч.1-2 ст.341 КАС України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. У ч.4 ст.328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

48. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

49. Відповідно до статей 12 та 22 Закону України Про аудиторську діяльність та пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.5., 2.3.6. Статуту АПУ здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; визначає порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнення за незалежне виконання професійних обов'язків у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру; розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів (аудиторських фірм) з питань її компетентності.

50. Відповідно до ст. 22 Закону України Про аудиторську діяльність за неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

51. Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

52. Відповідно до вимог статті 22 Закону України Про аудиторську діяльність АПУ рішенням від 15.11.2007 № 184/4, затверджено Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків (далі - Порядок № 184/4).

53. Стягнення у вигляді зупинення чинності або анулювання сертифіката може бути застосовано лише до аудитора, оскільки, сертифікат аудитора видається лише фізичній особі, що передбачено ст. 10 Закон України Про аудиторську діяльність .

54. Згідно ч.2 п.8.4. Положення про перевірки системи якості - Свідоцтво про відповідність системи контролю якості діє до кінця року, але не пізніше ніж дата прийняття рішення АПУ за результатами чергової планової або позапланової перевірки системи контролю якості.

55. Припинення дії Свідоцтва про відповідність системи контролю якості не є стягненням, про що зазначив позивач у своїй позовній заяві, а є наслідком встановлення за результатами позапланової перевірки відсутності належного рівня контролю якості у суб'єкта господарювання.

56. Відрізняються також і суб'єкти, до яких застосовано заходи: до аудитора - зупинення чинності сертифіката, а до МАП СТОРНО - припинення дії Свідоцтва про відповідність системи контролю якості.

57. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про, те що на аудитора накладено два види стягнень за одне і те ж порушення, оскільки Аудиторською палатою України за неналежне виконання професійних обов'язків за результатами дисциплінарного провадження до аудитора застосовано стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката на строк до шести місяців, а дія Свідоцтва про відповідність системи контролю якості №0404 припинена за результатами ідентифікованих зауважень, а саме: недотримання рішень АПУ та стандартів аудиту під час виконання завдань з аудиту (Міжнародного стандарту аудиту) МАП СТОРНО у формі ТОВ. Тому в цій частині Суд погоджується з доводами касаційної скарги, що подвійного притягнення до дисциплінарної відповідальності не було.

58. Що стосується застосування до спірних правовідносин аналогії закону у зв'язку з тим, що за порушення Закону України Про аудиторську діяльність не визначено строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, Суд виходить з наступного.

59. У Законі України Про аудиторську діяльність та у Порядку №184/4, який регулює питання притягнення аудиторів до дисциплінарної відповідальності, не визначено строки застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків.

60. Тобто, законодавством України не встановлено строк притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності. Разом з цим, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути безмежним (без часових рамок), оскільки це порушує принцип правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права.

61. Суди розглядали справу № 826/25535/15, в якій теж вирішувалося питання щодо строку притягнення аудиторів до дисциплінарної відповідальності та можливість застосування ст. 147 КЗпП України за аналогією закону.

В ухвалі від 18.10.2017 (Л/800/33693/16) Вищий адміністративний суд України висловив таку позицію.

Закон України Про аудиторську діяльність в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності має в цій частині схожість з нормами Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року та Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-XII від 14.05.1992 року.

Згідно приписів частини 2 статті 35 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

За правилами статті 107 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Встановлення вказаних строків є забезпеченням, в першу чергу, принципу правової визначеності, який в свою чергу є одним із елементів верховенства права.

Таким чином, застосовуючи аналогію закону, суд вважає 1 рік присічним строком притягнення аудитора до дисциплінарного стягнення з часу вчинення дисциплінарного проступку.

62. Суд не бачить вагомих підстав відступати від цієї правової позиції.

63. Таким чином, висновки суду першої та апеляційної інстанції про застосування для притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності шестимісячного строку (за аналогією ст. 147 КЗпП України) є помилковими.

64. Судами встановлено, що порушення, за яке позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у 22.12.2016, було вчинене у квітні 2015 року. Тобто минуло 18 місяців. З огляду на це, Суд дійшов висновку про накладення на позивача дисциплінарного стягнення поза межами строку.

65. Помилкове застосування судом шестимісячного строку замість річного не призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки і шестимісячний, і річний строк притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності минув на час винесення оскаржуваного рішення АПУ. Тому оскаржувані постанови підлягають зміні в частині мотивів, а саме обґрунтування строку притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності.

66. Доводи касаційної скарги про незалучення до участі у справі аудитора ОСОБА_6 суд відхиляє. ОСОБА_6 сама, як фізична особа-аудитор, до суду не зверталася, а діяла як директор від імені юридичної особи - МАП СТОРНО Т.О.В. і саме це підприємство було позивачем у справі.

67. Водночас, Суд звертає увагу, що на підставі оскаржуваного рішення АПУ, яким до директора МАП СТОРНО Т.О.В. аудитора ОСОБА_6 застосовано стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на шість місяців, безпосередньо до МАП СТОРНО застосовано інший захід впливу - припинено дію Свідоцтва про відповідність системи контролю якості. Захід впливу до МАП СТОРНО зумовлений порушенням, яке вчинила аудитор ОСОБА_6, і є його безпосереднім наслідком. Таким чином, рішення АПУ від 22.12.2016 № 335/5.2 порушує права МАП СТОРНО .

68. Звертаючись з позовом про скасування цього рішення АПУ в цілому, зокрема і в частині, яка стосується ОСОБА_6, МАП діяло у власних інтересах і захищало свої права та законні інтереси, пов'язані із здійсненням аудиторської діяльності. Відтак, позивач був належним.

69. Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що скасування рішення АПУ від 26.01.2017 №338/4 в цілому порушує права та інтереси 28-ми суб'єктів (окрім позивача). Цей недолік не може бути усунутий шляхом роз'яснення рішення. Тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.

70. З огляду на вищенаведене, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли загалом правильного висновку, що рішення Аудиторської палати України від 22.12.2016 №335/5.2 та від 26.01.2017 №338/4 винесені з порушенням закону, однак виходили з помилкових мотивів щодо строку притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності, та припустилися помилки, визнаючи рішення від 26.01.2017 №338/4 протиправним та скасовуючи в цілому, в той час як позивача стосується лише одна його частина.

71. Відповідно до ч. 1 ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

72. Оскільки доводи касаційної скарги знайшли підтвердження частково, Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Аудиторської плати України задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі № 826/896/17 слід змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову та скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Аудиторської палати України від 26.01.2017 № 338/4. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким рішення Аудиторської палати України від 26.01.2017 № 338/4 визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується Малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 залишити без змін.

Керуючись ст. 343, 349, 351, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Аудиторської плати України задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 року у справі № 826/896/17 змінити в частині мотивів та скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Аудиторської палати України від 26.01.2017 № 338/4.

3. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким рішення Аудиторської палати України від 26.01.2017 № 338/4 визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується Малого аудиторського підприємства СТОРНО у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

4. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 09.07.2018.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб