Постанова

від 05.07.2018 по справі 826/16663/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16663/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Скочок Т.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зодчий на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Києві, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зодчий до Управління державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Інжшляхбуд про зобов'язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Зодчий (далі - позивач, ТОВ Зодчий ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва (далі - УДКСУ у Деснянському районі м. Києві), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Інжшляхбуд (далі- ТОВ Інжшляхбуд ), в якому просило: зобов'язати відповідача виконати наказ Господарського суду м. Києва № 910/15132/16 від 05.12.2017, шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунку № 37122000001162 або з іншого рахунку, який буде відкритий на ім'я ТОВ Інжшляхбуд (код ЄДРПОУ 38883347, адреса: 02232, м. Київ, вул. Закревського, 77, кв. 166).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем всупереч затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників не вжито заходів щодо стягнення з небюджетного рахунку боржника - ТОВ Інжшляхбуд коштів на виконання рішення господарського суду про стягнення коштів з такого боржника.

Позивач вважає, що за своїм статусом рахунок № 37122000001162, відкритий ТОВ Інжшляхбуд в УДКСУ у Деснянському районі м. Києві, не є ані спеціальним рахунком, ані рахунком одержувача бюджетних коштів, кошти, що надійшди на такий рахунок є власністю названого товариства, а тому у відповідача були всі підстави для безспірного списання коштів з цього рахунку ТОВ Інжшляхбуд на користь позивача за наслідками виконання ним вимог п. 6 згаданого Порядку.

31.01.2018 від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява про зміну предмету позову (вих. № 30/01 від 30.01.2018), в тексті якої позивач виклав позовні вимоги у наступній редакції: зобов'язати відповідача виконати рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 № 910/15132/16, шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунку № 37122000001162 або з іншого рахунку, який буде відкритий на ім'я ТОВ Інжшляхбуд (код ЄДРПОУ 38883347, адреса: 02232, м. Київ, вул. Закревського, 77, кв. 166).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 у справі № 910/15132/16 за позовом ТОВ Зодчий до ТОВ Інжшляхбуд про стягнення 603 481, 78 грн. (в тому числі 460 000 грн. попередньої оплати, перерахованої ТОВ Зодчий на користь ТОВ Інжшляхбуд за договором підряду від 12.04.2016 № 12/04/06, та 143 481,78 грн. неустойки) позов задоволений частково. Стягнуто з ТОВ Інжшляхбуд (код ЄДРПОУ 38883347) на користь ТОВ Зодчий 460 000 грн. збитків, 89 700 грн. пені і 8 245,50 грн. судового збору, шляхом стягнення з будь-якого рахунку ТОВ Інжшляхбуд , виявленого державним виконавцем під час виконання даного судового рішення.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень дане рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 у справі № 910/15132/16 набрало законної сили 11.04.2017.

12.01.2017 на виконання цього рішення від 21.11.2016 Господарським судом м. Києва видано наказ № 910/15132/16, який був пред'явлений до виконання.

13.02.2017 ст. державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження №53380879 з примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 у справі № 910/15132/16.

В ході цього виконавчого провадження ст. державним виконавцем були накладені арешти на грошові кошти ТОВ Інжшляхбуд , що містяться на рахунках у банківських установах, та на рахунку № 37122000001162 в УДКСУ у Деснянському районі м. Києві про що винесено постанови про арешт коштів боржника від 14.04.2017, 06.10.2017, 13.10.2017, 01.11.2017.

Листом від 10.10.2017 №22/01-33/356 УДКСУ у Деснянському районі м. Києві повернула державному виконавцю постанову про арешт коштів боржника від 06.10.2017 без виконання з посиланням на відсутність залишку коштів на такому рахунку товариства. Окрім того, органом Казначейської служби було зазначено, що порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, не передбачено накладення арешту на рахунки боржника.

У зв'язку з цим ТОВ Зодчий звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про видачу другого екземпляру наказу від 12.01.2017 № 910/15132/16 з метою пред'явлення до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві згідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

За результатами отримання другого екземпляру наказу Господарського суду м. Києва від 05.12.2017 № 910/15132/16, ТОВ Зодчий звернулося до УДКСУ у Деснянському районі м. Києві із письмовою заявою щодо стягнення з ТОВ Інжшляхбуд грошової заборгованості у сумі 460 000 грн. збитків, 89 700 грн. пені та 8 245,50 грн. судового збору з рахунку № 37122000001162 згідно наказу Господарського суду м. Києва від 05.12.2017 № 910/15132/16.

Своїм листом від 11.12.2017 № 22/01-33/472 УДКСУ у Деснянському районі м. Києві повернула заявнику (ТОВ Зодчий ) зазначений наказ господарського суду від 05.12.2017 № 910/15132/16 як такий, що не підлягає виконанню органом Казначейства, відповідно до п. 9 Порядку з наступних мотивів. ТОВ Інжшляхбуд не перебуває в Мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, являється суб'єктом господарювання, що не має статусу бюджетної установи, самостійно здійснює свою господарську діяльність та має відкриті рахунки в банківських установах.

Поряд з цим, ТОВ Інжшляхбуд отримало цільові бюджетні кошти в рамках виконання бюджетної програми з поточного середнього ремонту об'єкту 0101211 Кагарлик - Карапиші - Богуслав км 18+885 - км 23+000 (розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 25.07.2017 № 379) від одержувача бюджетних коштів - Служби автомобільних доріг у Київській області (код ЄДРПОУ 26345736). Орган Казначейської служби виходив з того, що згідно наказу Господарського суду м. Києва від 12.01.2017 у справі № 910/15132/16 стягнення здійснюється на користь ТОВ Зодчий з ТОВ Інжшляхбуд в рамках договору підряду від 12.04.2016 № 12/04/16 та не стосується договірних відносин між ТОВ Інжшляхбуд і замовником робіт, визначених розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 25.07.2017 № 379.

Таким чином, борг за договором підряду від 12.04.2016 № 12/04/16 утворився в результаті здійснення ТОВ Інжшляхбуд діяльності як суб'єкта господарювання і не реєструвався в Управління казначейства за рахунок бюджетних коштів, тобто заборгованість не є бюджетною, а її погашення за рахунок бюджетних асигнувань не передбачено.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо позовної вимоги позивача про примусове виконання рішення суду у разі невиконання у добровільному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Одночасно ст. 6 цього Закону визначено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

З вищевикладеного вбачається, що за загальним правилом примусове виконання рішення суду здійснюється державними виконавцями. Тільки в окремих випадках, прямо визначених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються іншими органами, установами, організаціями. Зокрема, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, виконують рішення про стягнення коштів з державних органів, бюджетів або бюджетних установ.

Згідно п. 1 Положення Про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 (далі - Положення № 460/2011) Державна казначейська служба України (далі - Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Наведеним пунктом Положення встановлено, що Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до п. 4 Положення № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема, через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Пунктами 2 і 7 Положення встановлено, що Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства України), бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Визначення термінів бюджетні кошти , бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів наведені у ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України.

Поряд з цим, п.п. 2.4 п. 2 Положенням про єдиний казначейський рахунок, затвердженим наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (у редакції наказу від 30.11.2010 № 449), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за № 594/6882, встановлено, що з метою ведення бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів, а також інших операцій з коштами клієнтів, передбачених законодавством, в органах Державного казначейства України відкрито:

- бюджетні рахунки для зарахування надходжень бюджетів, передбачених законодавством;

- бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами;

- рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів та інші бюджетні рахунки;

- рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- рахунки інших клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства України.

Зазначені рахунки відкриваються на балансі Державного казначейства України та Головних управлінь Державного казначейства України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства, затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119 Про затвердження інструктивної бази (зі змінами).

Зокрема, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів за балансовим рахунком 3712 відкриваються рахунки іншим клієнтам Казначейства України з призначенням: для обліку руху коштів на рахунках інших клієнтів Казначейства України.

Пунктом 1.4 зазначеної Інструкції визначено, що відкриття і використання рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства та взаємовідносини Державного казначейства України з Головними управліннями Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління), управліннями (відділеннями) у районах, містах та в районах у містах Державного казначейства України (далі - управління), місцевими фінансовими органами, розпорядниками коштів бюджетів, одержувачами та іншими клієнтами регламентується окремими порядками.

Одним з таких є Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за № 1206/21518. Цей Порядок регламентує взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) і розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - підприємцями (далі - клієнти), а також органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування в процесі відкриття (закриття) рахунків.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено відкриття в органі Казначейства не бюджетних рахунків підприємствам, установам, організаціям і фізичним особам-підприємцям. За змістом абз. 7 п. 1.2 Порядку № 758 не бюджетними рахунками є рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів. До не бюджетних рахунків відносяться депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, рахунки державних цільових фондів, рахунки для операцій з коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

У даному пункті Порядку № 758 (в останній чинній редакції) також міститься визначення рахунків із спеціальним режимом використання як рахунків, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та не бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Пунктом 1.8 Порядку № 758 розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів та додаткових угод до договорів (у разі наявності) між органами Казначейства і клієнтами, типова форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку. Так, зокрема, у силу пп. 2.1.9 пп.. 2.1 п. 2 типового договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування орган Казначейства має право здійснювати безспірне списання коштів бюджету з рахунків Клієнта у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, безпосередньо організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), бюджетними установами, відокремленими структурними підрозділами бюджетних установ, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями (далі - клієнти) у процесі казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, крім рахунків фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування України та депозитних рахунків митних органів врегульовано Порядком казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2014 № 770, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.08.2014 за № 928/25705.

Пунктами 3, 5 і 20 цього Порядку встановлено, що не бюджетні рахунки клієнтів відкриваються органами Казначейства відповідно до законодавства за розділом балансових рахунків 37 Рахунки інших клієнтів та банків .

Органи Казначейства зобов'язані зараховувати на не бюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.

Безспірне списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з не бюджетних рахунків клієнтів органи Казначейства здійснюють у порядку, встановленому законодавством.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі - Порядок № 845).

За змістом положень абз. 2, 3 і 5 п. 2, п. 3 Порядку № 845 (у редакції Постанови від 28.12.2016 № 1005) безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів, "боржники" - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, а стягувачами визначено фізичних та юридичних осіб, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

При цьому, в подальшому Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 14.02.2018 № 154 наведений вище абз. 3 п. 2 Порядку № 845 викладено в такій редакції: боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; . Дана Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 154 набула чинності з 16.03.2018.

Безпосередньо положення щодо безспірне списання коштів з рахунків боржника закріплені у п. 24 - 34 Порядку № 845. Зокрема, згідно з п. 24 і 25 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

Згідно з п. 6 - 9 зазначеного Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Виконавчі документи пред'являються до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону України Про виконавче провадження .

Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Орган Казначейства повертає:

1) виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;видано або оформлено з порушенням установлених вимог; ішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки;

2) документи та відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку, органу державної виконавчої служби у разі, коли: рішення про стягнення коштів не підлягає виконанню Казначейством; документи та відомості подано особою, що не має відповідних повноважень, або не у повному обсязі.

При цьому, відповідно до п. 10 Порядку № 845 стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня отримання стягувачем виконавчого документа.

Щодо вимоги позивача про стягнення грошових коштів з рахунків ТОВ Інжшляхбуд , колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ Інжшляхбуд в УДКСУ у Деснянському районі м. Києві був відкритий небюджетний рахунок № 37122000001162.

В подальшому, відповідно до тексту доповнення до відзиву відповідача (вих. №22/01-33/95 від 23.02.2018) вказаний рахунок ТОВ Інжшляхбуд № 37122000001162 було закрито 16.02.2018. Дана обставина також засвідчується наявною у матеріалах справи копією електронного повідомлення-відповіді щодо взяття на облік/закриття рахунка платника податків в органі державної податкової служби.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Підпунктом 4 ч. 1 ст. 5 зазначеного Кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ Зодчий звернулось до суду за захистом прав у спосіб визначений шляхом зобов'язання відповідача виконати рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 № 910/15132/16, шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунку № 37122000001162 або з іншого рахунку, який буде відкритий на ім'я ТОВ Інжшляхбуд , та зазначає наступне.

Так, у силу приписів ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Таким чином, в контексті із заявленими позовними вимогами позивача до відповідача щодо зобов'язання останнього виконати рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 № 910/15132/16 шляхом здійснення останнім безспірного списання коштів з рахунку № 37122000001162, слід зазначити, що оскільки, на даний час, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зазначений рахунок ТОВ Інжшляхбуд №37122000001162 закрито, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що захист прав та інтересів позивача у заявлений ним спосіб є неможливим.

Як наслідок, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки факт закриття рахунку унеможливлює списання з нього взагалі будь-яких коштів.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання УДКСУ у Деснянському районі м. Києві здійснення безспірного списання коштів з рахунків ТОВ Інжшляхбуд , які будуть відкриті в цьому органі Казначейської служби в майбутньому, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, отже суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, тому вказана вимога задоволенню не підлягає.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зодчий - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 10 липня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Н.М. Троян