Ухвала

від 29.05.2018 по справі 826/16523/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16523/17

УХВАЛА

29 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О., розглянувши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Іонія до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Іонія задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

В прохальній частині апеляційної скарги відповідачем також було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши вказане клопотання відповідача, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою не було долучено квитанцію про сплату судового збору, або ж доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" передбачено, що обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, покладено на Кабінет Міністрів України.

В силу положень ч. 1 ст. 133 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Наведені апелянтом причини несплати судового збору суд поважними не визнав та зазначає, що Законом України "Про судовий збір", в чинній редакції, не передбачається звільнення, відстрочення органам Державної фіскальної служби сплату судового збору.

Крім того, доказів поважності причин неможливості сплати судового збору апелянт взагалі до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додав.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Вказана позиція також узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Керуючись ч. 1 ст. 133 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Судді Я.М. Собків І.Й. Петрик Є.О. Сорочко