Постанова

від 19.06.2018 по справі 920/572/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 920/572/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кооппосилторг",

ініціюючий кредитор - Державна податкова інспекція у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

ліквідатор - арбітражний керуючий Єрохін Олег Петрович

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 07.11.2017

у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючий), Крестьянінов О.О., Тарасова І.В.

та на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 17.08.2017

у складі судді Костенко Л.А.

за заявою Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооппосилторг"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 23.11.2017, поштовим відправленням, направленим на адресу Харківського апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.08.2017 у справі №920/572/16 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/572/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі №920/572/16 Господарського суду Сумської області за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.08.2017 та призначено її розгляд на 02.05.2018 о 10 год. 45 хв., яке відкладено на 17.05.2018 о 15 год. 00 хв.

4. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2018 задоволено заяву судді Пєскова В.Г. від 17.05.2018 про самовідвід у розгляді справи №920/572/16.

5. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2018 за наслідком проведеного повторного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 21.05.2018, колегією суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я. прийнято справу №920/572/16 Господарського суду Сумської області за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.08.2017 до провадження та призначено її до розгляду на 19.06.2018 о 09 год. 30 хв.

6. Ліквідатор - арбітражний керуючий Єрохін Олег Петрович 26.03.2018 поштовою кореспонденцією надіслав відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статей 553, 554, частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 22, 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), статті 43 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

8. Провадження у справі №920/1572/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооппосилторг" (далі - ТОВ "Кооппосилторг", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.06.2016 за заявою ініціюючого кредитора - Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Єрохіна Олега Петровича. 30.06.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство №920/572/16. Ухвалою місцевого суду від 29.08.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів.

9. Постановою Господарського суду Сумської області від 22.09.2016 ТОВ "Кооппосилторг" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Єрохіна О.П.; 23.09.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Кооппосилторг".

10. 31.07.2017 до Господарського суду Сумської області звернувся кредитор - ПАТ "Дельта Банк" із заявою з грошовими вимогами до боржника, в якій просив суд визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором у справі №920/572/16 про банкрутство ТОВ "Кооппосилторг" на суму 3 404 637, 81 грн., внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Кооппосилторг" витрати зі сплати судового збору за подання заяви до господарського суду з грошовими вимогами у справі №920/572/16 про банкрутство ТОВ "Кооппосилторг" на суму 3200, грн.

10.1. Кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк" обґрунтовано наявністю у ТОВ "Кооппосилторг", як поручителя, заборгованості перед банком у зв'язку з невиконанням основним боржником - ТОВ "ВІКС" зобов'язань за кредитним договором №38-КД від 12.06.2008, в забезпечення якого 12.06.2008 укладено договір поруки між ТОВ "Кооппосилторг", ТОВ "ВІКС" та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк".

11. 17.08.2017 Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А. відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" з грошовими вимогами до ТОВ "Кооппосилторг".

11.1. Судом встановлено, що 12.06.2008 між ВАТ "Сведбанк" (первісний кредитор) та ТОВ "ВІКС" (боржник) укладено кредитний договір №38-КД, відповідно до якого боржник взяв на себе зобовязання повернути кредит рівними частинами щомісячно у сумі не менше 2 400 доларів США, починаючи з липня 2008 року; проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно за попередній місяць і на дату повного повернення кредиту, в забезпечення якого 12.06.2008 між ВАТ "Сведбанк", ТОВ "Кооппосилторг" та ТОВ "ВІКС" укладено договір поруки №38-КД-П1, згідно з пунктом 1 якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором №38-КД від 12.06.2008 в розмірі 288 000 доларів США строком до 11.06.2018 включно.

11.2. Судом встановлено, що 14.08.2013 між ПАТ "Омега Банк" (продавець), який є правонаступником ВАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" (покупець), укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №5 (договір відступлення), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком Д.Г., зареєстрований у реєстрі за №2035, на виконання умов якого складено акт приймання-передачі прав вимоги від 14.08.2013 "Перелік договорів та купівельна ціна за вимоги".

11.3. Суд встановив, що заявник, посилаючись на статті 543, 553, 554, 559 ЦК України, обґрунтовуючи підстави виникнення вимог ПАТ "Дельта Банк" до боржника, зазначає, що ТОВ "ВІКС" не виконало умови кредитного договору щодо повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у встановлені кредитним договором строки, у зв'язку з чим, сума непогашеної заборгованості за кредитним договором станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство - 29.06.2016 становить 3 404 637, 81 грн., з яких: 105 600 доларів США, що станом на 29.06.2016 за офіційним курсом НБУ (1 долар = 24,882929) еквівалентно 2 627 637, 30 грн. - сума заборгованості за кредитом; 23 917, 37 доларів США, що станом на 29.06.2016 за офіційним курсом НБУ (1 долар = 24,882929) еквівалентно 595 134, 22 грн. - сума заборгованості за процентами;119 484, 66 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 62 381, 63 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення процентів.

11.4. Судом встановлено, що звертаючись до боржника як до поручителя, який відмінний від кредитора отримувача, заявником не доведено факту наявності суми основного боргу за кредитним договором №38-КД від 12.06.2008, часткового його погашення, оскільки матеріали справи не містять доказів надання кредиту, доказів в підтвердження наявності основної заборгованості та проведення заходів щодо її стягнення, доказів в обґрунтування заявленої суми заборгованості.

11.5. Суд встановив, що за умовами кредитного договору від 12.06.2008 ТОВ "ВІКС" та поручитель ТОВ "Кооппосилторг" взяли на себе зобов'язання повернути кредит рівними частинами щомісячно до 05 числа за попередній місяць на суму не менше 2400 доларів США, починаючи з липня 2008 року, отже, строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною 3 статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. А перебіг позовної давності на звернення з вимогою завершується по закінченню 6 місяців.

11.6. Суд зазначив, що оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором в тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини 4 статі 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя. Отже, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу та припинятися по закінченню 6 місяців. Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 №644/6558/15-ц.

11.7. Місцевий суд дійшов висновку про припинення зобов'язань за договором поруки, враховуючи, що спірні грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" визначені станом на 29.06.2016 на загальну суму заборгованості за період 14.08.2013 - 01.06.2016, більше ніж в межах шести місяців позовної давності та є припиненим відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

12. ПАТ "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.08.2017, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором боржника на суму 3 404 637, 81грн., обґрунтовуючи неналежною оцінкою наданих кредитором доказів на підтвердження його грошових вимог до боржника та неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм цивільного законодавства про поруку.

13. 07.11.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючий), Крестьянінов О.О., Тарасова І.В. апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.08.2017 у справі №920/572/16 - без змін.

13.1. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з встановленням обставин справи судом першої інстанції на предмет укладення кредитного договору, договору фінансової поруки з боржником та відступлення прав вимоги ПАТ "Сведбанк" заявнику у справі про банкрутство - кредитору ПАТ "Дельта Банк" та ухвалою суду 24.10.2017 зобов'язано заявника надати суду письмові пояснення щодо існування основної заборгованості за кредитним договором №38-КД від 12.06.2008, докази видачі кредиту, здійснення заходів щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

13.2. Апеляційний суд в цілому дійшов висновку про ненадання кредитором належних та допустимих доказів існування основного боргу кредитора ТОВ "ВІКС", оскільки надана копія меморіального ордера є непридатною для прочитання, відсутнє обґрунтування належними доказами заборгованості фінансового поручителя ТОВ "Кооппосилторг".

13.3. Відповідно до матеріалів грошових вимог заявника вбачається наявність на момент передачі прав вимоги за Договором купівлі-продажу прав вимоги №5 від 14.08.2013 заборгованості ТОВ "ВІКС" та ТОВ "Коопосилторг" на суму 1 112 625, 60 грн. (т. 1, а.с. 237-240), яка згідно з меморіальним ордером №54856292 від 14.08.2013 перерахована ТОВ "ВІКС" на рахунок АТ "Дельта Банк" на суму 1 112 625, 60 грн. (139 200 доларів США) (т. 1, а.с. 244).

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "Дельта Банк")

14. Скаржник доводив, що судами безпідставно відхилено вимоги ПАТ "Дельта Банк", заявлені на підставі кредитного договору №38 КД від 12.06.2008, оскільки вимоги банку до основного боржника - ТОВ "ВІКС", які забезпечені порукою, не задоволені основним боржником, а, відтак, зобов'язання боржника-поручителя перед банком не припинено, оскільки строк дії договору поруки передбачено до 11.06.2018, а частина 4 статті 559 ЦК України застосовується в разі, якщо в договорі не встановлено строк його дії.

15. Скаржник вважає безпідставним посилання судів на правову позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові від 14.06.2017 №644/6558/15-ц, оскільки вона не відповідає даним обставинам справи.

16. Скаржник доводив, що судами в порушення статей 43, 101 ГПК України, не досліджено всі обставини справи, дана помилкова оцінка недоведеності факту наявності суми основного боргу за кредитним договором. Зокрема, скаржник зазначив, що не прийнявши до уваги копію меморіального ордера без надання можливості надати суду для огляду його оригінал, апеляційний суд порушив принцип змагальності, встановлений статтею 4-3 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

17. Ліквідатор - арбітражний керуючий Єрохін Олег Петрович у відзиві на касаційну скаргу заперечував доводи ПАТ "Дельта Банк" та просив суд касаційної інстанції залишити без змін результат розгляду судами грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Кооппосилторг".

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

18. Цивільний кодекс України

Частина 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 статті 251 - строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частина 1 статті 553 - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частини 1, 2 статті 554 - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина 4 статті 559 - порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

19. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Стаття 1 - кредитор - юридична (фізична) особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частина 6 статті 23 - заяви з вимогами конкурсних кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Частина 8 статті 23 - вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Частина 2 статті 25 - у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

20. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, чинній до 15.12.2017

Стаття 4-3 - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні (ухвалі) або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судами доказів, наданих спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, разом з тим, його доводи про порушення судами вимог статей 23-25 Закону про банкрутство при розгляді спірних кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" є прийнятними.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів попередніх інстанцій

22. Виходячи з приписів частини 6 статті 23 та частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, обов'язком господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є розгляд у попередньому засіданні вимог кредиторів, в тому числі щодо яких були заперечення боржника та які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Аналіз положень статті 23 Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем покладено обов'язок доказування обґрунтованості своїх вимог саме на кредитора, який їх заявляє до боржника, суд не зобов'язаний здійснювати запити певних документів на обґрунтування грошових вимог кредитора, разом з тим, суд може це зробити, для забезпечення кредитору необхідних умов для встановлення певних фактичних обставин справи. Відтак, здійснивши дії щодо витребування від ПАТ "Дельта Банк" ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 письмових пояснень щодо існування основної заборгованості за кредитним договором, доказів видачі кредиту, здійснення заходів щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, суд не порушив прав кредитора, а діяв з метою створити йому необхідні умови для обґрунтування заявлених грошових вимог, а кредитор, не виконавши вимоги суду, не довів обґрунтованості своїх вимог. І такий висновок судів був покладений в основу їх рішень про відмову у визнанні грошових вимог до боржника.

23. Висновки судів про пропуск строку на звернення з грошовими вимогами до боржника, як фінансового поручителя, та порушення частини 4 статті 559 ЦК України колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає такими, що прийняті поза межами встановлених судами обставин недоведення кредитором існування заборгованості за кредитом в основного кредитора ТОВ "ВІКС" та, як наслідок, недоведення зобов'язань фінансового поручителя ТОВ "Кооппосилторг" за договором поруки №38-КД-П1 в частині щомісячних платежів перед новим кредитором ПАТ "Дельта Банк". Зазначене виключає правомірність висновків про погашення (припинення) спірних вимог по закінченню строку давності заявлення вимог до фінансового поручителя в порядку частини 4 статті 559 ЦК України.

Відтак, зазначені висновки з мотивувальної частини ухвали місцевого суду від 17.08.2017 та постанови апеляційного суду від 07.11.2017 слід визнати помилковими.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

24. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами скаржника згідно з пунктами 14-15 мотивувальної частини постанови, що підтверджується пунктом 23 даної постанови.

25. Доводи скаржника про порушення норм процесуального права щодо оцінки доказів згідно з пунктом 16 мотивувальної частини постанови Суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження за наслідком касаційного розгляду, оскільки суди здійснили в межах наданих їм повноважень оцінку поданих скаржником в обґрунтування своїх кредиторських вимог доказів, надали скаржнику можливість подання додаткових доказів ухвалою суду про їх витребування, однак, скаржник не використав надані йому права учасника провадження в повній мірі, що мало наслідком неповноту подання доказів в обґрунтування дійсності грошових вимог до боржника та стало причиною відмови судів у їх визнанні. Суд зазначає про відсутність повноважень касаційного суду щодо переоцінки доказів у справі відповідно до статті 300 ГПК України, тому доводи скаржника про неналежну оцінку доказів є необґрунтованими за відсутності таких повноважень.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" та залишення без змін оскаржуваних постанови апеляційного суду від 07.11.2017 та ухвали суду першої інстанції від 17.08.2017 у даній справі як таких, що прийняті в цілому з правильним застосуванням норм законодавства про банкрутство та цивільного законодавства.

В. Судові витрати

27. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.08.2017 у справі №920/572/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк