Рішення

від 30.05.2018 по справі 814/1474/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 р. № 814/1474/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагаря В.С., за участю секретаря судового засідання Науменко О.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮГЕЛЕВАТОР", вул. Айвазовського, 19/1, м. Миколаїв, 54052

до відповідача:Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:скасування податкових повідомлень - рішень від 11.04.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, За участю:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача ОСОБА_2,

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЮГЕЛЕВАТОР" (надалі-позивач, ТОВ "ТД ЮГЕЛЕВАТОР") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі-відповідач, ГУ ДФС у Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2018 р. №0006261405, №0006271405.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки №108/14-29-14-05/36622831 від 28.03.2018 року, не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення від 11.04.2018 р. № НОМЕР_1, №0006271405, прийняті відповідачем на підставі цього акту, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач у запереченні на позов зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству.

Ухвалою від 31.07.2017 р. судом відкрито провадження по справі №814/1474/17.

15.12.2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, згідно з яким КАС України викладений в новій редакції.

Ухвалою від 18.12.2017 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.03.2018 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 11.04.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" зареєстровано 23.09.2009 р. у Миколаївському міському управлінні юстиції та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Інгульському районі м. Миколаєва.

У період з 28.02.2017 р. по 21.03.2017 р. посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р.

Позивач у період, що перевірявся здійснював наступні види діяльності: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, а також виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт, послугами з проектування, реалізацією матеріалів, товарів.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області складено Акт №108/14-29-14-05/36622831 від 28.03.2018 року, у висновках якого встановлено порушення позивачем:

- п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1. ст.134 розд. III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, п.6 П(с)БО 16 «Витрати» , затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Мін'юсті України 19.01.2000 за №27/4248 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 115 048 грн., в тому числі: за 2015 рік на суму 1 115 048 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 570 645 грн. у т.ч. по періодам: за січень 2015 р. на суму 8333 грн.; за березень 2015 р. на суму 66342 грн.; за квітень 2015 р. на суму 102057 грн.; за червень 2015 р. на суму 185000 грн.; за липень 2015 р. на суму 203339 грн.; за січень 2016 р. на суму 5574 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що взаємовідносини між ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" з контрагентами: ТОВ "Старт Союз" (код ЄДРПОУ за 39246795) за період червень, липень 2015 р., ТОВ "Панстрой" (код за ЄДРПОУ 38437584) за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2015 року, ТОВ "Укртрейд-Плюс" (код за ЄДРПОУ 384092865) за квітень 2015 р., ТОВ "Укрбудмонтаж" (код за ЄДРПОУ 31641996) за липень 2015 р., не підтверджують реальність здійснених господарських операцій. Як на підставу таких висновків відповідач посилається на те, що як в ході проведення перевірки так і на запит відповідача, ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" не надано: журналів обліку реєстрації по техніки безпеки, які підтверджують факт перебування працівників ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" та працівників Підрядника, детальну розшифровку виконаних будівельно-монтажних робіт на об'єкті замовника (статті витрат, кількість використаних людино-годин, матеріалів, механізмів тощо), сертифікат або паспорт ТМЦ (ківшики) та журнал реєстрації довіреностей, а також дефектність та невідповідність наданих документів.

Крім того, перевіркою зроблено висновки, що позивачем завищено показники рядка 2050 Форми №2-М "Звіт про фінансові результати" "Собівартість реалізованої продукції" (товарів, робіт, послуг)" за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. на загальну суму 6194709 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 6194709 грн.

Такі висновки були зроблені у зв'язку з ненаданням до перевірки підтверджуючих документів та детальної розшифровки щодо здійснених ремонтних робіт в ході проведення перевірки та на дату підписання акту перевірки не надано, в тому числі: призначення комісії, акт технічного огляду, наряд - замовлення на ремонт, кошторис в постатейному виразі, наказ щодо тимчасового виведення об'єктів основних засобів з експлуатації в період ремонтних робіт, висновків про характер виконаних робіт, відмітка БТІ про ремонт та інші документи, які підтверджують здійснення робіт власними силами, а тому позивачем не підтверджено понесення витрат на ремонтні роботи.

22.03.2017 р. ГУ ДФС у Миколаївській області було складено акт за №86/14-29-14-05/36622831 про ненадання до перевірки запитуваних документів.

На підставі висновків Акту перевірки №108/14-29-14-05/36622831 від 28.03.2018 року ГУ ДФС у Миколаївській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 11.04.2018 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковими зобов'язаннями 1 115 048 грн.;

- №0006271405 від 11.04.2018 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями 570 645 грн. та за штрафними санкціями 285 323 грн.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, що оскаржуються, суд виходить із наступного.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).

У відповідності до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження обєкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Судом встановлено, що 30.10.2014 р. ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" (Генеральний підрядник) і ТОВ "Новоодеський елеватор" (Замовник) уклали договір генерального підряду №30/10/2014, за умовами якого, Генеральний підрядник зобов'язався у відповідності із вимогами проектно-кошторисної документації виконати власними силами та силами залучених субпідрядників комплекс будівельних робіт по будівництву Об'єкта - комплекс сушки, очистки та зберігання зерна в м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області.

Згідно п.10.1 вказаного договору, сторони погодили, що Генеральний підрядник залучає до виконання будівельних робіт інші ліцензовані організації (субпідрядників) виключно після затвердженя кандидатури субпідрядника Замовником.

Крім того, сторони домовились, що забезпечення будівництва ресурсами та матеріальними ресурсами передбаченими п.1.11, п.1.12 договору, здійснюється Замовником.

З метою забезпечення повного та своєчасного виконання комплексу зазначених робіт на Новоодеському елеваторі, позивач залучив в якості субпідрядників - ТОВ "Панстрой" та ТОВ "Старт Союз".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Панстрой", суд зазначає наступне.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ "Панстрой" (Підрядник) укладено договори підряду (від 30.01.2015 р. №30/01/15-1, від 09.02.2015 р. №09/02/15-1, від 10.02.2015 р. №10/02/15-1, від 11.02.2015 р. №11/02/15-1, від 02.03.2015 р. №02/03/15-1, від 03.03.2015 р. №03/03/15-1, від 05.03.2015 р. №05/03/15-1) на окремі види роботи на об'єкті: "Реконструкція комплексу сушки, очистки та зберігання зерна в м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області".

За видатковими накладними (у переробку) від 19.02.2015 р. №1, від 24.02.2015 р. №2, від 28.02.2015 р. №4, від 18.03.2015 р. №5, від 15.04.2015 р. №6, від 30.04.2015 р. №7, від 29.05.2015 р. №8, від 26.06.2015 р. №9, від 30.06.2015 р. №10, від 22.07.2015 р. №11, позивач передав Підряднику будівельні матеріали для виконання будівельних робіт.

Відповідно до умов договорів, Підрядником були виконані роботи, про що сторони підписали довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти здачі-прийняття робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та відомості витрачених ресурсів витрат Замовника.

За результатами здійснення господарських операцій ТОВ "Панстрой" були видані позивачу наступні податкові накладні: від 30.01.2015 р. №4, від 17.02.2015 р. №3. від 19.02.2015 р. №4, від 20.02.2015 р. №6, №7, №8, від 16.04.2015 р. , №9, №10, від 17.04.2015 р. №11, №12, від 03.07.2015 р. №1, від 12.06.2015 р. №8, від 05.06.2015 р. №12, від 29.05.2015 р. №15, від 27.04.2015 р. №16, від 10.04.2015 р. №7, від 03.04.2015 р. №3, від 25.03.2015 р. №9, від 31.03.2015 р. №17, 18.

Виконані Підрядником роботи були оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Старт Союз", суд зазначає наступне.

25.05.2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Старт Союз" (Підрядник) укладено договір підряду, відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язався здійснити будівельно-монтажні роботи на об'єкті Замовника: "Реконструкція комплексу сушки, очистки та зберігання зерна в м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області, а Замовник зобов'язався прийняти й оплатити вказані роботи".

За видатковими накладними (у переробку) №15 від 29.06.2015 р., №17 від 07.07.2015 р., №18 від 17.07.2015 р., позивач передав Підряднику будівельні матеріали для виконання будівельних робіт.

В червні 2015 р. ТОВ "Старт Союз" у відповідності до умов договору, було виконано будівельно-монтажні роботи, про що сторони підписали акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 р.

Виконані субпідрядником роботи були оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

За результатами здійснення господарських операцій ТОВ "Старт Союз" було видано позивачу наступні податкові накладні: від 26.06.2015р. №60, від 14.07.2015 р. №28, від 30.07.2015 р. №42.

Співвідношення виконаних робіт позивача та субпідрядними організаціям на об'єкті будівництва: "Реконструкція комплексу сушки, очистки та зберігання зерна в м. Нова Одеса, Новоодеського району, Миколаївської області", викладено в бухгалтерській довідці.

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "Укртрейд-Плюс", суд зазначає наступне.

16.04.2015 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ "Укртрейд-Плюс" (Постачальник) укладено договір поставки №4516, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язався поставити Покупцю продукцію, а саме: ківшик 130 (в-125) кількістю 20 шт., ківшик 280 (в-150) кількістю 3000 шт., покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

На виконання зазначених умов договору, Постачальник здійснив поставку ківшиків у необхідній кількості, а Покупець прийняв їх та оплатив, про що свідчить: видаткова накладна від 05.05.2015 р. №005, довіреність №98 на отримання ТМЦ, податкова накладна від 16.04.2015 р. №2, банківські виписки, що підтверджують оплату.

Про проходження придбаного позивачем товару у ТОВ "Укртрейд-Плюс" свідчить видаткова накладна від 28.04.2015 р. №222065.

Придбані ківшики були в подальшому реалізовані наступним покупцям: ТОВ "Летичівський комбікормовий завод" на підставі договору на поставку обладнання від 07.04.2015 р. №16, про що свідчать: комплектовочна відомість, видаткова накладна, довіреність на отримання ТМЦ, товарно-транспортна накладна; ТОВ "Зерносвіт" на підставі договору на поставку обладнання від 21.04.2015 р. №4, про що свідчать: комплектовочна відомість, видаткова накладна, довіреність на отримання ТМЦ, товарно-транспортна накладна; ТОВ "Племінний завод "Агро-Регіон" на підставі договору на поставку обладнання від 26.03.2015 р. №11, про що свідчать: комплектовочна відомість, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна.

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "Укрбудмонтаж", то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі рахунку на оплату від 29.07.2015р. №153 позивач оплатив частину вартості наступного товару: ківшик 130 (в-125) кількістю 1850 шт., ківшик В-280 кількістю 1000 шт.

12 серпня 2015 р. ТОВ "Укрбудмонтаж" здійснив поставку ківшиків у необхідній кількості, а покупець прийняв та оплатив їх повністю, про що свідчать: видаткова накладна від 12.08.2015 р. №127, довіреність №299 на отримання ТМЦ, податкові накладні від 29.07.2015 р. №28, від 10.08.2015 р., банківські виписки, що підтверджують оплату.

Придбані ківшики були в подальшому реалізовані наступним покупцям: ТОВ "Українсько-Російське підприємство "БОЕЗ Україна" на підставі договорів на поставку обладнання від 19.03.2015 р. №9, 29.04.2015 р. №18, 06.05.2015 р. №21, про що свідчать: комплектовочна відомість, податкова накладна, довіреність на отримання ТМЦ, товарно-транспортна накладна; ТОВ "Зоря" на підставі договору на поставку обладнання від 23.03.2015 р. №10, про що свідчать: комплектовочна відомість, видаткова накладна, довіреність на отримання ТМЦ, товарно-транспортна накладна; ТОВ "Агрофірма "Поле" на підставі договору на поставку обладнання від 19.06.2015 р. №31, про що свідчать: комплектовочна відомість, видаткова накладна, довіреність на отримання ТМЦ, товарно-транспортна накладна.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що вказаними контрагентами позивача в періоді, що перевірявся, поставлялася продукція, виконувалися роботи, а позивач в свою чергу здійснював оплату за поставлену продукцію, виконані роботи з метою провадження своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, за наслідками цих господарських операцій вказані контрагенти видали податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність у періоді, що перевірявся.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо не надання до перевірки: журналів обліку реєстрації по техніки безпеки, які підтверджують факт перебування працівників ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" та працівників Підрядника, детальну розшифровку виконаних будівельно-монтажних робіт на об'єкті замовника (статті витрат, кількість використаних людино-годин, матеріалів, механізмів тощо), сертифікат або паспорт ТМЦ (ківшики) та журнал реєстрації довіреностей.

Суд звертає увагу на те, що зазначені документи не є первинними, а також не є документами бухгалтерського та/або податкового обліку та не можуть підтверджувати або спростовувати товарність господарської операції.

Крім того, певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реально здійснених господарських операцій.

Суд також зазначає, що відсутність у контрагента достатніх матеріальних, трудових чи будь-яких інших ресурсів, не має своїм наслідком недійсність укладених ним правочинів чи слугувати доказом наявності у таких суб'єктів господарювання такої мети як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Суд звертає увагу на те, що ніякі негативні обставини, які мають місце у контрагента позивача, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки, як було встановлено судом, позивач виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, а тим паче постачальників своїх контрагентів. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем показника рядка 2050 Форми №2-М "Звіт про фінансові результати" "Собівартість реалізованої продукції" (товарів, робіт, послуг)" за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. на загальну суму 6194709 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки позивачем надано наказ директора ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" №5 від 11.03.2015 року про те, що з метою укріплення несущих конструкцій каркасу і даху споруди виробничого цеху (який знаходиться на балансі підприємства) наказано головному інженеру розробити пропозиції по відстороненню даних задач та начальнику виробництва сформувати заявку на придбання необхідних ТМЦ і розробити графік проведення ремонтних робіт без залучення сторонніх організацій та акти приймання - здачі без номеру від 30.09.2015 року та 31.12.2015 року відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, які оформлено згідно типової форми №03-2.

Крім того, до перевірки позивачем надано Акти приймання-передачі устаткування до монтажу оформленої згідно типової форми № М-15а, а саме: від 30.09.2015р. та 31.12.2015р.

Як встановлено судом, в актах приймання - передачі устаткування до монтажу перелічується велика кількість матеріалів та його вартість для ремонту в виробничому цеху.

Вказана операція в бухгалтерському обліку проведена як Дт91 «Загальновиробнічі витрати» Кт1522 «Виготовлення і модернізація основних засобів» у загальній сумі 6 194 709, 44 грн.

Таким чином, суд вважає, що висновки акту перевірки про відсутність у позивача документів на підтвердження правомірності віднесення показника витрат, що вплинув на фінансовий результат до оподаткування, у рядку 2050 Звіту "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) спростовуються наданими з боку позивача первинними документами.

Отже, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11.04.2018 р. №0006261405, №0006271405 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮГЕЛЕВАТОР" (вул. Айвазовського, 19/1, м. Миколаїв, 54052 код ЄДРПОУ 36622831) до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001, код ЄДРПОУ 39394277) від 11.04.2017 р. № НОМЕР_1.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001, код ЄДРПОУ 39394277) від 11.04.2017 р. №№ НОМЕР_2.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮГЕЛЕВАТОР" (вул. Айвазовського, 19/1, м. Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 36622831) судові витрати в розмірі 29 565,25 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2018 р.

Суддя В. С. Брагар