Ухвала

від 10.07.2018 по справі 495/5398/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 липня 2018 року

м. Київ

справа № 495/5398/16-ц

провадження № 61-36421ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднаного садового масиву Прибрежне про визнання незаконним та скасування рішення правління, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення правління Об'єднаного садового масиву Прибрежне (далі - ОСМ Прибрежне ), оформлене протоколом від 30 серпня 2014 року про відключення садової ділянки № 643 від електропостачання, яка знаходиться на території ОСМ Прибрежне Білгород-Дністровського району Одеської області та належить йому на праві власності; зобов'язати відповідача поновити підключення до електропостачання садової ділянки № 643; визнати незаконним та скасувати рішення звітно-виборчих зборів уповноважених членів ОСМ Прибрежне , оформлене протоколом № 8 від 28 травня 2016 року, щодо виключення його з числа членів садового товариства ОСМ Прибрежне ; визнати незаконним та скасувати рішення правління ОСМ Прибрежне , оформлене протоколом № 3 від 04 червня 2016 року про виключення його з числа членів ОСМ Прибрежне ; зобов'язати відповідача поновити його в членстві ОСМ Прибрежне та прийняти від нього належні до сплати членські внески; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 24 тис. грн та документально підтвердженні судові витрати.

Рішенням Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області від 12 липня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення правління ОСМ Прибрежне , оформлене протоколом від 30 серпня 2014 року про відключення садової ділянки № 643 від електропостачання, яка знаходиться на території ОСМ Прибрежне Білгород-Дністровського району Одеської області та належить на праві власності ОСОБА_1 Зобов'язано ОСМ Прибрежне поновити підключення до електропостачання садової ділянки № 643, належної на праві власності ОСОБА_1, яка розташована на території ОСМ Прибрежне Білгород-Дністровського району Одеської області. Зобов'язано ОСМ Прибрежне прийняти від ОСОБА_1 належні до сплати членські внески ОСМ Прибрежне . В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчих зборів уповноважених членів ОСМ Прибрежне , оформлене протоколом № 8 від 28 травня 2016 року щодо виключення ОСОБА_1 з числа членів садового товариства ОСМ Прибрежне . Визнано незаконним та скасовано рішення правління ОСМ Прибрежне , оформлене протоколом № 3 від 04 червня 2016 року, про виключення ОСОБА_1 з числа членів ОСМ Прибрежне . Зобов'язано ОСМ Прибрежне поновити ОСОБА_1 в членстві ОСМ Прибрежне . Стягнуто з ОСМ Прибрежне на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн. Стягнуто з ОСМ Прибрежне на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 960,89 грн.

05 травня 2018 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просив змінити постанову Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року в частині стягнення судових витрат, доповнивши її належним розміром судових витрат, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8) .

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору в даній справі є визнання незаконним та скасування рішення правління, зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Той факт, що заявником оскаржується судове рішення у цій справі лише в частині визначення апеляційним судом розміру судових витрат, стягнутих на його користь, не спростовує висновок про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Судове рішення апеляційної інстанції ухвалено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для її розгляду судом касаційної інстанції, оскільки такий розгляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднаного садового масиву Прибрежне про визнання незаконним та скасування рішення правління, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук