Рішення

від 22.06.2018 по справі 392/894/17

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/894/17

Провадження № 2/392/53/18

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Касьян З.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача адвоката Красної І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом

ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, вимагаючи визнати недійсним договір оренди землі від 02 грудня 2008 року, укладеного від його імені з відповідачем СТОВ Злагода , зареєстрованого 21.10.2009 року № 040937400197.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

03 лютого 2017 року позивач звернувся до Державного земельного кадастру в Маловисківському районі Кіровоградської області та отримав витяг, в якому відомості про обтяження належної позивачеві земельної ділянки були відсутні.

Скориставшись своїм право позивач уклав договір оренди земельної ділянки зі СТОВ Гарт , який було зареєстровано 17.03.2017 року та звернувся до Новогригорівської сільської ради Маловисківського району за місцем знаходження земельної ділянки для її виділення на місцевості.

На при кінці березня до нього зателефонував незнайомий, який відрекомендувався директором СТОВ Злагода і повідомив, що підприємство використовує земельну ділянку на підставі договору оренди від 02.12.2008 року, який укладено на 15 років і термін дії якого спливає лише в 2023 році.

В квітні позивач отримав примірник договору, який він не підписував і доручення на підписання нікому не давав.

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 14 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,3548 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується копією витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 11).

02 грудня 2008 року від імені орендодавця ОСОБА_3 і орендаря СТОВ Злагода укладено договір оренди землі строком дії 15 років (а.с. 7-10).

У даному договорі та акті приймання передачі земельних ділянок в оренду підпис від імені ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 22704/17-32/22705/17-33 від 22.02.2018 року (а.с. 81-90).

23 листопада 2009 позивач ОСОБА_3 отримав примірник договору оренди землі від 02 грудня 2008 року, що підтверджується записом № 54 в журналі видачі договорів оренди після державної реєстрації їх власниками за 2009 рік.

Таким чином, наведені фактичні обставини, які встановлені судом на підставі належних і допустимих доказів вказують на те, що договір оренди землі від 02 грудня 2008 року укладено у відсутність вільного волевиявлення позивача ОСОБА_3 як власника земельної ділянки.

Між тим, позивач ОСОБА_3 достовірно знав про укладений від його імені договір з 23 листопада 2009 року, оскільки отримав примірник спірного договору.

У судовому засіданні представник відповідача заявила про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Аналізуючи наведені правові норми суд дійшов висновку про те, що не зважаючи на наявність порушеного права позивача на вільне волевиявлення щодо укладання договору оренди землі, у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з тим, що позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності у три роки на визнання спірного правочину недійсним.

Судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 відмовити у задоволенні позову до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про визнання недійсним договору оренди землі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_3, АДРЕСА_1, паспорт громадянина України НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2;

відповідач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Злагода , с. Новогригорівка Маловисківського району Кіровоградської області, код в ЄДРПОУ 30825296.

Головуючий суддя