Рішення

від 04.07.2018 по справі 916/2303/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2303/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №02-19/645 від 12.12.2017р.;

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області до фірми „Київ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Новодофінівська сільська рада Лиманського району Одеської області (далі по тексту - Новодофінівська сільська рада) звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до фірми „Київ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) (далі по тексту - ТОВ „Київ» ) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р., укладеного між Новодофінівською сільською радою та ТОВ „Київ» та зареєстрованого 22.11.2005р. у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040552400005, виклавши пункт 6 договору у новій редакції: „Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Новодофінівської сільської ради в розмірі 8,98 грн. за 1 кв. м. за рік. Термін внесення орендної плати - щомісяця до 20 числа наступного місяця.» Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю внесення змін до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції за період з грудня 2005р. по липень 2017р.

ТОВ „Київ» не було надано до суду відзиву на позовну заяву Новодофінівської сільської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 04.10.2017р. господарським судом у порядку ст. ст. 60, 63 ГПК України було повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ „Київ» до Новодофінівської сільської ради про внесення змін до пункту другого договору оренди землі від 21.11.2005р.

Ухвалою від 09.10.2017р. господарським судом було зупинено провадження по даній справі до завершення розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ „Київ» на ухвалу від 04.10.2017р. про повернення зустрічної позовної заяви.

23.11.2017р. Одеським апеляційним господарським судом було винесено постанову про залишення апеляційної скарги ТОВ „Київ» без задоволення, а ухвали господарського суду від 04.10.2017р. без змін.

Ухвалою від 20.12.2018р. господарським судом у порядку п.п. 17.5, 17.12 Перехідних положень ГПК України було зупинено провадження по даній справі до завершення розгляду судом касаційної інстанції скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р.

Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2018р. касаційну скаргу ТОВ „Київ» на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.10.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. по даній справі було повернуто скаржнику.

Ухвалою від 25.04.2018р. господарським судом було поновлено провадження по даній справі, вирішено проводити подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 21.05.2018р. господарським судом у порядку, встановленому ст. 43 ГПК України, було визнано дії ТОВ „Київ» щодо подання зустрічної позовної заяви (вх. №974/18 від 15.05.2018р.) до Новодофінівської сільської ради про внесення змін до пункту другого договору оренди землі - зловживанням процесуальними правами; зустрічну позовну заяву повернуто заявнику. Окрім того, ухвалою від 21.05.2018р. судом у порядку ст. 135 ГПК України було стягнуто із ТОВ „Київ» до державного бюджету штраф у розмірі 1762,00 грн.

13.06.2018р. до суду надійшло клопотання від ТОВ „Київ» про зупинення провадження по даній справі до завершення розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача на ухвалу від 21.05.2018р. про повернення зустрічної позовної заяви.

Крім того, 13.06.2018р. відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження по даній справі до завершення розгляду справи №916/1117/18 за позовом ТОВ „Київ» до Новодофінівської сільської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою. За переконанням відповідача, задоволення позовних вимог у межах справи №916/1117/18 фактично матиме наслідком припинення дії договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р., що буде свідчити про відсутність предмета спору між сторонами по даній справі.

Новодофінівська сільська рада заперечувала проти задоволення поданих відповідачем клопотань, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, у зв'язку з чим, просила суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши клопотання ТОВ „Київ» про зупинення провадження по справі, господарський суд дійшов наступних висновків.

06.06.2018р. до суду надійшла апеляційна скарга ТОВ „Київ» на ухвалу від 21.05.2018р., подана відповідачем із посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, якою передбачено можливість оскаржити у апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Господарський суд зауважує, що приписами п. 17.10, 17.12 розділу XІ ГПК України передбачено необхідність, у випадку надходження апеляційної скарги на ухвалу про повернення заяви позивачеві, передання до суду апеляційної інстанції усіх матеріалів справи та зупинення провадження у справі.

Проте, господарським судом з метою недопущення затягування процесуальних строків розгляду справи по суті, яка знаходиться в провадженні суду з 25.09.2017р. та не була вирішена по суті в результаті подання відповідачем зустрічних позовних заяв, було передано до суду апеляційної інстанції копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 21.05.2018р. по справі №916/2303/17.

З огляду на викладене, судом було відмовлено ТОВ „Київ» у задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі до завершення розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача на ухвалу від 21.05.2018р. про повернення зустрічної позовної заяви, оскільки станом на момент подання відповідачем такого клопотання матеріали справи №916/2303/17 перебували у господарському суду Одеської області, а, отже, підстави для зупинення провадження були відсутні.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи , що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Господарський суд зауважує, що під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які повинні бути встановлені судом у межах іншої справи, та які, в силу ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, матимуть преюдиційне значення для вирішення спору по суті. Разом з тим, необґрунтоване зупинення провадження по справі може спричинити порушення права позивача на своєчасне вирішення спору судом.

За результатами надання оцінки клопотанню ТОВ „Київ» про зупинення провадження по даній справі до завершення розгляду справи №916/1117/18, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не було доведено суду неможливості вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення поданого клопотання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.11.2005р. між Новодофінівською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ „Київ» (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 22.11.2005р. у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040552400005, відповідно до п. 1 якого Новодофінівська сільська рада на підставі рішення ради №319 від 11.10.2005р. надає, а ТОВ „Київ» приймає у строкове платне користування земельну ділянку під розміщення протизсувних та берегоукріплювальних споруд, яка знаходиться на території Новодофінівської сільської ради в селі Нова Дофінівка по вул. Морській, 25.

Згідно з п. 2 договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. в оренду передається земельна ділянка площею 2,800 га інших земель без рослинного покриву. Згідно реєстраційної картки земельної ділянки серії АББ №908272, виданої дочірнім підприємством акціонерного товариства закритого типу „Інзернопродукт» „Ін агро» від 04.11.2005р., кадастровий номер земельної ділянки 5122783900020010423.

Відповідно до п. 5 договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. договір укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію.

Приписами п. 6 договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Новодофінівської сільської ради у розмірі 2 грн. за 1 кв. м. за рік. Термін внесення орендної плати щомісячно до 20 числа наступного місяця.

Положеннями п. 7 договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. врегульовано, що орендна плата справляється також і у випадках, якщо Орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку. Розмір орендної плати переглядається у випадках індексації в установленому законом порядку , збільшення розмірів ставки земельного податку, зміни умов господарювання, передбачених договором, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально, невиконання Орендодавцем обов'язку із повідомленням Орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, або в інших випадках передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. 14 договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. передача земельної ділянки в оренду здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п. п. 27, 34 договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У випадку недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Сторони домовились, що у разі недосягнення зміни щодо умов договору або інших суперечок, що виникають із цього договору, спір вирішуватиметься у судовому порядку.

21.11.2005р. сторонами по справі на виконання умов договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. було складено акт приймання-передачі земельної ділянки, з якого вбачається що Новодофінівською сільською радою було передано, а ТОВ „Київ» прийнято в оренду земельну ділянку площею 2,800 га під розміщення протизсувних та берегоукріплювальних споруд, яка знаходиться на території Новодофінівської сільської ради в селі Нова Дофінівка по вул. Морській, 25.

01.03.2013р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права власності Новодофінівської сільської ради на земельну ділянку площею 2,8 га, кадастровий номер 5122783900020010423, що підтверджується відомостями з інформаційної довідки №96888317 від 11.09.2017р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2016р. по справі №916/2314/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017р., було відмовлено ТОВ „Київ» у задоволенні позову до Новодофінівської сільської ради про внесення змін до пункту 2 договору оренди земельної ділянки від 21.11.2015р., зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040552400005, в частині зміни площі земельної ділянки з 2,800 га на 1,000 га.

З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2017р. Новодофінівська сільська рада звернулась до ТОВ „Київ» із пропозицією №02-18/22 на підставі ст. 188 Господарського кодексу України внести зміни до п. 6 договору оренди від 21.11.2005р. шляхом викладення його в наступній редакції: „Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Новодофінівської сільської ради в розмірі 8,62 грн. за 1 кв. м. за рік. Термін внесення орендної плати - щомісяця до 20 числа наступного місяця» . Проте, пропозиція внести зміни до договору оренди землі від 21.11.2005р. була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Ненадання ТОВ „Київ» відповіді на пропозицію Новодофінівської сільської ради від 11.05.2017р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. у двадцятиденний строк з дня її одержання стало підставою для звернення сільської ради до суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Приписами ст. ст. 13, 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови

У відповідності до положень ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. ст. 21, 23 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції , якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Господарський суд зазначає, що порядок зміни господарських договорів визначений ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч.ч. 2-4 якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Положеннями п. 2.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року N 6 передбачено, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Господарський суд зауважує, що можливість внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р. в частині розміру орендної плати в результаті індексації прямо передбачена як положеннями п. 7 договору оренди, так і приписами чинного законодавства. Наведе дозволяє господарському суду дійти висновку, що сплата відповідачем на користь позивача орендної плати за користування земельною діяльною комунальної власності без урахування індексів інфляції протягом періоду з грудня 2005р. по липень 2017р. порушує права орендаря на отримання орендної плати, розрахованої з урахуванням вимог Закону України Про оренду землі .

За таких обставин, суд вважає доведеним наявність у позивача права вимагати від відповідача приведення умов договору оренди від 21.11.2005р. в частині визначення розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору відповідно до приписів ст.ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , якими передбачено, що орендна повинна обчислюватись з урахуванням індексів інфляції, у відповідності з приписами чинного законодавства.

Підсумовуючи викладені вище приписи чинного законодавства господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для внесення до п. 6 договору оренди від 21.11.2005р. змін в частині встановлення розміру орендної плати, розрахованої з урахуванням індексів інфляції протягом періоду з грудня 2005р. по липень 2017р., що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог Новодофінівської сільської ради. При цьому, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якими передбачено, що договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду, господарський суд заважує, що договір оренди від 21.11.2005р. вважається зміненим з дня набрання даним рішенням законної сили.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, позов Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області до фірми „Київ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) підлягає задоволенню відповідно до ст. ст. 15, 16, 20, 509, 510, 598, 632, 652 Цивільного кодексу України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 188, 202 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 13, 15, 21, 23, 30 Закону України Про оренду землі , шляхом викладення пункт 6 договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р., зареєстрованого 22.11.2005р. у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040552400005, у новій редакції: „Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Новодофінівської сільської ради в розмірі 8,98 грн. за 1 кв. м. за рік. Термін внесення орендної плати - щомісяця до 20 числа наступного місяця» .

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005р., укладеного між Новодофінівською сільською радою Лиманського району Одеської області /67572, Одеська область, Лиманський район, село Нова Дофінівка, вул. Центральна, 54А, ідентифікаційний код 20986405/ та фірмою „Київ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) /65016, м. Одеса, вул. Костанді, буд. 65, ідентифікаційний код 20946498/ та зареєстрованого 22.11.2005р. у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040552400005, виклавши пункт 6 договору у новій редакції: „Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Новодофінівської сільської ради в розмірі 8,98 грн. /вісім гривень 98 копійок/ за 1 /один/ квадратний метр за рік. Термін внесення орендної плати - щомісяця до 20 числа наступного місяця.»

3. Стягнути з фірми „Київ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) /65016, м. Одеса, вул. Костанді, буд. 65, ідентифікаційний код 20946498/ на користь Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області /67572, Одеська область, Лиманський район, село Нова Дофінівка, вул. Центральна, 54А, ідентифікаційний код 20986405/ судовий збір у розмірі 1600,00 грн. /одна тисяча шістсот грн. 00 коп./

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 липня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна