Ухвала

від 11.07.2018 по справі 1209з-18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" липня 2018 р.Справа № 1209з-18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вхідний № 1209з-18 від 10.07.2018 року), поданої до подання позовної заяви

за позовом Фізиічної соби ОСОБА_1, м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутро-Х", м. Харків 2. ОСОБА_2, Нью-Йорк 3. ОСОБА_3, м. Харків 4. ОСОБА_4, м. Харків про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2018 року до господарського суду Харківської області надійшла заява від фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в порядку частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просить суд накласти арешт на 8 об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме на:

- нежитлове приміщення 1-го поверху № 64 з загальною площею 1055,4 кв.м. в літ. "3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261799263101;

- нежитлове приміщення 1-го поверху № 64а загальною площею 263,9 кв.м. в літ. "3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261689163101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 64б, 64в, 65, 128, 128а, 128в, антресолі №№ 4, 4а, 4б, 4в, 4г, 4д, 4е, загальною площею 1302,3 кв.м. в літ. "№3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261756663101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 60-:-62, 64, 64г, 64д, 64е, 64ж загальною площею 2089,3 кв.м. в літ. "3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261730363101;

- нежитлові приміщення № 1, 2 в літ. "2М-1", загальною площею 1220.5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1015327663101;

- нежитлове приміщення, загальною площею 285,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1087444463101;

- нежитлове приміщення 1-го поверху № 128б, загальною площею 325,6 кв.м. в літ. "3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261660763101;

- нежитлове приміщення 1-го поверху № 59, загальною площею 772,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261632863101.

Обґрунтовуючи свою заяву, заявник вказує, у позовній заяві позивачем буде поставлене питання про визнання недійсними 55 договорів, застосування наслідків недійсності договорів та скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації об'єктів нерухомого майна.

Підставою для визнання недійсними договорів, як вказує заявник, є очевидні противоправні дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутро-Х", які полягають у відчуженні 8 об'єктів нерухомого майна частинами, шляхом укладення 54 договорів. Заявник зазначає, що очевидним є той факт, що насправді відбулося одне відчуження нерухомого майна на користь двох покупців, що в подальшому на підставі договорів поділу було розділено на 8 окремих об'єктів нерухомості. При цьому, сторони, не маючи змоги здійснити відчуження майна за одним договором купівлі-продажу, здійснили таке відчуження за 54 окремими договорами купівлі-продажу, приховавши реальний правочин, що мав місце. Підставою для звернення до суду з зазначеною заявою стала наявність у заявника обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Суд, розглянувши заяву (вхідний № 1209з-18 від 10.07.2018 року) та додані до неї документи, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Так, згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ у справі "Шмалько проти України" одним з аспектів права на суд є право на доступ до суду, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову юридичну силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Фізична особа ОСОБА_1 в своїй заяві зазначає, що обґрунтування заяви про забезпечення позову зводиться до обставин необхідності забезпечення позову саме в частині позовних вимог про визнання 55 договорів недійсними, якими було здійснено відчуження активів TOB "Хутро-Х". Так як у разі задоволення позовних вимог позивача і визнання судом цих договорів недійсними, недоцільним буде застосування наслідків недійсності правочину, так як вищезгадані об'єкта будуть вже перебувати у власності інших осіб, що призведе до необхідності подання нових позовів для оскарження договорів, на підставі яких перейде право власності.

Крім того, заявник вважає, що новостворені 8 об'єктів нерухомого майна будуть відчужені відповідачами протягом розгляду господарським судом Харківської області справи за позовом про визнання недійсними 55 договорів і до винесення остаточного судового рішення по справі. Оскільки у разі задоволення судом позовних вимог і визнання спірних договорів недійсними, вищезгадані 8 об'єктів підлягатимуть поверненню до статутного капіталу Товариства. І цілком логічним є перереєстрація права власності на ці об'єкти на інших осіб, для унеможливлення виконання рішення суду, доки відповідачі мають на це право.

Дослідивши заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами (вхідний № 1209з-18 від 10.07.2018 року), господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення названої заяви, оскільки заявником наведені обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав позивача.

Суд також вбачає наявність зв'язку між наведеним у заяві заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено, у позовній заяві позивачем буде поставлене питання про визнання недійсними 55 договорів, застосування наслідків недійсності договорів та скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації об'єктів нерухомого майна.

Судом встановлено, що після набуття права власності на один з об'єктів нерухомого майна, а саме на нежитлове приміщення 2-го поверху № 91-:-92, № 93-:-98 загальною площею 285,2 кв.м., в літ "А-4-5-7-8", ОСОБА_2 в березні 2018 року здійснила відчуження цього майна на користь іншої особи - ОСОБА_4.

Таким чином, матеріали справи підтверджують вчинення відповідачами дій (відчуження спірного нерухомого майна), спрямованих на ускладнення виконання рішення у справі (у випадку прийняття рішення на користь позивача), що свідчить про наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У зв'язку з цим, невжиття заходів забезпечення позову може фактично унеможливити захист порушених прав і інтересів в обраний позивачем спосіб, а саме застосування двосторонньої реституції, як наслідку недійсності правочинів, тобто повернення речей у стан, який існував до укладення спірних договорів.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов до висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні нежитлові приміщення, у разі задоволення позову, не забезпечить реального захисту прав позивача, що є головною метою судочинства. Отже, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

До того ж, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно є пов'язаними та співрозмірними з заявленими позовними вимогами, так як вжиття саме цих заходів спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі визнання судом недійсними 55 договорів. Адже метою визнання договорів недійсними є застосування двосторонньої реституції, що може бути можливим лише у разі наявності такого стану речей, який існував на момент подання позову.

Наведене свідчить про наявність зв'язку між визначеними заходами забезпечення позову, співрозмірність та адекватність таких заходів із заявленими вимогами.

Накладення арешту на спірні об'єкти нерухомого майна є достатнім та дієвим для збереження майна у незмінному стані та забезпечення фактичного виконання судового рішення.

При цьому, суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, встановивши наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд вважає за доцільне заяву про забезпечення позову задовольнити та здійснити забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 8 (вісім) об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно з частиною 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірні із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Господарський суд вважає за необхідне відзначити, що вжиті заходи до забезпечення позову жодним чином не спричиняють та не можуть спричинити завдання збитків, або будь-яких інших негативних наслідків відповідачам, оскільки відповідачі не будуть позбавленні права користування спірними нежитловими приміщеннями на час розгляду справи, тому вважає недоцільним застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 144 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову (вхідний № 1209з-18 від 10.07.2018 року) до подання позовної заяви - задовольнити.

2. Вжити заходів забезпечення позову фізичної особи ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на 8 (вісім) об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме на:

- нежитлове приміщення 1-го поверху № 64 з загальною площею 1055,4 кв.м. в літ. "3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261799263101;

- нежитлове приміщення 1-го поверху № 64а загальною площею 263,9 кв.м. в літ. "3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261689163101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 64б, 64в, 65, 128, 128а, 128в, антресолі №№ 4, 4а, 4б, 4в, 4г, 4д, 4е, загальною площею 1302,3 кв.м. в літ. "№3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261756663101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 60-:-62, 64, 64г, 64д, 64е, 64ж загальною площею 2089,3 кв.м. в літ. "3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261730363101;

- нежитлові приміщення № 1, 2 в літ. "2М-1", загальною площею 1220,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1015327663101;

- нежитлове приміщення, загальною площею 285,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1087444463101;

- нежитлове приміщення 1-го поверху № 128б, загальною площею 325,6 кв.м. в літ. "3А-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261660763101;

- нежитлове приміщення 1-го поверху № 59, загальною площею 772,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261632863101.

3. У відповідності до ч.1 ст.144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. При відкритті виконавчого провадження стягувачем є ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_3), а боржниками є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хутро-Х" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, ідентифікаційний код: 33119607);

- ОСОБА_2 (АДРЕСА_4 ідентифікаційний код: НОМЕР_2);

- ОСОБА_3 (61103, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_3);

- ОСОБА_4 (61103, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_4).

5. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

7. Ухвалу підписано 12.07.2018 року.

Строк пред'явлення ухвали до виконання з 12.07.2018 року по 12.07.2021 року.

Суддя О.В. Смірнова