Рішення

від 14.06.2018 по справі 810/1023/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

з

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року № 810/1023/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., секретар судового засідання Медвідь Х.І.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

третьої особи - Тараскіної К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківшовата Агро" про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківшовата Агро", в якому просить суд:

- скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,3548 га, зареєстрованого на підставі договору оренди землі від 24.01.2017 №б/н, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Ківшовата Агро", номер запису про інше речове право 19029703;

- скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,6110 га, зареєстрованого на підставі договору оренди землі від 24.01.2017 №б/н, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Ківшовата Агро", номер запису про інше речове право 19029943.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є власником двох земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4. У 2012 році вона уклала із ТОВ "Ківшовата Агро" договір оренди землі та додаткову угоду до договору оренди землі на вказані земельні ділянки строком на 5 років, починаючи від дати державної реєстрації вказаних договорів, які були проведені Управлінням Держкомзему у Таращанському районі Київської області 19.10.2012 та 29.12.2012 відповідно.

Позивач зауважила, що в січні 2017 року представник ТОВ "Ківшовата Агро" звернувся до неї з пропозицією внести доповнення в існуючі договори оренди земельних ділянок, позивач погодилась і підписала надані їй документи.

Водночас, у вересні 2017 року їй стало відомо, що 15.02.2017 відповідачем здійснено державну реєстрацію права оренди земельних ділянок на підставі договорів оренди землі від 24.01.2017 №б/н, укладених між нею - ОСОБА_3 та ТОВ "Ківшовата Агро" зі строком дії до 12.02.2024. Позивач вважає проведення такої державної реєстрації неправомірним, оскільки строк дії попередніх договору оренди та додаткової угоди до договору оренди спливав тільки 19.10.2017 та 29.12.2017 відповідно, а тому відповідач незаконно здійснив за ТОВ "Ківшовата Агро" подвійну реєстрацію права оренди на одні й ті ж земельні ділянки за двома різними договорами. На думку позивача, відповідачем порушено вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який встановлює заборону на проведення реєстрації прав та їх обтяжень у випадку, якщо заявником подано ті самі документи на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, позивач вважає, що даний факт є правовою підставою для скасування державної реєстрації договорів оренди землі від 24.01.2017 №б/н, укладених між нею та ТОВ "Ківшовата Агро".

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що підставою для реєстрації права оренди земельних ділянок були Договори оренди землі від 24.01.2017 №б/н, укладені між сторонами в письмовій формі без нотаріального посвідчення 24 січня 2017 року, за якими ОСОБА_3 передала в оренду ТОВ "Ківшовата Агро" земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 строком на 7 років.

У п. 8.2 Розділу 8 "Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки" цих договорів вказано: "Орендодавець гарантує, що має право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, що ці права жодним чином не обмежені, що на день підписання цього Договору земельну ділянку, в тому числі права оренди на земельну ділянку, нікому іншому не продані, чи не відчужені будь-яким іншим чином, в заставі (іпотеці), під арештом не знаходяться, земельна ділянка не передана в оренду або безоплатне користування (повністю або частинами), вільна від будь-яких прав і претензій третіх осіб, які перешкоджають укладенню цього Договору та подальшого використання земельної ділянки Орендарем".

При цьому, відповідач зазначив, що згідно з приписами ч. 2 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Крім того, відповідач вказує про те, що вказаним Законом передбачений чіткий перелік обставин, які має перевірити реєстратор, для того щоб упевнитися у відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Реєстратор обов'язково перевіряє відповідність відомостей на нерухоме майно наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах. При цьому, обов'язку реєстратора здійснювати перевірку таких відомостей у інших базах даних цим Законом не встановлено.

Відповідач звертав увагу суду, що у документах, поданих заявником, не містилося інформації, яка б перешкоджала проведенню державної реєстрації права оренди, а обов'язку звертатись для отримання інформації щодо відповідної земельної ділянки у реєстратора не виникло, оскільки у справі йдеться про реєстрацію похідного права яке виникло після 01.01.2013.

За наведених обставин, відповідач стверджує, що у даному випадку правові підстави для відмови ТОВ "Ківшовата Агро" у проведенні державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок були відсутні.

Третьою особою подано до суду письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що дійсно у 2012 році ТОВ "Ківшовата Агро" було укладено договір оренди земельної ділянки та додаткову угоду до договору земельної ділянки щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 з ОСОБА_3 та відповідно до вимог чинного на той момент законодавства проведено державну реєстрацію права оренди землі на підставі цих договорів.

У подальшому, до закінчення терміну дії цих договорів було достроково укладено нові договори оренди вказаних земельних ділянок між ТОВ "Ківшовата Агро" та ОСОБА_3, в яких сторони погодили нові умови орендної плати та строк дії договорів.

З огляду на зазначені обставини, третя особа вважає, що договір оренди землі та додаткова угода до договору оренди землі, які були укладені у 2012 році, автоматично припинили свою дію у зв'язку з укладенням між тими самими сторонами та щодо того самого об'єкта договорів оренди землі від 24.01.2017 №б/н, у зв'язку з чим, припиняти дію договору та додаткової угоди від 2012 року було необов'язково.

При цьому, третя особа зауважила, що Законом України "Про оренду землі" не обмежено право орендаря звернутися з пропозицією щодо поновлення договорів раніше ніж місяць до спливу строку договорів оренди. Таким чином, ТОВ "Ківшовата Агро" скористалось своїм переважним правом на поновлення договорів оренди, звернувшись до позивача до закінчення дії договорів оренди та за згодою останнього укладено договори оренди землі на новий строк. Разом із цим, третя особа звертала увагу суду, що вільне волевиявлення позивача, як сторони правочину, було виявлено у момент досягнення згоди з усіх істотних умов відповідних договорів оренди землі, шляхом їх підписання. У свою чергу, жодних доказів щодо введення її в оману або укладення таких договорів внаслідок помилки, або під примусом позивач не надала.

За наведених обставин, третя особа стверджує, що в даному випадку відповідачем не було здійснено подвійну реєстрацію права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, оскільки державна реєстрація проводилась щодо того самого об'єкта та між тими самими сторонами, що і попередня реєстрація права оренди. Суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно в даному випадку не виникають, а отже процедури реєстрації прав оренди не має.

Таким чином, третя особа вважає, що жодних прав ОСОБА_3 порушено не було, а доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не мають правового обґрунтування та є лише міркуваннями останньої.

На підставі викладеного, третя особа просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, третьою особою було заявлено клопотання про залишення позовної зави без розгляду, оскільки вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 16.04.2018.

Розгляд справи було відкладено на 11.05.2018 у зв'язку з неприбуттям у судове засідання відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 витребувано додаткові докази від третьої особи та від Сектору державної реєстрації Таращанської районної державної адміністрації Київської області.

Протокольною ухвалою від 11.05.2018 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 14.06.2018.

На виконання вимог ухвали суду від 11.05.2018 третьою особою було подано суду належним чином завірений примірник договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 від 01.10.2008.

Також, на виконання вимог ухвали суду від 11.05.2018 сектором державної реєстрації Таращанської районної державної адміністрації Київської області було подано до суду належним чином завірені копії реєстраційних справ №1170410232244 та №1170410632244 на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 і НОМЕР_1.

Протокольною ухвалою від 14.06.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

У судове засідання, призначене на 14.06.2018, з'явились представник позивача та представник третьої особи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113327496750.

Водночас, відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Додатково зазначив, що відповідач при здійсненні спірних реєстраційних дій повинен був здійснити запити для отримання витягів з Державного земельного кадастру, з яких би побачив, що між позивачем та ТОВ "Ківшовата Агро" вже укладені договори, які не були закінчені. При цьому, представник позивача наголосив, що у 2017 році позивач дійсно підписувала договори оренди земельних ділянок із ТОВ "Ківшовата Агро" та мала намір продовжувати оренду із третьою особою. Однак, вважає, що у зв'язку з передчасною реєстрацією вказаних договорів позивач не змогла скористатись правом передумати щодо укладення таких договорів або змінити їх умови.

Представник третьої особи ТОВ "Ківшовата Агро" просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях щодо позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок площею 2,3548 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 2,6110 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 відповідно. Вказані земельні ділянки розташовані на території Ківшоватівської сільської ради Таращанського району Київської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

24.04.2008 між ОСОБА_3 (Орендодавець) та Виробничим кооперативом "Ківшовата Агро" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,3548 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться в районі села Ківшовата Таращанського району Київської області.

У пункті 3 вказаного договору сторони узгодили, що даний договір укладено строком на 5 років з переважним правом орендаря на поновлення дії цього договору на новий строк. У такому разі орендар повинен не пізніше ніж за сто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 12.1, 12.2 вказаного договору сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється у письмові формі за взаємною згодою сторін. Дія даного договору припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку на який його було укладено, в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до змісту Прикінцевих положень даного договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зі змісту цього договору вбачається, що його було зареєстровано в Таращанському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2008 за №040833300454.

26.03.2012 між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ "Ківшовата Агро" (Орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.10.2008, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди щодо продовження терміну дії договору на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 01.10.2008, шляхом продовження строку дії договору на 5 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди. Також сторони дійшли згоди щодо необхідності приведення у відповідність до норм Закону України "Про оренду землі" і інших умов договору від 01.10.2008. Додаткова угода зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 за №322440004004028.

Тобто, згідно з умовами вказаної додаткової угоди термін її дії закінчується 29.12.2017.

Також, у 2012 році між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ "Ківшовата Агро" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,6110 га з кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться в районі села Ківшовата Таращанського району Київської області.

У пункті 3 вказаного договору сторони узгодили, що даний договір укладено строком на 5 років з переважним правом орендаря на поновлення дії цього договору на новий строк. У такому разі орендар повинен не пізніше ніж за сто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 12.1, 12.2 вказаного договору сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється у письмові формі за взаємною згодою сторін. Дія даного договору припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку на який його було укладено, в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до змісту Прикінцевих положень даного договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зі змісту цього договору вбачається, що його було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2012 за №322440004002426.

Тобто, згідно з умовами вказаного договору термін його дії закінчується 19.10.2017.

24.01.2017 між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ "Ківшовата Агро" (Орендар) укладено нові договори оренди землі, відповідно до умов яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,3548 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та загальною площею 2,6110 га з кадастровим номером НОМЕР_2, які знаходяться в селі Ківшовата Таращанського району Київської області.

У пункті 3 вказаних договорів від 24.01.2017 сторонами погоджено, що дані договори укладено строком на 7 років. Строк дії договорів починається з моменту державної реєстрації права оренди за цими договорами. У будь-якому випадку строк дії цих договорів закінчується не раніше збирання врожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні (висаджені) під час дії цих договорів. Після закінчення строку договорів орендар має переважне право поновлення їх на новий строк. У такому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договорів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити їх дію. Орендодавець на протязі одного місяця з моменту отримання повідомлення про намір продовжити строк дії договорів розглядає проект Додаткової угоди та приймає рішення про поновлення чи не поновлення договору оренди, про що письмово повідомляє орендаря.

Відповідно до змісту Прикінцевих положень ці договори набирають чинності після підписання сторонами. Право оренди за цими договорами виникає з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до актів приймання-передачі земельних ділянок від 12.02.2017 до договорів оренди земельних ділянок від 24.01.2017, ОСОБА_3 передала ТОВ "Ківшовата Агро" земельні ділянки загальною площею 2,3548 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та загальною площею 2,6110 га з кадастровим номером НОМЕР_2.

12.02.2017 ТОВ "Ківшовата Агро" звернулось до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

15.02.2017 приватним нотаріусом Рокитнянського нотаріального районного округу Київської області Скоробагатько В. Д. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33873210, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №19029703 про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 2,3548 га (кадастровий номер НОМЕР_1). Строк дії речового права до 15.02.2024. Орендарем є ТОВ "Ківшовата Агро", а орендодавцем є ОСОБА_3.

Також, 15.02.2017 приватним нотаріусом Рокитнянського нотаріального районного округу Київської області Скоробагатько В. Д. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33873387, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №19029943 про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 2,6110 га (кадастровий номер НОМЕР_2). Строк дії речового права до 15.02.2024. Орендарем є ТОВ "Ківшовата Агро", а орендодавцем є ОСОБА_3.

З наявних в матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.02.2017 №80430464 та від 15.02.2017 №80431734 вбачається, що підставою виникнення вказаних речових прав є договори оренди землі б/н, видані 24.01.2017. Зазначено, що ці договори укладено між сторонами у письмовій формі без нотаріального посвідчення.

Проте, вважаючи, що прийняті рішення зумовили подвійну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, що згідно з вимогами чинного законодавства є неприпустимим та порушує законні права позивача як орендодавця щодо розпорядження своїм майном, остання звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи питання про те, чи були у відповідача передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстави для проведення державної реєстрації прав оренди за договорами оренди землі від 24.01.2017 або підстави для відмови у проведенні такої реєстрації, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1952-IV)

Згідно зі ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Частиною 2 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації встановлені статтею 4 Закону №1952-ІV.

Так, згідно з пунктом 2 частини першої вказаної статті Закону №1952-ІV державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону №1952-ІV визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Суд звертає увагу на те, що зазначена норма передбачає чіткий перелік обставин, які має перевірити реєстратор, для того щоб упевнитися у відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Це означає, що підстави для розширеного тлумачення цього переліку відсутні.

З аналізу наведеної статті вбачається, що реєстратор обов'язково перевіряє відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Водночас, вимоги Закону здійснювати перевірку таких відомостей у інших базах даних (як це передбачено п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV), не підлягають застосуванню до спірних відносин.

За правилами згаданої правової норми державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Оскільки у справі йдеться про реєстрацію похідного права, яке виникло після 1 січня 2013 року, у відповідача не виникло обов'язку звертатися до інших суб'єктів владних повноважень для отримання інформації щодо відповідних земельних ділянок.

Статтею 18 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

При цьому, положеннями ч. 2 ст. 18 Закону №1952-ІV визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, на виконання вимог ч. 2 ст. 18 Закону №1952-ІV постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127), який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Так, відповідно до п. 6 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав (п. 9 Порядку №1127).

Пунктом 12 Порядку №1127 передбачено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Статтею 24 Закону №1952-ІV встановлений виключний перелік підстав для відмови в проведенні державної реєстрації заявленого права.

Однією з таких підстав, на яку, зокрема, посилається позивач, є подання заявником тих самих документів, на підставі яких заявлене речове право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав (п. 11 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-ІV).

Як встановлено судом, підставою для реєстрації іншого речового права були договори оренди землі від 24.01.2017, які укладені між ОСОБА_3 та ТОВ "Ківшовата Агро" в письмовій формі без нотаріального посвідчення, за якими ОСОБА_3 передала в оренду ТОВ "Ківшовата Агро" земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,3548 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та загальною площею 2,6110 га з кадастровим номером НОМЕР_2, які знаходяться в селі Ківшовата Таращанського району Київської області.

При цьому, позивач стверджує, що проведення відповідачем реєстрації права оренди за ТОВ "Ківшовата Агро" на підставі договорів від 24.01.2017, за наявності не припинених договору оренди землі із терміном дії до 19.10.2017 та додаткової угоди із терміном дії до 29.12.2017 між тими ж самими сторонами, свідчить про подвійну реєстрацію кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, тобто про наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на ці земельні ділянки.

Однак, суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки в даному випадку відсутня реєстрація подвійного речового права, адже всі складові такого права, які підлягали реєстрації за договорами від 24.01.2017 були ідентичні праву, яке вже було зареєстровано за договором оренди землі із терміном дії до 19.10.2017 та додаткової угоди із терміном дії до 29.12.2017, як то: власник об'єкту оренди - ОСОБА_3, набувач права оренди - ТОВ "Ківшовата Агро", об'єкт оренди - земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,3548 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та загальною площею 2,6110 га з кадастровим номером НОМЕР_2.

Посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 30.03.2016 №21-1434а15 щодо неприпустимості одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, суд вважає помилковим, оскільки у вказаній постанові Верховний Суд України розглянув ситуацію проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку при наявності зареєстрованого права оренди за іншим орендарем.

Однак, у даній справі, зміна орендаря не відбувалась.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що орендодавець - ОСОБА_3 та орендар - ТОВ "Ківшовата Агро" до закінчення строку попередніх договору оренди землі із терміном дії до 19.10.2017 та додаткової угоди із терміном дії до 29.12.2017 за взаємною згодою 24 січня 2017 року достроково уклали нові договори щодо вищевказаних земельних ділянок, в яких передбачили новий строк оренди та розміри орендної плати в сторону їх збільшення.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається зі змісту договору оренди землі із терміном дії до 19.10.2017 та додаткової угоди із терміном дії до 29.12.2017, умови вказаних угод не містять заборони на зміну їх умов чи дострокове припинення, а спеціальний Закон України "Про оренду землі" надає сторонам такого договору право його змінити (ст. 30) чи достроково припинити за взаємною згодою (ст. 31).

Суд звертає увагу на те, що про зміну та розірвання договору сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд незалежно від наявності підстав порушення договору. Сторони можуть бути позбавлені права на розірвання договору на свій розсуд виключно у випадках передбачених законом.

Домовленість вимагає вільного волевиявлення сторони щодо внесення тих чи інших змін до договору або його розірвання. Згода обох сторін є підставою для зміни та розірвання договору, а домовленість сторін та укладення нових договорів через здійснення двостороннього правочину є шляхом (або способом) розірвання або зміни договору.

Наявність належним чином оформлених та підписаних між позивачем та ТОВ "Ківшовата Агро" договорів оренди землі від 24.01.2017 свідчить про наявність вільного волевиявлення сторін на зміну умов оренди вищевказаних земельних ділянок.

Більш того, під час розгляду справи судом було встановлено, що у 2017 році позивач дійсно підписувала договори оренди земельних ділянок із ТОВ "Ківшовата Агро" та дійсно мала намір продовжувати оренду із третьою особою.

Частинами 1, 2, 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

При цьому, зі змісту ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не вбачається порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, а відтак, якщо договір за законом підлягає поновленню, то таке поновлення повинно здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлено відповідно до законодавства договором оренди.

Окрім того, частина 2 вказаної статті встановлює кінцевий строк повідомлення орендарем орендодавця щодо наміру укласти договір оренди на новий строк, тобто законодавець не обмежує право орендаря звернутися з пропозицією щодо поновлення договору раніше ніж за місяць.

Суд вважає, що орендар - ТОВ "Ківшовата Агро" скористався своїм переважним правом на продовження оренди вищевказаних ділянок, звернувшись до орендодавця - ОСОБА_3 до спливу строку попередніх договору оренди землі із терміном дії до 19.10.2017 та додаткової угоди із терміном дії до 29.12.2017, та, домовившись з нею про новий строк оренди та розмір орендної плати, уклали нові договори від 24.01.2017.

Відтак, враховуючи викладене, суд вважає, що у приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у здійсненні реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 на підставі договорів оренди землі від 24.01.2017.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-ІV право оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації. Аналогічне положення закріплене також і в ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до п.п.1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, сама по собі державна реєстрація речових прав за цивільно-правовим договором не створює, не змінює та не припиняє прав та обов'язків сторін цього договору, а лише офіційно їх визнає та підтверджує.

Оскільки позивач не заперечує проти самого факту укладання та підписання нею договорів оренди землі від 24.01.2017, які є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків у сторін цих договорів, то встановлена законодавством України процедура державної реєстрації таких прав сама по собі не може порушувати права та інтереси позивача, як Орендодавця за цими договорами.

При цьому, якщо ж позивач вважає, що вона вимушена була підписати вказані договори задля отримання орендної плати у більшому розмірі, то в цьому випадку можливе порушення її прав саме внаслідок підписання цих договорів, а не внаслідок державної реєстрації прав за ними, а тому захист таких прав повинен здійснюватися за правилами цивільного судочинства шляхом оскарження зазначених договорів та пред'явлення позову до орендаря за договорами.

Таким чином, враховуючи відсутність факту порушення прав та інтересів позивача внаслідок проведення відповідачем державної реєстрації прав за договорами оренди землі від 24.01.2017, суд вважає, що права позивача не порушені, оскільки факт підписання позивачем договорів оренди землі вказує, що вони на момент їх укладення відповідали намірам та інтересам ОСОБА_3

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача та третьої особи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 23 червня 2018 р.