Рішення

від 12.07.2018 по справі 826/6285/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2018 року 09:50 № 826/6285/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у склад судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно- будівельна

компанія "Жежерін"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування припису і постанови

представники позивача - Ковальчук Ю.М.;

сторін: відповідача - Косинська О.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Жежерін" (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 131, кв. 62, ідентифікаційний код юридичної особи 30264706) (надалі - Позивач або ТОВ "АБК "Жежерін" або повністю найменування) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 37471912) (далі - Відповідач або ДАБІ), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття припис від 22.03.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття постанову від 29.03.2018 № 20/18/10/26-1/2903/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Мотивуючи позовні вимоги Позивач зауважив, що викладені в оскаржуваному приписі факти порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: "Будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 у Солом'янському районі м. Києва", не підтверджуються дійсними обставинами справи та нормами законодавства України. За переконанням Позивача, з огляду на те, що в експертній оцінці від 28.03.2018 встановлено дотримання вимог будівельного законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Будівництво житлового комплексу за адресою: вул. Урицького, 37-А (вул. Митрополита Василя Липківського, 37-Г літ. "У") у Солом'янському районі м. Києва", у тому числі щодо виявлених порушень згідно з оскаржуваним приписом, постанова про накладення штрафу від 29.03.2018 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач не погоджується з викладеними в позові обставинами та у своєму відзиві зауважив, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та винесення оскаржуваних рішень посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві діяли виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2018 (суддя Пащенко К.С.) позовну заяву залишено без руху.

04 травня 2018 року через канцелярію до суду від Позивача надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2018 Про залишення позову без руху .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2018 судом відкрито провадження у адміністративній справі № 826/6285/18; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2018.

У судовому засіданні 09.07.2018 представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Разом з тим, представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 07.03.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу (по тексту - Направлення) щодо здійснення позапланової перевірки на об'єкті - Будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 у Солом'янському районі м. Києва", дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У період з 07.03.2018 по 22.03.2018 Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві - Воронюком А.В., у присутності уповноваженої особи за довіреністю ТОВ "АБК "Жежерін" - Коляди О.С., проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на підставі наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 16 від 27.02.2018 та колективного звернення гр. ОСОБА_5 та інших, яке надійшло листом Національного антикорупційного бюро України.

За наслідками перевірки було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н від 22.03.2018 (в рішенні - Акт або Акт перевірки).

З Акту видно, що на об'єкті: "Будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 у Солом'янському районі м. Києва", встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- мінімальна необхідна кількість паркомісць для постійного зберігання автомобілів мешканців будинків, не враховуючи вбудованих нежитлових приміщень та спорткомплексу, повинна становити 459 паркомісць, запроектовано (з врахуванням встановлення механічних пристроїв для паркування у два рівні - 234 паркомісця, - що є порушенням п. 11 містобудівних умов та обмежень № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, п. 7.43 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ст. 26, ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність";

- відсутня необхідна площа майданчиків для господарчих цілей, для вигулу собак, для занять фізкультурою, для відпочинку дорослого населення та ігрових майданчиків для дітей дошкільного і молодшого віку, - що є порушенням п. 9 містобудівних умов та обмежень № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, п. 3.16 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ст. 26, ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність";

- не дотримано граничну висоту будівель відповідно до Детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 № 46/1949, - що є порушенням п.п. 1, 5 містобудівних умов та обмежень № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, ст. 26, ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність";

- не виконано розрахунок тяги у димових та вентиляційних каналах в існуючих будинках прилеглої забудови з урахуванням вітрового підпору, - що є порушенням п.п. 5, 7 містобудівних умов та обмежень № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, ст. 26, ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність";

- розроблено проектну документацію без дотримання технічних умов ГУ Національної поліції України, - що є порушенням п. 10 містобудівних умов та обмежень № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, ст. 26, ст. 29, ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність";

- дитячий майданчик розташовано на покрівлі напівпідземного паркінгу, - що є порушенням п. 6.8.1 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій", ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

За результатами перевірки, ДАБІ було складено наступні документи:

протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2018, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та повідомлено про дату, час та місце розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.03.2018.

29.03.2018 ДАБІ винесено постанову № 20/18/10/26-1/2903/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Жежерін" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 158 580 (сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України "Про архітектурну діяльність".

Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема, належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в рішенні - Порядок або Порядок № 553).

Згідно приписів Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 533 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка здійснювалась на підставі наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 16 від 27.02.2018 та колективного звернення гр. ОСОБА_5 та інших, яке надійшло листом Національного антикорупційного бюро України.

Пунктом 9 Порядку № 533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У відповідності до п. 11 Порядку № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. 16 Порядку № 533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У пункті 17 Порядку № 533 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Так, Позивачем, на підтвердження своєї позиції щодо протиправності оскаржуваного припису та постанови про накладення штрафу, було надано Експертну оцінку № 01-0142-18-ЕО-ЦБ від 28.03.2018 проектних рішень з питань порушення вимог будівельного законодавства у сфері містобудівної діяльності у проекті "Будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 у Солом'янському районі м. Києва", виявлених ДАБІ згідно з приписом від 22.03.2018 (далі - Експертна оцінка або повністю предметна назва).

Зі змісту цієї експертної оцінки вбачається, що вона проведена на замовлення інвестора - замовника будівництва - ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської", що діє на підставі Договору № 789 від 25 грудня 2015 року, який звернувся до філії "Київоблбудекспертиза" ДП "Київоблбудінвест" з листом вих. № 210 від 19 березня 2018 року з проханням провести експертну оцінку проектних рішень з питань, вказаних у приписів ДАБІ щодо недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Позивач зауважує, що за інформацією з офіційного веб-сайту Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, ДП "Київоблбудінвест" "Київоблбудекспертиза" входить до переліку експертних організацій, що відповідають Критеріям встановленим наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 204, та можуть проводити експертизу проектів будівництва.

Експертна оцінка була проведена на основі наступної наданої документації:

- припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 22.03.2018;

- протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виданого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 22.03.2018;

- акту № б/н від 07.03.2018, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, виданого Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві;

- містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (МУО), виданих Департаментом містобудування та архітектури № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017;

- дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 2249-Сл/С від 29.10.2010;

- рішення Київської міської ради № 46/1949 від 24.09.2015 про затвердження детального плану території (ДПТ);

- ДПТ, схеми Генплану, кадастрового плану, креслення паркінгу;

- експертних звітів, які видані експертними організаціями у 2008, 2010, 2012, 2015, 2017 роках.

Згідно з аналізу вищенаведеної документації, який провела філія "Київоблбудекспертиза" ДП "Київоблбудінвест" вбачається, що:

1. У детальному плані території (ДПТ) у межах Повітрофлотського проспекту, вул. Солом'янської, Механізаторов, Кудряшова та залізничної колії у Солом'янському районі м. Києва, затвердженому рішенням Київради № 46/1949 від 24.09.2015, на проектній ділянці № 1 по вул. Метрополита Василя Липківського, 37-Г (літ. "У") в експлікації місць постійного зберігання автомобілів, табл. 8.3.4 передбачено розміщення підземного паркінгу (поз. 3-12) на 68 машиномісць та поз. 3-13 на 240 машиномісць в два етапи реалізації з термінами від 3 р. до 7 р. та від 15 р. до 20 р. В містобудівних умовах та обмеженнях п. 10 рекомендовано передбачити паркінг на 242 машиномісця та уточнити на підставі ДПТ. Ця умова виконана, в житловому комплексі "Династія" побудований підземний паркінг на 248 машиномісць та 67 машиномісць на відкритій автостоянці.

Враховуючи недержавне фінансування (власні кошти) та зміни у структурі та рівні комфортності житлової частини комплексу, які прийняті замовником (відмова від 4-х та 6-ти кімнатних квартир і обмеження кількості 3-х кімнатних квартир з 185-ти до 96 квартир та збільшення кількості малогабаритних 1-2-кімнатних квартир з пониженням рівня комфортності з 188 до 506 і з 105 до 315 відповідно (див. експертні звіти 2008/2010/2012/2015/2017р.р.) рівень забезпечення достатньої кількості місць постійного зберігання автотранспорту заявлений МУО 2017 та експертним звітом 2017, а також рішенням Київради 2015 у збудованому об'єкті дотримується.

Окрім того, ДПТ передбачає будівництво 3-х додаткових паркінгів вздовж вул. Митрополита Василя Липківського (3 яруси) загальною місткістю 590 машиномісць.

2. У проекті передбачено площа майданчиків у відповідності до ДБН 360-96** (п. 3.16 табл. 3.2. примітка 2). Допускається зменшувати ці площі, але не більше ніж на 50 % питомих розмірів майданчиків (для господарських цілей при забудові житлових будинків, обладнаними приміщеннями для сушіння білизни, ліфтами, сміттєпроводами, для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону, для школярів і дорослого населення). Такий комплекс вже існує на прилеглій території за адресою: вул. Механізаторів, 18.

3. За наданими містобудівними умовами та обмеженнями (п. 10) максимальна кількість поверхів визначено 25+1 (поверх технічний). Ця вимога виконана в проектній документації. Коригуванням проекту передбачено влаштування на технічному поверсі творчих майстерень, що відповідає ДБН В.2.2-15-2005, зміни № 1, п. 2.50 та у відповідності до протоколу № 4 науково-технічної ради Мінрегіону від 13 серпня 2015 року. При цьому, гранична висота будинків не змінюється і запроектована поверховість секцій житлового комплексу не перевищує висоту будівель відповідно до ДПТ.

4. Розрахунок тяги димових та вентиляційних каналів в існуючих будівлях на суміжній території не виконувався. Тому, ці будинки підлягають знесенню у відповідності до затвердженого ДПТ району.

5. Технічні умови ГУ Національної поліції України отримані 02.10.2006 № 10/3776 є чинними до завершення будівництва та виконані в повному обсязі. Проект погоджено з Управлінням превентивної діяльності в ГУ у м. Києві Національної поліції України № 7557 від 25.10.2016.

6. У ДБН Б2.2-5:2011 п. 6.8.1 вказано, що розміщення дитячих майданчиків на покрівлях напівпідземних і наземних споруд забороняється. В проекті відмітка підлоги паркінгу співпадає з відміткою підлоги підвалу будинків. На покрівлю паркінгу, на якому розташовані дитячі майданчики є виходи, безпосередньо, з під'їздів житлових будинків в одному рівні. Таким чином, вказаний паркінг не можна відносити до напівпідземних або наземних споруд .

У наведеній експертній оцінці, ДП "Київоблбудінвест" філія "Київоблбудекспертиза" засвідчує дотримання вимог законодавства по зазначених питаннях наданих у приписі ДАБІ щодо проектної документації збудованого об'єкту "Будівництво житлового комплексу за адресою: вул. Урицького, 37-А, (вул. Митрополита Василя Липківського, 37-Г літ. "У") у Солом'янському районі м. Києва".

Здійснивши оцінку поданого Позивачем експертного документу, суд приймає до уваги наведені в Експертній оцінці висновки, враховуючи при цьому обсяг наданої документації для проведення експертного дослідження, нормативної бази, яка була використана при дослідженні та статус експертної організації.

За таких обставин, суд вважає, що викладені Відповідачем у Акті висновки про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: "Будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 у Солом'янському районі м. Києва" спростовуються наведеними висновками згідно експертної оцінки № 01-0142-18-ЕО-ЦБ від 28.03.2018.

За приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1-2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, шо Експертна оцінка є належним доказом, який містить інформацію про предмет доказування, тобто обставини, які підтверджують заявлені Позивачем вимоги.

На думку суду, експертна оцінка № 01-0142-18-ЕО-ЦБ від 28.03.2018, як доказ, володіє усіма необхідними характеристиками, які є достатніми для висновку щодо протиправності оскаржуваних рішень Відповідача.

Натомість, під час розгляду даної справи, Відповідачем зазначених у Експертній оцінці висновків не спростовано, правомірність своєї позиції Відповідачем не підтверджена іншими будь-якими доказами, окрім акту, припису та постанови про штраф, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що встановлені Відповідачем порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил спростовуються наданими Позивачем вичерпними доказами, які заявлені останнім в обґрунтування своєї правової позиції.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені судом обставини у їх сукупності, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття припису від 22.03.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є обґрунтованими.

Окремо, щодо обставин предмету здійсненої Відповідачем відповідної перевірки та її підстав для проведення, судом наголошується на такому.

Як вже відмічалося в рішенні, згідно абз. 8 п. 7 Порядку, підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , сфера дії якого, згідно ст. 2, поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу.

З наведених приписів ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності слідує, що в наказі про здійснення позапланового заходу органу державного нагляду (контролю) має міститися про предмет перевірки, і, відповідні дані щодо предмету перевірки, а також її підстав, мають також міститися у посвідченні (направленні) на проведення заходу.

Суд відмічає, що з огляду на те, що підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідний орган державного нагляду (контролю), визначаючи предмет здійснення заходу, повинен враховувати обставини, які викладені у зверненнях фізичних чи юридичних осіб, оскільки вказані звернення виступають підставою для проведення позапланової перевірки, що вказує про необхідність проведення такої перевірки в межах відповідного звернення. Останнє зауважено з урахуванням того, що питання дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт також відбувається в межах загального порядку, зокрема, за наслідками проведення планової перевірки, під якою розуміється перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу, а періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, виходячи з особливостей планової та позапланової перевірок, неоднорідним є як обсяг питань, що охоплюється при проведенні перевірок, так і межі здійснення кожної із вказаних перевірок. Дані особливості, що визначають різноплановість природи перевірок, і визначаються в залежності від підстав для їх проведення.

Як свідчать матеріали справи, в заяві б/н від 25.01.2018 громадяни: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просили провести перевірку дотримання містобудівного законодавства об'єкта будівництва, що розташований у Солом'янському районі м. Києва по вул. Липківського, 37-А, у межах питань:

будівництва житлового комплексу в притул до садибної забудови. При цьому, газова котельня для обслуговування декількох будинків розташована на небезпечній відстані від приватного будинку № 10 по пров. Рощинському приблизно на відставні 10 м від житлового будинку;

при наданні дозвільних документів на будівництво були надані документи з ознаками підробки, що стосується земельної ділянки;

незаконності дозволу на виконання будівельних робіт;

втрати чинності генерального інвестиційного договору;

продовження дії оскаржуваного дозволу.

Судом акцентується, що у Направленні, як, між іншим, і в наказі № 16 від 27.02.2018, Відповідачем чітко зазначено про підставу, що слугувала для проведення позапланової перевірки, а саме - колективне звернення гр. ОСОБА_5 та інших осіб. Відтак, проведення перевірки, зважаючи на її позаплановість, повинно проводитися в межах підстави, яка слугувала для її проведення та, відповідно, питань, що викладені в зверненні.

Суд відмічає, що про межі питань позапланового заходу також зауважено Відповідачем в п. 5* розділу VІІ Перелік питань Акту.

В той же час, зі змісту Акту видно про опис виявлених порушень, з якого не витікає про встановлені порушення, на наголошенні яких мало місце в колективному зверненні. Поряд з цим, Відповідачем встановлено про здійснення будівельних робіт після отримання дозволу на виконання будівельних робіт, про що відображено в п. 1.5. розділу V Вичерпний перелік питань Акту перевірки.

За таких обставин, суд вважає, що проведення позапланової перевірки згідно наказу № 16 від 27.02.2018, враховуючи викладений у зверненні від 25.01.2018 обсяг питань про порушення містобудівного законодавства, не відповідало предмету такого звернення, а тому проведення Відповідачем перевірки відбувалося поза межами питань позапланової перевірки, що не відповідає приписам ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (за предметом) та п. 7 Положення (за підставою).

В частині інших вимог, викладених в прохальній частині позову, суд вказує, що Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови від 29.03.2018 № 21/18/10/26-1/2903/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які також підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позиція Позивача полягає у тому, що постанова про накладення штрафу є протиправною з огляду на невідповідність встановлених ДАБІ порушень фактичним обставинам справи. На підтвердження цього наводить висновки експертної оцінки № 01-0142-18-ЕО-ЦБ від 28.03.2018.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (п. 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності).

Враховуючи фактичні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови від 29.03.2018 № 21/18/10/26-1/2903/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є доведеними, оскільки Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в свою чергу, не надав до суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності висновків щодо виявлених у ході перевірки правопорушень (зважаючи також на невідповідність здійсненої перевірки за підставою та предметом), які стали підґрунтям для винесення постанови про накладення штрафу на Позивача.

Додатково, в частині визначеного ДАБІ правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", про що відмічено в постанові від 29.03.2018, судом звертається увага на таке.

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва:

проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З правової конструкції видно, що проектна організація або експертна організація, як суб'єкти містобудування, несуть відповідальність у вигляді штрафу за:

а) передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації;

б) передачу замовнику вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.

Тобто, необхідним є встановлення як обставини розроблення суб'єктами містобудування проектної документації з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації або вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, що є першим елементом об'єктивної сторони складу правопорушення, так і обставин передачі відповідної документації замовнику, яка є другим елементом об'єктивної сторони складу адмінпорушення.

Вказані обставини в сукупності є підставою для притягнення до штрафу суб'єктів містобудування згідно відповідної норми статті Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Зі змісту постанови про накладення штрафу від 29.03.2018 видно, що встановлено про порушення Позивачем вимог законодавства у сфері містобудування, здійснених під час проектування останнім об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у Солом'янському районі м. Києва".

В той же час, з матеріалів постанови не вбачається про обставини передачі ТОВ АБК Жежерін до ТОВ Кийбуд , як замовнику, проектної документації, що свідчить про не встановлення ДАБІ всіх елементів об'єктивної сторони складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, Відповідачем, в контексті викладених в постанові обставин, необґрунтовано зауважено про наявність в діях Відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Зважаючи на викладене в цілому, суд стверджує, що при складанні оскаржуваного припису від 22.03.2018 та постанови про накладення штрафу від 29.03.2018 № 20/18/10/26-1/2903/02/2 Відповідачем недотримано засад та норм, на яких ґрунтується законодавство у сфері містобудівної діяльності.

Під час судового розгляду справи Відповідач, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності оскаржуваних рішень та не підтвердив висновків перевірки, оформленої Актом.

В свою чергу, Позивач надав вичерпні та заслуговуючи на увагу суду пояснення та докази, в яких належним чином обґрунтовано те, що Відповідач порушив його права та інтереси.

Статтею 79 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що Відповідач при прийнятті оскаржуваних припису та постанови діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких умов, судові витрати, здійснені Позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі - Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 72-77, 79, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Жежерін" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.03.2018, складений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Жежерін".

3. Визнати протиправною та скасувати постанову № 20/18/10/26-1/2903/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2018, винесену Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Жежерін".

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Жежерін" (ідентифікаційний код 30264706; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 131, кв. 62), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26) понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі - 4 140,70 грн. (чотири тисячі сто сорок гривень сімдесят копійок).

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.С. Пащенко