Рішення

від 04.07.2018 по справі 903/223/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2018 р. Справа № 903/223/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Укргазбанк»

про витребування із незаконного володіння

за участю представників-учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 36-1 від 31.05.2018 року;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 24.04.2018 року;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: н/з.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть: Позивач - ПАТ ВТБ Банк (змінено назву на Акціонерне товариство ВТБ Банк ) звернувся з позовом до відповідача - ТзОВ Машпромпроект , в якому ставить вимогу, уточнену клопотанням від 11.06.2018 року, витребувати із незаконного володіння дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K (60квА/48кВт), що розташований за адресою Волинська область, м.Луцьк, вул.Шопена,1.

При обгрунтуванні заявленої вимоги вказує, що 14.11.2017 року між ПАТ ВТБ Банк та ТзОВ Машпромпроект було укладено:

- договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 817;

- договір № 2410 від 14.11.2017 року.

Згідно даних договорів було відчужено нерухоме майно - будівля, загальною площею 540,3 кв.м. за адресою м.Луцьк, вул.Шопена,1 та частина основних засобів, що знаходились в даній будівлі. Перелік основних засобів і інвентарні номери вказано в акті прийому-передачі від 14.11.2017 року до договору № 2410 від 14.11.2017 року.

Вказує, що після передачі у відповідача залишилось майно, що належить на праві власності Банку, а саме дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K, яке по договорах від 14.11.2017 року не було відчужено відповідачу, придбано позивачем згідно договору № 1160/08-Н від 05.12.2008 року у ТзОВ НТТ Енергія , видаткова накладна № 000000092 від 17.02.2009 року, факт використання підтверджено актом виконання пуско-налагоджувальних робіт від 11.08.2009 року; згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.02.2011 року дизель-генератор (інвентарний номер 96546) знаходився у відділенні Луцька регіональна дирекція ПАТ ВТБ Банк , згідно довідки від 05.03.2018 року перебуває на балансі ПАТ ВТБ Банк (інвентарний номер 96546); лист-вимога про повернення дизель-генератора від 10.01.2018 року № 168/1-2 залишена відповідачем без виконання та відповіді.

Також зазначає, що оскільки відповідач не надає можливості Банку вивести з огородженої території колишньої будівлі відділення Банку за адресою м.Луцьк, вул.Шопена,1, належний на праві власності Банку дизель-генератор, залишає без розгляду звернення Банку щодо добровільного повернення майна, право власності на вказане майно повинне бути захищено в судовому порядку шляхом витребування майна в примусовому порядку.

Відповідач у відзиві на позов, поданий суду 20.04.2018 року (а.с.94-95), вимогу позивача заперечує, при цьому вказує, що пред'являючи віндикаційний позов, позивач мав довести право власності на річ, яка вибула з його володіння та довести, що відповідач користується нею без відповідної правової підстави; згідно попередньої домовленості між позивачем та відповідачем 14.11.2017 року було укладено два договори купівлі-продажу майна, відповідно до яких Банк передав відповідачу у власність нерухоме майно - будівлю за адресою м.Луцьк, вул.Шопена,1 та товар, який знаходиться в даній будівлі; згідно п. 1.1.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна воно відчужується зі всіма внутрішніми інженерними мережами та комунікаціями (включаючи, але не обмежуючись системами електропостачання, водовідведення, теплопостачання), які забезпечують належну експлуатацію майна відповідно до його призначення; п. 3.1 договору позивач засвідчив, що нерухоме майно підключене до всіх комунікацій та надав відповідачу однолінійну схему приєднання до електричних мереж електроустановки та пересувної ДЕС, яка була узгоджена з Луцькою філією ПАТ Волиньобленерго ; на виконання усних домовленостей між сторонами та листа позивача від 13.12.217 року підтвердив, що в нерухомому майні залишився банкомат позивача, який було передано відповідачем; посилаючись на норму ст. 186 ЦК України зазначає, що річ призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням є її приналежністю, яка слідує за головною річчю, тому дизель-генератор призначений для обслуговування нерухомого майна, передбачений на схемі приєднання до електричних установок та пересувної ДЕС, а тому був переданий відповідачу за актами прийому-передачі від 14.11.2017 року з приміщенням за адресою м.Луцьк, вул.Шопена,1.

Позивач 11.06.2018 року подав відповідь на відзив відповідача, в якій спростовуючи доводи відповідача, вказує, що набуття Банком права власності на дизель-генератор підтверджено належними доказами, а саме копіями: договору з ТзОВ НТТ Енергія від 05.12.2008 року № 1160/08-Н, видатковою накладною № 000000092 від 17.02.2009 року про його передачу, актом виконання пуско-налагоджувальних робіт від 11.08.2009 року; даний дизель-генератор був придбаний Банком як резервне, допоміжне джерело енергозабезпечення структурного підрозділу у м.Луцьку; факт поставки дизель-генератора Банку підтверджено листом-відповіддю ТзОВ НТТ Енергія № 068 від 25.05.2018 року, а додані відповідачем до відзиву документи також свідчать про те, що дизель-генератор придбався саме Банком, як резервне джерело живлення, для відділення Луцька регіональна дирекція ПАТ ВТБ Банк , на однолінійній схемі приєднання до електричних мереж електроустановок та пересувної ДЕС відділення Луцька регіональна філія ПАТ ВТБ Банк м.Луць, вул.Шопена,1, станом на 28.07.2014 року зазначено пересувна ДЕС SDMO J66K, яка затверджена директором відділення ОСОБА_4, Положення про оперативні відносини між персоналом ПАТ Волиньобленерго і персоналом споживачів, які мають у своєму підпорядкуванні резервні електростанції, затверджено 17.10.2014 року директором відділення Луцька регіональна дирекція ПАТ ВТБ Банк та головним інженером Луцької міської філії ПАТ Волиньобленерго ; дані докази в сукупності підтверджують, що спірне майно на праві власності належало саме позивачу і перебувало в експлуатації його структурного підрозділу.

Вказує, що Банк не погоджується з твердженням відповідача про придбання разом з будівлею дизель-генератора по договору купівлі-продажу та є приналежністю будівлі, оскільки предметами договорів купівлі-продажу від 14.11.2017 року було нерухоме майно - будівля, площею 540,3 кв.м. по вул.Шопена,1 в м.Луцьку та частина основних засобів, що знаходились в будівлі (зокрема, офісне, комп'ютерне, серверне, телекомунікаційне та мережеве обладнання і устаткування, меблі, сейфи і т.д.), повний перелік із зазначенням інвентарних номерів вказано в акті прийому-передачі від 14.11.2017 року до договору № 2410 від 14.11.2017 року.

Зазначає, що відповідач безпідставно класифікує спірний дизель-генератор, як внутрішню систему електропостачання та приналежність будівлі, оскільки даний розміщується за межами відчуженої будівлі, а тому його не можна кваліфікувати як внутрішню систему енергопостачання будівлі; є резервним, допоміжним джерелом енергопостачання будівлі; не призначений для обслуговування виключно даної будівлі, як допоміжне джерело живлення може забезпечувати енергопостачання будь-якого іншого об'єкту нерухомості до якого він підключений; його відокремлення від будівлі по вул.Шопена,1 в м.Луцьку не приводить до відсутності енергопостачання, оскільки таке здійснюється від електричних мереж ПАТ Волиньобленерго ; посилання відповідача на однолінійну схему, як доказ невід'ємності спірного майна від електричної мережі будівлі не заслуговує на увагу, оскільки дана схема лише регулює питання порядку підключення дизель-генератора до електричної мережі будівлі і необхідність її розроблення та затвердження викликана виключно нормами чинного законодавства, яке передбачає необхідність складання однолінійних схем підключення для належного функціонування електроустановки (п. 3.3 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затв. Наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.02.2012 року № 91).

З врахуванням викладеного у відзиві відповідача, вважає, що його заперечення не спростовують вимоги Банку про витребування майна з незаконного володіння ТзОВ Машпромпроект .

Відповідач 20.06.2018 року подав заперечення щодо наведених у відповіді на відзив пояснень позивача в якому вказує, що представлені Банком копія договору від 05.12.2008 року не підтверджує право власності спірного дизель-генератора, видаткова накладна із-за розбіжності в ціні стосується іншого дизель-генератора, а не зазначеного в договорі; довідка про облік на балансовому рахунку не підтверджує право власності; в довідці зазначена первісна вартість 557846,70 грн., в договорі від 05.12.2008 року № 1160/08-Н - 337566,00 грн., що на думку відповідача, свідчить про різні дизель-генератори; а тому, зважаючи, що дизель-генератор призначений для обслуговування нерухомого майна, передбачений на схемі приєднання до електричних мереж електроустановок та пересувна ДЕС, яка була передана Банком відповідачу, є приналежністю до переданої будівлі по договору від 14.11.2014 року та був переданий відповідачу по акту прийому-передачі.

Позивач 21.06.2018 року, до початку розгляду справи по суті, подав доповнення до відповіді на відзив відповідача, в якому, посилаючись на умови договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017 року, а саме п.п.1.1.1 п. 1.1, п. 2.1, 2.2), висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки нежитлового приміщення по вул.Шопена,1 в м.Луцьку від 21.03.2017 року № 226/7, вказав, що за умовами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017 року була передана будівля, що відчужується, яка складається з нежитлових приміщень першого та другого поверхів та підвалу, нерухоме майно відчужується зі всіма внутрішніми інженерними мережами та комунікаціями, які забезпечують належну експлуатацію майна відповідно до його призначення, під час експлуатації Банком будівлі централізоване електропостачання здійснювалось на підставі договору про постачання електричної енергії № 529-1202000 від 13.02.2008 року між Банком та ВАТ Волиньобленерго (перейменовано в ПАТ Волиньобленерго ), у зв'язку з придбанням спірного дизель-генератора 26.07.2010 року було підписано додаткову угоду Порядок використання резервних джерел живлення електричної енергії , даним додатком зафіксовано у споживача на об'єкті Відділення ВТБ Банку в м.Луцьк, вул.Шопена,1 , резервне джерело живлення - SDMO в шумозахисному кожусі 12В типу J66K; 16.01.2018 року між Банком та ПАТ Волиньобленерго укладено додаткову угоду про розірвання договору по постачанню електричної енергії № 529-1202000 від 13.02.2008 року; з відчуженням будівлі по вул. Шопена,1 укладено договір № 2410 від 14.11.2017 року, яким відчужено основні засоби, що знаходились у даній будівлі, в переліку яких відсутній дизель-генератор.

Щодо надання оригіналу договору № 1160/08-Н, то у Банку відсутня дана можливість, оскільки даний зберігався у Відділення ВТБ Банку в м.Луцьк, вул.Шопена,1 , однак у зв'язку з його закриттям, усі документи строк зберігання, яких закінчився (господарські договори, строк зберігання яких 5 років) знищено по акту № 16 від 24.02.2015 року, Про вилучення для знищення документів не внесених до Національного архівного фонду (ст. 347, п. 3864) . З врахуванням зазначеного в доповненні до відповіді на відзив, просить повністю задоволити вимоги Банку.

13.06.2018 року на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства «Укргазбанк» поступило пояснення щодо позову та відзиву, в якому зазначено, що АТ «Укргазбанк» не може надати пояснення, щодо позову та відзиву, оскільки останній не перебуває у правовідносинах, а ні з позивачем, а ні з відповідачем, щодо користування майном, яке знаходиться за адресою: вул. Шопена, 1, м. Луцьк, 43025; пояснення долучено судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

14.11.2017 року між ПАТ ВТБ Банк (далі Банк) та ТзОВ Машпромпроект було укладено:

- договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 817 (а.с.17-22);

- договір № 2410 від 14.11.2017 року (а.с.24-26).

По договору купівлі-продажу нерухомого майна було передано у власність Покупця (відповідача) будівлю, загальною площею 540,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Шопена,1.

Згідно п.п. 1.1.1. нерухоме майно відчужується зі всіма внутрішніми інженерними мережами та комунікаціями (включаючи, але не обмежуючись системами електропостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання), які забезпечують належну експлуатацію майна відповідно до його призначення.

По акту приймання-передачі нерухомого майна від 14.11.2017 року (а.с.23) Продавець - ПАТ ВТБ Банк передав, а Покупець - ТзОВ Машпромпроект прийняв будівлю, загальною площею 540,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Шопена,1, дана будівля складається з нежитлових приміщень 1,2 поверхів та підвалу.

Також 14.11.2017 року між сторонами укладено договір № 2410 (а.с.24-26), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник, у відповідності до умов договору, зобов'язується передати у власність Покупця основні засоби (товар), а Покупець прийняти та оплатити такий Товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у Специфікаціях, наведених в Додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

По п. 1.2 договору під товаром мається на увазі: офісне, комп'ютерне, серверне, телекомунікаційне та мережеве обладнання і устаткування: меблі, меблеві конструкції, стелажі, полиці; офісні та банківські сейфи, лічильники та валідатори купюр, тощо (перелік не є вичерпним), повний перелік яких зазначається у відповідних Специфікаціях, наведених в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

В специфікації (додаток №1 до договору № 2410) за порядковими № № 1-639 визначено перелік переданого товару з зазначенням інвентарного номера, номенклатури, опису, вартості (а.с.27-72).

Тобто, як слідує з договорів купівлі-продажу від 14.11.2017 року, актів прийому-передачі до них, спірний дизель-генератор не входив до складу майна, яке передавалось Банком відповідачу.

Позивач ставить вимогу витребувати із незаконного володіння відповідача дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K, який не було передано відповідачу згідно вищезазначених договорів від 14.11.2017 року, посилаючись на норми ст. ст. 387, 1212 ЦК України

Як слідує з наданих позивачем документів, даний дизель-генератор Банком було придбано у ТзОВ НТТ Енергія по договору № 1160/08-Н від 05.12.2008 року, видаткова накладна № 000000092 від 17.02.2009 року. Факт вводу його в експлуатацію та використання підтверджено: актом пуско-налагоджувальних робіт від 11.08.2008 року, однолінійною схемою приєднання до електричних мереж електроустановок та пересувної ДЕС відділення Луцька регіональна філія ПАТ ВТБ Банк м.Луць, вул.Шопена,1, станом на 28.07.2014 року зазначено пересувна ДЕС SDMO J66K, яка затверджена директором відділення ОСОБА_4, Положенням про оперативні відносини між персоналом ПАТ Волиньобленерго і персоналом споживачів, які мають у своєму підпорядкуванні резервні електростанції, затвердженим 17.10.2014 року директором відділення Луцька регіональна дирекція ПАТ ВТБ Банк та головним інженером Луцької міської філії ПАТ Волиньобленерго , додатком № 13 від 26.07.2010 року до договору № 529-1202000 від 13.02.2008 року (між Банком та Луцькою міською філією ВАТ Волиньобленерго (а.с. 193-204)).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності суд дійшов висновку про підставність заявленої вимоги, виходячи з наступного.

Частина 4 ст. 41 Конституції України визнає непорушним право приватної власності.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 6-2233цс16.

Стаття 321 ЦК України поширює принцип непорушності права власності, а саме закріплює принцип неприпустимості протиправного позбавлення цього права чи обмеження у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимоги про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Суд вважає, що позивач наданими доказами підтвердив своє право власності на спірний дизель-генератор, його перебування у відповідача без відповідних правових підстав, а тому вимога про витребування дизель-генератора ґрунтується на належних доказах та чинному законодавстві.

Водночас, доводи відповідача в частині того, що придбаний Банком дизель-генератор та той, що знаходиться у відповідача є різними не береться судом до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами. Твердження відповідача в частині того, що дизель-генератор є приналежністю будівлі, а тому в силу ст. 186 ЦК України був відчужений одночасно з приміщенням по договору купівлі-продажу від 14.11.2017 року, суд вважає помилковим, оскільки спірний дизель-генератор за своїм цільовим призначенням є резервним, допоміжним джерелом електропостачання, не відноситься до внутрішніх систем електропостачання, знаходиться поза межами будівлі і може забезпечувати електропостачання будь-якого іншого об'єкту нерухомості.

Щодо факту використання відповідачем саме витребовуваного Банком дизель-генератора, то дане підтверджено наданими позивачем доказами: однолінійною схемою приєднання до електричних мереж електроустановок та пересувної ДЕС відділення Луцька регіональна філія ПАТ ВТБ Банк м.Луць, вул.Шопена,1, станом на 28.07.2014 року зазначено пересувна ДЕС SDMO J66K, яка затверджена директором відділення ОСОБА_4, Положенням про оперативні відносини між персоналом ПАТ Волиньобленерго і персоналом споживачів, які мають у своєму підпорядкуванні резервні електростанції, затвердженим 17.10.2014 року директором відділення Луцька регіональна дирекція ПАТ ВТБ Банк та головним інженером Луцької міської філії ПАТ Волиньобленерго , додатком № 13 від 26.07.2010 року до договору № 529-1202000 від 13.02.2008 року (між Банком та Луцькою міською філією ВАТ Волиньобленерго ).

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Машпромпроект ( 43005, Волинська область, м.Луцьк, проспект Президента Грушевського,30, офіс 19, код ЄДРПОУ 33845556) на користь Акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м.Київ, вул. Тараса Шевченка,/вул.Пушкіна, бул. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K (60квА/48кВт), що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Шопена,1.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Машпромпроект ( 43005, Волинська область, м.Луцьк, проспект Президента Грушевського,30, офіс 19, код ЄДРПОУ 33845556) в користь Акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м.Київ, вул. Тараса Шевченка,/вул.Пушкіна, бул. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) 8368,00 грн. витрат по судовому збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

13.07.2018 року.

Суддя С. В. Костюк