Ухвала

від 13.07.2018 по справі 915/1384/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13 липня 2018 року Справа № 915/1384/17

м. Одеса, проспект Шевченка,29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мишкіної М.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Приватного підприємства "Авто-Віола плюс" про витребування матеріалів кримінальної справи при розгляді апеляційної скарги Приватного підприємства "Авто-Віола плюс"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 05 квітня 2018 року

у справі №915/1384/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

до Приватного підприємства "Авто-Віола плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 56027,26 грн.

встановив:

19.12.2017р. ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПП "Авто-Віола плюс" про стягнення 56027,26 грн, як відшкодування витрат заподіяних позивачу та 1600,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між ПАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" та ПП "Авто-Віола Плюс" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1075895. 14.11.2014р. в м. Миколаєві на пр. Леніна - вул. Рюміна водій транспортного засобу "РУТА", д/н НОМЕР_1, ОСОБА_1, не впевнився в тому, що пасажир ОСОБА_2 закінчила висадку з салону автобуса, внаслідок чого остання випала з салону автобуса на проїжджу частину та була травмована. Згідно вироку Заводського районного суду м. Миколаєва, вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм "РУТА", д/н НОМЕР_1, ОСОБА_1 Крім того, відповідно до даного вироку, ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. 31.08.2015р., відповідно до умов договору страхування, враховуючи висновок лікарів-експертів, ПАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 56 027,26 грн. У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що на підставі п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач має сплатити виплачене позивачем страхове відшкодування.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2018р. до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.04.2018р. позов задоволено; стягнуто з ПП "Авто-Віола Плюс" на користь ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 56027,26 грн. в якості відшкодування витрат, заподіяних позивачу, та 1600 грн.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що вирок Заводського районного суду м.Миколаєва у справі №487/11979/14-к (дата набрання законної сили 26.05.2015р.) в частині встановлення факту наявності ДТП, вини ОСОБА_1, залишення ним місця пригоди є обов'язковим для господарського суду. Згідно з довідкою №17/11-04 від 17.11.2014р., виданою ПП "Авто-Віола Плюс", ОСОБА_1 з 05.05.2014р. працює на підприємстві ПП "Авто-Віола Плюс" (а.с.14). Відповідно до дорожнього листа № 311228, виданого ПП "Авто-Віола Плюс" 14.11.2014р., водій ОСОБА_1 перебував за кермом службового автомобіля РУТА-25, державний номер НОМЕР_1 (а.с.26). Водій ОСОБА_1 був забезпечений полісом №АІ/1075895 від 27.05.2014р., а ПАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" здійснило страхове відшкодування у розмірі 56027,26 грн. У випадку залишення місця ДТП страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик має право на подання регресного позову до вказаних осіб у відповідності до підп. "в" підп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Місцевий суд вказав, що твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 після скоєного ним ДТП першочергово вчиняв дії по наданню медичної допомоги ОСОБА_2 спростовується вироком Заводського районного суду м. Миколаєва, яким встановлено, що ОСОБА_1 покинув місце ДТП.

Не погодившись з рішенням суду, ПП "Авто-Віола Плюс" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити. Також, апелянт просив витребувати із Заводського районного суду м. Миколаєва матеріали кримінальної справи №487/11979/14-к (провадження №1-кп/487/134/15) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Клопотання про витребування кримінальної справи не викладено скаржником окремим документом, проте з тексту апеляційної скарги вбачається, що скаржник не вважає вищезазначений вирок належним доказом у справі №915/1384/17, оскільки вирок належним чином не засвідчений, містить лише підпис судді та на вироку відсутній штамп про набрання останнім законної сили.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2018р. поновлено ПП Авто-Віола плюс пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 05.04.2018р. у справі №915/1384/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ППП Авто-Віола плюс ; вирішено розгляд апеляційної скарги ПП Авто-Віола плюс здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши клопотання ПП Авто-Віола Плюс про витребування матеріалів кримінальної справи №487/11979/14-к (провадження №1-кп/487/134/15), колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із п.6 ч.1 ст.267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

В матеріалах справи наявна копія вироку Заводського районного суду м. Миколаєва у справі №487/11979/14-к від 24.04.2015р.(а.с.53-54), яка 29.01.2018р. роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/43772352) та додана ПрАТ СК Арсенал Стархування в додатки до відповіді на відзив.

На вищезазначеній роздруківці наявні, зокрема, наступні відмітки: надіслано судом: 24.04.2015. Зареєстровано: 27.04.2015. Оприлюднено: 30.04.2015р. Дата набрання законної сили:26.05.2015.

Відповідно до ч.6 ст.75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні , ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду , що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.1.2. Інструкції про порядок реєстрації, обліку та зберігання електронних копій судових рішень, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації від 27.01.2010 р. №15, судове рішення - вирок, рішення, постанова, наказ, ухвала, окрема ухвала (постанова) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юстиції, у справах про адміністративні правопорушення;

Згідно із р.2 Інструкції, приймання, реєстрацію та подальший облік електронних копій судових рішень здійснює структурний підрозділ адміністратора Реєстру, який відповідає за ведення Реєстру. Адміністратор Реєстру за допомогою відповідних програмно-апаратних засобів реєструє електронні копії судових рішень у день їх надходження. Адміністратор Реєстру відтворює судові рішення протягом трьох робочих днів з моменту їх надходження. Адміністратор Реєстру в порядку черговості надходження електронних копій судових рішень опрацьовує тексти рішень з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу. Електронні копії судових рішень зберігаються адміністратором Реєстру у базі даних Реєстру у вигляді електронних даних, які за допомогою програмно-апаратних засобів, можуть бути, перетворені у візуальну форму. Електронні копії судових рішень є документами безстрокового зберігання. Зберігання електронних копій судових рішень здійснюється на носіях інформації, призначених для запису і зберігання електронних даних з урахуванням вимог Порядку та дотриманням норм, що передбачені чинним законодавством України.

Процедура формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначена Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. №740. (надалі - Порядок №740).

Відповідно до п.14 Порядку №740 відомості про дату набрання законної сили судовим рішенням надсилаються до Реєстру не пізніше наступного дня після набрання чинності таким рішенням.

Згідно із п.21 Порядку №740 користувачам Реєстру надається можливість пошуку, перегляду, роздрукування електронних копій судових рішень, копіювання їх текстів у цілому або частин відповідно до режиму доступу до судових рішень, внесених до Реєстру за останніх п'ять років.

Відповідно до п.23 вказаного Порядку №740 загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру, має кожна фізична або юридична особа.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.4 ЗУ Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно із ч.3 ст.6 ЗУ Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Враховуючи, що на роздруківці вироку Заводського районного суду м.Миколаєва від 24.04.2015р. у справі №487/11979/14-к (провадження №1-кп/487/134/15) наявна відмітка про набрання ним законної сили 26.05.2015р. (а.с.53-54), ці відомості можуть бути використані судом як достовірні щодо дати набрання вироком законної сили та твердження скаржника щодо необхідності проставлення на копії вироку штампу про те, що вирок набрав законної сили, є такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

На думку колегії суддів, підстави для витребування із Заводського районного суду м.Миколаєва матеріалів усієї кримінальної справи №487/11979/14-к (провадження №1-кп/487/134/15) відсутні, оскільки відповідно до приписів ч.6 ст.75 ГПК України саме вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, а не матеріали, які містяться у кримінальній справі, за наслідками розгляду яких відповідним судом постановлений вирок.

Щодо оцінки доказів у кримінальній справі у господарського суду відсутні повноваження, що не враховано скаржником, який заявив розглядуване клопотання.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що підстави для витребування з Заводського районного суду м. Миколаєва матеріалів кримінальної справи №487/11979/14-к (провадження №1-кп/487/134/15) відсутні, та, як наслідок, відмовляє у задоволенні відповідного клопотання ПП "Авто-Віола плюс".

Керуючись ст.ст.81,232-235, 267, 281 ГПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Авто-Віола плюс" про витребування із Заводського районного суду м. Миколаєва матеріалів кримінальної справи №487/11979/14-к (провадження №1-кп/487/134/15) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст.235 ГПК України.

Згідно ст.286, п.3 ч.1 ст.287 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно ч.1 ст.288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Поліщук Л.В.