Постанова

від 04.07.2018 по справі 904/8494/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8494/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 (у складі колегії суддів: Парусніков Ю.Б. (головуючий), Білецька Л.М., Пархоменко Н.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лецитал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир"

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 501 541,43 грн;

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лецитал"

про стягнення матеріальних збитків за договором поставки у розмірі 530 078,40

грн,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лецитал" (далі - ТОВ "Лецитал") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир" (далі - ТОВ "Шоколадна компанія "Мир") про стягнення заборгованості за договором поставки № 06-02-13 від 06.02.2013 у розмірі 501 541,43 грн, з яких: 459 944,00 грн - сума основного боргу, 29 712,38 грн - пеня, 3 591,34 грн - 3% річних, 8 293,71 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 06-02-13 від 06.02.2013 в частині оплати поставленого позивачем товару.

03.11.2017 ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило суд стягнути з ТОВ "Лецитал" збитки у розмірі 530 078,40 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Лецитал" зобов'язань за договором поставки № 06-02-13 від 06.02.2013 в частині поставки товару належної якості, у зв'язку з чим ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" провело уцінення своєї продукції та, як наслідок, зазнало збитків, розмір яких визначено як різницю вартості товару до уцінення та після уцінення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" на користь ТОВ "Лецитал" 455 353,57 грн основного боргу, 29 629,17 грн пені, 3 555,51 грн - 3% річних, 7 747,37 грн інфляційних втрат. В решті позовних вимог - відмовлено.

Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Лецитал" на користь ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" 530 078,40 грн збитків.

Рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення первісного позову мотивоване неправильним розрахунком позивачем суми основного боргу, з урахуванням вартості товару, використаного відповідачем без збитків, внаслідок чого судом здійснено перерахунки суми основного боргу, а також заявлених до стягнення з відповідача сум пені, річних та інфляційних втрат.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд погодився з доводами ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" про те, що ТОВ "Лецитал" завдало йому збитків, сума яких становить різницю між собівартістю використаної ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" продукції та вартістю товару, проданого ним з уцінкою, через наявність вмісту генно модифікованих організмів (далі - ГМО) в лецитині, поставленому ТОВ "Лецитал".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 скасовано частково і ухвалено нове рішення в редакції, відповідно до якої, первісний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" на користь ТОВ "Лецитал" 459 944,00 грн основного боргу, 29 712,38 грн пені, 3 591,34 грн - 3% річних, 8 293,71 грн інфляційних втрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, апеляційний суд мотивував свої висновки тим, що відповідачем не надано доказів складання у визначений порядок та строки акта про приховані недоліки, не викликано представника ТОВ "Лецитал" для складання двостороннього акта, що передбачено умовами договору, а тому ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" позбавлений права відмовитися від оплати отриманого товару з посиланням на його неналежну якість.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову апеляційний суд зазначив про відсутність протиправної поведінки ТОВ "Лецитал", внаслідок якої позивачу за первісним позовом було завдано збитків.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, 06.04.2018 ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2018, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 - залишити в силі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що апеляційний суд надав неналежну оцінку протоколу ДП "Дніпропстандартметрологія" від 30.05.2017 № 1506.

ТОВ "Лецитал" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 06.02.2013 між ТОВ "Лецитал" (постачальник) та ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" (покупець) укладено договір поставки № 06-02-13 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - лецитин соєвий рідкий (Е322) (п.1.1, 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється у строк: 3 (три) календарних дня, з моменту прийняття заявки покупця (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 2.7 договору при передачі товару постачальник зобов'язаний, зокрема, передати покупцеві документи, що підтверджують якість товару.

Поставка вважається виконаною з моменту передачі товару покупцеві, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін (п. 2.9 договору).

Покупець зобов'язується оплатити поставлений товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати виставлення рахунку (п. 3.1 договору).

Оплата здійснюється у національній валюті України - гривні (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 7.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Судами встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "Лецитал" згідно з видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін, поставлено ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" увесь обумовлений договором товар, а саме:

- відповідно до видаткової накладної № РН-0000070 від 24.03.2017 - 6400 кг лецитину соєвого, за загальною ціною без ПДВ 179 200,00 грн, загальна сума до сплати (з ПДВ) 215 040,00 грн, на вказану суму виставлено рахунок-фактуру від 24.03.2017 № СФ-0000071;

- відповідно до видаткової накладної № РН-0000084 від 07.04.2017 - 4800 кг лецитину соєвого, за загальною ціною 134 400,00 грн без ПДВ, загальна сума до сплати (з ПДВ) 161 280,00 грн, на вказану суму виставлено рахунок-фактуру від 07.04.2017 № СФ-0000084;

- відповідно до видаткової накладної № РН-0000102 від 26.04.2017 - 4800 кг лецитину соєвого, за загальною ціною 134 400,00 грн без ПДВ, загальна сума до сплати (з ПДВ) 161 280,00 грн, на вказану суму виставлено рахунок-фактуру від 26.04.2017 № СФ-0000102;

- відповідно до видаткової накладної № РН-0000113 від 12.05.2017 - 4800 кг лецитину соєвого, за загальною ціною 134 400,00 грн без ПДВ, разом з ПДВ - 161 280,00 грн, на вказану суму виставлено рахунок-фактуру від 12.05.2017 № СФ-0000113.

Разом з товаром, постачальником надано покупцеві Протокол випробувань ДП "Харківстандартметрологія" від 21.02.2017 № 1054/Д, за змістом якого в продукції, що поставлена покупцеві, відсутній вміст генетично модифікованих організмів (ГМО), а саме: не виявлено вірусу мозаїки цвітної капусти та не виявлено послідовності ДНК термінатору NOS.

Судами встановлено, що протягом травня 2017 року відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар, згідно з видатковою накладною від 24.03.2017 № РН-0000070 на суму 111 256,00 грн. Заборгованість за вказаною поставкою складала 103 784,00 грн.

Водночас у червні 2017 відбулося часткове повернення постачальнику лецитину соєвого за видатковою накладною від 12.05.2017 № РН-0000113 у кількості 3800 кг на суму 127680,00 грн., що підтверджується накладною від 02.06.2017 № 7 (т. 1 а. с. 19). Заборгованість за вказаною поставкою складає 33600,00 грн.

Апеляційний суд встановив, що загальна вартість поставленого ТОВ "Лецитал" та несплаченого ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" товару за договором від 06.02.2013 становить 459 944,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

У п. 7.1 договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ "Шоколадна компанія "Мир", заперечуючи проти первісних позовних вимог про стягнення з нього заборгованості за договором поставки від 06.02.2013 та обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Лецитал" збитків, посилалось на те, що після отримання від ТОВ "Лецитал" пакету документів на підтвердження якості поставленого товару, підприємство відповідача використало його в якості складника глазурі 301/5 кондитерської білої з метою подальшої реалізації та отримання прибутку, однак у травні 2017 року, після отримання численних скарг від покупців щодо якості поставленої підприємством відповідача за зустрічним позовом продукції на вміст ГМО, ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" здійснено відбір зразків поставленого ТОВ "Лецитал" лецитину, які передано до ДП "Дніпростандартметрологія" для здійснення лабораторного дослідження на вміст в лецитині ГМО.

ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" зазначає про те, що відповідно до протоколу ДП "Дніпропстандартметрологія" від 30.05.2017 № 1506 за зразком, відібраним представником ТОВ "Шоколадна компанія "Мир", у лецитині соєвому АGР-IQ, номер партії 1163, розмір партії 4800 кг, дата виготовлення 20.12.2016, постачальник ТОВ "Лецитал", виявлено наявність цільової послідовності промотора 35S вірусу мозаїки цвітної капусти (р35S CaMV) та термінатора нопалінсинтази.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості, зокрема, передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно з п. 4.1 договору якість товару, що поставляється за договором, повинна відповідати вимогам, встановленим державними стандартами та технічними умовами, що діють в Україні і підтверджуватися: сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату для товарів, які у відповідності з діючим законодавством України підлягають обов'язковій сертифікації; висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи; ветеринарним дозволом для споживчих продуктів та продовольчої сировини тваринного походження; карантинним дозволом для товару рослинного походження; якісним посвідченням.

Документи, які підтверджують якість товару, повинні бути передані постачальником під час укладення договору або направлені разом з кожною партією товару в оригіналах або в копіях у відповідності з діючим законодавством України (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 6.3 договору приймання товару за якістю здійснюється у відповідності з Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держарбітражу СССР від 25.04.1996 № П-7 (далі - Інструкція П-7).

У п. 2.10 договору сторони дійшли згоди про те, що незалежно від перевірки якості товарів, здійсненої в строки, визначені в пункті 6 Інструкції П-7, покупець при виявленні невідповідності (недоліків) якості товару вимогам, встановленими державними стандартами та технічними умовами дійсного договору, вправі вживати заходів, спрямованих на пред'явлення претензії в зв'язку з поставкою товару неналежної якості, а також звертатись з вимогою про відшкодування заподіяних в результаті цього збитків (повідомлення постачальника про виявлені недоліки в якості поставленого товару, виклик представника постачальника для складання акту про виявлені недоліки в якості поставленого товару тощо), якщо така невідповідність (недоліки) якості поставленого товару будуть виявлені при підготовці товару до використання або під час використання покупцем у виробничому процесі протягом чотирьох місяців після поставки товару покупцеві. Акт про приховані недоліки товару повинен бути складений протягом 5 (п'яти) днів з дати виявлення недоліків, але не пізніше 4 (чотирьох) місяців від дня надходження продукції на склад покупця, який виявив приховані недоліки.

Відповідно до п. 7.5 договору постачальник несе особисту відповідальність за якість товару, що поставляється та легальність (законність) походження товару.

Згідно з п. 9. Інструкції П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складеним протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, використання і зберігання продукції.

Відповідно до п. 26 Інструкції П-7 у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, які беруть участь в прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються етикетками підписаними особами, які беруть участь у відборі.

Відповідно до п.п. 27, 28 Інструкції П-7 про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується усіма особами, що приймають в цьому участь.

З відібраних зразків (проб) один залишається у отримувача, інший надсилається виробнику (відправнику) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз або випробування в лабораторії або науково-дослідні інститути.

Про здачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні позначки в акті відбору зразків (проб). Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виробником (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції в органи прокуратури і суду - до вирішення справи в цих органах.

Згідно зп. 20 Інструкції П-7 у разі неявки представника виготовлювача (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз за місцем знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленні його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (Організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації); або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства; або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (Відправник) дав згоду на односторонню приймання продукцій.

Відповідно до п. 32 Інструкції П-7 акт, що встановлює неналежну якість чи некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, п. п. а), б) та в) затверджується керівником підприємства-отримувача чи його заступником не пізніше трьохденного строку після складання акту.

Судом апеляційної інстанції було надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, у тому числі протоколу ДП "Дніпропстандартметрологія" від 30.05.2017 № 1506, та встановлено, що в порушення вказаної Інструкції П-7 та умов укладеного між сторонами договору, відповідач не дотримався порядку фіксації відбору зразків (проб) поставленого саме ТОВ "Лецитал" лецитину, а тому такий протокол за відібраним представником ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" зразком, не може бути належним неналежної якості поставленого за договором від 06.02.2013 товару.

Водночас апеляційний суд встановив, що разом з товаром постачальником було надано покупцеві Протокол випробувань ДП "Харківстандартметрологія" від 21.02.2017 № 1054/Д, за змістом якого в продукції, що поставлена покупцеві, відсутній вміст ГМО.

Таким чином, встановивши, що ТОВ "Лецитал" було поставлено на користь ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" товар належної якості, який однак оплачений ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" не був, суд апеляційної інстанції, врахувавши положення ст. 546, ч. 2 ст. 625 України та п. 7.1 договору, дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" заборгованості в заявленій позивачем сумі, з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат і пені.

Доводи касаційної скарги стосуються виключно переоцінки доказів у справі, зокрема, скаржник посилається на те, що апеляційний суд надав неналежну оцінку протоколу ДП "Дніпропстандартметрологія" від 30.05.2017 № 1506, водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, зобов'язаний відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність будь-якого із зазначених елементів виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Лецитал" збитків, ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" посилалось на те, що у зв'язку з поставкою ТОВ "Лецитал" неякісного товару ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" було вимушено провести уцінку своєї продукції та, як наслідок, зазнало збитків, розмір яких визначено як різницю вартості товару до уцінення та після уцінення.

Оскільки, дослідивши усі зібрані у справі докази, апеляційний суд встановив недоведеність протиправної поведінки ТОВ "Лецитал" (поставки неякісного товару), то з урахуванням наведених положень законодавства, дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Згідно зі ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та не спростовують правомірності застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта, то Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування законної постанови суду апеляційної інстанції.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 у справі №904/8494/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий