Постанова

від 09.07.2018 по справі 911/2449/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2449/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" у порядку письмового провадження,

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

від 26.12.2017 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

до Приватного підприємства "Білмед"

про стягнення 474943,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (позивач) до Приватного підприємства "Білмед" (відповідач) про стягнення 474943,87 грн за договором про фінансовий лізинг №00008114 від 08.08.2013, а саме: 122608,75 грн. заборгованості за лізинговими платежами; 9336,39 грн 3% річних за час прострочення оплати лізингових платежів; 84868,05 грн інфляційних втрат за час прострочення оплати; 4793,84 грн штрафних санкцій; 89079,90 грн витрат позивача згідно п.п. 8,13 Загальних умов, 164256,94 грн збитків; 6000,00 грн витрат на оплату юридичних послуг.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на невиконання ОСОБА_4 зобов'язань з оплати лізингових платежів за Контрактом, що призвело до їх виникнення заборгованості по їх сплаті.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.09.2017 по справі №911/2449/17 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Білмед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 122608,75 грн заборгованості за лізинговими платежами, 9336,39 грн 3% річних за час прострочення оплати лізингових платежів, 84868,05 грн. інфляційних втрат за час прострочення оплати, 4793,84 грн штрафних санкцій, 89079,90 грн витрат щодо вилучення об'єкта лізингу, 164256,94 грн збитків, 7124,16 грн судового збору. В задоволенні витрат на оплату юридичних послуг відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що борг ОСОБА_5 та/або відповідачем, як поручителем, перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, а розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, суд прийшов до висновку щодо обґрунтованого нарахування 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій за складені та надіслані лізингоодержувачу вимоги (нагадування про несплату) щодо сплати простроченої заборгованості, згідно з п. п. 8.2.2. та 8.3.1. Також, місцевий господарський суд визнав доведеними обставини щодо понесення позивачем витрат, в тому числі витрати на правову допомогу в поверненні об'єкта лізингу та упущену вигоду (збитки).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство "Білмед" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Білмед" на рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2017 по справі №911/2449/17 задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2017 по справі №911/2449/17. Постановлено нове. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 1В, оф. В, код ЄДРПОУ 35571472) на користь Приватного підприємства "Білмед" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 56, код ЄДРПОУ 36969943) 7835 (сім тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн 58 коп - судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказу доручено Господарському суду Київської області. Матеріали справи №911/2449/17 повернуто до Господарського суду Київської області.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі №911/2449/17 Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" подало касаційну скаргу, в якій останній просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі №911/2449/17 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2017 у справі №911/2449/17.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції на відповідає вимогам 236 ГПК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Договірні зобов'язання позивача перед лізингоодержувачем (ТОВ "Автосоюз") за договором про фінансовий лізинг виконані повністю, а виконання в розуміння ст.ст. 527, 530 та 532 ЦК України здійснено належним чином. Розділом 6 Угоди про заміну Лізингоодержувача за договором про фінансовий лізинг №00008114 врегульовані правовідносини поруки, згідно з якими поручитель - Приватне підприємство Білмед (надалі - ПП Білмед , поручитель або відповідач) поручається перед позивачем у повному обсязі за виконання Новим Лізингоодержувачем своїх зобов'язань за цією Угодою та Договором про фінансовий лізинг на умовах, викладених у розділі Умови поруки Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу та інших його положеннях. Таким чином, у випадку порушення зобов'язання ОСОБА_4, позивач має право звернутись з позовом до ПП Білмед . Позивачем були виставлені ОСОБА_4 відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) Лізингових платежів. Проте, в порушення викладених норм чинного законодавства та положень укладеного Контракту, ОСОБА_4 зазначені рахунки-фактури не сплатила, внаслідок чого виникла заборгованість останньої. ОСОБА_4 зобов'язань з оплати Лізингових платежів за Контрактом призвело до виникнення заборгованості по їх сплаті в сумі 122608 грн. 75 коп. Окрім того, сума підрахованих інфляційних втрат, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь TOB Порше Лізинг Україна складає 84868,05 грн. Загальна сума штрафних санкцій за складені та надіслані Лізингоодержувачу вимоги (нагадування про несплату) щодо сплати простроченої заборгованості, згідно з п. п. 8.2.2. та 8.3.1. Загальних умов складає 4793,84 грн. Враховуючи неодноразові прострочення з оплати Лізингових платежів з боку ОСОБА_4 та з у зв'язку з тим, що такі прострочення тривають більше 30 днів позивачем з метою самозахисту свого права шляхом припинення зобов'язання та реалізації положень ч. 2 ст. 7 Закону України Про фінансовий лізинг на адресу ОСОБА_4 05.06.2014 було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення Об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за №00008114. Однак, вимога позивача щодо повернення Об'єкту лізингу була проігнорована ОСОБА_4. Враховуючи зазначене позивач вимушений був керуватися відповідними положеннями розділу 13 Загальних умов, якими передбачено вилучення Об'єкта лізингу. Так, Позивачем були понесені витрати за Договором доручення від 12 червня 2012 року, укладеного з TOB Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі. та за договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 відповідно до якого TOB Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі. та TOB Юридична компанія Тріпл Сі надали TOB Порше Лізинг Україна послуги щодо повернення боржником об'єкту лізингу, забезпечення виконання Лізингоотримувачем грошових зобов'язань перед TOB Порше Лізинг Україна відповідно до договору про фінансовий лізинг року, вжиття заходів спрямованих на представництво інтересів позивача у виконавчому та судовому провадженні з метою вилучення майна, переданого Лізингоодержувачу за договором лізингу, та/або стягнення з боржника грошових коштів, зокрема, заборгованості зі сплати лізингових платежів, які становлять 89079 грн. 90 коп. Позивачем за вчинення виконавчого напису нотаріуса та залучення третіх осіб, що надають послуги з вилучення об'єкта лізингу було сплачено 89079 грн. 90 коп., які також підлягають стягненню з відповідача. Грубі та неодноразові порушення ОСОБА_4 своїх обов'язків по сплаті Лізингових платежів спричинили дострокове припинення дії Контракту, та як наслідок недоотримання позивачем доходів, на які він розраховував при його укладенні. Згідно п. 6.17 Контракту сторони погодили, що у випадку розірвання Контракту / відмови від Контракту за Ініціативою ТОВ "Порше Лізинг Україна" відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування Об'єктом лізингу. Оскільки сторони погодили, що договір лізингу набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та враховуючи той факт, що об'єкт лізингу відповідачем так і не було повернуто, зобов'язання за договором лізингу підлягають виконанню сторонами в обсязі, встановленим договором лізингу.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" строк на подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі №911/2449/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою року Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішень у справі №911/2449/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.04.2018 року у зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. для розгляду справи №911/2449/17 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Мамалуй О.О.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №911/2449/17 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О. Стратієнко Л.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Мамалуя О.О. для розгляду справи №911/2449/17 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О. Стратієнко Л.В.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі №911/2449/17 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" (лізингоодержувач) укладено Договір про фінансовий лізинг №00008114 та додатками до нього, серед яких Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (Загальні умови) та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) (надалі - Графік платежів), які є невід'ємними частинами Договору лізингу.

Згідно з п. 3.1. Загальних умов об'єктом (предметом) лізингу є транспортний засіб, зазначений у Контракті. Детальна характеристика (індивідуалізація) об'єкту лізингу визначена сторонами в Договорі лізингу, відповідно до якої ним є транспортний засіб типу VW Tiguan FL 2,0 I TDI, 2013 року виробництва, шасі №WVGZZZ5NZEW516462, двигун №CLJ 251454.

Відповідно до п.п. 3.2. та 3.1. Загальних умов лізингодавець прийняв на себе зобов'язання придбати у власність об'єкт лізингу, який був обраний відповідно до специфікації лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам лізингоодержувача. Лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір Дилера-продавця, у якого ТОВ "Порше Лізинг Україна" придбало Об'єкт лізингу.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов Контракту (п.21.4. Загальних умов), а саме: предмет лізингу та його вартість; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); початок та кінець строку лізингу, розмір першого лізингового платежу, щомісячні платежі; графік платежів; умови передачі предмета лізингу у власність лізингоодержувача після закінчення строку лізингу та інше.

На виконання умов укладеного Договору лізингу та положень п.3.2. Загальних умов, позивачем укладено Договір купівлі-продажу автомобіля № 907214 від 12.08.2013, відповідно до умов якого ТОВ "Порше Лізинг Україна" придбало (отримало право власності) на об'єкт лізингу та передало його у користування під виплату лізингових платежів Лізингоодержувачу.

02.12.2013 року до Договору про фінансовий лізинг №00008114 укладено трьохсторонню Угоду про заміну лізингоодержувача, згідно з умовами Розділу 1 якої сторони домовились замінити лізингоодержувача (ТОВ "Автосоюз"), як сторону Договору про фінансовий лізинг №00008114, на нового лізингоодержувача - ОСОБА_4 (новий лізингоодержувач) з передачею новому лізингоодержувачу всіх прав та обов'язків відповідної Сторони, визначених Договором лізингу

Згідно з умовами абз. 2-3 Розділу 1 вищезазначеної Угоди сторони погодили, що до нового лізингоодержувача переходять у повному обсязі права і обов'язки, які належали попередньому лізингоодержувачу (ТОВ "Автосоюз"), лізингові та інші платежі, які підлягають сплаті новим лізингоодержувачем на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" та визначаються відповідно до Нового плану відшкодування, який додається до цієї Угоди.

Розділом 6 Угоди про заміну лізингоодержувача за Договором про фінансовий лізинг №00008114 врегульовані правовідносини поруки, згідно з якими поручитель - Приватне підприємство "Білмед" (поручитель/відповідач) поручається перед позивачем у повному обсязі за виконання новим лізингоодержувачем своїх зобов'язань за цією Угодою та Договором про фінансовий лізинг на умовах, викладених у розділі "Умови поруки" Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу та інших його положеннях.

Відповідно до п.п. 1-2 Розділу "Умови поруки" Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, позивач та відповідач, на підставі параграфу 3 глави 49 ЦК України узгодили, що поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань нового лізингоодержувача на підставі або у зв'язку з цим Контрактом або будь-якою його невід'ємною частиною. Зобов'язання поручителя включають, окрім іншого, Лізингові платежі, інші платежі, штрафні санкції за відшкодування збитків що підлягають сплаті Новим Лізингоодержувачем, відповідно до положень цього Контракту.

Частиною 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та інших платежів до Приватного підприємства "Білмед".

В договорі поруки встановлено строк дії - до повного виконання зобов'язань ОСОБА_4, а відтак порука є чинною.

В абз.1 Розділу 4 Угоди про заміну лізингоодержувача за Договором про фінансовий лізинг №00008114 зазначено, що підписанням цієї Угоди новий лізингоодержувач підтверджує, що він ознайомився з Договором про фінансовий лізинг (в тому числі з усіма документами, які складають цей Договір або мають відношення до нього) і з'ясував усі питання, інформація щодо яких є необхідною для нього з метою прийняття рішення про укладення цієї Угоди. Новий лізингоодержувач оглянув об'єкт лізингу, перевірив його роботу і підтверджує, що технічні характеристики та стан Об'єкта лізингу повністю відповідають вимогам Нового Лізингоодержувача. Дана Угода вступає в силу з моменту її підписання Сторонами і діє до повного виконання ними своїх обов'язків за нею (абз.1 Розділу 5 Угоди).

Порядок передачі об'єкта лізингу врегульований абз.1 Розділом 2 вищезазначеної Угоди, за умовами якого у день укладення цієї Угоди лізингоодержувач зобов'язаний передати об'єкт лізингу новому лізингоодержувачу. Сторони оформлюють передачу об'єкта лізингу шляхом підписання відповідного Акту прийому-передачі.

Пунктом 1 Акту прийому-передачі об'єкта лізингу від 02.12.2013 сторони підтвердили, що лізингоодержувач передав, а новий лізингоодержувач прийняв об'єкт лізингу - автомобіль марки VW Tiguan FL 2,0 I TDI, 2013 року виробництва, державний номер: НОМЕР_1. Новий лізингоодержувач не має зауважень щодо якості, комплектності, стану і характеристик об'єкта лізингу (п.4 Акту прийому-передачі Об'єкта лізингу).

Відповідно до п.6.1. Загальних умов для експлуатації об'єкта лізингу новий лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього Контракту. Новий лізингоодержувач здійснює лізингові платежі відповідно до термінів, визначених у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (п.6.10. Загальних умов).

Відповідно до Нового Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), перший лізинговий платіж підлягав сплаті 15.12.2013 року, а останній - 15.08.2018 року. Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена Сторонами у Новому Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Згідно з п. 6.5. Загальних умов Лізингові платежі перераховуються новим лізингоодержувачем на рахунок зазначений ТОВ "Порше Лізинг Україна" у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Положеннями п. 6.3. Загальних умов встановлено, що лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в евро/доларах США (як обумовлено сторонами в Контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом, чинним на дату виставлення рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставляв ОСОБА_4 відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) лізингових платежів, які оплачено не в повному обсязі та несвоєчасно, внаслідок чого, як зазначає позивач, виникла заборгованість в розмірі 122608,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника), відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Положеннями ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б)платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в)компенсацію відсотків за кредитом; г)інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

На правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів, у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Зобов`язання, в силу вимог статей 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, з березня 2014 року ОСОБА_5 неналежним чином виконувала свої зобов'язання за договором фінансового лізингу, в зв'язку з чим 05.06.2014 ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулось до відповідача та ОСОБА_5 з вимогами про сплату заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 43456,60 грн. Цим же листом позивач повідомив, що відмовляється від зазначеного договору фінансового лізингу та вимагає повернути об'єкт лізингу протягом 10 робочих днів з дня доставки цього повідомлення. Зазначене, зокрема спростовує посилання відповідача щодо ненадсилання вимоги до поручителя.

Таким чином, враховуючи п. 12.13 договору фінансового лізингу, згідно з яким контракт вважається розірваним на 10 робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони, договір лізингу, в даному випадку, розірвано з 19.06.2014. Зазначене не заперечується сторонами.

Об'єкт лізингу (транспортний засіб) на момент його передачі у фінансовий лізинг ОСОБА_5, належав на праві власності позивачу, яке виникло у нього на підставі договору купівлі-продажу №907214. У загальних умовах, що є додатком до договору, сторони домовилися, що позивач залишається власником предмета лізингу (п. 4.1), а перехід права власності на об'єкт лізингу до відповідача передбачався у разі здійснення ним всіх платежів за договором (п.4.2).

Як вбачається з рахунків-фактур та розрахунку позивача, заявлена до стягнення сума основного боргу є сумою неоплачених відповідачем лізингових платежів, строк сплати яких настав після розірвання договору фінансового лізингу.

Таким чином, в зв'язку з неповною сплатою лізингових платежів, право власності на предмет лізингу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до лізингоодержувача не перейшло.

Частиною 2 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з частиною 4 статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наслідком розірвання договору є відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними.

Доводи скаржника, що контракт діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (в тому числі обов'язок сплачувати лізингові платежі), колегією суддів визнано безпідставними, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що п.п. 12.9 загальних комерційних умов, після розірвання договору, зобов'язує відповідача повернути позивачу лише об'єкт лізингу.

Як вбачається з п. 6.18 додатку до укладеного договору про фінансовий лізинг, згідно з яким сторони домовились, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Позивача відповідно до п.12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об'єктом лізингу, чим погодили оплату Відповідачем вартості користування автомобілем по час його повернення.

Як вже було зазначено, у разі розірвання договору лізингу невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об'єкту лізингу не підлягає стягненню з лізингоодержувача.

Лізингові платежі у вигляді процентів та комісій мають сплачуватись після розірвання договору але до повернення об'єкта лізингу як оплата Відповідачем вартості користування автомобілем по час його повернення.

З матеріалів справи, зокрема з розрахунку позивача вбачається, що відповідачем за період з моменту розірвання договору (19.06.2014) до моменту повернення об'єкту лізингу (24.03.2015) здійснювались проплати вартості користування автомобілем, останній платіж, згідно розрахунку позивача станом на 20.06.2017, відповідачем було здійснено 08.07.2015, тобто вже після повернення об'єкта лізингу.

Отже, посилання скаржника на 6.18 додатку до укладеного договору про фінансовий лізинг є безпідставним та необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення 122608,75 грн заборгованості за лізинговими платежами, а також 3% річних та інфляційних втрат, як похідних від суми основного боргу.

Пунктом 8.2 Загальних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати Платежу (п.8.2.1. Загальних умов); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані ТОВ "Порше Лізинг Україна" (пункт 8.3.1. цього Контракту): еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 дол. США за третю вимогу (якщо ТОВ "Порше Лізинг Україна" вирішить надіслати таку третю вимогу) (п.8.2.2. Загальних умов); компенсація будь-яких витрат, понесених ТОВ "Порше Лізинг Україна" та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до Контракту (п.8.2.3. Загальних умов).

Якщо лізингоодержувач, відповідно до п.п.8.3. та 8.3.1. Загальних умов, прострочить оплату лізингового платежу протягом більш, ніж на 10 робочих днів, ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 (семи) робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, позивач надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від Контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1. Контракту.

Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим Контрактом.

Лізингоодержувач погоджується, що всі строки, зазначені у цьому Контракті, є прийнятними для виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань (п.8.4. Загальних умов).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, з метою стимулювання належного виконання взятих на себе зобов'язань за укладеним Контрактом та запобіганню збільшення простроченої заборгованості, позивачем направлено ОСОБА_4 вимоги щодо сплати, серед яких: перше нагадування про несплату від 17.03.2014, друге нагадування про несплату від 07.04.2014 та треті нагадування про несплату від 17.04.2014, від 05.05.2014, від 19.05.2014, від 05.06.2014, 17.06.2014, від 03.07.2014, від 17.07.2014, від 04.08.2014, від 15.08.2014, від 04.09.2014, від 17.09.2014, від 03.10.2014, від 16.10.2014, від 04.11.2014, від 17.11.2014, від 03.12.20140, від 19.12.2014, від 08.01.2015, від 19.01.2015, від 04.02.2015 та від 17.02.2015.

В той же час, як вбачається з розрахунку позивача, штрафи за вимоги, надіслані до моменту розірвання договору (19.06.2014), оплачені в повному обсязі.

При цьому сума штрафних санкцій, згідно з п. п. 8.2.2. та 8.3.1. Загальних умов в розмірі 4793,84 грн нараховується позивачем за вимоги надіслані після розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що після розірвання договору лізингу позивач не мав права вимагати оплати лізингових платежів, колегія суддів прийшла до висновку, що і відповідні штрафні санкції за вимоги оплати (нагадування про несплату) нараховані безпідставно.

Як вбачається з положень п.п. 12.9 загальних комерційних умов відповідач зобов'язаний був повернути позивачу об'єкт лізингу після розірвання договору.

Проте, відповідач своїх зобов'язань не виконав, об'єкт лізингу у визначені строки не повернув.

Пунктом 13.1. Загальних умов, якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу, ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право вилучити (повернути) об'єкт лізингу без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку, у тому числі в примусовому порядку, відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п.13.6. Загальних умов).

Приписами статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення. Отже, позивачу потрібно довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Положеннями п. 8.2.3. Загальних умов передбачено компенсацію будь-яких витрат, понесених позивачем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до Контракту.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору про фінансовий лізинг, позивач зазначає, що поніс витрати за Договором доручення від 12.06.2012, укладеного з TOB "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі. та за Договором про надання юридично- консультаційних послуг від 21.06.2012 року, відповідно до якого ТОВ "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі. та ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" надали ТОВ "Порше Лізинг Україна" послуги щодо повернення боржником об'єкту лізингу, забезпечення виконання лізингоотримувачем грошових зобов'язань перед ТОВ "Порше Лізинг Україна" відповідно до Договору про фінансовий лізинг, вжиття заходів спрямованих на представництво інтересів позивача у виконавчому та судовому провадженні з метою вилучення майна, переданого лізингоодержувачу за Договором лізингу, та/або стягнення з боржника грошових коштів, зокрема, заборгованості зі сплати лізингових платежів, а також стоянку автомобіля.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надано акти наданих послуг та рахунки фактури про надання юридичних послуг та платіжні доручення, на підтвердження оплати зазначених рахунків та актів, а також накладні ТОВ "Автомир" за стоянку автомобіля.

Проте, наданих позивачем документві не вбачається, які саме дії (послуги) вчинялись ТОВ "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі. та ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" з вилучення об'єкта лізингу. В наявних матеріалах справи актах та рахунках зазначено лише про надання консультаційних послуг.

В рахунку фактурі №СФ-0000401 від 30.06.2014 на суму 35275,58 зазначено за "послуги по стягненню кредиторської заборгованості". Проте, не вказано по відношенню до кого та якої саме заборгованості. При цьому, зазначені послуги надавались без замовлення, про що зазначено у відповідній графі.

18.02.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М. вчинено виконавчий напис стосовно повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_4 на користь лізингодавця - ТОВ "Порше Лізинг Україна" об'єкта фінансового лізингу - автомобіля марки VW Tiguan FL державний номер: НОМЕР_1.

На підставі зазначеного Виконавчого напису державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві прийнято постанову від 03.03.2015 про відкриття виконавчого провадження №46730507 з повернення об'єкту лізингу та Постанову про розшук майна боржника від 13.03.2015р.

Відповідно до Акту опису й арешту майна від 24.03.2015 описано, накладено арешт та повернуто позивачу Об'єкт лізингу - автомобіль марки VW Tiguan FL державний номер: НОМЕР_1.

Вилучення об'єкта лізингу здійснювалось у межах виконавчого провадження та транспортний засіб передано стягувачу.

Крім державного виконавця, будь-яких інших осіб щодо проведення виконавчих дій залучено не було.

Інших доказів того, що позивач поніс витрати у зв'язку із залученням третіх осіб, які надавали послуги з вилучення об'єкта лізингу матеріали справи не містять.

Витрати на оплату консультативних та юридичних послуг, а також стоянку автомобіля також не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Згідно зі статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин (зокрема, відшкодування заподіяних збитків) є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Також положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків, а за частинами 1, 2 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до п. 12.9 Умов, у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту, на підставі пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо ТОВ "Порше Лізинг Україна" вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. Лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження ТОВ "Порше Лізинг Україна", якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує ТОВ "Порше Лізинг Україна" будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими відповідно лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою ТОВ "Порше Лізинг Україна" та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержвачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

За змістом договору для стягнення суми збитків, як упущеної вигоди в порядку пункту 12.9, обов'язковим є проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" продажу об'єкту лізингу або здійснення професійної оцінки майна відповідно до чинного законодавства.

В розумінні пункту 12.9 Договору, підставою для нарахування лізингоодержувачу суми збитків є фактичне отримання ТОВ "Порше Лізинг Україна" суми грошових коштів в результаті продажу Об'єкту лізингу.

В той же час, позивач, звертаючись з вимогою про стягнення збитків, в порядку статті 12.9 Договору, не надав жодних доказів продажу (укладання договору купівлі - продажу), професійної оцінки майна, а також отримання суми коштів за транспортний засіб. При цьому, самі лише неправомірні дії відповідача щодо не повернення об'єкта лізингу не можуть бути єдиною та достатньою підставою, яка позбавила можливості позивача отримати прибуток

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 89079,90 грн витрат позивача, згідно п.п. 8,13 Загальних умов та 164256, 94 грн упущеної вигоди є вірним та обґрунтованим.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документа не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 року - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Баранець

Судді Г.Вронська

Л.Стратієнко