Рішення

від 12.06.2007 по справі 16/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2007 р.   Справа № 16/423   

Позивач:  Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроімпекс".  

м.Івано - Франківськ, вул. Шевченка, 9,  76000.

Відповідач:  СП "Івано-Франківська універсальна торгова база "Облспоживспілки".  

м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола,157, 76000.  

 Cуддя  Калашник Володимир Олександрович   

При секретарі   Гурик Ірина Прокопівна

Представники:     

Від позивача: Петраш Ю.Л. - представник (довіреність  б/№ від 11.12.2006р.).

Від відповідача: Абросімова М.Є. - юрисконсульт І катег. (довіреність  № 01 від 03.01.2007р.).

СУТЬ СПРАВИ: заявлено позов про відшкодування  збитків в сумі 99835,00 грн.,  спричинених Відповідачем внаслідок одностороннього розірвання договору оренди нежитлових приміщень.

          05.03.2004р., Позивачем подана заява про збільшення позовних вимог на 43 325,00 грн., що становить вартість майна, яке не повернено Відповідачем післі розірвання договору оренди нежитлових приміщень та виселення з них Відповідача.

          20.10.2004р., Позивачем подана заява про збільшення позовних вимог на 23276,19 грн., додатково заподіяних збитків внаслідок втраченого майна.

          Таким чином, сума позовних вимог склала 166 436,19 грн.

          13.03.2007р., Позивачем подана суду заява про збільшення позовних вимог на 1107862,20 грн., що складає суму неодержаного прибутку в наслідок односторонього розірвання договору оренди нежитлових приміщень, що призвело до зриву виконання укладених контрактів.

          Таким чином, станом на 15.03.2007р., сума позовних вимог склала 1274298,39 грн.

 Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з»ясувавши її фактичні обставини, суд  -

                                                                Встановив:

          Між Позивачем, Товариством  з обмеженою відповідальністю "Євроімпекс" та  Відповідачем,  Спільне підприємство "Івано-Франківська універсальна торгова база "Облспоживспілки", 01.01.1999р., укладено договір оренди нежитлових приміщень (складських та офісних), які знаходяться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола (Пушкіна), 157.

          Відповідно до умов договору, Відповідач передав в оренду Позивачу офісне приміщення, загальною площою 20 м.кв. та 100 кв.м. складських приміщень.

          Однак, відповідно до додатків до договору від 01.01.1999р. за № 1, 2, 3, 4, 5, 6 площа орендованих приміщень збільшилась.

          Строк дії дговору визначався у 5 років, з 01.01.1999р. по 31.12.2003р.

          Статтею 262 ЦК України УРСР (1963р.) передбачено, що наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у  стані,  що відповідає умовам договору і призначенню майна.

          Однак, передані в оренду приміщення не відповідали їх призначенню, визначеного договором , оскільки знаходились в занедбаному, аварійному стані, який виключав можливість використання їх як під офіс, так і під склад. Дах над приміщеннями протікав, плити перекриття були оголені внаслідок вимивання дощовими водами міжпанельних стиків, стіни і стеля були уражені пліснявою і грибком, обшивка несучих стін на 30 % була пошкодженою і не підлягала ремонту, в пошкодженому стані  були дверні блоки та рами, в окремих вікнах не було скла, вимагав ремонту настил підлоги, було відсутнє центральне опалення.

          Оскільки, відповідно до п.2.5 Договору обов"язок по проведенню капітального ремонту покладався на орендодавця, між сторонами була досягнута домовленість про те, що орендар приводить приміщення в належний стан за свій рахунок.

          Під час проведення ремонтних робіт, Позивач фактично не користувався приміщенням за  призначенням, та витратив на їх ремонт 99835,00 грн.

          Про погодження орендодавця на проведення орендарем ремонтних робіт свідчить те, що Відповідач приймав матеріали від розборки кімнат 4 -го поверху та складських приміщень на підставі актів прийому-передачі від 26.08.1999р., 28.08.1999р., 26.10.1999р. та 30.05.2000р.

          Крім цього, відповідно до додатків № 4, 6 до договору від 01.01.1999р. , в рахунок оплати орендної плати були враховані витрати на облаштування перегородки в сумі 4732,92 грн. та вартість ремонтних робіт даху в сумі 3001,45 грн.

          Однак, після того, як основна частина робіт була виконана орендарем, а приміщення приведені в належний стан, Відповідач почав створювати перешкоди Позивачу в їх користуванні та при відсутності законних підстав, самовільно захопив орендовані приміщення, чим фактично в одностороньому порядку розірвав договір оренди від 01.01.1999р. та привласнив все майно належне Позивачу, яке знаходилось в цих приміщеннях.

          Своїми діями Відповідач завдав Позивачу збитки в сумі 99835,00 грн., що підтверджується, як первинними документами так і Висновком № 3417 будівельно-технічного дослідження від 23.12.2003р., проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз на замовлення Позивача.

          Відповідно до зазначеного висновку, вартість проведених ремонтно-будівельних робіт на об"єкті оренди, визначена по державним нормам і правилам визначення вартості ремонту (ДБН 1Y-16-98, ч.П) і становить 99 835,00 грн.

          Визначена експертним шляхом сума збитків стала ціною первісних позовних вимог.

          Однак, Позивачем не були враховані матеріальні цінності, які були залишені Відповідачу після виселення Позивача з орендованих ним нежитлових приміщень. Відповідно до позовної заяви від 05.03.2004р., про збільшення позовних вимог, ціна позову склала 143160,00 грн. При цьому, Позивач посилається на експертне заключення аудиторської фірми "АЛМА-АУДИТ" від 28.12.2003р., загальна вартість товарно-матеріальних цінностей не повернутих Позивачу Відповідачем складає 49 325,00 грн.

          20.10.2004р., Позивач знову подав суду заяву про збільшення позовних вимог на 23 276,19 грн. - оскільки ним були відновлені документи в підтвердження оплати втраченого майна (жалюзі, офісні меблі, тощо.).

          13.03.2007р., Позивачем в черговий раз збільшено позовні вимоги на 1107 862,20 грн., про що подана відповідна заява.

          В зазначеній заяві Позивач обгрунтовує збільшення позовних вимог втраченою вигодою      (неодержаного прибутку), а також заподіяними збитками в наслідок неналежного виконання договірних зобов"язань за договорами поставки.

          Таким чином, загальна сума завданих Позивачу збитків, складає 1274299,39 грн., що і є ціною позову.

          Відповідач позовні вимоги позивача не визнав, вважає їх необгрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

          При цьому Відповідач посилається на п.2.5 Договору оренди від 01.01.1999р., відповідно до якого, капітальний ремонт приміщень здійснюється орендодавцем за свій рахунок.

          Орендар має право проводити ремонт складських та офісних приміщень з дотриманням вимог встановлених чинним законодавством. Реконструкція, перепланування та переобладнання приміщень здійснюється  орендарем лише за погодженням з орендодавцем (п.2.4 Договору).

          Оскільки, такого погодження на проведення переобладнання орендованих приміщень Відповідачем не надавалось, то Позивач порушив  умови договору та не маючи на це достатніх підстав, самовільно провів капітальний ремонт орендованих приміщень.

          Долучений Позивачем до матеріалів справи висновок № 3417 будівельно-технічного дослідження вартості ремонтно-будівельних робіт від 23.12.2003р., не має юридичного значення, оскільки дослідження проведено без участі Відповідача.

          Що стосується збільшення позовних вимог в частині вартості не повернутих Позивачу матеріально - товарних цінностей, то Відповідач вважає їх також безпідставними, оскільки ніхто не заважав Позивачу їх одержати у Відповідача, так як вони перебувають у нього на зберіганні. Жодних дій по їх одержанню, Позивачем  не проводилось.

          Незаконними і безпідставними вважає Відповідач позовні вимоги в частині стягнення з нього коштів в сумі 1107862,20 грн., які нібито недоотримані Позивачем в наслідок неналежного виконання договірних  зобов"язань, втраченої вигоди або недоодержання прибутку.

          Як вбачається з поданої заяви про збільшення позовних вимог, Позивач впродовж 1998 - 2000 років планував здійснювати комерційну діяльність у сфері оптово-роздрібної торгівлі, в зв"язку з чим були укладені господарські договори, починаючи з 1998р. по 2000 рік.

          Однак, всі договори, на які посилається Позивач укладались ним в м.Києві із строком дії до 31.12.2000р.

          Виселення  Позивача з орендованих ним приміщень відбулось в 2001р. і ніяким чином не могло позначитись на виконанні або невиконанні укладених договорів. В зв"язку з цим, Відповідач вважає збільшення позовних вимог на 1107862,20 грн. нічим іншим, як неприхованим рейдерством, спланованими на захоплення майна підприємства, а тому просить суд в позові відмовити.

          Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, суд вважає, що позов слід задоволити частково, в сумі 122823,30 грн.

          В задоволенні решта суми позову слід відмовити.

          При цьому суд керувався наступним:

          Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, між сторонами, 01.01.1999р., укладено договір оренди нежитлових приміщень №1, з додатками, відповідно до якого Відповідач зобов"язувався передати в оренду Позивачу нежитлові приміщення, які знаходяться в м.Івано-Франківську по вул.Пушкіна, 157 (вул.Чорновола), а Позивач, в свою чергу зобов"язувався прийняти ці приміщення та стягувати орендну плату.

          Таким чином, між сторонами виникли відповідні договірні зобов"язання.

          Статтею 161 ЦК УРСР (1963р.), який діяв на момент укладення договору, зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином   і    в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до договору від 01.01.1999р., Відповідач передав в оренду Позивачу складські та офісні приміщення, які Позивач мав намір використовувати за їх цільовим призначенням.

          Відповідно до положень ст. 262  ЦК УРСР (1963р.), наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у  стані,  що відповідає умовам договору і призначенню майна.

          Однак, передані в оренду нежитлові приміщення не відповідали їх призначенню, оскільки перебували в занедбаному стані та потребували капітального ремонту.

          Вказані обставини підтверджуються висновком № 1812 судової будівельно-технічної експертизи від 10.10.2005р., проведеної на вимогу господарського суду Івано-Франківської області, за клопотанням Позивача.

          В пункті 3 зазначеного висновку вказано, що приміщення орендовані ТзОВ "Компанія"Євроімпекс", які знаходяться на 4-му поверсі адміністративного будинку СП "Івано-Франківська універсальна торгова база "Облспоживспілки" по вул.Чорновола, 157 (вул.Пушкіна) в м.Івано-Франківську, станом на 01.01.1999р. потребували капітального ремонту.

          Відповідно до п.2.5 Договору,  капітальний ремонт приміщення здійснюється орендодавцем за свій рахунок.

          Однак, пунктом 2.4 цього Договору передбачено, що орендар має право проводити ремонт складських та офісних приміщень з дотриманням вимог, встановлених цим Законодавством.

          В зв"язку з тим, що передані Відповідачем в оренду Позивачу нежитлові приміщення потребували ремонту, то у відповідності до наведеної договірної норми Позивач провів ремонт орендованих приміщень за власний кошт.

          Твердження Відповідача про відсутність згоди на проведення капітального ремонту орендованих приміщень, судом не може бути прийнято, оскільки така згода необхідна у випадку перепланування та переобладнання приміщень орендарем.

          Пунктом 6 Висновку № 1812 від 10.10.2005р. судової будівельно-технічної експертизи підтверджено, що ремонтні роботи, проведені Позивачем відповідають вимогам БНіП, в зв"язку з тим, що не відбулась зміна функціонального призначення приміщення та їх перепланування.

          Враховуючи наведене, суд вважає, що для проведення ремонтних робіт, згоди орендодавця на їх проведення не було необхідною умовою.

          Статтею 162 ЦК УРСР (1963р.) визначено, що одностороння відмова від виконання зобов"язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

          Однак, Відповідачем зазначена норма закону порушена, оскільки договір оренди нежитлових приміщень №1 від 01.01.1999р. розірвано в одностороньому порядку за ініціативою орендодавця.

          В зв"язку з одностороннім розірванням договору оренди нежитлових приміщень, Відповідачем спричинені Позивачу збитки в сумі 104568,00 грн., що являє собою вартість ремонтно-будівельних  робіт, проведених орендарем, ТзОВ "Компанія"Євроімпекс" в орендованих приміщеннях по вул.Чорновола, 157 в м.Івано-Франківську.

          Вказана сума вартості ремонтно-будівельних робіт підтверджується Висновком № 1812 від 10.10.2005р. судової будівельно-технічної експертизи, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно.

          Відповідно до п.2 ст.1213 ЦК України,  у разі  неможливості  повернути  в   натурі   потерпілому безпідставно  набуте  майно  відшкодовується  його  вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

          Оскільки, Відповідач не повернув Позивачу майно, яке залишилось після звільнення орендованих приміщень, а продовжував їх використовувати у власних цілях, суд, з огляду на наведену норму закону, вважає за необхідне стягнути з Відповідача їх вартість, яка станом на травень 2002р., складає 18255,30 грн.

          Вказана сума підтверджується Висновком № 2374 судової товарознавчої експертизи від 01.09.2006р., призначеної господарським судом у даній справі на підставі клопотання Позивача.

          Враховуючи викладене суд вважає, що в цій частині позовних вимог, позов підлягає задоволенню.

          Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, складає 122823,30 грн.

          В задоволені решта суми позовних вимог суд не вбачає достатніх підстав.

          Клопотання Позивача про призначення у справі судової бухгалтерської експертизи по встановленню суми неодержаного прибутку (втраченої вигоди), що складає 1107862,20 грн., на думку суду не підлягає задоволенню,  оскільки суд не вбачає причинного зв"язку між виконанням або не виконанням господарських договорів та одностороннім розірванням договору оренди нежитлових приміщень.

          Крім цього, запропоноване Позивачем питання, яке потребує роз"яснення спеціаліста не відноситься до об"єкту дослідження бухгалтерської експертизи.

          В зв"язку з цим, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

          Судові витрати, відповідно до положень  ст.49 ГПК України, слід стягнути  з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

        На підставі викладеного, у відповідності до  ст. 124 Конституції України, ст. 161, 162, 262, 440, 469 ЦК УРСР (1963р.), ст. 1212, 1213 ЦК України,   керуючись 33, 49, 75, 82-85  ГПК  України,  суд -     

В и р і ш и в:

                    Позов    задоволити частково .

          Стягнути з Відповідача, Спільне підприємство "Івано-Франківська універсальна торгова база "Облспоживспілки" (м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола,157, код 01752759) на  користь Позивача,  Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроімпекс" (м.Івано - Франківськ, вул.Чорновола, 157, код 30016947; адреса представника: м.Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 9) –збитки завдані одностороннім розірванням договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 01.01.1999р. в сумі 122 823,30 грн., а також 1228,23 грн. державного мита  і 118 грн. витрат на  інформаційно - технічне забезпечення  судового процесу.

          В задоволенні решта суми позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу

Суддя                                                            Калашник Володимир Олександрович

                                                                     рішення підписане 26.06.07

Виготовлено в АС "Діловодство суду"