Рішення

від 10.07.2018 по справі 826/11976/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2018 року № 826/11976/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у склад колегії суддів:

головуючого судді Аблова Є.В.

за участю секретаря судового засідання Борсуковської А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Старцун В.В.,

представника відповідача: Сапсай М.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Залис

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

про скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Залис (далі також - ТОВ Залис , позивач) з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі також - відповідач), в якому позивач просить скасувати постанови відповідача від 28 квітня 2017 року № З-2804/6-10/10-70/2804/06/02, № З-2804/5-10/10-71/2804/06/02, № З-2804/4-10/10-69/2804/06/02 та № З-2804/3-10/10-68/2804/06/02.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем порядку прийняття оскаржуваних рішень, що виявилось у ненаправленні на адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акту проведення перевірки та припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, які були підставою прийняття оскаржуваних позивачем постанов, що позбавило його права на надання заперечень на такі документи, що могли бути враховані при прийнятті оскаржуваних рішень, унеможливило його участь у прийнятті оскаржуваних рішень.

В ході судового розгляду представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмовому відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Оцінивши в судовому засіданні належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: Будівництво меблевої фабрики (виробничий цех літ. Е) за адресою; Київська обл., Бородянський район. смт. Немішаєве, вул, Чкалова, 48, кадастровий номер: 3221055900:02:001:0045 . Замовником будівництва є ТОВ Залис .

Порушення, що були виявлені під час проведення перевірки відображено у акті перевірки від 28 лютого 2017 року.

За наслідками здійсненої перевірки відповідачем відносно позивача було складено:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2017 року № 1-Л-З-1404/1, яким встановлено здійснення з боку позивача правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності (експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2017 року № 1-Л-З-1404/2, яким встановлено здійснення з боку позивача правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності (експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2017 року № 1-Л-З-1404/3, яким встановлено здійснення з боку позивача правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 7 ч. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності (незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2017 року № 1-Л-З-1404/4, яким встановлено здійснення з боку позивача правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 8 ч. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності (незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством).

В протоколах, зокрема, було зазначено про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 28 квітня 2017 року у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

До того ж щодо позивача було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1404/3 від 14 квітня 2017 року.

28 квітня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за результатами розгляду матеріалів перевірки, винесено відносно Позивача:

- постанову № З-2804/3-10/10-68/2804/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 144 000, 00 грн.;

- постанову по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-2804/4-10/10-69/2804/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 8 ч. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 72 000, 00 грн.;

- постанову по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-2804/5-10/10-71/2804/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 7 ч. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 57 600, 00 грн.;

- постанову по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-2804/6-10/10-70/2804/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 144 000, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Відповідно до вимог п. 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з п.п. 16-22 вказаного Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Наведені приписи деталізовані Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, відповідно до п. 3 якого передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Виходячи з системного тлумачення наведених правових положень вбачається, що одним з критеріїв правомірності проведення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання порядку повідомлення суб'єкта містобудування про хід його та його результати шляхом, зокрема, направлення такому суб'єкту містобудування протоколів та інших документів, які підтверджують факт правопорушення. Недотримання такого порядку є свідченням порушенням закріплених законом прав суб'єкта містобудування на висловлення своєї позиції, яка має враховуватись при прийнятті кінцевих рішень за наслідком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, якими, зокрема, є постанови по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, законодавчо встановлено, що надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування, тобто, є свідченням дотриманням вимог порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, відповідно до матеріалів справи, відповідачем акт перевірки та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які в сукупності стали підставою прийняття оскаржуваних постанов по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, дійсно направлялись рекомендованим листом з повідомленням, підтвердженням чого є відповідні розрахункові документи відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Разом з тим, такі документи, у відповідності до наведених вище вимог, мали бути направлені за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так, згідно витягу з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, починаючи з 13 квітня 2011 року місцезнаходженням позивача є: Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вулиця Чкалова, 48.

Водночас, згідно наявних у справі поштових документів, відповідачем кореспонденція на ім'я позивача направлялась на іншу адресу, а саме: 07853, Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєво, вулиця Технікумська, 2, кв. 5, що не заперечується самим відповідачем.

Зазначене, на думку суду, свідчить про порушення відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позивача, що призвело до позбавлення останнього права знати про результати здійсненого щодо нього перевірки, висловити свою позицію щодо порушень, встановлених відповідачем, що є прямим порушенням наведених вище вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно, визнання порушення порядку проведення перевірки має наслідком визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за її наслідками.

Згідно з ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Разом з тим, виходячи з наведених вище обставин, що були встановлені судом, вбачається, що оскаржувані рішення були прийняті без дотримання наведених правових критеріїв, що в сукупності свідчить про обґрунтованість заявлених ТОВ Залис позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з вимогами статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Беручи до уваги наведене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 6 264, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Залис (07853, Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вулиця Чкалова, 48; код ЄДРПОУ 33710673) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 37471912) від 28 квітня 2017 року № З-2804/6-10/10-70/2804/06/02, № З-2804/5-10/10-71/2804/06/02, № З-2804/4-10/10-69/2804/06/02 та № З-2804/3-10/10-68/2804/06/02.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Залис понесені останнім судові витрати у розмірі 6 264, 00 грн. (шість тисяч двісті шістдесят чотири гривні).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.07.2018.

Суддя Є.В. Аблов