Постанова

від 12.07.2018 по справі 826/1472/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1472/17 Головуючий у І інстанції - Качур І.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку статті 229 КАС України, апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Н.В.П. до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив визнати протиправними та скасувати:

постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 листопада 2016 року № 19/16/073-1742 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , якою позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений штраф у розмірі 52 200,00 грн.;

постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 листопада 2016 року № 18/16/073-1741 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , якою позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений штраф у розмірі 65 250,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач є власником нежитлових приміщень площею 1 027,30 кв. м., що розташовані на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку. Зазначені приміщення використовуються в господарській діяльності позивача шляхом передачі їх в оренду третім особам, які і являються їх фактичними користувачами. Нежитлові споруди площею 200 кв. м., до зовнішньої стіни яких з двору будинку прилягають споруди, відносно яких позивача визначено замовником будівництва та користувачем, вже понад 5 років перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Продєвромаркет під розміщення магазину. Тобто позивач не має ніякого відношення до самочинних споруд, розташованих за адресою місто Київ, проспект Голосіївський, 98/2. Крім того, прибудови, які прилягають до стіни багатоповерхового будинку, за зовнішніми ознаками, не являють собою нерухоме майно, оскільки складаються лише з металевого каркасу та даху та не мають фундаменту.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.11.2016 року №19/16/073-1742 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.В.П." визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений на позивача штрафу у розмірі 52 200,00 гривень.

Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.11.2016 № 18/16/073-1741 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , якою Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений на позивача штрафу у розмірі 65 250,00 гривень.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з фотокопій самочинних споруд вбачається, що вони містять ознаки стрічкового фундаменту, тому суд дійшов хибного висновку, що будівля має тимчасовий характер.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі звернення депутата Київської міської ради Калініченка Д.Ю. від 27.09.2016 року Департаментом проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: "Прибудова до нежитлових приміщень (в літері А ) на просп. Голосіївському, 98/2 у Голосіївському районі міста Києва , про що складено акт від 02.11.2016.

Відповідно до акту результатів перевірки встановлено, що під час перевірки з виїздом на місце та враховуючи надані і пред'явлені документи, а саме договір купівлі - продажу від 01.12.2011 року, встановлено, що власником нежитлових приміщень (в літері А ), загальною площею - 1027,30 кв. м за вказаною вище адресою є товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. . Відповідно до технічного паспорта на нежитловий будинок (приміщення) на просп. 40-річчя Жовтня (Голосіївський Проспект), 98/2 (виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 17.04.2012, інвентаризаційна справа, № 5918) встановлено, що здійснено реконструкцію шляхом прибудови до нежитлових приміщень (в літері А ) за вище вказаною адресою без документа, який надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

На підставі акту перевірки від 02.11.2016 року та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.11.2016 року, прийнято:

постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва вид 11.11.2016 №19/16/073-1742 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.В.П." визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений на позивача штрафу у розмірі 52 200,00 гривень.

постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 11.11.2016 № 18/16/073-1741 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , якою Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений на позивача штрафу у розмірі 65 250,00 гривень.

Позивач не погоджуючись з оскаржуваними постановами про накладення штрафу звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що немає підстав для застосування до позивача норм абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 та абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення на позивача штрафу, оскільки позивач не є суб'єктом, який порушує законодавство у сфері містобудування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу третьої пункту 4 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Відповідно до абзацу третього пункту 6 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

З вказаних правових норм слідує, що до відповідальності у вигляді штрафу може бути притягнуто суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, зокрема, у випадку експлуатації або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, ІІ категорії складності.

Так судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що позивач є власником нежитлових приміщень площею 1 027,30 кв. м., що розташовані на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку. Зазначені приміщення використовуються в господарській діяльності позивача шляхом їх передачі в оренду третім особам суб'єктам господарювання, які і являються їх фактичними користувачами.

При цьому, нежитлові приміщення площею 200 кв. м., до зовнішньої стіни яких з двору будинку прилягають споруди, відносно яких позивача визначено їх замовником будівництва та користувачем, вже понад 5 років перебувають в оренді ТОВ Продєвромаркет під розміщення магазину продовольчої групи.

Крім того, пунктом 3 ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Додатком Б до ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва визначено: Реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва , підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, "геометричні розміри).

Водночас, з наданих до суду першої інстанції фотокопії прибудов які прилягають до зовнішньої стіни багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Київ просп. Голосіївському, 98/2, вбачається, що за зовнішніми ознаками останні не являють собою нерухоме майно, оскільки складаються лише з металевого каркасу та даху, та не мають фундаменту.

Частиною другою статті 28 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна затвердженого наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127 будівлі тимчасового характеру (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою тощо) обміряються та включаються до матеріалів інвентаризації. Це будівлі - збірнорозбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій).

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (додаток №11) фундамент - це підземна частина будинку, через яку передається навантаження від його надземної частини на грунт. Фундаменти бувають: стрічкові неперервні монолітні (бутові на складному, цементному або вапняному розчині, бутобетонні, бетонні, залізобетонні), стрічкові неперервні збірні (бетонні та залізобетонні), стовпчаті (бутові, бетонні та залізобетонні, дерев'яні стільці), перехресні бетонні та залізобетонні, пальові збірні забивні (залізобетонні, дерев'яні) буронабивні, коренеподібні.

Тобто, головним елементом тимчасової споруди є її тимчасовість, що не є ознакою нерухомого майна.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача норм абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 та абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення на позивача штрафу, оскільки позивач не є суб'єктом, який порушує законодавство у сфері містобудування.

Крім того, відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендацій стосовно об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, схвалених Рішенням колегії Державної реєстраційної служби України 11.12.2012 року, протокол № 3, не підлягають державній реєстрації речові права тимчасові споруди, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни призначення.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначені споруди є одноповерховими, виготовлені із збірних конструкцій, встановлені тимчасово та без улаштування фундаменту, що свідчить про наявність характеристик тимчасової, а не капітальної споруди.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновок суду першої інстанції не спростовують.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 13.07.2018 року.