Постанова

від 20.05.2020 по справі 826/1472/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2020 року

м.Київ

справа №826/1472/17

провадження №К/9901/58820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 (головуючий суддя Качур І.А., судді Келеберда В.І., Федорчук А.Б.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 (головуючий суддя Мельничук В.П., судді Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.)

у справі № 826/1472/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Н.В.П.

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування постанов.

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просило визнати протиправними та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.11.2016 № 19/16/073-1742 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , якою позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладений штраф у розмірі 52 200,00 грн і постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.11.2016 № 18/16/073-1741 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , якою позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений штраф у розмірі 65 250,00 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 у справі №826/1472/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, позов задоволено повністю.

3. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №826/1472/17 і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_1 від 27.09.2016 Департаментом проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: "Прибудова до нежитлових приміщень (в літері А ) на АДРЕСА_1 , про що складено акт від 02.11.2016.

5. Відповідно до акта результатів перевірки встановлено, що під час перевірки з виїздом на місце та враховуючи надані і пред`явлені документи, а саме договір купівлі - продажу від 01.12.2011, встановлено, що власником нежитлових приміщень (в літері А ), загальною площею - 1027,30 кв. м за вказаною вище адресою є Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. . Відповідно до технічного паспорта на нежитловий будинок (приміщення) на АДРЕСА_1 (виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 17.04.2012, інвентаризаційна справа, № 5918) встановлено, що здійснено реконструкцію шляхом прибудови до нежитлових приміщень (в літері А ) за вище вказаною адресою без документа, який надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

6. На підставі акта перевірки від 02.11.2016 та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.11.2016, прийнято:

- постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва вид 11.11.2016 №19/16/073-1742 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.В.П." визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений на позивача штрафу у розмірі 52 200,00 гривень.

- постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 11.11.2016 № 18/16/073-1741 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , якою Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений на позивача штрафу у розмірі 65 250,00 гривень.

7. Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. не погоджуючись з оскаржуваними постановами про накладення штрафу звернулося до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що немає підстав для застосування до позивача норм абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 та абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення на позивача штрафу, оскільки позивач не є суб`єктом, який порушує законодавство у сфері містобудування, а є власником нежитлових приміщень площею 1027,30 кв.м., що розташовані на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку та здає відповідні приміщення в оренду. Також суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні матеріали справи, зробили висновок, що спірні прибудови за зовнішніми ознаками не являють собою нерухоме майно, оскільки складаються лише з металевого каркасу та даху, та не мають фундаменту.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали достатньої оцінки наявним матеріалам фотофіксації порушення, не врахували того, що прибудова містить ознаки стрічкового фундаменту. Також відповідач вважає, що згідно з положеннями чинного законодавства самовільна реконструкція та експлуатація без введення в експлуатацію є забороненою і ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не визначено конкретних суб`єктів, яким заборонено здійснювати таку експлуатацію.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

11. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

12. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).

13. Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядник одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації об`єктів III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.

14. В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є власником нежитлових приміщень площею 1027,30 кв. м., що розташовані на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку. Зазначені приміщення використовуються в господарській діяльності позивача шляхом їх передачі в оренду третім особам суб`єктам господарювання, які і являються їх фактичними користувачами.

При цьому, нежитлові приміщення площею 200 кв. м., до зовнішньої стіни яких з двору будинку прилягають споруди, відносно яких позивача визначено їх замовником будівництва та користувачем, вже понад 5 років перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Продєвромаркет під розміщення магазину продовольчої групи.

15. Верховний Суд зазначає, що ключовим питанням, яке необхідно з`ясувати для правильного вирішення спору є те, хто саме, орендодавець (Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.П. ) чи орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю Продєвромаркет ) здійснили самовільну реконструкцію, а саме прибудову до нежитлових приміщень (в літері А ) на просп. Голосіївському, 98/2 у Голосіївському районі міста Києва, а також коли саме мала місце така реконструкція (до чи після передачі приміщення в оренду).

16. Колегія суддів також вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що вищевказана прибудова є тимчасовою спорудою, а не капітальним будівництвом, оскільки у матеріалах справи наявні лише фотографії, на підставі яких суди встановили, що прибудови, які прилягають до зовнішньої стіни багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за зовнішніми ознаками не є нерухомим майном, оскільки складаються лише з металевого каркасу та даху, та не мають фундаменту, зазначені споруди є одноповерховими, виготовлені із збірних конструкцій.

17. Натомість суди мають достеменно з`ясувати, чи є спірна добудова тимчасовою спорудою або капітальним будівництвом, на підставі достатніх, належних і допустимих доказів.

18. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

19. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

20. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №826/1472/17 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний