Ухвала

від 13.07.2018 по справі 642/922/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

13.07.2018

Справа № 642/922/18

Провадження № 1-кс/642/1499/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2018 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , володільця вилученого майна ОСОБА_3 , розглянувши скаргу володільця вилученого майна ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, слідчого та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2018 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова надійшла скарга володільця вилученого майна ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора та слідчого при розгляді кримінального провадження № 12018220510000180 від 19.01.2018 року щодо неповернення оригіналу векселю № 80351607207746, який був вилучений в ході обшуку квартири заявника ОСОБА_3 та зобов`язання вищевказаних посадових осіб повернути цей вексель.

В обгрунтування поданої скарги ОСОБА_3 посилається на те, що після проведення 04.06.2018 року начальником відділення СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 обшуку за місцем його проживання був вилучений оригінал векселю № 80351607207746. В подальшому слідчий з клоптанням про накладення арешту на вилучений вексель до суду не звертався, у звязку з чим неповернення тимчасово вилученого майна порушує приписи вимог ст.ст.169, 171,173 КПК України. Заявник просить зобовязати слідчого та прокурора повернути йому оригінал вилученого простого векселю № 80351607207746.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання зявився, підтримав доводи викладені в поданій ним скарзі.

Слідчий у судове засідання не зявилася, надала на адресу суду копію постанови від 04.06.2018 року про визнання речовим доказом оригіналу простого векселю № 80351607207746 по кримінальному провадженню № 12018220510000180 від 19.01.2018 року , та супровідного листа на адресу директора ХНДІСЕ ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса від 23.06.2018 року, з якого вбачається, що по даному кримінальному провадженню призначена судово-почеркознавча експертиза та оригінал вилученого простого векселю № 80351607207746 був направлений на дослідження.

Відповідно до ч.3 ст.306КПКУкраїни неявка слідчого чи прокурора в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, вислухавши доводи скаржника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується скарга, приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Слідчим суддею вірогідно встановлено, що у провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12018220510000180 від 19.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 190 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 25.05.2018 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення оригіналу простого процентного векселю № 80350589213666 та оригіналу простого векселю № 80351607207746.

Як вбачається з опису речей та документів, які були вилучені при проведенні обшуку 04.06.2018 року, слідчим був вилучений в тому числі оригінал простого векселю № 80351607207746.

Згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.06.2018 року оригінал простого векселю № 80351607207746 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженню № 12018220510000180

Положеннями статті 303КПКУкраїни встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Пунктом 1 ч.1 ст.303КПКУкраїни передбачена можливість оскарження заявником бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Статтею 169КПКУкраїни передбачено , що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, уразі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ст.236КПКУкраїни вилучені речі та документи , які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 16КПКУкраїни встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст.93КПКУкраїни збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Порядок зберігання доказів регулюється положеннями ст. 100 КПК України.

З аналізу змісту ст.100КПКУкраїни вбачається, що закон по-різному регулює вилучення та зберігання таких видів доказів як речі і документи. Зокрема, частиною першою ст.100КПКУкраїни передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу. А згідно ч. 2 ст.100КПКУкраїни речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобовязана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст.236КПКУкраїни при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. З аналізу зазначеної норми вбачається, що під час обшуку могло бути вилучене будь-яке майно, що має значення для кримінального провадження. При цьому майно на вилучення якого прямо надавався дозвіл ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук не набувало статусу тимчасово вилученого майна, а відтак подальше його зберігання регулювалося положеннями ч. 2 ст. 100 КПК України, за умови відповідності такого майна критеріям речових доказів.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми діючого законодавства України та з урахуванням того, що в судовому засіданні встановлено, що оригінал простого векселю № 80351607207746 вилучено на підставі ухвали слідчого судді і не є тимчасово вилученим майном, слідчий суддя вважає, що даний вексель не підлягає поверненню, як тимчасово вилучене майно.

Згідно ч. 2ст. 9 КПК Українипрокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.2ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що застаттею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців; доказів експертиз. Будь- які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Відповідно до вимог ч. 1, 3ст. 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

На даний час слідчим по кримінальному провадженню № 12018220510000180 призначена судово-почеркознавча експертиза для проведення якої був направлений оригінал простого векселю № 80351607207746, який був вилучений у ОСОБА_3 , та повернення даного векселю його володільцю на даній стадії може негативно вплинути на хід досудового розслідування вцілому.

З огляду на вищевикладене, скарга є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303- 307, 371-372, 376 КПК України , -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги володільця вилученого майна ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, слідчого та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї муже бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя - ОСОБА_1