Рішення

від 11.07.2018 по справі 570/1767/17

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/1767/17

Номер провадження 2/570/203/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

представника позивача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5,

представника правонаступника Шпанівської сільської ради Рівненського району - Хоми Л.Г.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_9, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_8 до Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, її правонаступника Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_4 про встановлення заповітів нікчемними , -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись до суду з позовом до відповідачів Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8, просить встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на користь ОСОБА_4, посвідченого 14 серпня 2006 року секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Павловською Т.А., зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за №81, та не зареєстрованому у Спадковому реєстрі.

Встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на користь ОСОБА_4, посвідченого 11 грудня 2009 року сільським головою Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Гаврилюком В.О., зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за №89, та не зареєстрованому у Спадковому реєстрі.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Бармаки Рівненського району Рівненської області померла його мати ОСОБА_11. Він є спадкоємцем першої черги за законом після своєї матері. Після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входять дві земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,95 га, кадастровий номер земельної ділянки №1 НОМЕР_4 (площею 1,57 га) та кадастровий номер земельної ділянки №2 НОМЕР_5 (площею 0,38 га), які знаходяться на території Великожитинської сільської ради Рівненського району.

Після відкриття спадщини він подав заяву про прийняття спадщини. Крім нього, дітьми померлої є два брати ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які також звернулися із заявами про прийняття спадщини.

18.09.2014 р. Рівненським районним судом Рівненської області у справі №570/2526/14-ц було винесено заочне рішення за позовом ОСОБА_4 до Великожитинської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом від 14.08.2006 р., яким позов було задоволено.

На підставі цього рішення ОСОБА_4 зареєстрував право власності на спірні земельні ділянки.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10.02.2015 р. вказане заочне рішення суду було скасоване і в задоволенні позовних вимог було відмовлено. У рішення суду вказано, що ОСОБА_4 свідомо приховав відомості про інших спадкоємців, а це в свою чергу призвело до ухвалення рішення та неповно з'ясованих обставин.

У квітні 2015 року позивачу випадково від його брата ОСОБА_8 стало відомо про існування заповіту складеного його матір'ю ОСОБА_11 Про існування заповіту матері позивач не знав та не міг знати, оскільки мали місце свідомі умисні дії його брата ОСОБА_4 по приховуванню інформації про заповіт від інших спадкоємців, а також відсутність будь-яких записів у Спадковому реєстрі.

В січні 2017 року йому стало відомо від брата ОСОБА_8, що спадкодавцем ОСОБА_11 було складено два заповіти щодо спадкового майна від 14.08.2006 р. та 11.12.2009 р.

Заповіт від 14.08.2006 р. був посвідчений секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь його брата ОСОБА_4

Заповіт від 11.12.2009 р. був посвідчений сільським головою Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь його брата ОСОБА_4

Згідно відповідей на адвокатські запити №1-24 від 24.01.2017 р., де Архівний відділ Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області за №43/04-01 від 30.01.2017 р. повідомив, що в протоколах засідань виконавчого комітету Великожитинської сільської ради відсутнє рішення про призначення секретаря Павловської Т.А. уповноваженою вчиняти нотаріальні дії у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області станом на 2006-2007 роки; №44/04-01 від 30.01.2017 р. повідомив, що в протоколах засідань виконавчого комітету Великожииснької сільської ради відсутнє рішення про призначення сільської голови Гаврилюка В.О. уповноваженим вчиняти нотаріальні дії у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області станом на 2006-2009 роки.

У зв'язку з цим вважає, що вказані заповіти є нікчемними, оскільки вони посвідчені неповноважними особами. Нікчемність заповітів має наслідком позбавлення права спадкування за заповітами ОСОБА_4, визначеного розпорядженням заповідача в якості спадкоємця за заповітами, незалежно від того, чи пред'являлись позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

Посвідчення заповітів, складених від імені ОСОБА_11, секретарем Павловською Т.А., а також сільським головою Гаврилюком В.О. Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, на яких рішенням відповідного виконавчого комітету не покладено обов'язки з учинення нотаріальних дій, є підставою для встановлення нікчемності заповітів, оскільки такі правочини не можуть вважатися укладеними з додержанням встановленої нотаріальної форми.

На даний час спадкове майно в Державному реєстрі речових прав і Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване без встановленої особи власника, а також ним ставиться вимога про встановлення нікчемності заповітів, що є наслідком зміни виду спадкування, тому вважає, що існує спір, що підлягає розгляду у суді.

Крім того, порушенням процедури проведення посвідчення заповіту від 14.08.2006 р. є вчинення посвідчення заповіту представником. Відповідач ОСОБА_4 приймав участь у процедурі складання заповіту від 14.08.2006 р. як представник, що є прямим порушенням нотаріальної процедури та тягне за собою визнання такого заповіту недійсним.

В суді представник позивача - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити. Крім того, вказує, що в порушення положень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дії посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів та вимог ЦК України при складанні заповіту від 14.08.2006 р. секретар Павловська Т.А. із заповідачем не спілкувалася, не встановлювала її особу, про її волевиявлення на вчинення заповіту не цікавилася, не перевіряла її дієздатність, не роз'яснювала їй права та обов'язки, що випливають із цього заповіту, порядок зміни та скасування заповіту; не попереджала про наслідки, що виникають у зв'язку з посвідченням заповіту; перед посвідченням заповіту заповідачка не була ознайомлена з проектом заповіту та їй не було прочитано його вголос.

Вважає, що пояснення представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 щодо волевиявлення заповідача на укладання таких заповітів не є доказом по справі. Так само вважає безпідставними заперечення представника відповідача ОСОБА_4 щодо преюдиційності встановлених обставин суддею Кушнір Н.В. у рішенні від 05.12.2016 р. по цивільній справі №570/1158/15-ц, оскільки позивачем ОСОБА_8 у цій справі збільшення позовних вимог не здійснювалося.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги щодо відповідача ОСОБА_4 просить задоволити, однак просить відмовити у позові в частині позовних вимог щодо відповідача Шпанівської сільської ради. Пояснює, що заповіт від 14.08.2006 р. складався у відсутність заповідачки, від її імені відповідачем ОСОБА_4, з його слів. Вважає, що ОСОБА_11 за життя бажала розділити земельний пай на трьох синів, і просила не обділити сина ОСОБА_8, який втратив на війні батька, і якого не замінив йому вітчим. Крім того, вказує, що справжність підпису ОСОБА_11 на заповіті від 14.08.2006 р. не встановлена. Другий заповіт від 11.12.2009 р. був прихований ОСОБА_4 Складання в 2009 році другого заповіту на ОСОБА_4 збігається в часі із заявленим спадкодавцем усним волевиявленням, абсолютно відмінним за змістом в часі щодо розподілу між трьома синами земельного паю. Вказує, що в 2006-2009 роки саме позивач ОСОБА_2 зі своєю сім'єю дбав, доглядав, піклувався про спадкодавця. Вважає недостовірними пояснення представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 щодо небажання матері ОСОБА_11 бачити в колі своїх спадкоємців ОСОБА_8 , а також розподілу майна заповідача та майна її сестри ОСОБА_14 між двома синами ОСОБА_15 та ОСОБА_2 Вказує, що заповідач не змогла б прочитати текст заповітів через її неписемність та слабкий зір. Пояснює, що сама заповідач ОСОБА_11 не знала про наявність заповітів на належне їй майно, вона ніколи не говорила про факт складання нею заповітів, ні про намір їх скласти. Всі дії по успадкуванню майна ОСОБА_4 вчиняв потайки від братів, хоча ОСОБА_2 він обіцяв розділити пай на трьох після закінчення судових розглядів ОСОБА_8 та погодився на складання мирової угоди 15.02.2017 р. про розподілення земельної ділянки, яка є об'єктом спадкування. Відповідач ОСОБА_4 оригінал державного акту залишає в себе, що позбавляє можливості інших спадкоємців, які прийняли спадщину, отримати свідоцтва про право на спадщину відповідно до законодавства. Приховавши від суду інших спадкоємців, реєструє право власності на спадкове майно, пізніше скасовує, заключає договір оренди та з 2015 року по даний час отримує орендну плату, що нараховується йому на всю земельну частку (пай).

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що рішенням Рівненського районного суду від 05.12.2016 р. у справі №570/1158/15-ц відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог щодо визнання нікчемним заповіту від 14.08.2006 р. Рішення суду набрало законної сили, тому встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, а саме: обставини щодо посвідчення заповіту секретарем сільської ради Павловською Т.А., не внесення заповітів до спадкового реєстру, відсутність відмітки про скасування першого заповіту, депутатство ОСОБА_4. в сільській раді, де посвідчувалися заповіти; посвідчення заповіту не у сільській раді та за відсутності заповідачки (вказаний факт вважає позивачем не доведений, показання свідка Павловської Т.А. є суперечливими і такими, які не заслуговують на увагу, оскільки як пояснила свідок, вона перенесла клінічну смерть і втратила пам'ять. Вона давала суперечливі покази у судовому засіданні у квітні 2016 р. під час розгляду справи №570/1158/15-ц).

Вказує, що позивачем не надано доказів, які спростовують волевиявлення заповідача на передачу належного їй майна після смерті на користь сина - відповідача ОСОБА_4 Померла склала ще один заповіт через три роки після першого заповіту знову на ОСОБА_4; вона уклала договір довічного утримання саме з дочкою ОСОБА_4, а не з іншими внуками чи дітьми. Учасники справи не оспорювали вказаного договору, не висловлювали свої сумніви щодо здоров'я померлої на час його укладення, сліпоти, не писемності та інше. Померла проживала з відповідачем ОСОБА_4, який разом зі своєю сім'єю її доглядали і мали гарні стосунки. За її життя спірними земельними ділянками користувався ОСОБА_4 Після укладення заповітів ОСОБА_11 ще довго жила і мала фізичну можливість скласти заповіт на когось іншого, однак цього не зробила.

Представник відповідача правонаступника Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області Хома Л.Г. позовні вимоги не визнала та пояснила, що не виключено, що рішенням сесії сільської ради були надані вказані повноваження щодо вчинення нотаріальних дій секретарю сільської ради та голові, а не виконавчим комітетом ради.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази по справі, оглянувши матеріали справи цивільної справи №570/1158/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання заповіту від 14.08.2006 р. недійсним та визнання права власності на спадкове майно, вислухавши показання свідків, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть НОМЕР_6).

За життя вона залишила заповіти від 14.08.2006 року, посвідчений секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Павловською Т.А., зареєстрований в реєстрі для нотаріальних дій за №81; та від 11.12.2009 р., посвідчений головою Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Гаврилюком В.А., зареєстрований в реєстрі для нотаріальних дій за №81

21.02.2014 р. позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_11 Крім нього, із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_8, що підтвердужється матеріалами спадкової справи №648/2013, заведеної 22.10.2013 р.

Підставою позову позивач вказує на порушення вимог щодо форми та порядку посвідчення заповітів.

Як вбачається з відповіді начальника архівного відділу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області №43/04-01 від 30.01.2017 року, в протоколах засідань виконавчого комітету Великожитинської сільської ради відсутнє рішення про призначення секретаря Павловської Т.А. уповноваженою вчиняти нотаріальні дії у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області станом на 2006-2007 роки.

Як вбачається з відповіді начальника архівного відділу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області №44/04-01 від 30.01.2017 року, в протоколах засідань виконавчого комітету Великожитинської сільської ради відсутнє рішення про призначення сільського голови Гаврилюка В.О. уповноваженим вчиняти нотаріальні дії у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області станом на 2006-2009 роки.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України.

Стаття 1251 ЦК України встановлює, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Згідно з п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5, (чинної на час посвідчення заповіту) у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських народних депутатів у відповідності за ст. 37 Закону України "Про нотаріат" мають право посвідчувати заповіти.

Відповідно до п. 2 зазначеної Інструкції нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Матеріали справи рішення виконавчого комітету Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про покладення на секретаря виконкому Павловську Т.А. чи голову сільської ради Гаврилюка В.О. повноважень щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема посвідчення заповітів, не містять.

Відповідно до п.п. 5 п. б ч. 1 ст. 38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Проте, як вбачається із оспорюваних заповітів, заповіти на ім'я відповідача ОСОБА_4 від імені ОСОБА_11, були посвідчені неповноважними особами.

Як вже зазначалося, заповіт складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із ч. 1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі ст. 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається (правова позиція, висловлена у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування ).

Разом з тим, у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову у цьому.

Як вбачається з пояснень учасників справи - трьох братів: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_8 між ними існує спір щодо спадкового майна заповідача - земельних ділянок, що ними фактично визнається, крім того, підтверджується матеріалами цивільної справи №570/1158/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання заповіту від 14.08.2006 року недійсним та визнання права власності на спадкове майно, яким у позові відмовлено.

Слід зауважити, що з огляду на склад учасників справи, предмет та підстави цього позову, виключається преюдиційність обставин встановлених під час ухвалення рішення у справі №570/1158/15-ц, а лише підтверджує наявність спору щодо спадкового майна заповідача.

Виходячи з підстав заявленого позову, суд критично ставиться до надання оцінки волевиявленню заповідача щодо складання заповітів такими засобами доказування як показання свідків, однак слід зауважити, що з показань свідка Павловської Т.А. - секретаря Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області в судовому засіданні встановлено, що один із оспорюваних заповітів від 14.08.2006 року був складений у сільській раді у відсутність заповідача, та переданий відповідачем ОСОБА_4 для підпису ОСОБА_11 додому, що у сукупності з встановленими судом обставинами свідчить про порушення Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України" чинної на час посвідчення заповіту.

Отже, оскільки судом встановлено нікчемність заповітів, а визнання недійсним таких заповітів судом не вимагається, тому що вони є нікчемним в силу закону, в той же час встановлення нікчемності заповітів рішенням суду необхідно для захисту права спадкоємця.

Позивач просить покласти судові витрати на нього.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_8 до Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, її правонаступника Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_4 про встановлення заповітів нікчемними - задоволити повністю.

Встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на користь ОСОБА_4, посвідченого 14 серпня 2006 року секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Павловською Т.А., зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за №81, та не зареєстрованому у Спадковому реєстрі.

Встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на користь ОСОБА_4, посвідченого 11 грудня 2009 року сільським головою Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Гаврилюком В.О., зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за №89, та не зареєстрованому у Спадковому реєстрі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, серія паспорта НОМЕР_7, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: Великожитинська сільська рада Рівненського району Рівненської області, вул. Рівненська, 76 А, с.Великий Житин Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387148; її правонаступник Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, вул. Шкільна, буд.1, с.Шпанів, Рівненського району Рівненської області ЄДРПОУ 04387317.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_8, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, серія паспорту НОМЕР_8, РНОКПП НОМЕР_3.

Повне судове рішення складено 13 липня 2018 року.

Суддя Гнатущенко Ю.В.