Постанова

від 01.11.2018 по справі 570/1767/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року

м. Рівне

Справа № 570/1767/17

Провадження № 22-ц/4815/216/18

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді - Шимківа С.С.,

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретар судового засідання - Брикса Ю.Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі - Великожитинська сільська рада Рівненського району Рівненської

області,

- правонаступник Великожитинської сільської ради Рівненського

району Рівненської області - Шпанівська сільська рада

Рівненського району Рівненської області,

- ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 липня 2018 року (у складі судді Гнатущенко Ю.В., повний текст рішення складено 13 липня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_5 до Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, її правонаступника - Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання заповітів нікчемними, -

в с т а н о в и в :

04 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, її правонаступника - Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання заповітів нікчемними .

Позов мотивовано тим, що 02.09.2013 року у с. Бармаки Рівненського району Рівненської області померла його мати ОСОБА_6. Він є спадкоємцем першої черги за законом після матері.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої входять дві земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,95 га, кадастровий номер земельної ділянки №1 56:246:815:00:05:023:0022 (площею 1,57 га) та кадастровий номер земельної ділянки №2 56:246:815:00:01:001:0218 (площею 0,38 га), які знаходяться на території Великожитинської сільської ради Рівненського району.

18.09.2014 року Рівненським районним судом Рівненської області у справі №570/2526/14-ц було винесено заочне рішення за позовом ОСОБА_4 до Великожитинської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом від 14.08.2006 року, яким позов було задоволено.

На підставі цього рішення ОСОБА_4 зареєстрував право власності на спірні земельні ділянки.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10.02.2015 року скасовано вказане заочне рішення суду та відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_4 свідомо приховав відомості про інших спадкоємців.

У квітні 2015 року йому стало відомо про існування заповіту складеного його матір'ю ОСОБА_6

У січні 2017 року йому стало відомо від брата ОСОБА_5, що спадкодавцем ОСОБА_6 було складено два заповіти щодо спадкового майна від 14.08.2006 року та 11.12.2009 року.

Заповіт від 14.08.2006 року був посвідчений секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь його брата ОСОБА_4

Заповіт від 11.12.2009 року був посвідчений сільським головою Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь його брата ОСОБА_4

Згідно відповідей на адвокатські запити №1-24 від 24.01.2017 р. та №44/04-01 від 30.01.2017 р в протоколах засідань виконавчого комітету Великожитинської сільської ради відсутнє рішення про призначення секретаря Павловської Т.А. уповноваженою вчиняти нотаріальні дії у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області станом на 2006-2007 роки; як і відсутнє в протоколах засідань виконавчого комітету Великожииснької сільської ради рішення про призначення сільської голови ОСОБА_7 уповноваженим вчиняти нотаріальні дії у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області станом на 2006-2009 роки.

У зв'язку з цим вважає, що вказані заповіти є нікчемними, оскільки вони посвідчені неповноважними особами. Нікчемність заповітів має наслідком позбавлення права спадкування за заповітами ОСОБА_4, визначеного розпорядженням заповідача в якості спадкоємця за заповітами, незалежно від того, чи пред'являлись позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

Посвідчення заповітів, складених від імені ОСОБА_6, секретарем Павловською Т.А., а також сільським головою ОСОБА_7 Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, на яких рішенням відповідного виконавчого комітету не покладено обов'язки з учинення нотаріальних дій, є підставою для встановлення нікчемності заповітів, оскільки такі правочини не можуть вважатися укладеними з додержанням встановленої нотаріальної форми.

Крім того, порушенням процедури проведення посвідчення заповіту від 14.08.2006 року є вчинення посвідчення заповіту представником. Відповідач ОСОБА_4 приймав участь у процедурі складання заповіту від 14.08.2006 року як представник, що є прямим порушенням нотаріальної процедури та тягне за собою визнання такого заповіту недійсним.

Просив суд встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_6, яка померла 02 вересня 2013 року, на користь ОСОБА_4, посвідченого 14 серпня 2006 року секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за №81, та не зареєстрованому у Спадковому реєстрі, а також встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_6, яка померла 02 вересня 2013 року, на користь ОСОБА_4, посвідченого 11 грудня 2009 року сільським головою Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за №89, та не зареєстрованому у Спадковому реєстрі.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 11 липня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_6, яка померла 02 вересня 2013 року, на користь ОСОБА_4, посвідченого 14 серпня 2006 року секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за №81, та не зареєстрованому у Спадковому реєстрі.

Встановлено нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_6, яка померла 02 вересня 2013 року, на користь ОСОБА_4, посвідченого 11 грудня 2009 року сільським головою Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за №89, та не зареєстрованому у Спадковому реєстрі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

27.08.2018 року ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку щодо нікчемності оспорюваних заповітів, які суперечать обставинам справи, а саме не врахував, що були дотримані вимоги закону при складанні і посвідченні заповіту, оскільки заповіт складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, перед підписом заповідача зазначено про те, що заповіт ним зачитано, посвідчений уповноваженою особою, волевиявлення заповідача було вільним, а підстави на які вказував позивач не є істотними умовами для встановлення нікчемності заповіту.

Судом першої інстанції безпідставно залучено Шпанівську сільську раду як правонаступника Великожитинської сільської ради не змінюючи первісного відповідача на належного і не залучивши Шпанівську сільську раду як співвідповідача у справі.

Суд прийшов до помилкового висновку щодо виключення преюдиційності обставин, встановлених під час ухвалення рішення у справі № 570/1158/15-ц та безпідставно відхилив встановлені судовим рішенням обставини, які стосуються предмету спору - встановлення нікчемності заповіту від 14.08.2006 року, що є порушенням ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 05.12.2016 року у справі № 570/1158/15-ц встановлено, що при складенні та посвідченні заповіту секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_8 14 серпня 2006 року були дотримані вимоги закону.

Позивачем не надано доказів, які спростовують волевиявлення заповідача на передачу належного їй майна на користь свого сина ОСОБА_4

Позивач не довів обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а саме судом встановлено нікчемність оспорюваних правочинів з огляду на те, що вони були посвідчені неповноважними особами - секретарем Великожитинської сільської ради ОСОБА_8 та головою сільської ради - ОСОБА_7 Суд не врахував пояснень представника Великожитинської сільської ради, яка пояснила суду, що такі повноваження покладалися на уповноважених осіб усним рішенням сесії виконкому Великожитинської сільської ради.

Допитана у якості свідка ОСОБА_8 показала, що була присутня на сесії сільської ради, коли її уповноважували вчиняти нотаріальні дії.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла 02.09.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-ГЮ № 163853 (а.с. 16).

14.08.2006 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений секретарем Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі для нотаріальних дій за № 81, згідно якого все своє майно заповіла сину - ОСОБА_4 (а.с. 19).

Також 11.12.2009 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений головою Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі для нотаріальних дій за № 89, згідно якого все своє майно заповіла сину - ОСОБА_4 (а.с. 20).

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з частиною першою статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Статтею 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

У статті 1251 ЦК України зазначено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

За положеннями частин першої та другої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно з п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5, (чинної на час посвідчення заповіту) у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських народних депутатів у відповідності за ст. 37 Закону України "Про нотаріат" мають право посвідчувати заповіти.

Відповідно до п. 2 зазначеної Інструкції нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Згідно відповідей начальника архівного відділу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області №43/04-01 від 30.01.2017 року та №44/04-01 від 30.01.2017 року , в протоколах засідань виконавчого комітету Великожитинської сільської ради відсутнє рішення про призначення секретаря Павловської Т.А. уповноваженою вчиняти нотаріальні дії у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області станом на 2006-2007 роки, а також в протоколах засідань виконавчого комітету Великожитинської сільської ради відсутнє рішення про призначення сільського голови ОСОБА_7 уповноваженим вчиняти нотаріальні дії у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області станом на 2006-2009 роки (а.с. 22-23).

Таким чином, оскілки відсутнє рішення виконавчого комітету Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про покладення на секретаря виконкому ОСОБА_8 та голову сільської ради ОСОБА_7 повноважень щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема посвідчення заповітів, наявні правові підстави вважати, що складені ОСОБА_6 14.08.2006 року та 11.12.2009 року заповіти є нікчемними, оскільки посвідчені неуповноваженими на це особами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Апеляційний суд Рівненської області, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2018 року.

ОСОБА_10 Шимків

Судді: С.В. Боймиструк

ОСОБА_2