Рішення

від 11.07.2018 по справі 916/203/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/203/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О. розглянувши матеріали справи № 916/203/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; в особі, Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНПРО"

про стягнення 145806,03 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: Котовська Т.О. - довіреність;

від відповідача: Менсо І.В. - довіреність;

СУТЬ СПОРУ : 06.02.2018р. публічне акціонерне товариство „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінпро" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 145806,03 грн. у якості збитків у вигляді втраченого права на податковий кредит з ПДВ, понесених в результаті відсутності дій сторони по договору по оформленню податкової накладної, а також витрати по сплаті судового збору за подання позову.

06.02.2018 року суд (суддя Гуляк Г.І,) відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України.

27.03.2018 року суд отримав відзив на позов, яким позов не визнано.

24.04.2018 року суддя Демешин О. А. прийняв справу до свого провадження, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

14.05.2018 року суд отримав відзив на позов яким відповідач обґрунтував підстави не визнання позову.

05.06.2018 року суд отримав відповідь позивача на відзив, яким викладено позицію на підтвердження позовних вимог та спростування відзивів.

12.06.2018 року судом отримано заперечення Відповідача на спростування правової позиції Позивача.

12.06.2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 10.04.2018 року до 12:50, до 12.06.2018 року о 12:00.

В С Т А Н О В И В :

24.07.2017 року між сторонами справи укладено договір поставки №ОД/НХ-17-941НЮ на загальну суму 874 836, 15 грн.

Відповідно до предмету договору п. 1.1 Відповідач (Постачальник) зобов'язався передати у власність Позивача (Замовника) товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами які зазначені в специфікації (Додаток 1), а Позивач зобов'язався оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п. 15.5 укладеного договору Постачальник зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (за операціями із цього договору) скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноважене платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України строк.

П. 15.6 Договору передбачено, що у разі порушення терміну складанні податкових накладних, визначених пунктом 15.5 цього договору та/або строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 15.5 цього Договору, замовник має право в односторонньому порядку зменшити розмір свої зобов'язань з оплати поставленого товару на відповідну суму ПДВ, в рахунок відшкодування збитків, понесених в результаті втрати замовник права на податковий кредит.

У разі неприйняття Єдиним реєстром податкових накладних податкових накладних, визначених пунктом 15.5 цього договору, в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації, Замовник має право в односторонньому порядку зменшити обсяг своїх зобов'язань з оплати поставленого товару на відповідну суму ПДВ, і рахунок відшкодування збитків Замовника, понесених в результаті втрати права ні податковий кредит.

Про одностороннє зменшення своїх зобов'язань з оплати поставленого товар замовник повідомляє постачальника шляхом направлення на його адресу, зазначені в договорі, відповідного письмового повідомлення.

Зобов'язання замовника з оплати поставленого товару є зменшеним на 5-і календарний день з моменту відправлення вищезазначеного письмового повідомлення.

У разі, коли на момент прийняття рішення про зменшення розміру свої) грошових зобов'язань за договором (з підстав, визначених в цьому пункті) останні виконані Замовником у повному обсязі, Постачальник зобов'язанні протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення від Замовника повернути йому сплачені кошти у розмірі ПДВ, право на віднесенні якого до податкового кредиту було втрачено Замовником.

ПАТ Укрзалізниця та ТОВ Вінпро є платниками податку на додану вартість. Всі вищезазначені операції є об'єктом оподаткування і оподатковуються за ставкою 20 %.

На виконання умов Договору Відповідачем було поставлено матеріали та комплектуючи для виготовлення метало пластикових дверей на загальну сум 874 836,15 грн., в т. ч. ПДВ 145806,03 грн.

30.08.2017 року, відповідно до платіжного доручення №454225, Позивачем було перераховано 874836,15 грн. з ПДВ на рахунок Відповідача за поставку товару, як передбачено п. 1.2, 7.1, 7.2 договору.

Позов ґрунтується на тому, що Відповідач, в порушення п. 15.5 укладеного договору за вищезазначеними операціями не здійснив реєстрацію податкових накладних у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, чим позбавив Позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 145 806, 03 грн. до податкового кредиту та відповідно, можливості зменшення суми своїх податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Тому, посилаючись на ст. 218, 224, 225 ГК України Позивач просить суд стягнути з Відповідача 145806,03 грн. у якості збитків у вигляді втраченого права на податковий кредит з ПДВ, понесених в результаті відсутності дій сторони по договору по оформленню податкової накладної, а також витрати по сплаті судового збору за подання позову.

Відповідач не погоджуючись з позовом зазначає про необґрунтованість вимог Позивача.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного :

Позивачем заявлено вимоги про стягнення збитків, що обґрунтовується порушенням відповідачем вимог Договору у зв'язку із не реєстрацією податкової накладної.

Так, Відповідно до ст.. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його ' вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів , що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 4,11,12,18,19 Порядку ведення реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено , а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно- телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування . За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії. Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких комісією прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку! Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригуванні (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Отже, обов'язок постачальника з реєстрації податкової накладної вважається виконаним в момент надіслання складеної накладної до реєстру податкових накладних, адже усі наступні дії вчиняються податковим органом, і знаходяться поза впливом постачальника.

30.08.2017 року, в день поставки та отримання оплати від Позивача, Відповідачем складено податкову накладну та 15.09.2017 року направлено її на реєстрацію, що підтверджується квитанцією №1 від 15.09.2017 року реєстраційний номер документу 9188964508, проте податковим органом було зупинено реєстрацію відповідної податкової накладної, метою позитивного вирішення питання реєстрації податкової накладної з боку податкового органу Відповідачем було подано документи що підтверджують реальність операцій по відмовленим ПН/РК, аналогічний документ було подано 22.03.2018 року, однак жодне з цих повідомлень не було прийнято податковим органом.

Суд враховує, що у зв'язку із набранням чинності Закону від 07.12.2017 р. № 2245-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" було призупинено Дію порядку зупинення податкових накладних, у зв'язку із чим раніше призупинені податкові накладні залишилися без механізму оскарження. Зокрема, зазначеним Законом передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ПКУ з 1 грудня до дня набрання чинності Законом №2245 (з 1 грудня 2017 року до 30 грудня 2017 р включно) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ реєструється у Реєстрі у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 (до 31 грудня 2017 року;) щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі. Пояснення і копії документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких у Реєстрі зупинено до 1 грудня 2017 року, платниками не подаються. Також, у зв'язку з виключенням Законом №2245 н. 74.2 ПКУ, починаючи з 31 грудня 2017 року Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №567, до ДФС не подається. При цьому, форму документу, який подається в такому випадку, не встановлено, у зв'язку із чим було.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Тим самим, чинним законодавством передбачено право постачальника подати пояснення з метою розгляду питання реєстрації податкової накладної до 30.08.2018 року.

Суд враховує, що здійснював усі міри для підтвердження реальності операції за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, не зважаючи на зупинення дії порядку зупинення реєстрації податкових накладних.

Так, податкову накладну № 171 від 30.08.2017 було зареєстровано у ЄРПН на підставі рішення комісії ДФС № 636002/40979617 від 06.04.2018, про що Відповідачем отримано відповідну квитанцію. 06.04.2018 року було прийнято рішення про реєстрацію первинно поданої податкової накладної, що свідчить про правильність її складення та відсутність винних дій Відповідача.

Позивач посилається на завдання Відповідачем збитків Позивачу у зв'язку із неможливістю декларування податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку із не реєстрацією Відповідачем податкової накладної. Однак , Позивачем не доведено самого факту завдання збитку, адже втрата права на декларування податкового кредиту не свідчить про настання збитку, не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями або бездіяльністю Відповідача, а також наявність вини Відповідача в настанні збитків. Із урахуванням того, що Відповідачем подано на реєстрацію податкову накладну, а реєстрація не проведена саме податковим органом, який за таких обстав мав би бути Відповідачем. Крім того, наразі є відсутніми докази порушення будь-яких вимог чинного законодавства під час складення та заповнення податкової накладної Відповідачем, а отже і факт неправомірної поведінки Відповідача.

В той же час, суд звертає увагу Позивача, що підставою для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб); вина боржника. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за неналежне виконання ним зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

Окремо слід зазначити, що відповідно до п. 14.1.178. ст. 14 та п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Зокрема, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відшкодування ПДВ здійснює держава в порядку, передбаченому ст. 200 Податкового кодексу України, якою зокрема передбачено порядок відшкодування ПДВ шляхом зменшення податкових зобов'язань наступних періодів.

Позивач просить стягнути з Відповідача суми, що дорівнюють податковим зобов'язанням із ПДВ за податковою накладною, сплачених у складі вартості товару на користь бюджету Відповідачем, у зв'язку із не реєстрацією податкової накладної, що фактично є відшкодуванням на користь Позивача суми ПДВ сплаченої в складі вартості товару, що не передбачено чинним законодавством і фактично грубо суперечить законодавству.

Крім того, сума податкового кредиту не є збитком в розумінні чинного законодавства, зокрема ст. 22 ЦК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У вказаній категорії господарських справ Верховним судом було висловлено правову позицію в постанові від 12.02.2018 року у справі 918/216/17:

Відповідно до вимог статей 42, 43, 33 ГПК України на позивача покладений обов'язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Оскільки під час розгляду даної справи позивач не довів порушення відповідачем своїх господарських зобов'язань перед позивачем, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, самого факту понесення позивачем збитків, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

При цьому з огляду на зміст заявлених позивачем вимог - відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди через неотримання позивачем податкового кредиту на суму, щодо якої відповідачем не здійснена реєстрація податкових накладних, Суд вважає правильними твердження судів попередніх інстанцій про те, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється державою в податкових правовідносинах між позивачем та державою, а об'єкт дослідження зводиться до з'ясування дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит. Тобто об'єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.

Виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, суд відхиляє доводи скаржника про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача надати замовнику податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Разом з тим Суд враховує, що відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.

Відтак Суд вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність причинного зв'язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача, оскільки позивачем не надано доказів щодо використання ним всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту. .

Крім того,як вказано вище, податкову накладну № 171 від 30.08.2017 було зареєстровано у ЄРПН. Позивач, у зв'язку з цим, отримав право на податковий кредит, а отже в нього фактично відсутні збитки, що повністю виключає можливість задоволення позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що Позивачем не надано суду належних доказів вчинення Відповідачем дій, або бездіяльності, які суперечать вимогам Законодавства України та/або умовам укладеного між сторонами справи Договору та мають наслідком завдання збитків Позивачу.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 16 липня 2018 р.

Суддя О.А. Демешин