Рішення

від 05.07.2018 по справі 819/2124/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2124/17

05 липня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.;

представників позивача: Моленя Р.Б., Бутрин О.І.;

представників відповідача: Федорів Т.М., Чорнописької В.В.;

представників третіх осіб: Федорів Т.М., Чорнописької В.В., Папи Н.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завадські" до Головного управління ДФС у Тернопільській області, треті особи Державна фіскальна служба України, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завадські (далі - позивач, ТзОВ Завадські ) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просило зобов'язати відповідача повернути недостачу в сумі 94065,00 грн. до розрахунків шляхом збільшення на дану величину ліміт (суму) податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні.

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №819/2124/17.

Ухвалою суду від 14 лютого 2018 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завадські" задоволено. Замінено первинного відповідача Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області на належного - Державну фіскальну службу України. Залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області та Головне управління ДФС у Тернопільській області. Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні, ухвалою суду від 30.03.2018 року без виходу в нарадчу кімнату, за клопотанням представника позивача, замінено неналежного відповідача Державну фіскальну службу України на належного - Головне управління ДФС у Тернопільській області.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року, в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче засідання, суд перейшов до розгляду справи по суті, а також залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління державної казначейської служби у Тернопільській області.

Ухвалами суду від 23.05.2018 року та від 07.06.2018 року витребувано у Державної фіскальної служби України інформацію про рух коштів на електронному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Завадські" (належним чином завірену виписку по електронному рахунку) 37512000289106 МФО 899998, який був відкритий в Системі електронного адміністрування (СЕА) за період з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року.

В судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо повернення бюджетного відшкодування в сумі 94965,00 грн. та зобов'язати Головне управління ДФС у Тернопільській області з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок відносно ТзОВ Завадські із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за жовтень 2016 року в розмірі 94965,00 грн. На підтвердження обґрунтованості уточнених позовних вимог пояснили, що ТзОВ Завадські зареєстроване у системі електронного адміністрування ПДВ з 01 жовтня 2017 року. Згідно декларації за жовтень 2016 року, поданої 17.11.2016 року товариством було заявлено на бюджетне відшкодування податок у сумі 100000,00 грн. Вказали, що після отримання вищевказаної декларації Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області повинна була провести камеральну перевірку від результатів якої залежала сума бюджетного відшкодування. Оскільки результати такої перевірки до відома ТзОВ Завадські доведені не були, з метою запобігання виникнення у товариства податкового боргу, позивач сам поповнив електронний рахунок ПДВ платежем на суму 94965,00 грн. 20.12.2016 року товариством була подана декларація з податку на додану вартість №9246613106 за листопад 2016 року, в якій задекларовано суму податку на додану вартість до сплати 94965,00 грн., однак не зважаючи на те, що у товариства існувала переплата з ПДВ, 01.02.2017 року товариству надійшло бюджетне відшкодування в сумі 5035,00 грн. Вказали, що решту переплати в розмірі 94965,00 грн. на рахунку 3111502970513 позивач просив зарахувати на рахунок відкритий у СЕА за номером 37512000289106 двома листами, а саме: 49000,00 грн. листом від 26.01.2017 року та 45965,00 грн. листом від 30.03.2017 року. Проте, зарахування даних сум на електронний рахунок не відбулося. Натомість, вказані суми надійшли на розрахунковий рахунок товариства, в наслідок чого відбулось повторне сторнування (зменшення) ліміту податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні. Зауважили, що згідно з абз. а п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки. Відтак, вважають, що відповідачем незаконно утримано шляхом не повернення списаних з електронного рахунку платника 94965,00 грн. Додатково зазначили, що для підтвердження обставин справи, 19.03.2018 року ТзОВ Завадські замовило висновок атестованого судового експерта, на вирішення якого поставило питання: яка сума податку на додану вартість підлягає відшкодуванню ТзОВ Завадські з бюджету за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року. Згідно висновків експерта по поставленому питанні, за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року ТзОВ Завадські з бюджету підлягає відшкодуванню сума податку на додану вартість в розмірі 94965,00 грн. Відтак, з урахуванням вищенаведеного просять уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти уточнених позовних вимог заперечили в повному обсязі, просили відмовити в їх задоволенні. Вказали, що 17.11.2016 року ТзОВ Завадські подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, в додатках до якої заявили до відшкодування на рахунок платника у банку 100000,00 грн. Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2016 року. 12 грудня 2016 року складено довідку №5263/19-18-12-01/35907619 про результати камеральної перевірки ТзОВ Завадські . Під час опрацювання декларації використано податкову звітність з податку на додану вартість за жовтень 2016 року. Камеральною перевіркою не встановлено порушень. 20 грудня 2016 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість №9246613106 за листопад 2016 року, в якій задекларовано суму податку на додану вартість до сплати 94965,00 грн. Дана сума набула статусу податкового боргу. Вказали, що позивачу відшкодовано суму податку на додану вартість у розмірі 5035,00 грн. по декларації за жовтень 2016 року (100000,00 грн. (сума до відшкодування за жовтень 2016 р.) - 94965,00 грн. (сума боргу, яку позивач самостійно задекларував) = 5035,00 грн.). Оскільки 26.12.2016 р. та 28.12.2016 р. надійшли кошти на рахунок згідно платіжних доручень № 9035730 в сумі 90005,00 грн. та №9231400 в сумі 4960,00 грн., у позивача виникла переплата по податку на додану вартість в розмірі 94965,00 грн. Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 26.01.2017 року отримано лист від ТзОВ Завадські про перерахування переплати по ПДВ в сумі 49000,00 грн. на рахунок відкритий у СЕА за №37512000289106. 27 грудня 2017 року відповідно до висновку ГУ ДФС у Тернопільській області №245-07 кошти в сумі 49000,00 грн. перераховано на рахунок №37512000289106. Також, 01.02.2017 року Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області отримано лист від ТзОВ Завадські про перерахування переплати по ПДВ в сумі 46000,00 грн. на рахунок відкритий у СЕА за №37512000289106. 28 лютого 2017 року відповідно до висновку ГУ ДФС у Тернопільській області №571-07 кошти в сумі 46000,00 грн. перераховано на рахунок №37512000289106. В декларації за січень 2017 року позивачем заявлено до відшкодування суму в розмірі 49000,00 грн., яка йому перерахована на розрахунковий рахунок та в декларації за лютий 2017 року позивачем заявлено до відшкодування суму у розмірі 45965,00 грн., яка йому також перерахована на розрахунковий рахунок позивача у банку. Щодо висновку судово-економічної експертизи зазначили, що вона зроблена по вибіркових документах і при її проведенні не враховано усіх документів. Відтак вважають, що в їх діях відсутні ознаки протиправності, оскільки, відповідачем повернуто позивачу бюджетні відшкодування в сумі 94965,00 грн.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державної фіскальної служби України та Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області в судовому засіданні пояснили, що відповідачем повернуто ТзОВ Завадські бюджетні відшкодування в сумі 94965,00 грн., відтак твердження позивача, що бездіяльність Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо повернення бюджетного відшкодування протиправна є безпідставним.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління державної казначейської служби України в судовому засіданні пояснила, що згідно висновків від 27.01.2017 року №245-07 та від 28.02.2017 року №571-07, кошти в сумі 49000,00 грн. та 45965,00 грн., які були передані Головним управлінням ДФС у Тернопільській області до Головного управління державної казначейської служби України, Головним управлінням повернуто з Державного бюджету на особистий рахунок у системі електронного адміністрування податку ТзОВ Завадські податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 94965,00 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

У відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п.14.1 ст14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

При цьому, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп.16.1.3, п.16.1, ст.16 ПК України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 ПК України).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ встановлено в ст.201-1 розділі V ПК України.

Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 16 жовтня 2014 року№569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569).

В п.1 Порядку №569 зазначено, що цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до п.2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету (п.200.2 ст.200 ПК України).

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Як вбачається із матеріалів справи, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області проводилася камеральна перевірка ТзОВ Завадські з питань достовірності нарахування сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість за рахунок платника у банку по податковій декларації за жовтень 2016 року, якою відобразили суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 100000,00 грн.

Оскільки позивачем планувалося подати декларацію з податку декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року на суму 94965,00 грн., та йому не було відомо про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість за жовтень 2016 року, для того, щоб у товариства не виникло податкового боргу по ПДВ, позивач сам поповнив електронний рахунок ПДВ платежем на суму 94965,00 грн. платіжними дорученнями від 26.12.2016 року та 28.12.2016 року.

Як слідує із матеріалів справи, за результатами вищевказаної перевірки, контролюючим органом складено довідку від 12.12.2016 року №5263/19-18-12-01/35907619, в якій зазначено, що при відображенні ТзОВ Завадські у декларації за жовтень 2016 року суми від'ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку в сумі 100000,00 грн., порушень не встановлено.

Відповідно до абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Як вбачається із матеріалів справи, довідка про відсутність порушень ТзОВ Завадські при відображенні суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку складена 12.12.2016 року, та з урахуванням того, що процедури ні адміністративного ні судового оскарження не було, контролюючий орган повинен був подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновки із зазначенням сум податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету не пізніше 19.12.2016 року, однак вказані висновки №245-07 та №571-07 складені 27.01.2017 року та 28.02.2017 року після звернення позивача, відтак суд встановив, що кошти, які підлягали бюджетному відшкодуванню відшкодовані контролюючим органом з порушенням строків передбачених статтею 200 ПК України.

Проте, суд зазначає, що у позовних вимогах позивач не оскаржував протиправність дій відповідача в частині порушення строку бюджетного відшкодування коштів, відтак це не є предметом розгляду даної справи.

Судом встановлено, що 20 грудня 2016 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість №9246613106 за листопад 2016 року, в якій задекларовано суму податку на додану вартість до сплати 94965,00 грн.

На цей час в позивача була переплата в сумі 100000,00 грн., по якій проводилася перевірка, а тому позивач самостійно поповнив рахунок ПДВ на суму 94965,00 грн.

Не зважаючи на те, що у товариства існувала переплата по ПДВ, а також він самостійно вніс кошти на суму 94965,00 грн., (сума ПДВ по декларації за листопад 2016 року) контролюючим органом відшкодовано ТзОВ Завадські суму податку на додану вартість лише у розмірі 5035,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №26 від 01.02.2017 року (а. с. 171).

Таким чином, сума неповернутих коштів, з врахуванням сплаченого позивачем ПДВ за листопад 2017 року в сумі 94965,00 грн., також склала 94965,00 грн. (100000,00-5035,00)

ТзОВ Завадські 26.01.2017 року звернулося до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області із заявою, в якій просило наявну переплату по ПДВ у сумі 49000,00 грн. з рахунку 31115029700513 зарахувати на рахунок, відкритий у СЕА за номером 37512000289106.

Також, 01.02.2017 року ТзОВ Завадські звернулося до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області із заявою, в якій просило наявну переплату по ПДВ у сумі 46000,00 грн. з рахунку 31115029700513 зарахувати на рахунок, відкритий у СЕА за номером 37512000289106.

Зазначені кошти в сумі 94965,00 грн. (49000,00 та 45965,00 грн.) були перераховані на рахунок, відкритий у СЕА за номером 37512000289106, що підтверджується інформацією наданою Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області (а.с. 206, 207) та ДФС України (а.с. 220).

Таким чином, станом на 01.03.2017 року рахунок позивача, відкритий у СЕА за номером 37512000289106 збільшився на 94965,00 грн.

Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Додаток 4) доданою до податкової декларації за січень 2017 року позивач відобразив суму у розмірі 49000,00 грн. Також, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Додаток 4) доданою до податкової декларації за лютий 2017 року позивач відобразив суму у розмірі 45965,00 грн.

А тому, кошти в сумі 49000,00 грн. були перераховані відповідачем з рахунку в СЕА на поточний рахунок позивача, відповідно до декларації з ПДВ від 17.02.2017 року (а.с. 236) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 238), згідно із платіжним дорученням від 02 березня 2017 року № 10100682 (а.с. 170), та кошти в сумі 45965,00,00 грн. були перераховані відповідачем з рахунку в СЕА на поточний рахунок позивача, відповідно до декларації з ПДВ від 17.03.2017 року (а.с. 241) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 243), згідно із платіжним дорученням від 30 березня 2017 року № 10460156 (а.с. 169), що також підтверджується інформацією ДФС України (а.с. 220).

Тобто, повернення коштів в сумі 49000,00 грн. та 45965,00 грн. з рахунку ПДВ на розрахунковий рахунок здійснювалося на підставі заяв позивача при поданні ним декларацій з ПДВ за січень та лютий 2017 року

Відтак, суд приходить до висновку, що контролюючим органом повернуто позивачу всю суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 94965,00 грн., що, з врахуванням вже повернутих коштів в сумі 5035 грн., в сумі складає 100000 грн., і відповідає сумі повернення згідно декларації за жовтень 2016 року.

Крім цього, суд зазначає, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Так, при вирішенні даної справи, суд відхиляє пояснення представника позивача, про те, що висновок №12 судово-економічної експертизи на замовлення ТзОВ Завадські від 29 березня 2018 року (а.с. 145-148) підтверджує неповернення відповідачем коштів в сумі 94965,00 грн. згідно декларації за жовтень 2016 року.

У зазначеному висновку експерт зазначив, що відповідно до наданих на дослідження платіжних доручень № 10100692 від 02.03.2017 року та № 10460156 від 30.03.2017 року з рахунка 37512000289106 (рахунок електронного адміністрування ПДВ) на рахунок 26004000259456 (поточний рахунок підприємства) були перераховані кошти в сумі 49000,00 грн. та 46000,00 грн., однак експерт зробив висновок, про наявність бюджетного відшкодування за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року в сумі 94965,00 грн.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до платіжного доручення № 10460156 від 30.03.2017 року на розрахунковий рахунок позивача було переведено не 46000,00 грн., а 45965,00 грн. (а.с. 169), що разом із 49000,00 грн. складає суму коштів 94965,00 грн., яка підлягала поверненню.

У висновку експерта вказано, що станом на 17.11.2016 року сума бюджетного відшкодування позивачу по ПДВ складала 100000,00 грн. Крім того, у висновку експерта (а.с. 147-148) відображено, що позивач поповняв рахунок ПДВ на суму 94965,00 грн. перед поданням декларації з ПДВ за листопад 2016 року на ту саму суму ПДВ 94965,00 грн. (а.с. 27).

Експерт також вірно зазначив, що сума повернення бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2016 року складає 94965,00 грн. Зазначена сума виникає після повернення 5035,00 грн. згідно із платіжним дорученням № 26 від 01.02.2017 року.

З цього експерт приходить до висновку, що за декларацією за жовтень 2016 року підлягає поверненню кошти в сумі 94965,00 грн. (100000,00-5035,00).

Проте, експерт, беручи до уваги платіжне дорученням № 26 від 01.02.2017 року про повернення 5035,00 грн., не взяв до уваги вже зазначені у висновку платіжні доручення № 10100692 від 02.03.2017 року та № 10460156 від 30.03.2017 року про повернення 49000,00 грн. та 45965,00 грн., що в сумі складає 100000,00 грн. (5035,00+49000,00+46965,00).

Про повернення коштів в сумі 49000,00 грн. та 45965,00 грн. з рахунку ПДВ на розрахунковий рахунок позивач сам подав заяви при поданні декларацій з ПДВ за січень та лютий 2017 року, про які згадується у висновку експерта, та що і було здійснено відповідачем.

А тому, суд вважає, що висновок експерта про наявність бюджетного відшкодування за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року в сумі 94965,00 грн. є хибним та підлягає відхиленню.

Щодо порушення відповідачем строків повернення коштів, то, за даних умов, це не спростовує відсутності підстав для бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Завадські" до Головного управління ДФС у Тернопільській області, треті особи Державна фіскальна служба України, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області, Головне управління Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення бюджетного відшкодування в сумі 94965,00 грн. та зобов'язання подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування 94965,00 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 16 липня 2018 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.