Рішення

від 12.07.2018 по справі 826/826/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 липня 2018 року справа №826/826/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Киїбудсервіс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Киїбудсервіс") доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, ДАБІ) третя особаДепартамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (далі по тексту - третя особа, Департамент ДАБІ у Київській області) про 1) визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 21 листопада 2016 року №3-2111/4-10/10-63/2111/08/01; 2) визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 21 листопада 2016 року №3-2111/3-10/10-62/2111/08/01; 3) визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 21 листопада 2016 року №3-2111/2-10/10-61/2111/08/01

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними оскаржувані постанови відповідача, мотивуючи позовні вимоги тим, що порушення встановлені в акті перевірки не відповідають дійсності, а всі необхідні документи на проведення робіт відповідають вимогам чинного законодавства та надані відповідачу на виконання припису.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/826/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких підтримав висновки акта перевірки від 03 листопада 2016 року та зазначив про прийняття оскаржуваних постанов на підставі вимог чинного законодавства.

В судове засідання 06 вересня 2017 року позивач або його представник не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, представники відповідача та третьої особи до суду також не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Департаментом ДАБІ у Київській області, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 01 листопада 2016 року №758.16/01, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з боку ТОВ "Киїбудсервіс" на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область", за результатами якої складено відповідний акт від 03 листопада 2016 року (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено: підрядною організацією ТОВ "Киїбудсервіс" виконуються будівельні роботи з відхиленням від розробленої та затвердженої замовником проектної документації, а саме: відсутня контррейка, передбачена проектною документацією, чим порушено вимоги статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність"; виконання будівельних робіт ведеться з порушенням вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: загальний журнал будівельних робіт ведеться з порушенням (не вносяться регулярні відомості, які відображають перебіг виконання будівельних робіт з означенням осей, позначок, де роботи виконуються), відсутні акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій не ведеться журнал вхідного контролю, відсутні сертифікати на використані матеріали, відсутній проект виконання робіт, чим порушено вимоги ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: від 21 листопада 2016 року №3-2111/2-10/10-61/2111/08/01, якою ТОВ "Киїбудсервіс" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 65 250,00 грн.; від 21 листопада 2016 року №3-2111/3-10/10-62/2111/08/01, якою ТОВ "Киїбудсервіс" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 65 250,00 грн.; від 21 листопада 2016 року №3-2111/4-10/10-63/2111/08/01, якою ТОВ "Киїбудсервіс" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 26 100,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тут і далі, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

З огляду на визначення правопорушення у сфері містобудівної діяльності у межах спірних правовідносин суду належить встановити чи мали місце протиправні діяння (дії чи бездіяльність) ТОВ "Киїбудсервіс", що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи є позивач суб'єктом містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Структура вказаної правової норми вказує, що до відповідальності у вигляді штрафу може бути притягнуто суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень, а також за ведення документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" передбачено, що на кожному об'єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М; складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання; оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником; вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва об'єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" та Положенням про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури, паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно із ДБН В.2.6-31.

Пунктом 3.3 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" зокрема передбачено, що виконання робіт без проекту виконання робіт (ПВР) не допускається.

Відповідно до пункту 2 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560 під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію на будівництво об'єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

На підтвердження факту порушення ТОВ "Киїбудсервіс" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та висновків акта перевірки, відповідачем надано до суду фотокопії загального журналу будівельних робіт, витягу з проектної документації та матеріалів фотофіксації, зроблених під час проведення перевірки.

Згідно витягу з проектної документації, на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область" передбачено наступний склад покрівлі: профнастил, обрешітка, контррейка, гідробар'єр, існуюча кроква.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності контррейки, передбаченої проектною документацією, під час проведення будівельних робіт на вказаному об'єкті будівництва.

Позивач зазначив, що відсутність контррейки обумовлена тим, що вказана обставина зафіксована під час демонтажу старих конструкцій до початку монтажу нового даху, однак актом перевірки встановлено, що під час виїзду на об'єкт будівництва частково виконані будівельні роботи, у тому числі влаштована нова дерев'яна обрешітка, рулонна гідроізоляція та покриття оцинкованим профільним листом, тому такі доводи позивача не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів на спростування висновків акта перевірки.

Так, наприклад, позивачем не надано до суду загальний журнал будівельних робіт, до якого внесено регулярні відомості, які відображають перебіг виконання будівельних робіт з означенням осей, позначок, де роботи виконуються, акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, журнал вхідного контролю, сертифікати на використані матеріали та проект виконання робіт.

Посилання позивача на надання всіх необхідних документів до ДАБІ на виконання припису про усунення порушень не приймаються судом до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься лише супровідний лист із зазначенням найменувань відповідних документів, однак встановити наявність самих документів та дослідити їх зміст на відповідність вимогам чинного законодавства не виявляється за можливе.

В частині доводів позивача про те, що ТОВ "Киїбудсервіс", як підрядник не може бути притягнений до відповідальності, оскільки не є замовником будівництва, суд звертає увагу на те, що відповідальність за ведення документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил та за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень покладається саме на суб'єкта містобудування, який виконує будівельні роботи.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зокрема передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Згідно пункту 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку, зокрема встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Судом встановлено, що позапланову перевірку на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область" проведено на підставі звернення виконавчого комітету Фастівської міської ради, стосовно дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт.

У відповідності до пункту 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Як вбачається з акта перевірки, позапланову перевірку об'єкта будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область" проведено у присутності начальника управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради Єриш Н.Л., яка є представником замовника будівельних робіт, за договором підряду від 13 вересня 2016 року №7.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область" проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог пунктів 6, 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, відповідно, накладення на ТОВ "Киїбудсервіс" штрафу, є правомірним, а позовні вимоги про скасування оскаржуваних постанов нормативно не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних постанов з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Киїбудсервіс" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Киїбудсервіс" (03022, м. Київ, вул. Новомостицька, 25; ідентифікаційний код 38684376) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов