Постанова

від 15.01.2019 по справі 826/826/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/826/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-транспортна компанія Київбудсервіс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якому просило визнати незаконними та скасувати:

- постанову №3-2111/4-10/10-63/2111/08/01 від 21.11.2016 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування на суму 26100 грн;

- постанову №3-2111/3-10/10-62/2111/08/01 від 21.11.2016 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування на суму 65250 грн;

- постанову №3-2111/4-10/10-61/2111/08/01 від 21.11.2016 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування на суму 65250 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач ТОВ Будівельно-транспортна компанія Київбудсервіс подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Департаментом ДАБІ у Київській області, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 01 листопада 2016 року №758.16/01, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з боку ТОВ "Киїбудсервіс" на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область", за результатами якої складено відповідний акт від 03 листопада 2016 року.

За наслідками перевірки встановлено наступне: підрядною організацією ТОВ "Киїбудсервіс" виконуються будівельні роботи з відхиленням від розробленої та затвердженої замовником проектної документації, а саме: відсутня контррейка, передбачена проектною документацією, чим порушено вимоги статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність"; виконання будівельних робіт ведеться з порушенням вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: загальний журнал будівельних робіт ведеться з порушенням (не вносяться регулярні відомості, які відображають перебіг виконання будівельних робіт з означенням осей, позначок, де роботи виконуються), відсутні акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій не ведеться журнал вхідного контролю, відсутні сертифікати на використані матеріали, відсутній проект виконання робіт, чим порушено вимоги ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: від 21 листопада 2016 року №3-2111/2-10/10-61/2111/08/01, якою ТОВ "Киїбудсервіс" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 65 250,00 грн.; від 21 листопада 2016 року №3-2111/3-10/10-62/2111/08/01, якою ТОВ "Киїбудсервіс" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 65 250,00 грн.; від 21 листопада 2016 року №3-2111/4-10/10-63/2111/08/01, якою ТОВ "Киїбудсервіс" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 26 100,00 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Отже, за змістом зазначеної норми закону до відповідальності у вигляді штрафу може бути притягнуто суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень, а також за ведення документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" передбачено, що на кожному об'єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М; складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання; оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником; вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва об'єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" та Положенням про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури, паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно із ДБН В.2.6-31.

Як зазначено у п. 3.3 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" виконання робіт без проекту виконання робіт (ПВР) не допускається.

Відповідно до пункту 2 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560 під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію на будівництво об'єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Відповідачем надано на дослідження суду фотокопії загального журналу будівельних робіт, витягу з проектної документації та матеріалів фотофіксації, зроблених під час проведення перевірки з яких вбачається факт виявлення під час перевірки порушень позивачем вимог законодавства України.

Так, згідно витягу з проектної документації, на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область" передбачено наступний склад покрівлі: профнастил, обрешітка, контррейка, гідробар'єр, існуюча кроква.

Проте, позивач не надав доказів на підтвердження наявності контррейки, передбаченої проектною документацією, під час проведення будівельних робіт на вказаному об'єкті будівництва.

Як пояснив позивач в ході розгляду справи, відсутність контррейки обумовлена тим, що вказана обставина зафіксована під час демонтажу старих конструкцій до початку монтажу нового даху, однак актом перевірки встановлено, що під час виїзду на об'єкт будівництва частково виконані будівельні роботи, у тому числі влаштована нова дерев'яна обрешітка, рулонна гідроізоляція та покриття оцинкованим профільним листом, тому такі доводи позивача не підтверджуються матеріалами справи.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем не було надано в ході розгляду справи в суді першої інстанції доказів, які б спростували зафіксовані в ході перевірки та викладені в акті перевірки порушення.

Зокрема, позивачем не надано до суду загальний журнал будівельних робіт, до якого внесено регулярні відомості, які відображають перебіг виконання будівельних робіт з означенням осей, позначок, де роботи виконуються, акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, журнал вхідного контролю, сертифікати на використані матеріали та проект виконання робіт.

Посилання позивача на надання всіх необхідних документів до ДАБІ на виконання припису про усунення порушень не приймаються судом до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься лише супровідний лист із зазначенням найменувань відповідних документів, однак встановити наявність самих документів та дослідити їх зміст на відповідність вимогам чинного законодавства не можливо.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідальність за ведення документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил та за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень покладається на суб'єкта містобудування, який виконує будівельні роботи, а тому доводи позивача щодо того, що він як підрядник не може бути притягнутий до відповідальності.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Згідно пункту 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Колегією суддів встановлено, що позапланову перевірку на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область" проведено на підставі звернення виконавчого комітету Фастівської міської ради, стосовно дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт.

У відповідності до пункту 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Як вбачається з акта перевірки, позапланову перевірку об'єкта будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область" проведено у присутності начальника управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради ОСОБА_2, яка є представником замовника будівельних робіт, за договором підряду від 13 вересня 2016 року №7.

Отже, колегія суддів вважає, що перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт даху ЗОШ №5, за адресою: вул. І. Ступака, 10, м. Фастів, Київська область" проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що викладені в акті перевірки дані про порушення позивачем вимог пунктів 6, 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" є обґрунтованими. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обгрунтованість судового рішення, оскільки судом першох інстанції надано оцінку всім встановленим у справі обставинам та правильно застосовано норми матеріального і процесуального правая

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-транспортна компанія Київбудсервіс залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.

Повний текст виготовлено: 16 січня 2019 року.