Постанова

від 19.06.2018 по справі 815/5572/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5572/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,

при секретарі Іщенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Джутікс та Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 12.02.2018р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Джутікс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30.10.2017 року ТОВ Джутікс звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0037271402 від 20.10.2017 р. про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1020 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0037281402 від 20.10.2017 року про нарахування штрафних санкцій в розмірі 16673,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення податкового органу є неправомірними, оскільки вони ґрунтуються на необґрунтованих та помилкових висновках перевірки.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року адміністративний позов ТОВ Джутікс задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0037271402 від 20.10.2017 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0037281402 від 20.10.2017 року в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 7302,83 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ ДФС в Одеській області 13.03.2018 року та директор ТОВ Джутікс 14.03.2018 року, відповідно, подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 року та прийняти нове, позивач просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач, відповідно - відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

19.06.2018 року від представника ТОВ Джутікс до суду апеляційної інстанції надійшла заява-клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження, т.б. без його участі.

Відповідач в судове засідання суду 2-ї інстанції не прибув з невідомих причин, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

28.08.2015р. між ТОВ ДЖУТІКС (покупець) та компанією HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) (продавець) укладено договір поставки №НХ15268, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець своєчасно оплатити та прийняти обладнання для виробництва текстильної стрічки, а саме: високошвидкісну ткацьку машину HXNA 6/45 - 1 од., мотальну машину зі шпулярним стендом НХА 160 - 1 од, машину для намотки стрічки НХІА-05, алюмінієві котушки - 20 од. Загальна вартість поставки по даному договору становить 6560 доларів США.

В ході перевірки встановлено, що на виконання контракту №НХ15268 від 28.08.2015р. на адресу ТОВ ДЖУТІКС надійшов товар на загальну суму 6560 дол. США, згідно митної декларації (оформленої в режимі ІМ40) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016р. фактурною вартістю 6560 дол. США (154177,69 грн.) та коносамента №SZNODS15B300 від 22.11.2015р. з відміткою Одеської митниці ДФС під митним контролем від 11.01.2016р.

На виконання умов цього контракту №НХ15268 від 28.08.2015р., TOB ДЖУТІКС було здійснено передоплату на рахунок компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) в сумі - 6560 дол. США, в т.ч.:

- 03.09.2015 р. в сумі - 1968 дол. США, граничний термін отримання продукції - 02.12.2015р.;

- 24.09.2015 р. в сумі - 4592 дол. США, граничний термін отримання продукції - 23.12.2015р.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що імпортна продукція згідно контракту №НХ15268 від 28.08.2015р. (високошвидкісна ткацька машина HXNA 6/45, мотальна машина зі шпулярним стендом НХА 160, машина для намотки стрічки НХІА-05, алюмінієві котушки ) надійшла на адресу TOB ДЖУТІКС від компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) 11.01.2016р. на загальну суму - 6560 дол. США. згідно МД (оформленими в режимі ІМ40 ) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016 р. фактурною вартістю 6560 дол. США (154177,69 грн.) та коносамента №SZNODS15B300 від 22.11.2015р. з відміткою Одеської митниці Під митним контролем від 11.01.2016р., з порушенням термінів надходження імпортної продукції в т.ч. по передоплаті в сумі 1968 дол. США (43273,69 грн.) - 40 днів прострочення, по передоплаті в сумі 4592 дол. США (99072,99 грн.) - 19 днів прострочення.

При цьому, контролюючий орган обчислював кількість днів прострочення з дати завершення митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг.

Не погоджуюсь з такими діями та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з часткової неправомірності дій та рішень відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України ), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

А у відповідності до положень ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п.п.21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України ).

Одночасно, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг ), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

В свою чергу, згідно з ч.4 ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Разом з тим, Національний банк України постановами правління №354 від 03.06.2015 року, №581 від 03.09.2015 року, №863 від 04.12.2015 року Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України зменшував визначений статтями 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті граничний строк та встановлював, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 цього Закону здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як слідує зі змісту ч.1 ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару ).

Що ж стосується перебігу строку для здійснення розрахунків у сфері ЗЕД, то з цього приводу слід зазначити, що відповідно до абз.14 ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та абз.2 п.1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (затв. Постановою НБУ №136 від 24.03.1999р .), імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Так, імпортна операція , у розумінні ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абз.38 ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність - є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.ст.2,4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена і в постановах Верховного Суду України від 01.07.2009 року по справі №21-890во09, від 22.12.2009 року по справі №21-1411во09, від 04.07.2011 року по справі №21-136а11, від 04.07.2011 року по справі №21-108а11 та від 16.01.2012 року по справі №21-412а11.

Крім того, поняття момент перетину товаром митного кордону України визначається також і нормами Митного кодексу України.

Так, зокрема, п. 4 ч. 1 ст.4 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон країни у відповідному напрямку.

Згідно зі ст.10 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській ) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

Переміщення товарів через митний кордон України, пред'явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, регламентуються митними правилами (п.28 ч.1 ст.4 МКУ ).

Попередній документальний контроль - контрольні заходи, які полягають у перевірці документів та відомостей, необхідних для здійснення державних санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю, та здійснюються органами доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон України щодо товарів, у тому числі продуктів та сировини тваринного походження, що переміщуються через митний кордон України (п. 42 ч. 1 ст. 4 МКУ ).

Імпорт (випуск для вільного обігу ) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (ст.74 МК України ).

Митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території (ст.75 МК України ).

Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ч.1 ст.195 МКУ ).

Так, згідно із ст.335 цього ж Кодексу, органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України (ч. 1 ст. 198 МКУ ).

А згідно із ч.ч.3,4 ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається зі змісту п.8 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон (затв. Постановою КМУ №451 від 21.05.2012р. Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними ), митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товарно-супровідних (товаротранспортних ) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Згідно зі ст.321 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується, у разі ввезення на митну територію України, - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Отже, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм діючого у цій сфері законодавства вбачається, що перебування товару під митним контролем неможливе без його фактичного ввезення в Україну, а тому підтвердженням фактичного перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску в режимі імпорту є проставлення на товарно-супровідному документі відтиску Під митним контролем з відповідною датою перетину митного кордону.

Крім того, оформлена митна декларація не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під контролем неможливо без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність вантажно-товаросупровідного документа, з відтиском штампу під митним контролем з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи та вже зазначалося вище, 28.08.2015 року між ТОВ ДЖУТІКС (покупець ) та компанією HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг ) (продавець ) укладено договір поставки №НХ15268, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець своєчасно оплатити та прийняти обладнання для виробництва текстильної стрічки, а саме: високошвидкісну ткацьку машину HXNA 6/45 - 1 од., мотальну машину зі шпулярним стендом НХА 160 - 1 од, машину для намотки стрічки НХІА-05, алюмінієві котушки - 20 од. Загальна вартість поставки по даному договору становить 6560 доларів США.

Далі, по справі встановлено, що на виконання умов вказаного Контракту на адресу ТОВ ДЖУТІКС надійшов товар згідно митної декларації (оформленої в режимі ІМ40 ) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016р. фактурною вартістю 6560 дол. США ( 154177,69 грн. ) та коносамента №SZNODS15B300 від 22.11.2015р. з відміткою Одеської митниці ДФС під митним контролем від 11.01.2016р.

Також, виконуючи умови контракту №НХ15268 від 28.08.2015р., TOB ДЖУТІКС було здійснено передоплату на рахунок компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг ) в сумі - 6560 дол. США, в т.ч.: 03.09.2015 р. в сумі - 1968.0 дол. США, граничний термін отримання продукції - 02.12.2015р.; 24.09.2015 р. в сумі - 4592.0 дол. США, граничний термін отримання продукції - 23.12.2015р.

Однак, під час перевірки контролюючим органом встановлено, що імпортна продукція згідно контракту №НХ15268 від 28.08.2015р. (високошвидкісна ткацька машина HXNA 6/45, мотальна машина зі шпулярним стендом НХА 160, машина для намотки стрічки НХІА-05, алюмінієві котушки ) фактично надійшла на адресу TOB ДЖУТІКС від компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) - 11.01.2016р. на загальну суму - 6560 дол. США, згідно МД (оформленими в режимі ІМ40 ) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016р. фактурною вартістю 6560 дол. США (154177,69 грн.) та коносамента №SZNODS15B300 від 22.11.2015р. з відміткою Одеської митниці Під митним контролем від 11.01.2016р., з порушенням термінів надходження імпортної продукції, зокрема по передоплаті в сумі 1968 дол. США (43273,69 грн.) - 40 днів прострочення, по передоплаті в сумі 4592 дол. США (99072,99 грн.) - 19 днів прострочення.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій витратного ордеру ОФ ДП АМПУ Служба логістики №1899 від 11.01.2016р. та вантажного маніфесту перевізника CARGO MANIFEST A1А1515, моментом здійснення імпорту - є 26.12.2015р.

При цьому, згідно відповіді на запит відповідача ТОВ Джутікс направило лист №1 від 15.04.2016р., до якого було додано в тому числі звіт MAERSK про надходження контейнерів на судні AS ARIES 26.12.2015 р.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, розрахунок пені за порушення позивачем строків по вказаній митній декларації, на підставі чого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0037281402 від 20.10.2017 року, встановлено не вірно.

Так, 03.09.2015р. позивачем згідно платіжного доручення №975 здійснено попередню оплату за товар на користь компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. у сумі 1968 дол. США.

Граничний же термін поставки товару - 02.12.2015 р.

Далі, як видно з матеріалів справи, товар був поставлений згідно митної декларації МД (оформленої в режимі ІМ40 ) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016 р.

Згідно Додатку до податкового повідомлення-рішення №0037281402 від 20.10.2017р., контролюючим органом визначено 40 днів прострочення на суму заборгованості 1968 дол. США, у зв'язку з чим, за вказаною імпортною операцією податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 5584,64 грн.

Однак, згідно відмітки на витратному ордері ОФ ДП АМПУ Служба логістики №1899 від 11.01.2016р. дата заходу судна - 26.12.2015р., на вантажному маніфесті перевізника CARGO MANIFEST A1А1515 наявний відтиск штампу Одеської митниці ДФС під митним контролем №0733 із зазначенням дати 26.12.2015р.

Таким чином, кількість днів прострочення контролюючим органом обчислено не вірно, у зв'язку з чим, остання, становить не 40 днів, а 24 (з 02.12.2015р. по 26.12.2015р. ).

Отже, приймаючи до уваги вказане, сума пені становить: ( 1968,0 дол. США (сума заборгованості) х 23,6477 (валютний курс) ) х 0,3% (пеня за кожен день ) х 24 (кількість днів прострочення ) = 3350,78 грн.

За таких обставин, сума пені, безпідставно нарахована позивачу у зв'язку з простроченням поставленої продукції за попередньою оплатою від 03.09.2015р. становить 2233,86 грн. ( 5584,64 грн. - 3350,78 грн. ), що, в свою чергу, і було вірно встановлено судом 1-ї інстанції.

Також, як видно з матеріалів справи, позивачем було здійснено попередню оплату за товар на користь компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. у сумі 4592 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням №1003 від 24.09.2015р.

Граничний термін поставки товару - 23.12.2015 року.

Товар був поставлений згідно митної декларації МД (оформленими в режимі ІМ40 ) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016 р.

Згідно Додатку до податкового повідомлення-рішення №0037281402 від 20.10.2017р., контролюючим органом визначено 19 днів прострочення на суму заборгованості 4592 дол. США, у зв'язку з чим за вказаною імпортною операцією податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 6019,4 грн.

Однак, згідно відмітки на витратному ордері ОФ ДП АМПУ Служба логістики № 1899 від 11.01.2016р. дата заходу судна - 26.12.2015р., на вантажному маніфесті перевізника CARGO MANIFEST A1А1515 наявний відтиск штампу Одеської митниці ДФС під митним контролем №0733 із зазначенням дати 26.12.2015р.

Таким чином, кількість днів прострочення контролюючим органом обчислено не вірно, відтак остання становитиме не 19 днів, а 3 дні (з 23.12.2015р. по 26.12.2015р. ).

Отже, сума пені становить: ( 4592,0 дол. США (сума заборгованості) х 22,99729 грн. (валютний курс) )х 0,3% (пеня за кожен день) х 3 (кількість днів прострочення ), що становить 950,43 грн.

За таких обставин, сума пені, безпідставно нарахована позивачу у зв'язку з простроченням поставленої продукції за попередньою оплатою від 24.09.2015 р. складає - 5068,97 грн. ( 6019,40 грн. - 950,43 грн. ).

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2015 року між ТОВ Джутікс (покупець) та компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. (Індія) (продавець) було укладено договір поставки № BSJ/2312/2015, за умовами якого, продавець продає, а покупець купує джутову пакувальну тканину; умови поставки -FOB Калькутта; поставка товару має бути здійснена в термін 4 тижнів з дати передоплати; загальна вартість договору поставки - 24500 дол. США; оплата за товар здійснюється у вигляді передплати в сумі 7370 дол. США, залишок суми 17130 дол. США перераховується після отримання сканованих копій документів: підписаного комерційного інвойсу - 3 екземпляри, копії підписаного договору, повного комплекту морських бортових коносаментів, пакувальної відомості, свідоцтва про походження товару. Термін дії контракту - до 30.04.2016 р.

При цьому, матеріали справи свідчать, що TOB ДЖУТІКС 18.01.2016р. здійснило передоплату на рахунок компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. в сумі 7370 дол. США ( 179702,42 грн. ).

Граничний термін отримання продукції - 17.04.2016р.

Однак, станом на 17.04.2016 року, імпортна продукція (джутова пакувальна тканина) від компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. не надійшла.

У зв'язку з чим, в подальшому, TOB ДЖУТІКС звернулось з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента до суду, а 26.04.2016 р. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв дану справу до провадження.

Далі, як видно з матеріалів справи, 02.09.2016 року Міжнародним комерційним арбітражним судом було прийнято рішення по справі АС №208и/2016 про стягнення з компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. на користь TOB ДЖУТІКС 7370 дол. США заборгованості, 1800 дол. США арбітражного збору, 497,17 дол. США витрат - всього 9 667,17 дол. США.

З урахуванням вищезазначеного, контролюючий орган прийшов до висновку про порушення позивачем порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, оскільки останнім не дотримано термінів надходження імпортної продукції.

Так, згідно ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст.ст.1,2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

При цьому, як вже зазначалось вище, позов TOB ДЖУТІКС до компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. про стягнення заборгованості у розмірі 7370 дол. США Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв до провадження 26.04.2016 р., а тому, відповідно, саме з вказаної дати, згідно із положеннями ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується.

Таким чином, враховуючи, що граничний термін отримання продукції позивачем за договором поставки № BSJ/2312/2015 від 23.12.2015р., укладеним з компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. , припадає на 17.04.2016р., а вищевказаний позов Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв до провадження 26.04.2016 р., судова колегія, як і суд 1-ї інстанції приходить до висновку, що контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку, що за період прострочення з 17.04.2016р. по 26.04.2016 р. ( 9 днів ) нараховується пеня за порушення строків, передбачених ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Що ж стосується податкового повідомлення-рішення №0037271402 від 20.10.2017 року, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. невиконаних зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства, то судова колегія вважає за необхідне з цього приводу зазначити наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання і валютного контролю та ст. 1 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994р. Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами в частині неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2016р., 01.07.2016р., 01.10.2016р., 01.01.2017р., 01.04.2017р., 01.07.2017р.

Так, як слідує зі змісту п.п.1,2 ст.13 Декрету КМУ №15-93 вiд 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання i валютного контролю , Нацiональний банк є головним органом валютного контролю, що здiйснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцiй на територiї України та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Частиною 1 ст.9 цього ж Декрету №15-93 передбачено, що валютнi цiнностi та iнше майно резидентiв, яке перебуває за межами України, пiдлягає обов'язковому декларуванню у Нацiональному банку України.

А згiдно із абз.7,8 п.2 ст.16 даного Декрету КМУ, до резидентiв, нерезидентiв, винних у порушеннi правил валютного регулювання i валютного контролю, застосовуються такi мiри вiдповiдальностi (фiнансовi санкцiї ): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цiнностей та iншого майна, передбачених ст.9 цього Декрету, - штраф у сумi, що встановлюється Нацiональним банком України.

Статтею ж 44 Закону України Про Нацiональний банк України передбачено, що Нацiональний банк дiє як уповноважена державна установа при застосуваннi законодавства України про валютне регулювання i валютний контроль.

Вiдповiдно до п.3 Указу Президента України вiд 27.06.1999 року №734/99 Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитiв, позик в iноземнiй валютi вiд нерезидентiв та застосування штрафних санкцiй за порушення валютного законодавства санкцiї, передбаченi ст.2 цього Указу та п.2 ст.16 Декрету КМУ вiд 19.02.1993 року №15 Про систему валютного регулювання i валютного контролю , застосовуються Нацiональним банком України до банкiв та iнших фiнансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до iнших резидентiв i нерезидентiв України.

Аналогічні норми містяться і в п.3.1 Положення про валютний контроль , затвердженого Постановою Національного банку України №49 вiд 08.02.2000 року.

Як вбачається зі змісту правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 07.02.2012 року у справі №21-904во10, положення Указу Президента України № 734/99 від 27.06.1999 року Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства , яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені п.2 ст.16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18.11.1992р. №2796-XII Про тимчасове делегування КМУ повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання ), Указ суперечить обмеженням, встановленим п.4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Одночасно, слід зазначити, що ст.16 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України №15-93 вiд 19.02.1993 року Про систему валютного регулювання i валютного контролю чітко визначено компетентний орган, який здiйснює застосування фiнансових санкцiй за порушення ст.9 цього Декрету та не передбачає множинного тлумачення цих положень.

Отже, у контексті спірних правовідносин, судова колегія вважає, що вданому випадку слід застосовувати ст.16 Декрету КМУ №15-93 вiд 19.02.1993 року Про систему валютного регулювання i валютного контролю , в якій однозначно визначено, що компетентний органом, який здійснює застосування фiнансових санкцiй за порушення ст.9 цього Декрету, є Національний банк України, а відтак податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0037271402 від 20.10.2017 р. прийнято контролюючим органом не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що і вірно було встановлено судом 1-ї інстанції.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційних скарг, відповідно до ст.316 КАС України, залишає ці апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Джутікс та Головного управління ДФС в Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.В. Єщенко