Постанова

від 11.03.2019 по справі 815/5572/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2019 року

Київ

справа №815/5572/17

адміністративне провадження №К/9901/59259/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖУТІКС

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 (головуючий суддя: Самойлюк Г.П.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 (головуючий суддя: Осіпов Ю.В., судді: Бойко А.В., Єщенко О.В.)

у справі № 815/5572/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖУТІКС

до Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖУТІКС (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.2017: № 0037271402 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 1020,00 грн.; № 0037281402 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 16673,23 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.10.2017: № 0037271402 , а також № 0037281402 у частині нарахування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 7302,83 грн.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними, протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.2017: № 0037271402 та № 0037281402, посилаючись на порушення судами норм пункту 58.1 ст. 58, пункту 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Наказ № 1204), ст.ст. 5, 6,7, 9, 242, 244, 246 Кодексу адміністративного судочинства України. За доводами касаційної скарги суди попередніх інстанцій не врахували, що оспорювані податкові повідомлення-рішення підписані не уповноваженою на це особою та прийняті не за формою, визначеною Наказом № 1204.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач у поданому відзиві просить залишити її без задоволення як безпідставну, а судові рішення - без змін.

У відповіді на відзив позивач просить задовольнити касаційну скаргу, посилаючись на підпис оспорюваних податкових повідомлень-рішень не уповноваженою особою.

У відповідності до норм частини 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 05.10.2017 № 1431/15-32-14-02/37420475. Згідно з цим актом позивачем порушені норми ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (далі - Закон № 185/94-ВР), ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами , а саме: несвоєчасно отримана імпортна продукція за договорами поставки: від 28.08.2015 № HX15268, укладеним з компанією HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD (Гонконг) у сумі 6560 дол США; від 23.12.2015 № BSJ/2312/2015, укладеним з компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD (Індія) у сумі 7370 дол. США.; неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2016, 01.07.2016, 01.10.2016, 01.01.2017, 01.04.2017, 01.07.2017.

За наслідками висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.10.2017: № 0037271402 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 1020,00 грн.; № 0037281402 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 16673,23 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та компанією HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) (продавець) укладено договір поставки від 28.08.2015 №НХ15268 щодо поставки обладнання для виробництва текстильної стрічки (високошвидкісна ткацька машина HXNA 6/45 - 1 од., мотальна машина зі шпулярним стендом НХА 160 - 1 од, машина для намотки стрічки НХІА-05, алюмінієві котушки - 20 од. Загальна вартість поставки по даному договору становить 6560,00 доларів США.

На виконання цього договору позивачем на користь нерезидента здійснено передоплату в сумі - 6560,0 дол. США: 03.09.2015 у сумі - 1968.0 дол. США, граничний термін отримання продукції 02.12.2015; 24.09.2015 у сумі - 4592.0 дол. США, граничний термін отримання продукції - 23.12.2015. Визначений у договорі товар надійшов позивачу згідно митної декларації від 11.01.2016 №500060702/2016/000167 фактурною вартістю 6560 дол. США (154177,69 грн.).

Таким чином, позивач отримав товар за імпортними операціями з порушенням термінів надходження імпортної продукції, зокрема:: по передоплаті в сумі 1968,0 дол. США (43273,69 грн.) - 40 днів прострочення, по передоплаті в сумі 4592,0 дол. США (99072,99 грн.) - 19 днів прострочення.

Крім того, між ТОВ Джутікс (покупець) та компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. (Індія) (продавець) було укладено договір поставки від 23.12.2015 № BSJ/2312/2015, умовами якого передбачено поставку джутової пакувальної тканини загальною вартістю 24500,0 дол. США. На виконання умов цього договору поставки позивач здійснив передоплату на рахунок нерезидента 18.01.2016 р. в сумі 7370,0 дол. США (179702,42 грн.), граничний термін отримання продукції - 17.04.2016. Однак станом на 17.04.2016 товар від компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. не надійшов.

TOB звернулось із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з нерезидента, який було прийнято до провадження 26.04.2016. За результатами розгляду справи 02.09.2016 Міжнародним комерційним арбітражним судом прийнято рішення по справі АС №208и/2016 про стягнення з компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. на користь TOB ДЖУТІКС 7370,0 дол. США заборгованості, 1800,0 дол. США арбітражного збору, 497,17 дол. США витрат - всього 9667,17 дол. США.

Задовольняючи позовні вимоги у частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2017 № 0037281402, суди попередніх інстанцій зробили висновок про правомірність нарахування позивачу пені за договором поставки від 28.08.2015 №НХ15268, зокрема за наслідками попередньої оплати у сумі 1968 дол. США з 02.12.2015 (граничний строк поставки товару) до 26.12.2015 (дата фактичної поставки товару на митну територію України), а у сумі 4592 дол. США - з 23.12.2015 (граничний строк поставки товару) по 26.12.2015 (дата фактичної поставки товару на митну територію України). Що ж до висновків відповідача про порушення терміну надходження товару за договором поставки від 23.12.2015 № BSJ/2312/2015 за наслідками здійсненої позивачем передоплати у сумі 7370 дол. США, то суди зробили висновок про правомірність нарахування пені за порушення терміну надходження товару на 9 днів - з 17.04.2016 (граничний строк поставки товару) по 26.04.2016 (дата прийняття позовної заяви позивача Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України).

Вказані висновки судів попередніх інстанцій, як і висновки суду про задоволення позову у частині податкового повідомлення - рішення від 20.10.2017: № 0037271402 у силу норм частини 1 ст. 341 КАС України не оскаржуються у суді касаційної інстанції.

Оскаржуючи висновки судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позову, позивач у своїй касаційній скарзі посилається на те, що судами не було дано оцінки його доводам щодо підпису оспорюваних податкових повідомлень-рішень не уповноваженою особою та прийняття їх не за формою, визначеною Наказом № 1204 у редакції, після внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 658.

Однак такі доводи позивача не ґрунтуються на правильному застосуванню норм ПК України.

Відповідно до пункту 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 1 розділу ІІІ Наказу № 1204 встановлено, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов'язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

Суд першої інстанції, посилаючись на норми пункту 86.8 ст. 86 ПК України, на підставі оцінки доданих до матеріалів справи копій наказів Державної фіскальної служби України від 19.02.2016 № 435-о та Головного управління ДФС в Одеській області від 19.02.2016 № 97-о, якими на Білоус М.А., від імені якої підписані оспорювані податкові повідомлення-рішення, покладено виконання обов'язків заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області, зробив обґрунтований та юридично правильний висновок про те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення підписані уповноваженою особою. Доказів щодо обмеження повноважень Білоус М.А. при здійсненні повноважень заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області, зокрема щодо підпису податкових повідомлень-рішень, у судовому процесі не надано.

Неврахування таких аргументів позивача судом апеляційної інстанції при вирішенні спору свідчить про недотримання судом норм ст. 322 КАС України, однак такі порушення норм процесуального права не призведо до неправильного вирішення спору судом. Це в силу норм частини2 ст. 350 КАС України не може мати наслідком скасування рішення суду.

Не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій також і доводи позивача про недотримання відповідачем при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень форми, затвердженої Наказом № 1204 після внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 658. Оскільки затверджені форми податкових повідолень-рішень до та після внесення змін до Наказу № 1204 наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 658 не містять відмінностей у реквізитах, а отже не мають наслідком скасування таких податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені позивачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖУТІКС залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко