Постанова

від 19.06.2018 по справі 821/628/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/628/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,

при секретарях Гончаровій О.О., Іщенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Паритет та Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 06.11.2017р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Паритет до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

21.04.2017 року ТОВ фірма Паритет звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2017 року:

- №0001011422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, за податковими зобов'язаннями у розмірі 94196 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4633 грн.;

- №0001021422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за податковими зобов'язаннями у розмірі 97019 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24254,75 грн.;

- №0001031422 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 7643 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення податкового органу є неправомірними, оскільки вони ґрунтуються на необґрунтованих та помилкових висновках перевірки.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року адміністративний позов ТОВ фірми Паритет задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001021422 від 10.04.2017 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12948 грн. за основним платежем та 3237,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000481400 від 10.04.2017 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності на суму 16750 грн. за основним платежем та 4187 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Присуджено судові витрати здійснені ТОВ фірма Паритет у розмірі 637 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДФС у Херсонській області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ГУ ДФС у Херсонській та директор ТОВ фірма Паритет 20.11.2017 року подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року та прийняти нову, позивач просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач, відповідно - відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

19.06.2018 року від представника позивача - ТОВ фірми Паритет до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження, т.б. без його участі.

Представник відповідача - ГУ ДФС у Херсонській області в судове засідання суду 2-ї інстанції не прибув з невідомих причин, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для їх часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В березні 2017 року співробітниками ГУ ДФС у Херсонській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фірми Паритет (код 22736629) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за 2015 рік, І півріччя 2016 року по взаємовідносинам з платниками податків ПП Комір Груп (код 39613437) за листопад, грудень 2015 року, січень 2016 року, ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс (код 39557886) за січень, березень, червень 2016 року, ТОВ Берсерк (код 40048975) за березень 2016 року, ТОВ Укртрейд Альянс (код 40033864) за травень, червень 2016 року подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.03.2017 року №61/21-22-14-06/22736629, в якому було зафіксовано наступні порушення позивачем вимог діючого податкового законодавства:

- п.44.1 ст.44, пп.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) по взаємовідносинам з ПП Комір Груп (код 39613437), ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс (код 39557886), ТОВ Берсерк (код 40048975), ТОВ Укртрейд Альянс (код 40033864) за період листопад, грудень 2015 року, січень, березень, травень, червень 2016 року:

1) занижено суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП Комір Груп (код 39613437), ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс (код 39557886), ТОВ Берсерк (код 40048975), ТОВ Укртрейд Альянс (код 40033864), яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 97019 грн., в тому числі: за листопад 2015 року на суму 39469 грн.; за грудень 2015 року на суму 44602 грн.; за березень 2016 року на суму 3383 грн.; за травень 2016 року на суму 1138 грн.; за червень 2016 року на суму 8427 грн.

2) завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 7643 грн. за січень 2016 року.

- пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 75664 грн. та за І півріччя 2016 року в сумі 18532 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 22.03.2017 року №61/21-22-14-06/22736629 уповноваженою особою контролюючого органу винесено податкові повідомлення-рішення від 10.04.2017 року: №0001011422, №0001021422 та №0001031422.

Не погоджуюсь з такими діями та рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з часткової неправомірності спірних дій та рішень відповідача.

Проте, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх частково необгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо ) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, з урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як визначено п.14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням ) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Виходячи зі змісту положень ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового ) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України ).

Для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з контрагентами необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав:

- здійснення операції з придбання товарів, виконаних робіт, наданих послуг та їх оплата (п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України );

- наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК України );

- придбання товарів (робіт, послуг ) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами (п.44.1. ст.44, п.198.3 ст.198, п.201.11 ст.201 ПК України ).

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що цей Закон поширюється зокрема на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Також, ч.ч.1,2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми ); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, вищенаведені законодавчі положення пов'язують податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат (у тому числі по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) з реальним виконанням господарської операції та з наявністю первинних документів (зокрема, податкових накладних ), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі її виконання.

Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи та вже зазначалось вище спірною перевіркою податковим органом встановлено порушення ТОВ фірма Паритет по взаємовідносинам з ПП Комір Груп , ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс , ТОВ Берсерк , ТОВ Укртрейд Альянс за період листопад, грудень 2015 року, січень, березень, травень, червень 2016 року, а саме:

- підприємством позивача занижено суми ПДВ по взаєморозрахунках з ПП Комір Груп , ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс , ТОВ Берсерк , ТОВ Укртрейд Альянс , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 97019 грн., в тому числі: за листопад 2015 року на суму 39469 грн.; за грудень 2015 року на суму 44602 грн.; за березень 2016 року на суму 3383 грн.; за травень 2016 року на суму 1138 грн.; за червень 2016 року на суму 8427 грн.

- завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду у сумі 7643 грн. за січень 2016 року.

- занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 75664 грн. та за І півріччя 2016 року в сумі 18532 грн.

В зв'язку із цими виявленими в ході перевірки порушеннями, контролюючим органом 10.04.2017 року і було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001011422, №0001021422, №0001031422.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2016 року між ТОВ фірма Паритет та ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс було укладено договір поставки №4, відповідно до умов якого, ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс зобов'язалась поставити товар, а ТОВ фірма Паритет - прийняти та оплатити товар.

На підтвердження реального виконання умов вказаного вище договору позивач надав до суду рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські платіжні доручення.

Що стосується контрагента - ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс , то останнє зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 22.12.2014 року; з 23.12.2014 року перебуває на податковому обліку; з 01.08.2015 року зареєстроване платником ПДВ (офіційний сайт ДФС ).

Стосовно ж тверджень відповідача про нібито неможливість підтвердити факт реального постачання товару від ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс у зв'язку з відсутністю у перевізника ПП Златавабудпівдень авто-мото-транспорту, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи, в свою чергу, відсутні будь-які докази, які б вказували на відсутність у перевізника ПП Златавабудпівдень власного автомототранспорту та неможливість останнього залучити до перевезення товарів сторонні організації, або придбати транспортні послуги у іншого перевізника.

Далі, щодо взаємовідносин ТОВ фірма Паритет із ТОВ Берсерк , судовою колегією встановлено, що відповідно до умов договору поставки №28/03 від 28.03.2016 року, ТОВ Берсерк (Постачальник) зобов'язався поставити товар, а ТОВ фірма Паритет - прийняти та оплатити товар.

Факт реального виконання умов вказаного договору між даними підприємствами підтверджені наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою №СФ-0000032 від 31.03.2016 року, банківськими платіжними дорученнями (№492 від 31.03.2016 року, №494 від 31.03.2016 року) , видатковою накладною №РН-0000028 від 31.03.2016 року, товарно-транспортною накладною №28 від 31.03.2016 року та податковою накладною №28 від 31.03.2016 року.

При цьому, слід зазначити й про те, що даний контрагент позивача - ТОВ Берсерк також було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 05.10.2015 року; з 05.10.2015 року перебуває на податковому обліку; з 01.11.2015 року зареєстроване платником ПДВ.

Також, судом 2-ї інстанції встановлено, що між ТОВ фірма Паритет та ТОВ Укртрейд Альянс було укладено договір підряду №04/05 від 04.05.2016 року (з додатками №1 від 04.05.2016р. і №2 від 04.05.2016р.), за яким, ТОВ Укртрейд альянс (Підрядник ) зобов'язався виконати роботи з прибирання офісного приміщення, а ТОВ фірма Паритет (Замовник ) - прийняти та оплатити роботу.

Факт реального виконання умов вказаного договору між даними підприємствами підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: рахунками-фактурою №СФ-0000349 від 31.05.2016 року та №СФ-0000427 від 30.06.2016 року, актами здачі-прийняття робіт (№ОУ-0000276 від 31.05.2016 року, №ОУ-0000322 від 30.06.2016 року) , податковими накладними №103 від 31.05.2016 року та №91 від 30.06.2016 року, платіжними доручення №1315 від 16.06.2016 року та №1420 від 02.08.2016 року.

На виконання ж умов наступного договору про надання послуг №01/06-03 від 01.06.2016 року з ТОВ Укртрейд альянс , позивачем також надано рахунок-фактуру №СФ-0000409 від 30.06.2016 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000341 від 30.06.2016 року, податкову накладну №99 від 30.06.2016 року та платіжне доручення №1421 від 02.08.2016 року про сплату цих послуг.

Крім того, колегія суддів одночасно акцентує увагу на тому, що позивач, відповідно до ст.61 Конституції України, не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само незначні технічні помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про взагалі відсутність факту здійснення господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також слід звернути увагу й на те, що усі вказані вище договори, в свою чергу, до цього часу ні ким із сторін у будь-який спосіб не оскаржені, повністю виконані та недійсними або фіктивними у судовому порядку не визнані, а відтак, останні, в силу ст.204 ЦК України, є правомірними. Доказів зворотного відповідачем не надано.

При чому, слід зазначити, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України (зокрема, постанова ВСУ від 31.10.2017р. у справі №826/8465/14) при вирішенні спорів цієї категорії та практикою Європейського Суду з прав людини (справи БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03 ), Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97 ), Копеський проти Словаччини , Ван дер Мюсель проти Бельгії , Амюр проти Франції , Колишній король Греції та інші проти Греції та Малама проти Греції , Бендерський проти України (заява №22750/02, рішення від 15.11.2007р.), Богатова проти України (заява №5231/04, рішення від 07.10.2010р.), Проніна проти України (заява №63566/00) ).

Отже, з огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що правовідносини з вказаними контрагентами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, і будь-які підстави вважати, що ці господарські операції взагалі не відбувались відсутні, у зв'язку з чим, висновки контролюючого органу в частині встановлення порушення вимог чинного законодавства щодо відносин ТОВ фірми Паритет та контрагентів ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс , ТОВ Берсерк , ТОВ Укртрейд Альянс є необґрунтованими, а тому, відповідно, і прийняті на підставі них податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають скасуванню, як протиправні.

Разом з тим, що ж стосується господарських взаємовідносин між ТОВ фірма Паритет та ПП Комір груп , то судова колегія з приводу останніх приходить дещо до інших висновків, з огляду на наступне.

Так, як встановлено з матеріалів справи, співробітниками ОУ ГУ ДФС у Житомирській області в рамках кримінального провадження від 09.11.2015 року було припинено незаконну діяльність конвертаційного центру , по якому вилучено значну кількість печаток СГД - учасників, серед яких і печатка Комір Груп .

По справі встановлено, що 15.06.2016 року слідчим СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС Житомирській області внесено відомості до ЄРДР за №32016060000000036 за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

16.06.2016 року до АІС СФП були внесені і суб'єкти господарювання, серед яких є і ПП Комір Груп .

Також, як вбачається з інформації від оперативного управління ДФС у Херсонській області, податковою адресою ПП Комір Груп є м.Львів, вул.Патона,37, а засновником і директором цього підприємства з лютому 2015 року є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1.

Однак, як свідчать матеріали справи, згідно реєстраційних даних ОСОБА_1 фактично зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, під час виїзду за вказаною адресою встановлено, що ОСОБА_1 фактично там не проживає.

Крім того, як видно з матеріалів справи, а саме з листа ДПС України №2310/5/99-99-09-01-16 від 12.02.2016 року, ОСОБА_1 виїхав з України ще 07.08.2011 року та до цього часу не повертався в Україну та не перетинав державний кордон України.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1, як директор і засновник ПП Комір Груп не мав змоги здійснювати будь-які правочини від імені даного підприємства, а також і дії, пов'язані з його реєстрацією та здійснювати фінансово-господарську діяльністі. Тобто, як встановлено з матеріалів вказаного вище кримінального провадження, невстановленими особами від імені ОСОБА_1 внесено в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, а також умисно подані документи державному реєстратору, які містять завідомо неправдиві відомості.

Також, слід зазначити й про те, що як видно з матеріалів справи, загальна чисельність працюючих на підприємстві ПП Комір Груп у IV кварталі 2015 року та у І кварталі 2016 року склала за трудовими договорами (контрактами) 6 осіб, які, в свою чергу, були звільнені 31.01.2016 року.

Крім того, надані ПП Комір Груп на адресу ТОВ фірма Паритет послуги з поточного ремонту електричних мереж зовнішнього освітлення надавалися значними обсягами в один день та на різних вулицях м. Херсона (так, 25.11.2015р. - вул.Миру,35,37, вул.Польова,8, від вул. Бегми (р-н Херсонської обласної інфекційної лікарні ім. Г.І. Горбачевського), вул.Привокзальна, від РП-71 до житлового будинку №4, вул.Безроднього, 33, на розі вул.Петренка та пров. Любарської, пров.Попова, від вул.Декабристів до вул.Горького, на розі вул.Червонофлотської та Кошового узвозу, вул. Червоного Хреста, від просп. Ушакова до пров. Спартаківського ), а отже вбачається недостатність трудових ресурсів підприємства ПП Комір Груп для здійснення такого обсягу робіт.

Таким чином, відсутність факту здійснення господарської операції, окрім іншого, підтверджується і неможливістю реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця виконання робіт та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції.

Отже, у зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до аналогічного, що і податковий орган, висновку, що господарські операції між ТОВ фірма Паритет та ПП Комір Груп реально не підтверджуються, у зв'язку з чим, в цій частині, відповідно, контролюючим органом було вірно встановлено порушення норм чинного законодавства та цілком обґрунтовано винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

При цьому, одночасно також слід зазначити й про те, що аналогічного висновку дійшов і суд 1-ї інстанції, однак зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Херсонській області від 10.04.2017 року:

- №0001011422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, за податковими зобов'язаннями у розмірі 94196 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4633 грн.;

- №0001021422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за податковими зобов'язаннями у розмірі 97019 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24254,75 грн.;

- №0001031422 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 7643 грн.

Проте, в резолютивній частині рішення суду 1-ї інстанції від 01.11.2017 року зазначено про часткове задоволення позовних вимог, т.б. оскаржуваним рішенням окружного суду визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001021422 від 10.04.2017 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 12948 грн. за основним платежем та 3237,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Також, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000481400 від 10.04.2017 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності на суму 16750 грн. за основним платежем та 4187 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, резолютивна частина рішення суду 1-ї інстанції взагалі не містить рішення (висновків) суду відносно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001011422 від 10.04.2017 року (з податку на прибуток).

Окрім того, у резолютивній частині зазначено, що скасовується податкове повідомлення-рішення №0000481400, яке, в свою чергу, контролюючим органом не виносилось, позивачем не оскаржувалось і взагалі не було і не є предметом розгляду даної справи.

Як же вбачається з матеріалів справи, на підставі спірного акту перевірки від 22.03.2017 року №61/21-22-14-06/22736629 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 10.04.2017 року: 1) №0001011422; 2) №0001021422; 3) №0001031422.

Отже, з огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про невідповідність висновків суду 1-ї інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та помилкового скасування фактично неіснуючого податкового повідомлення-рішення №0000481400.

Таким чином, оскільки ГУ ДФС у Херсонській області було помилково встановлено відсутність факту здійснення господарських операцій між контрагентами ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс , ТОВ Берсерк , ТОВ Укртрейд Альянс , однак, в свою чергу, вірно встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин із ПП Комір Груп , то, відповідно, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося вище, контролюючим органом встановлено безпідставність формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП Комір Груп за листопад 2015 року - у сумі 39468 грн., за грудень 2015 року - у сумі 44602 грн. та за січень 2016 року - у сумі 1980 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, прийняті на підставі вказаних висновків податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 10.04.2017 року, окрім в частині взаємовідносин ТОВ фірма Паритет та ПП Комір Груп ., т.б. №0001011422 і №0001021422 - в частині збільшення ТОВ фірми Паритет грошового зобов'язання з ПДВ на суму 12 948 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 237 грн. та №0001031422 - в частині нарахування ТОВ фірми Паритет грошового зобов'язання на суму 5 663 грн., підлягають скасуванню.

Що ж стосується вирішення питання щодо понесених позивачем судових витрат (т.б. судового збору) , то з цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно із положеннями ч.ч.1,3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому ж задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при поданні апеляційної скарги на рішення суду 1-ї інстанції сплатив судовий збір в сумі 3757,83 грн. (платіжне доручення від 17.11.2017р. №3378 ), які, в свою чергу, з урахуванням положень ч.3 ст.139 та ст.ст.132,143 КАС України, підлягають стягненню з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам (т.б. ~52,99%) , т.б. у розмірі 1991,17 грн.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, деякі висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, у відповідності до ч.2 ст.9 та п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.139,308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Паритет - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Паритет - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.04.2017 року №0001011422.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.04.2017 року №0001021422 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю фірми Паритет грошового зобов'язання з ПДВ на суму 12 948 грн. та нарахування штрафних (фінансових ) санкцій на суму 3 237 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.04.2017 року №0001031422 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю фірми Паритет грошового зобов'язання на суму 5 663 грн.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Паритет - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Паритет (код ЄДРПОУ 22736629 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1991,17 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.В. Єщенко