Справа № 162/1502/15-ц
Провадження № 2/161/50/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Олексюка А.В.,
при секретарі - Шолом С.І.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3
представника відповідача ПАТ Стохід - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Луцьк цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства Стохід , ОСОБА_2, ОСОБА_8 надання адміністративних послуг Любешівської районної державної адміністрації Волинської області про скасування державної реєстрації права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
В С Т А Н О В И В :
09.10.2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись в суд з позовом до ПАТ Стохід (далі по тексту - ОСОБА_9 Стохід ), ОСОБА_2, державного реєстратора реєстраційної служби Любешівского районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_10 про скасування державної реєстрації права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Свій позов обґрунтовують тим, що були вселені у гуртожиток по вулиці Червоноармійській, 54 селища Любешів у зв'язку з їх роботою у Відкритому акціонерному товаристві Волиньрембуд (далі по тексту - ВАТ Волиньрембуд ), у цьому приміщенні проживають і зараз. На гуртожиток була оформлена будинкова книга, позивачі сплачують комунальні послуги, за вказаною адресою зареєстровано їх місце проживання (прописки).
10 грудня 1997 року між ВАТ Волиньрембуд та ЗАТ Стохід було укладено договір купівлі-продажу майна, згідно з додатком предметом договору був і гуртожиток по вулиці Червоноармійській, 54 селища Любешів.
У 2014 році їм стало відомо, що виконавчий комітет Любешівської селищної ради рішенням від 21 січня 2002 фактично продублював процедуру набуття права власності за ЗАТ Стохід на майно, що знаходиться по вулиці Червоної Армії, 56, та вирішив оформити право власності на контору рембуддільниці, склад, сарай для побуту, гараж, конюшню, загорожу, столярний цех та розчинний вузол.
У наказах регіонального відділенням Фонду державного майна України по Волинській області від 18 травня 2006 року та від 15 березня 2013 року щодо майна, переданого у власність ВАТ Волиньрембуд , вказується на гуртожиток по вулиці Червоноармійській, 54 селища Любешів.
З огляду на викладене, позивачі вважають досить сумнівними підстави укладення договору купівлі-продажу майна від 10 грудня 1997 року і згадане вище рішення виконавчого комітету Любешівської селищної ради від 25 січня 2002 року.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 липня 2014 року право власності на будівлю по вулиці Червоноармійській, 54 селища Любешів було зареєстровано за ОСОБА_9 Стохід (далі по тексту - ОСОБА_9 Стохід ).
На переконання позивачів ОСОБА_9 Стохід не надало державному реєстратору усіх необхідних документів для реєстрації права власності на спірну будівлю відповідно до чинного законодавства. Подані документи містять суперечності щодо площі спірного будинку.
Крім цього, згідно з договором купівлі-продажу майна від 10 грудня 1997 року ЗАТ Стохід придбало у ВАТ Волиньрембуд майно Любешівської рембуддільниці, що нібито є власністю продавця. У додатках до договору оренди у переліку майна є назва гуртожиток . До договору-купівлі продажу від 10 грудня 1997 року не долучено згаданого у його тексті договору оренди майна від 01 квітня 1997 року. У самому договорі купівлі-продажу відсутні як найменування і кількість майна, так і адреси об'єктів нерухомості, які є його предметом. Аналогічно і в додатках до договору оренди майна не зазначено до якого саме договору оренди вони відносяться.
З огляду на викладене для позивачів не зрозуміло яким чином державний реєстратор міг ідентифікувати нерухоме майно як таке, що зареєстровано за ОСОБА_9 Стохід - правонаступника ЗАТ Стохід . За відсутності договору оренди майна від 01 квітня 1997 року неможливо зробити висновок про правомірність договору купівлі-продажу майна.
Позивачі також зазначають, що за наявності рішення працівників і акціонерів Любешівської рембуддільниці ВАТ Волиньрембуд від 17 березня 1997 року про приєднання цього підприємства до фабрики Стохід нелогічними виглядають і підстави укладення договору купівлі-продажу майна від 10 грудня 1997 року.
Відповідно відсутні дані і про те чи в подальшому відбулось реальне приєднання майна рембуддільниці до фабрики Стохід , адже будь-які передавальні баланси чи інші бухгалтерські документи з цього приводу відсутні.
Позивачі також вказують, що технічний паспорт на спірне приміщення як на нежитлове був виготовлений на підставі ухвали суду про забезпечення доказів від 13 березня 2014 року, яка у подальшому була скасована апеляційним судом. Реєстрація спірного приміщення як нежитлового грубо порушує житлові права позивачів.
Враховуючи вищевикладене, позивачі вважають, що не було і жодних законних підстав для подальшого укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення між ОСОБА_9 Стохід та ОСОБА_2
На підставі наведеного, просять суд визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_10 № 24541188 від 22.07.2014 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 Стохід , код ЄДРПОУ: 02968941, адреса: 44200, Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Бондаренка, буд. 80, на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за адресою: Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Червоноармійська, буд. 54, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 412512507231. Крім того, просять суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 08.04.2015 року, укладений між ОСОБА_9 Стохід та ОСОБА_2 з приводу купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 96,3 кв.м., що знаходиться в смт. Любешів, вул. Червоноармійська, 54, посвідчений державним нотаріусом Любешівської районної державної нотаріальної контори Волинської області ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за № 325.
Ухвалою суду від 21.11.2017 року замінено первісного відповідача на належного відповідача - ОСОБА_8 надання адміністративних послуг Любешівської районної державної адміністрації Волинської області.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача ПАТ Стохід - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав. Просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що відсутні докази щодо статусу спірного приміщення як гуртожитку та щодо законності вселення ОСОБА_5, безперервності його проживання там з 1981 року тощо. Покликання представника позивачів на те, що ухвала Любешівського районного суду, на підставі якої було виготовлено технічний паспорт на спірне нерухоме майно, є некоректним. З цього приводу ОСОБА_4 зауважив, що ОСОБА_9 Стохід зверталось до суду з заявою про забезпечення доказів, оскільки позивачі не допускали до спірного приміщення. Підставою для проведення інвентаризаційної оцінки та виготовлення технічного паспорту було відповідне замовлення ОСОБА_9 Стохід . При підготовці документів для проведення інвентаризації, а згодом і державної реєстрації права власності, з'ясувалось, що спірній будівлі ніхто не надавав статусу гуртожитку. З цього приводу ОСОБА_4 вважає, що у процесі господарської діяльності Любешівської рембуддільниці хтось облікував це приміщення як гуртожиток і саме це нерухоме майно згадане як гуртожиток у договорі купівлі-продажу від 10 грудня 1997 року та включено до статутного капіталу ЗАТ Стохід , зазначений договір ніким не оспорюється. Представник ОСОБА_9 Стохід також звертає увагу що земельна ділянка, на якій розміщене спірне майно, призначена для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств. Досліджені у судовому засіданні звіти ЗАТ, а згодом ОСОБА_9 Стохід , про житловий фонд не можуть бути взятими до уваги як належний доказ, адже у них відсутні дані щодо адреси місцезнаходження житла.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що питання скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно є похідним по відношенню до власне права власності. Державна реєстрація спірної будівлі була здійснена у тому числі на підставі договору-купівлі продажу від 10 грудня 1997 року, який позивачами не оспорюється. Для застосування статті 228 ЦК України необхідним є доведення вини відповідачів, будь-які докази з цього приводу відсутні. Зі змісту позову не зрозуміло у чому полягає недійсність договору купівлі-продажу від 08 квітня 2015 року у контексті положень статей 203, 215 ЦК України. Крім цього, у ході судового розгляду справи не здобуто будь-яких доказів щодо статусу спірного приміщення як житлового, законності вселення позивачів. ОСОБА_3 також зауважив, що оскільки майно ОСОБА_2 придбано у шлюбі, то задоволення позову порушить майнові права дружини відповідача ОСОБА_12, яка не була залучена позивачами до розгляду справи.
Представник відповідача ОСОБА_8 надання адміністративних послуг Любешівської районної державної адміністрації Волинської області в судове засідання не з'явився, проте подав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів державний нотаріус Любешівської районної державної нотаріальної контори Волинської області ОСОБА_11 та представник третьої особи, яка не заявляює самостійних вимог, на стороні відповідачів виконавчого комітету Любешівської селищної ради Любншівського району Волинської області в судове засідання не з'явились, проте подали суду заяви про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів ОСОБА_13 відділення Фонду державного майна України по Волинській області в судове засідання не з'явився, проте належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, які не з'явились за наявними матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно інвентарної картки № 45 обліку основних засобів типової міжвідомчої форми № ОС-6 на балансі Любешівської ремонтно-будівельної дільниці знаходилося приміщення гуртожитку по вул. Червоноармійській, 54 у смт Любешів загальною площею 81,74 кв.м., яке було введено в експлуатацію 21 червня 1977 року (т. 1 а.с. 22, 23).
За відомостями регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області гуртожиток, який розташований по вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів, введено в експлуатацію у 1977 році та було включено до статутного капіталу ВАТ Волиньрембуд (Любешівська ремонтно-будівельна дільниця) (т. 1 а.с. 75-77).
Відповідно до протоколу загальних зборів працівників та акціонерів Любешівської рембуддільниці ВАТ Волиньрембуд від 17 березня 1997 року на голосування було винесено питання про приєднання Любешівської рембуддільниці ВАТ Волиньрембуд до фабрики Стохід (т. 1 а.с. 24).
10 грудня 1997 року між ВАТ Волиньрембуд та АТЗТ Стохід укладено договір купівлі-продажу майна Любешівської ремонтно-будівельної дільниці згідно з умовами договору оренди майна від 1 квітня 1997 року. Згідно додатку № 1 до договору оренди майна до основних засобів включено приміщення гуртожитку (т.1 а.с. 13-14).
Як вбачається із технічного паспорта, виготовленого КП Волинське обласне бюро технічної інвентаризації 28 квітня 2014 року, приміщення по вул. Червоноармійській, 54 у смт Любешів, 1977 року побудови, значиться нежитловим (т. 1 а.с. 25-27).
Даний технічний паспорт виготовлено на підставі ухвали суду в порядку забезпечення доказів за заявою ОСОБА_9 Стохід , яка скасована ухвалою апеляційної інстанції (т.1 а.с.28-30).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що державним реєстратором реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_10 21 липня 2014 року здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 Стохід на нежитлове приміщення по вулиці Червоноармійській, 54 в смт Любешів загальною площею 96,3 кв.м., підставою для виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу від 10 грудня 1997 року (т. 1 а.с. 21).
На підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2015 року, укладеному між ОСОБА_9 Стохід та ОСОБА_2, який посвідчений державним нотаріусом Любешівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_11 і зареєстрований в реєстрі за № 325, ОСОБА_2 придбав нежитлове приміщення, загальною площею 96,3 кв.м., що знаходиться у смт Любешів по вул. Червоноармійській, 54 (т. 1 а.с. 31-33).
Згідно відомостей Державного архіву Волинської області в протоколах сесій та засідань виконавчого комітету Любешівської селищної ради за 1973-2001 роки рішень про надання статусу житлового приміщення або гуртожитку будівлі по вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів не виявлено (т. 1 а.с. 107).
Архівний відділ Любешівської районної державної адміністрації Волинської області повідомив про відсутність у протоколах сесій виконкому Любешівської селищної ради за 2002-2009 роки рішень про надання статусу житлового приміщення або гуртожитку будівлі по вул. Червоноармійській, 54 у смт Любешів (т. 1 а.с. 105).
Любешівська селищна рада надала інформацію про те, що рішення про надання статусу житлового приміщення або гуртожитку будівлі по вул. Червоноармійській, 54 у смт Любешів з 2010 року не приймалось (т. 1 а.с. 106).
Любешівський районний сектор управління ДСНС України у Волинській області повідомив про відсутність інформації про погодження дозвільних документів щодо приміщення по вул. Червоноармійській, 54 у смт Любешів з 1974 по 2005 рік, названий об'єкт в якості гуртожитку будь-яких дозвільних документів не отримував, протипожежні норми і правила для проживання в ньому громадян не погоджувались і відповідно на обліку в органах державного пожежного нагляду не перебував (т. 1 а.с. 112).
З будинкової книги для прописки громадян, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_5 прописаний за вказаною адресою з 10 грудня 1981 року, ОСОБА_7 з 1 березня 1991 року, ОСОБА_6 з 11 червня 1993 року (т. 2 а.с. 66-76).
Судом встановлено, що у зв'язку з роботою, дане приміщення позивачам було надано для проживання.
19 листопада 2015 року комісією в складі посадових осіб Любешівської селищної ради здійснено обстеження житлово-побутових умов позивачів по вулиці Червоноармійській, 54 в смт Любешів та складено акт в якому зазначено про зайняття вказаними особами житлової площі, наявність предметів домашнього вжитку (т. 1 а.с. 215).
Із звітів по житловому фонду форми № 1-житлофонд за 2005-2013 роки вбачається, що ОСОБА_9 Стохід подавало у Головне управління статистики у Волинській області відомості про наявність житлового фонду, а саме трьох квартир, загальною площею 97 кв.м. (т. 3 а.с. 14-33).
10 жовтня 1997 року виконавчим комітетом Любешівської селищної ради видано ОСОБА_14 ордер на житлове приміщення, а саме на квартиру АДРЕСА_1 у якому зазначено, що до складу сім'ї отримувача квартири входить позивач ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 108).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЖК України , жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЖК України переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 9 ЖК України , ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Відповідно до наказів регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області від 18 травня 2006 року № 51 Про організацію роботи по підтвердженню права власності на нерухоме майно , від 15 березня 2013 року № 156 Про затвердження переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ Волиньрембуд (Любешівська ремонтно-будівельна дільниця ), регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області затверджено перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ Волиньрембуд (Любешівська ремонтно-будівельна дільниця ), в якому значиться гуртожиток по вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів.
Зазначені накази прийнято на підставі Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25 листопада 2003 року № 2097.
Відповідно до п. п. 2.2., 2.3. вказаного Положення на письмовий запит відкритого акціонерного товариства або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритих акціонерних товариств, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі порушення справи про банкрутство підприємства, засновник відкритого акціонерного товариства готує перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства за формою, що наведена в додатку 3.
Підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі таких документів: дані інвентаризаційних описів основних фондів , складені на дату оцінки об 'єкта; копія державного акта проправо власності на землю або на право постійного користування земельною ділянкою; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу або акт оцінки вартості майна; акти державних комісій про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (у разі наявності); перелік нерухомого майна, що є власністю орендаря (для орендних підприємств за станом на дату оцінки), із зазначенням вартості, інвентарного номера та місцезнаходження; завірені копії установчих документів, які підтверджують правонаступництво приватизованого акціонерного товариства; аудиторський висновок (у разі відсутності документів, що стосуються бухгалтерського обліку); затверджений план приватизації (план розміщення акцій) або нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.
За змістом п. 1.4. Положення підлягають підтвердженню права власності тільки на об'єкти нерухомого майна під час приватизації або створення господарських товариств, будівництво яких (на дату оцінки) було закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку і перебувають на балансі товариства.
Перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ Волиньрембуд ( Любешівська ремонтно-будівельна дільниця ), в якому значиться гуртожиток по вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів, сформований регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області на підставі документів, вказаних у п. 2.3. Положення.
Тобто, органом приватизації наказом № 156 від 15 березня 2013 року підтверджено право власності ВАТ Волиньрембуд на нерухоме майно по вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів у статусі гуртожитку.
Відомості про перебування будівлі по вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів як гуртожитку на балансі ЗАТ Стохід надавалися на вимогу регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області й Любешівською районною державною адміністрацією Волинської області листом № 1320/21/2-09 від 12 листопада 2009 року.
Крім того, на будинок по вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів була заведена будинкова книга, за відомостями якої за вказаною адресою позивачі мають зареєстроване місце проживання.
Доводи відповідачів щодо іншого місця проживання позивачів, зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, спростовуються довідкою виконавчого комітету Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області № 50 від 11 січня 2018 року про те, що ОСОБА_7 не проживає та не зареєстрована у селах ОСОБА_15, ОСОБА_15, Віл Любешівського району Волинської області (т. 5 а.с. 70) та довідкою виконавчого комітету Дольської сільської ради Любешівського району Волинської області у довідці № 60 від 10 січня 2018 року про те, що ОСОБА_6 дійсно не зареєстрована та не проживає на території Любешівського району Волинської області (т. 5 а.с. 71).
Інших доказів належності будинку по вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів до категорії нежилого з моменту його передачі до статутного фонду корпоратизованого ВАТ Волиньрембуд відповідачами суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЖК України переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 7 ЖК України передбачає, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.
Відповідне рішення виконавчого комітету Любешівської селищної ради про переведення жилого будинку у нежилий згідно вимог ст. 8 ЖК України також відсутнє.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-ІV ( з наступними змінами та доповненнями), цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 15 вказаного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону ; 6) надання витягу з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов"язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У відповідності до вимог статті 9 цього ж Закону , державний реєстратор, крім іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, про внесення змін до Державного реєстру прав; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону ; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (з наступними змінами та доповненнями ), заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено можливість відмовиви у державній реєстрації прав та їх обтяжень, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_10 про реєстрацію права власності ОСОБА_9 Стохід на об'єкт нерухомого майна- нежитлове приміщення за адресою: вул. Червоноармійській, 54 в смт Любешів підлягає скасуванню.
Окрім вимоги про скасування рішення державного реєстратора прав власності на спірне нерухоме майно, позивачами заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 08.04.2015 року, укладеного між ОСОБА_9 Стохід та ОСОБА_2 з приводу купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 96,3 кв.м., що знаходиться в смт. Любешів, вул. Червоноармійська, 54, посвідчений державним нотаріусом Любешівської районної державної нотаріальної контори Волинської області ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за № 325.
В даному випадку позивачі оспорюють правочин, за яким спірне майно придбано ОСОБА_2 у сумісну власність.
Відповідачами у цивільній справі є - ОСОБА_9 Стохід , ОСОБА_2, ОСОБА_8 надання адміністративних послуг Любешівської районної державної адміністрації Волинської області. Інших фізичних чи юридичних осіб до участі у справі як відповідачів по окремим вимогам до них чи співвідповідачів позивачами вказано не було.
Відповідно до статті 3 ЦПК України 2004 року (на момент звернення з позовом до суду) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України 2004 року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За теоретичним визначенням відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Частиною першою статті 33 ЦПК України 2004 року передбачено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Як вбачається зі змісту статей 33 , 119 ЦПК України 2004 року на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову. (правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 185/10105/15-ц).
Відповідно до ст.60 СК України , майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, хто з них є титульним власником, тобто, на кого саме з подружжя таке майно придбано.
Однак, позивачі не зазначили в позові відповідачем ОСОБА_12, оскільки спірне приміщення придбане відповідачем ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі та на підставі п. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України належать їм на праві спільної сумісної власності, і ними не заявлялось клопотання про залучення до участі у справі відповідної особи, а тому вимога про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу не підлягає до задоволення.
Крім того, при вирішенні питання щодо можливості залучення ОСОБА_12 до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки прийняте рішення може вплинути на права та обов'язки останньої, представник позивачів пояснив суду, що не вбачає необхідності у залученні останньої співвідповідачем у справі, оскільки дана справа вже розглядалась судами та питання щодо залучення ОСОБА_12 до участі у справі не виникало.
Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
Позивачі не позбавлені можливості повторно звернутися до суду з позовом про визнання недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу, зазначивши всіх осіб, які повинні брати участь у розгляді справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 12, 13,76, 78, 79, 80, 133, 141, 263, 264, 265 ЦПК, України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_10 № 24541188 від 22.07.2014 року про державну реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства Стохід , код ЄДРПОУ: 02968941, адреса: 44200, Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Бондаренка, буд. 80, на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за адресою: Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Червоноармійська, буд. 54, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 412512507231.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.07.2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2018 |
Оприлюднено | 17.07.2018 |
Номер документу | 75303083 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні