Рішення

від 18.06.2007 по справі 11/432пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/432пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.06.07 р.                                                                               Справа № 11/432пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді    Чернота Л.Ф.

                                                                                                        судді        Новікова Р.Г.

                                                                                                        судді     Сковородіна О.М..

при секретарі судового засідання Семенюшко Г.Р.

За участю представників:

від позивача: Макіян Г.М. – за довіреністю

від відповідачів: 1) Овчаренко А.В. за довіреністю

                                  2) не з'явився

                                  3) не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області

до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк

до відповідача 2. Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” (Corporation “С AND T INCORPORATED”), Представництва в Україні м.Донецьк

до відповідача 3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Ля Фам Моделс” м.Київ

про визнання недійним договору поруки № 13-01 від 13.01.2005р., укладеного між відповідачем-3 (ТОВ “Ля Фам Моделс”) як поручителем та відповідачем-2 (Корпорація “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД”),

                                            В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з вимогою до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк; 2) Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” (Corporation “С AND T INCORPORATED”), Представництва в Україні м.Донецьк; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Ля Фам Моделс” м.Київ, про визнання недійним договору поруки № 13-01 від 13.01.2005р., укладеного між відповідачем-3 (ТОВ “Ля Фам Моделс”) як поручителем та відповідачем-2 (Корпорація “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД”).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію рішення Господарського суду м.Києва у справі № 31/320, копію рішення Господарського суду м.Києва у справі № 31/321, копію контрактів № MS-30052, № 99113С096, неналежне виконання відповідачами умов контрактів та інше.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 04.04.2007р., у зв'язку з відпусткою судді Сковородіної О.М., призначено колегіальний склад суду: головуючий суддя – Чернота Л.Ф., судді – Новікова Р.Г., Приходько І.В.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 27.04.2007р., у зв'язку з відпусткою судді Новікової Р.Г., призначено колегіальний склад суду: головуючий суддя – Чернота Л.Ф., судді – Сковородіна О.М., Приходько І.В.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 18.06.2007р., у зв'язку з відпусткою судді Приходько І.В., призначено колегіальний склад суду: головуючий суддя – Чернота Л.Ф., судді – Новікова Р.Г., Сковородіна О.М.

Позивач звернувся до суду із заявою від 06.02.07р. про уточнення позовних вимог                     та просить визнати недійним договору поруки № 13/01 від 13.01.2005р. між ТОВ “Ля Фам Моделс” як Поручитель, Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” (Corporation “С AND T INCORPORATED”) – Кредитор та ТОВ “ВИК СИСТЕМ” – Боржник та визнати недійним договору поруки № 13/01-2005 від 13.01.2005р. між ТОВ “Ля Фам Моделс”  як Поручителем та Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” (Corporation “С AND T INCORPORATED”), за умовами якого ТОВ “Ля Фам Моделс” поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Суд розглянув заяву позивача та прийняв до розгляду позовні вимоги щодо визнання недійним договору поруки № 13/01 від 13.01.2005р. між ТОВ “Ля Фам Моделс” як Поручитель, Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” (Corporation “С AND T INCORPORATED”) – Кредитор та ТОВ “ВИК СИСТЕМ” – Боржник та визнання недійним договору поруки № 13/01-2005 від 13.01.2005р. між ТОВ “Ля Фам Моделс”  як Поручителем та Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” (Corporation “С AND T INCORPORATED”), за умовами якого ТОВ “Ля Фам Моделс” поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідач-1 надав до суду відзив та заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до матеріалів справи не представив, документи, необхідні для вирішення спору та витребувані судом не надав.  

Вся кореспонденція направлялася відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві,              а саме: вул. Р.Люксембург, 54, м.Донецьк.

Однак, відповідач правом на захист не скористався.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення в судове засідання, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.  

Відповідач-3 надав до матеріалів справи відзив та заперечує проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою від 17.04.2007р. провадження у справі було зупинено, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області на ухвалу від 05.04.2007р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.07р. у прийнятті апеляційної скарги було відмовлено, а справу повернуто до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 27.04.2007р. господарський суд Донецької області поновив провадження                     у справі та призначив до розгляду.

Позивач звернувся до суду із клопотаннями від 06.02.2007р. про призначення по справі економічної, почеркознавчої, бухгалтерської експертиз з підстав, викладених у клопотаннях.

Відповідно ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Однак, колегія суддів не вбачає правових підстав для призначення економічної, почеркознавчої, бухгалтерської експертиз.

Тому, колегія суддів розглянула клопотання позивача та відмовила за необґрунтованістю.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із                     ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Справа слуханням була відкладена, згідно ст.ст.69, 77 Господарського процесуального кодексу України, для надання доказів представниками сторін.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 30 травня 1997р. між Відповідачем-1 (ТОВ «ВИК СИСТЕМ») та Відповідачем-2 (Корпорація «С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД») було укладено Контракт № MS-30052 на продаж 31 000 000 кг. + 10% сировини (магнезиту) для                                                  ВАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» на загальну суму 5 838 850,00 дол. США. Пізніше сторонами була укладена Додаткова Угода від 01.12.2002 р. до Контракту № MS-30052. Відповідно до цієї угоди строк оплати боргу продовжено до 31.07.2003р., а 31.07.2003р. була укладена Додаткова угода № 31/07-05 до Основного Договору, якою строк оплати пролонговано до 01.03.2005р.

Також 07 травня 1997р. між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено Контракт                № 99113С096 на суму 2 710 333 дол. США. 31.12.2003р. між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено Додаткову Угоду до Контракту № 99113С096 від 31.12.2003р., за якою строки оплати боргу було продовжено.

13.01.2005р. був укладений Договір поруки № 13/01 між Відповідачем-3 (ТОВ «Ля Фам Моделс») як Поручитель, Корпорацією «С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД» (Corporation “C AND T INCORPORATED”) – Кредитор та ТОВ «ВИК СИСТЕМ» - Боржник на забезпечення виконання боржником Контракту № 99113С096.

Також було укладено договір поруки № 13/01-2005 від 13.01.2005 р. між ТОВ «Ля Фам Моделс» як Поручителем та Корпорацією «С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД» (Corporation “C AND T INCORPORATED”), за умовами якого ТОВ «Ля Фам Моделс» поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку за Контрактом № МS-30052.

Із матеріалів справи вбачається. що зазначені договори поруки є недійсними з наступних підстав:

Договором поруки № 13/01 зобов'язання боржника за Контрактом № 99113С096 забезпечувалося повністю, тобто у сумі 2 710 333,00 дол. США. Проте, як вбачається із матеріалів справи (копії фінансової звітності ТОВ «Ля Фам Моделс»), чисті активи відповідача-3 (Поручитель за договором поруки) на дату укладення договору не покривали навіть незначної частини суми, за яку він поручався.

Отже, Відповідач-3 завідомо не міг виконати своїх зобов'язань за договором поруки                     № 13/01, а тому цей договір був укладений без наміру забезпечення зобов'язань Відповідача-1 перед Відповідачем-2.

Згідно ч.1 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. А ч.2 цієї статті визначає, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Про відсутність наміру у сторін створити правові наслідки, обумовлені договором поруки, свідчить і термін, коли відповідач-2 (Кредитор) звернувся з позовами до відповідача-1 (Боржник), відповідача-3 (Поручитель) про стягнення заборгованості, що підтверджується копією рішення Господарського суду м.Києва по справі № 31/321.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається із рішення Господарського суду м.Києва у справі № 31/321, строк пред'явлення вимог до поручителя за договором поруки сплив 01.03.2005 р., проте відповідач-2 (Кредитор) звернувся з позовом до відповідача-1 (Боржник), відповідача-3 (Поручитель) про стягнення заборгованості лише після спливу цього строку.

Отже, зазначений договір поруки № 13/01 є фіктивним і має бути визнаний недійсним.

Також відповідно до п.7 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання гарантій та поручительств є фінансовою послугою. А згідно з ч.1 ст.5 цього закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності (далі – суб'єкти підприємницької діяльності).

Таким чином, оскільки Відповідач-3 не є фінансовою установою (п.1 ч.1 ст.1 Закону),                  то він не міг виступати поручителем за договором поруки № 13/01, оскільки не мав відповідного обсягу цивільної правоздатності.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А відповідно до ст.203 ЦК України такими   вимогами є:

- Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей

Таким чином, договір поруки № 13/01 від 13.01.2005р. суперечить вимогам п.1 ч.1 ст.1,  п.7 ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Відповідач-3 при його укладенні не мав відповідного обсягу цивільної правоздатності, цей договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також, договором поруки № 13/01-2005 зобов'язання боржника за Контрактом                               № МS-30052 забезпечувалося повністю, тобто у сумі 5 838 850,00 дол. США. Проте, як вбачається із матеріалів справи (копії фінансової звітності ТОВ «Ля Фам Моделс»), чисті активи відповідача-3 (Поручитель за договором поруки) на дату укладення договору не покривали навіть незначної частини суми, за яку він поручався.

Отже, Відповідач-3 завідомо не міг виконати своїх зобов'язань за договором поруки                  № 13/01-2005, а тому цей договір укладався без наміру забезпечення зобов'язань Відповідача-1 перед Відповідачем-2.

Згідно з ч.1 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. А ч. 2 цієї статті визначає, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Про відсутність наміру у сторін створити правові наслідки, обумовлені договором поруки, свідчить і термін, коли відповідач-2 (Кредитор) звернувся з позовами до відповідача-1 (Боржник), відповідача-3 (Поручитель) про стягнення заборгованості (копія рішення Господарського суду м. Києва у справі № 31/320 додавалася до позовної заяви).

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається із рішення Господарського суду м. Києва у справі № 31/320, строк пред'явлення вимог до поручителя за договором поруки сплив 01.03.2005 р., проте відповідач-2 (Кредитор) звернувся з позовом до відповідача-1 (Боржник), відповідача-3 (Поручитель) про стягнення заборгованості лише після спливу цього строку.

Отже, зазначений договір поруки № 13/01-2005 є фіктивним і має бути визнаний судом недійсним.

Також, відповідно до п.7 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання гарантій та поручительств є фінансовою послугою. А згідно з ч.1 ст.5 цього закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

Таким чином, оскільки Відповідач-3 не є фінансовою установою (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону), то він не міг виступати поручителем за договором поруки № 13/01-2005, оскільки не мав відповідного обсягу цивільної правоздатності.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А відповідно до ст. 203 ЦК України такими вимогами є:

- Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей

Таким чином, договір поруки № 13/01-2005 від 13.01.2005 р. суперечить вимогам п.1 ч.1 ст.1, п.7 ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Відповідач-3 при його укладенні не мав відповідного обсягу цивільної правоздатності, цей договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Крім того, 07.11.2006 р. представником позивача було направлено адвокатський запит  № 374/221 Провідному експерту з розвитку бізнесу комерційного відділу Посольства Канади в Україні, у якому представник позивача просив:

1.          Повідомити, чи існує на сьогоднішній момент Corporation “C AND T INCORPORATED”   як юридична особа, у розумінні законодавства Канади.

2.          Повідомити, чи не було припинено діяльність Corporation “C AND T INCORPORATED”  у результаті ліквідації чи з інших причин (яких саме), коли.

3.          Повідомити, чи здійснює на теперішній час Corporation “C AND T INCORPORATED” фактичну діяльність (а якщо ні – з якого часу).

4.          Повідомити адресу, за якою знаходиться Corporation “C AND T INCORPORATED”.

5.          Надати відомості державної реєстрації (інкорпорації) Corporation “C AND T INCORPORATED”, які за законодавством Канади є публічними і можуть бути надані третім особам.

Окремо адресату запиту надавалися копії платіжних доручень, за якими відповідач-1 ТОВ «ВИК СИСТЕМ» нібито здійснював перерахування грошових коштів на користь Corporation “C AND T INCORPORATED” (подавалися ТОВ «ВИК СИСТЕМ» до Київського апеляційного господарського суду). Розглянувши адвокатський запит та додані до нього документи (а також копії платіжних доручень, які підтверджували нібито понесені ТОВ «ВИК СИСТЕМ» збитки), Посольство Канади в Україні повідомило: «Компанія «C & T Incorporated» не зареєстрована в федеральній базі канадських компаній Міністерства закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади, є відсутньою за указаною Вами адресою, і було неможливо знайти будь-яку інформацію про діяльність цієї компанії та її сучасний стан» (копія відповіді від 20.12.2006р.).

Отже, відсутність відповідача-2 у федеральній базі канадських компаній свідчить про те, що з цією Корпорацією не могли укладатися договори поруки.

Крім того, 09.02.2007р. представником позивача було направлено до Міністерства економіки України адвокатський запит № 61/221, у якому представник позивача просив:

1.          Повідомити, чи не скасовано запис про представництво Corporation “C AND T INCORPORATED” у Реєстрі представництв, з якої підстави.

2.          Повідомити, чи повідомляло представництво Corporation “C AND T INCORPORATED” Міністерство економіки України про зміну назви, юридичного статусу, юридичної адреси, або проголошення іноземного суб'єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом, коли саме.

3.          Надати відомості з Реєстру представництв щодо представництва Corporation “C AND T INCORPORATED”.

4.          Надати копію заяви про реєстрацію представництва Corporation “C AND T INCORPORATED”.

5.          Надати копію витягу з торговельного (банківського) реєстру країни місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) Corporation “C AND T INCORPORATED”.

6.          Надати копію довідки від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок іноземного суб'єкта господарської діяльності.

7.          Надати копію доручення на здійснення представницьких функцій в Україні, оформлене згідно із законами країни, де офіційно зареєстровано контору Corporation “C AND T INCORPORATED”.

8.          Надати копію особливого дозволу державних установ країни місцезнаходження Corporation “C AND T INCORPORATED” на відкриття представництва, якщо такий подавався.

На цей запит Міністерство економіки України надало відповідь № 135-28/272 від 02.03.07р. Із наданих документів та з урахуванням ст.5 Закону України «Про зовнішньо-економічну діяльність», Листа МЗЕЗТорг України від 02.09.97р. № 14-33/790, Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні – вбачається:

1) єдиним повноважним керівником Corporation “C AND T INCORPORATED” з 06.03.1996р.  був Президент Роман Віленський;

2) Андрій Малицький був представником Corporation “C AND T INCORPORATED” згідно з довіреністю без дати видачі та строком на 3 роки (оскільки представництво було зареєстровано у 1996 році, то ці 3 роки очевидно спливли);

3) Реквізити Corporation “C AND T INCORPORATED”, зазначені в оспорюваних договорах поруки, не є реквізитами Corporation “C AND T INCORPORATED”;

4) Станом щонайменше з 20.03.1999 і до тепер в Україні немає жодного повноважного представника Corporation “C AND T INCORPORATED”.

Тобто, оспорювані договори поруки були підписані від імені відповідача-2 Corporation               “C AND T INCORPORATED особою, яка не мала повноважень на її підписання, статус цієї особи зазначено невірно; за зазначеними у договорах реквізитами компанію не було виявлено державними органами Канади.

Крім того, згідно з положеннями ст.17 Статуту ТОВ «ВИК СИСТЕМ» зовнішньо-економічні угоди, що укладаються Товариством, підписуються двома особами. Право підпису таких угод мають Генеральний директор товариства та головний бухгалтер, а також особи, уповноважені на це довіреністю.

Проте спірні договори поруки підписані лише Генеральним директором                                  ТОВ «ВИК СИСТЕМ», проте підпис головного бухгалтера на них відсутній.

Тобто, оспорюванні договори поруки були підписані від імені відповідача-1                              ТОВ «ВИК СИСТЕМ» неналежним чином, а тому є недійсними.

Проте завдяки укладенню цих договорів стало можливим для відповідача-1 звернутися з позовами про стягнення збитків з позивача до Господарського суду м.Києва (за місцезнаход-женням відповідача-3, що було би неможливим за відсутності зазначеного договору поруки). Через це справи за цими позовами (№ 43/608 та 43/609) в апеляційному порядку переглядалися Київським апеляційним господарським судом (Постановами від 22.11.2006 р. позови відносно ВАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» задоволено). Із цих постанов вбачається, що Рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2006р. у справах №№ 31/320, 31/321 вплинуло на права та обов'язки ВАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод». 29 травня 2007р. Верховний Суд України своїми постановами скасував постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 р. у справах № 43/608 та 43/609, у позовах відмовив. Таким чином, укладеними договорами поруки № 13/01 та 13/01-2005 від 13.01.2005р. були порушені права позивача ВАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», що підтвердив і Верховний Суд України, скасувавши постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. у справах № 43/608 та 43/609.

Суд не приймає до уваги  доводи відповідача-1 та відповідача-3, викладені у відзиві, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 558 Цивільного кодексу України поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. Чинним цивільним законодавством України не передбачено винятків із цього правила. Оспорювані договори поруки не містять положень про безоплатність. Натомість п. 5.1 договору № 13/01 визначає: «Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості». Аналогічний зміст має п.5.1 Договору № 13/01-2005. Таким чином, зазначені договори поруки є оплатними, тобто за ними поручитель (відповідач-3 ТОВ «ЛЯ ФАМ МОДЕЛС») має право на оплату послуг, наданих ним боржникові (відповідач-1 ТОВ «ВИК СИСТЕМ»). Отже, оспорювані договори поруки відповідають визначенню фінансових послуг, що міститься у п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, п.7 ч.1 ст.4 цього Закону встановлює імперативне правило, згідно з яким надання поручительств є фінансовою послугою.

Також згідно з п.3.1 Статуту відповідача-3 ТОВ «ЛЯ ФАМ МОДЕЛС» до предмету діяльності відповідача-3 належить надання фінансово-грошових послуг, у той час як можливість надання відповідачем-3 будь-яких безоплатних послуг статутом не передбачена. Отже, поручительство відповідача-3 ТОВ «ЛЯ ФАМ МОДЕЛС» за договорами поруки № 13/01,  13/01-2005 від 13.01.2005р. є фінансовою послугою.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Оскільки, як вбачається з відзиву та пояснень його представника, відповідач-3 ТОВ «ЛЯ ФАМ МОДЕЛС» не є фінансовою установою, то і не мав права виступати поручителем за договорами поруки № 13/01 та 13/01-2005 від 13.01.2005р.

Таким чином, оспорюванні договори поруки 13/01 та 13/01-2005 від 13.01.2005р. суперечать приписам п.5 ч.1 ст.1, п.7 ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Не може бути прийняте до уваги посилання відповідача-3 на те, що при складанні Договорів поруки сторони керувались ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України закони України є актами цивільного законодавства. Хоча ЦК України і не встановлює коло суб'єктів, які можуть виступати поручителем за договорами поруки, але таке коло встановлене у ч.1 ст.5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Як вбачається з п.5.1 договору поруки № 13/01 та п.5.1 договору поруки № 13/01-2005, сторони при їх укладенні керувалися «нормами чинного в Україні законодавства». Оскільки ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є частиною цього законодавства, то порушення його приписів відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України є підставою недійсності договорів поруки № 13/01 та 13/01-2005 від 13.01.2005р.

Відповідно до ч.1 ст.244 Цивільного кодексу України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Крім того, суд звертає увагу сторін на вимоги ч.3 ст.247 Цивільного кодексу України довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (том 2, арк. справи 55).

Укладати угоди за довіреністю, яка видана з порушенням вищевказаної норми Цивільного кодексу України, є порушенням діючого законодавства.

Тому, позовні вимоги щодо визнання недійним договору поруки № 13-01 від 13.01.2005р., укладеного між відповідачем-3 (ТОВ “Ля Фам Моделс”) як поручителем та відповідачем-2 (Корпорація “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД”) підлягають задоволенню.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.1, п.7 ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ч.1, 2, 5 ст.203, ч.1 ст.215, ст.234, ст.553, ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України та на підставі ст.ст.42, 43, 46, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                    В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити.  

Визнати недійним договір поруки № 13-01 від 13.01.2005р., укладеного між відповідачем-3 (ТОВ “Ля Фам Моделс”) як поручителем та відповідачем-2 (Корпорація “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД”) – кредитором, та відповідачем-1 (ТОВ “ВИК СИСТЕМ”) – боржником.

Визнати недійним договір поруки № 13/01-2005 від 13.01.2005р. між ТОВ “Ля Фам Моделс”  як Поручителем та Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” (Corporation “С AND T INCORPORATED”), за умовами якого ТОВ “Ля Фам Моделс” поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк (вул.Ватутіна, 5/38, м.Донецьк, 83050; вул.Східна, 6-а, м.Донецьк, 83052, код ЄДРПОУ 23773785) на користь Відкритого акціонерного товариства “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області (вул.К.Маркса, 2, с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області, 84694, код ЄДРПОУ 00191787) витрати по сплаті державного мита в розмірі 28,33грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 39,33грн.

Стягнути з Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” (Corporation “С AND T INCORPORATED”), Представництва в Україні м.Донецьк (вул.Р.Люксембург, 54, м.Донецьк, 83114, код ЄДРПОУ 24314499) на користь Відкритого акціонерного товариства “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області (вул.К.Маркса, 2, с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області, 84694, код ЄДРПОУ 00191787) витрати по сплаті державного мита в розмірі 28,33грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 39,33грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Ля Фам Моделс” м.Київ (вул.Інститутська, 16, к.4, м.Київ, 01121; пров.Новопечерський, 19/3, м.Київ, 01042, код  ЄДРПОУ 32308273) на користь Відкритого акціонерного товариства “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області (вул.К.Маркса, 2, с.Пантелеймонівка, м.Горлівка, Донецької області, 84694, код ЄДРПОУ 00191787) витрати по сплаті державного мита в розмірі 28,33грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 39,33грн.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Головуючий суддя                                                                                                        

Суддя                                                                        Р.Г. Новікова

Суддя                                                                        О.М. Сковородіна