Рішення

від 09.07.2018 по справі 803/960/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/960/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Торговий дім ДЖЕ РОСТ (надалі - ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ , позивач) звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №641261/36541576, №641288/36541576, №641232/36541576 від 10.04.2018 року, зобов'язання внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 року провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями комісії ДФС України від 10.04.2018 року №641261/36541576, №641288/36541576 та №641232/36541576 було відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) поданих ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкових накладних від 15.12.2017 року №25, від 08.12.2017 року №17 та від 07.12.2017 року №9 з підстави ненадання платником податку копій усіх документів, вказаних у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі Порядок №117).

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями комісії ДФС України, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки на виконання пункту 15 Порядку №117 було направлено на адресу відповідача через систему обміну електронними документами M.E.Doc повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовлених ПН/РК, до яких долучено документи у відповідних формах, які підтверджують походження товару, обсяги його придбання та реалізації. Тобто, позивачем було надано всі документи, які підтверджують реальність та матеріальну можливість здійснення операцій по зупинених податкових накладних, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції вказав, що при здійсненні перевірки відповідності податкових накладних №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року критеріям оцінки ступеня ризиків, згідно вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 №1246 (зі змінами та доповненнями) було встановлено, що обсяг постачання товару зазначений у відповідних накладних більший за величину придбання такого товару.

ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ не було надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.3017 року №567, через що, згідно з вимогами пункту 21 Порядку №117 Державною фіскальною службою України прийнято рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 15.12.2017 року, податкову накладну №17 від 08.12.2017 року та податкову накладну №9 від 07.12.2017 року.

З урахуванням викладеного представник відповідача, у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

22.06.2018 року в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.

09.07.2018 року представник відповідача надав відзив на клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, у якому просив відмовити в задоволенні такого клопотання повністю.

У судовому засіданні 09.07.2018 року представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ зареєстроване як юридична особа 08.07.2009 року за № 1 198 102 0000 005118, основним видом діяльності за КВЕД-2010 є 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний) , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.07.2018 року.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, між ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ (постачальник) та ТзОВ Житлобуд-2 (покупець) укладено договір поставки продукції №11/01/17 від 11.01.2017 року, предметом якого є передача постачальником у встановлений даним договором термін у власність товару з наступним його прийняттям та оплатою покупцем (а.с.27-28). Також з договору вбачається, що факт поставки товару зазначатиметься у письмових заявках, рахунках-фактурах та/або видаткових накладних.

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №11/01/17 від 11.01.2017 року, позивач склав ПН №25 від 15.12.2017 року на суму 100 345,16 грн. (в т. ч. ПДВ 16 724,19 грн.) (а. с. 84), №17 від 08.12.2017 року на суму 25 479,17 грн. (в т. ч. ПДВ 4 246,53 грн.) (а. с. 45) та №9 від 07.12.2017 року на суму 2 986,44 грн. (в т. ч. ПДВ 497,74 грн.) (а. с. 9), які були надіслана для реєстрації в ЄРПН (а. с. 10, 46, 86).

Як вбачається із квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2017 року, реєстрація податкових накладних №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:7216, 7326, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (а. с. 10, 46, 86).

05.04.2018 року позивачем подані пояснення до заблокованих податкових накладних (а. с. 11, 47, 87).

Проте, 10.04.2018 року комісією ДФС України прийнято рішення №641261/36541576, №641288/36541576, №641232/36541576, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування (а. с. 13, 49, 89).

13.04.2018 року позивачем надіслано на адресу відповідача скарги на зазначені рішення комісії у письмовому вигляді (а. с. 15-17, 51-53, 91-93).

Листом від 16.05.2018 року №16861/6/99-99-11-04-15 Державна фіскальна служба України зазначила, що при зверненні позивача зі скаргою було порушено порядок подання скарги, а саме згідно з пунктом 5 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Внаслідок цього, оскаржувані рішення про зупинення реєстрації ПН залишилися чинними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29/12/2010 року (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2017 року №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №573/30621 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - наказ №567), передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

За приписами підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (надалі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абзацом першим постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 року (надалі - Постанова КМУ №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (надалі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №752/30620 (далі - Порядок №566), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія), а також права та обов'язки її членів. Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПК України та Постановою КМУ №190.

Згідно із пунктом 16 Порядку №566 Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

За приписами пункту 19 Порядку №566 розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); 3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

Як передбачено пунктами 20, 21 Порядку №566, рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є ухвальним. Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що рішеннями ДФС України №641261/36541576, №641288/36541576, №641232/36541576 від 10.04.2018 року відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року в ЄРПН з підстави: надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, а саме податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку, які безпосередньо вказують на здійснення господарської діяльності ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ в межах договору поставки продукції №11/01/17 від 11.01.2017 року, під час виконання якого позивачем і були складені податкові накладні №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року.

Одночасно, суд акцентує увагу на тому, що рішення ДФС України №641261/36541576, №641288/36541576, №641232/36541576 від 10.04.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН формально містять підставу для їх прийняття, що зазначена у Постанові КМУ №190, а саме: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки, у зазначених рішеннях не зазначено, які саме надані платником податків копії документів складені з порушенням законодавства та якими мотивами керувалася Комісія ДФС України, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.

Суд приходить висновку, що відповідачем мало місце порушення вимог підпункту 201.16.1 пункту 201 статті 201 ПК України, оскільки в квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко не вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року в ЄРПН, та не зазначено, які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, подані позивачем разом з повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено копії документів, які доставлені до ДФС України, підтверджують реальність здійснення господарських операцій, по яких складено податкові накладні №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією ДФС України рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладених позивачем правочину змісту фактичної господарської операції та відповідають вимогам чинного законодавства України до спірних правовідносин, а відтак податкові накладні №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення №641261/36541576, №641288/36541576, №641232/36541576 від 10.04.2018 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень №641261/36541576, №641288/36541576, №641232/36541576 від 10.04.2018 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року, а подані позивачем копії документів підтверджують здійснення господарських операцій, по яких складені зазначені податкові накладні, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних. Відтак позовна вимога про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подану ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкові накладні податкові накладні №25 від 15.12.2017 року, №17 від 08.12.2017 року та №9 від 07.12.2017 року також підлягає до задоволення.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн., на підтвердження чого надав суду договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, детальний опис робіт за договором про надання правової допомоги (а. с. 143-147).

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності (характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення справи, не вимагали проведення підготовчого провадження), про що було зазначено в ухвалі суду від 01.06.2018 року про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до змісту додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №18 від 29.05.2018 року розмір гонорару відповідно до пункту 3.1 Основного договору за представництво інтересів клієнта у Волинському окружному адміністративному суді (першій інстанції) з приводу оскарження рішень ДФС України становить 4 000 грн. З детального опису робіт вбачається, що позивачу були надані такі послуги: 1) проведення аналізу документів та вивчення ситуації на підприємстві з приводу зупинення реєстрації ПН та прийнятих рішень ДФС; 2) консультації пов'язані із розглядом справи та опрацювання нормативної бази, що регулює відносини у сфері зупинення реєстрації ПН з урахуванням останніх змін до законодавства; 3) опрацювання документів пов'язаних із проведенням господарських операцій по зупинених ПН; 4) складання позовної заяви та виготовлення додатків до неї; 5) представництво інтересів у суді першої інстанції; 6) отримання рішення (а. с. 147).

Суд зазначає, що представником позивача в обґрунтування клопотання про стягнення витрат на правову допомогу не було надано ні доказів виконання зазначених у Детальному описі послуг (наприклад, акт виконаних робіт), ані розрахункових документів (наприклад, банківська квитанція, платіжне доручення), які б свідчили про фактичне надання правової допомоги. Тому, суд вважає за необхідне задовільнити лише вимогу щодо відшкодування витрат за представництво адвокатом інтересів позивача в суді, так як фактично це було виконано, що підтверджується присутністю ОСОБА_1 в судових засіданнях 22.06.2018 року та 11.07.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, суд дійшов до висновку, що обґрунтованою сумою для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу адвоката є 667 (шістсот шістдесят сім) гривень, що становить шосту частину від визначеного додатковою угодою до договору про надання правової допомоги №18 від 29.05.2018 року розміру гонорару.

Отже, на користь приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень, сплачений згідно платіжного доручення №2816 від 29.05.2018 року (а. с. 2) та витрат на правничою допомогу адвоката у розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) гривень

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 10.04.2018 року №641261/36541576.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану приватним підприємством Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкову накладну №25 від 15.12.2017 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 10.04.2018 року №641288/36541576.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану приватним підприємством Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкову накладну №17 від 08.12.2017 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 10.04.2018 року №641232/36541576.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану приватним підприємством Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкову накладну №9 від 07.12.2017 року.

Стягнути на користь приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Потебні, будинок 44 а, квартира 8, ідентифікаційний код юридичної особи 36541576) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39292197) судовий збір в розмірі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень та витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) гривень.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер

Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2018 року.