Ухвала

від 13.12.2018 по справі 803/960/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/3958/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Глушка І. В. суддів -Большакової О. О. Макарика В. Я.

перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі №803/960/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання до вчинення дій задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно частини другої цієї статті учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як слідує з матеріалів справи оскаржуване судове рішення ухвалене судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні 09 липня 2018 року, повний текст якого складений судом 16 липня 2018 року. Первинна апеляційна скарга Державною фіскальною службою України булп подана у строки, визначені ч.1 ст. 295 КАС України, однак у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам, встановлених ст.296 КАС України, апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі №803/960/18 ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року була залишена без руху.

На виконання вказаної ухвали скаржником було заявлено клопотання про продовження строків усунення недоліку апеляційної скарги, однак ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у задоволенні заявленого клопотання відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ф.119 штрихкодовий ідентифікатор - 79005 1424217 4, копію ухвали про повернення апеляційної скарги скаржнику вручено 02 жовтня 2018 року (а.с.195).

Повторно з апеляційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 803/960/18 Державна фіскальна служби України звернулась через суд першої інстанції 28 листопада 2018 року (вх.№15586/18), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. Водночас, покликаючись на неможливість вчасно сплатити судовий збір через зупинення Державною казначейською службою операцій на рахунках, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що на підтвердження заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору особою, що подала апеляційну скаргу, не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість звернутись із апеляційною скаргою на судове рішення в порядку та строки, визначені процесуальним законом.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас частина 2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу Res judicata (юридичної визначеності). Відхід від цього принципу можливий лише у разі, якщо він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, із долученого до апеляційної скарги платіжного доручення №2550 слідує, що 26 жовтня 2018 року Державною фіскальною службою України за подання до апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 803/960/18 сплачено судовий збір в розмірі, встановленому законом.

Однак із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення податковий орган звернувся лише 28 листопада 2018 року, відтак покликання скаржника на те, що порушення строків звернення до суду з апеляційною скаргою зумовлене неможливістю вчасно оплатити судовий збір у розмірі, встановленому законом, колегя суддів вважає необґрунтованими.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого скаржником клопотання.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз"яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства Українив разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статями 286, 295, 298, 299, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення пропушеного строку на апеляційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 803/960/18 відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 803/960/18 - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Глушко судді О. О. Большакова В. Я. Макарик