Рішення

від 10.07.2018 по справі 809/984/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. справа № 809/984/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Арабчук В.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника третьої особи - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Брокер-Сервіс", до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Брокер-Сервіс» про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в задоволенні заяв позивача та третьої особи від 23.03.2018 №23/03-1, №23-1, № 1 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA206050001/2016/010072 від 10.12.2016 та зобов'язання внести зміни до вказаної митної декларації.

Позовні вимоги мотивовано тим, що після подання вказаної митної декларації позивачем було встановлено помилкове віднесення товару «пробки із різьбою» до класифікації по позиції «НОМЕР_1» зі ставкою мита 10%, який ймовірно слід класифікувати за позицією товару « НОМЕР_2» зі ставкою мита 15%. На подані заяви про внесення змін до митної декларації митний орган, на думку позивача, безпідставно відмовив у внесенні таких змін до декларації всупереч статті 269 Митного кодексу України та пункту 33 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012.

Ухвалою суду від 12 червня 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 03.07.2018, відповідно до якого Івано-Франківська митниця ДФС України щодо заявлених позовних вимог заперечила. Зокрема, відповідач зазначив у відзиві, що внесення змін до оформлених митних декларацій здійснюється у порядку передбаченому статтею 268 Митного кодексу України, згідно якої посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим особам можливість виправити помилки, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. Зміни, які просив внести позивач будуть мати наслідком зменшення суми сплати податків за уже розмитнений товар, тому така зміна не допускається. Враховуючи вказане, вважає, що митним органом правомірно відмовлено позивачу у внесенні змін до раніше поданої митної декларації (а.с. 51-59).

09.07.2018 позивач подав заперечення на відзив, відповідно до якого позивач вважає, що відповідачем зроблено помилковий висновок про те, що внесення змін до митної декларації можливе тільки у випадку, коли такі зміни не пов'язані з перерахуванням митних платежів, а лише в разі їх доплати (повернення) (а.с.60-65).

19.06.2018 третьою особою було надано пояснення щодо відзиву, відповідно до яких третя особа вважає дії відповідача протиправними з мотивів, що статтею 269 Митного кодексу України закріплено право декларанта або уповноваженої особи вносити зміни у митні декларації, законодавством не встановлено та не описано окремого особливого порядку внесення змін до митної декларації, тому зміни вносяться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2015 №450 (а.с.45-49).

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у заявах по суті справи (а.с. 5-7, 45-47, 60-61). Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позов (а.с. 51-56). В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. В задоволенні позову просила відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, встановив наступне.

10.12.2016 ТОВ «Брокер-Сервіс» подано до митного органу митну декларацію №UA 206050001/2016/010072 з метою митного оформлення товару, який ввозився на митну територію України, одержувач - ТОВ «Скорзонера» (а.с.19).

При здійсненні процедури митного оформлення ТОВ «Брокер-Сервіс» було здійснено декларування частини товару, згідно із статтею 267 Митного кодексу України та щодо вказаних товарів було застосовано ставку ввізного мита - 10%, що відповідає найбільшій ставці.

23.03.2018 позивачем та ТОВ «Брокер-Сервіс» подано до митного органу заяви №23/03-1, №23-1 № 1 про надання дозволу на внесення змін до вказаної митної декларації (а.с.20-31).

Зокрема, згідно заяви №1 від 23.03.2018 декларант з посиланням на статтю 269 Митного кодексу України просив надати дозвіл внести до митної декларації та наведено зміст змін. При дослідженні вказаної заяви (а.с. 22-31) судом встановлено, що ТОВ «Брокер-Сервіс» у відомостях зазначених у декларації, які підлягали зміні, вказано перелік товарів щодо яких здійснено декларування на підставі статті 267 Митного кодексу України за одним класифікаційним кодом згідно УКТ ЗЕД. При цьому, у відомостях, які повинні бути зазначені у декларації декларантом вказано перелік товарів, без застосування статті 267 Митного кодексу України, із зазначенням коду, що відповідає кожній одиниці товару та зміненою митною ставкою.

Відповідачем 16.04.2018 надано відповіді на заяви ТОВ «Скорзонера» та ТОВ «Брокер Сервіс» , в яких повідомлено позивача та третю особу про відмову в наданні дозволу на внесення змін, оскільки відомості, які пропонуються до внесення як зміни у декларацію пов'язані із перерахуванням сум митних платежів (а.с. 32, 33).

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Вирішуючи вказаний спір суд виходив із наступних мотивів та норм права.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Митним кодексом України та підзаконними нормативними актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012.

Відповідно статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (частина 6 статті 264 Митного кодексу України).

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частина 6 статті 264 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 267 Митного кодексу України у разі надходження товарів різних найменувань у кількості більше 10 товарних підкатегорій однією партією вони за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи можуть декларуватися для вільного обігу на митній території України за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка ввізного мита. Якщо до окремих товарів, які входять до зазначеної партії, застосовуються передбачені законом заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, такий спосіб декларування не звільняє декларанта або уповноважену ним особу від додержання зазначених заходів щодо цих товарів.

Таким чином, уповноваженою особою позивача визначено порядок декларування товарів різних найменувань і застосування митних ставок, при митному оформленні частини товару згідно митної декларації №UA206050001/2016/010072 від 10.12.2016 та після прийняття Івано-Франківською митницею вказаної декларації відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у ній несе декларант або уповноважена ним особа.

В судовому засіданні встановлено, що помилка, у зв'язку з якою подавались вищезазначені заяви стосувалась вірності визначення класифікаційного коду згідно УКТ ЗЕД одного із товарів, які були задекларовані для вільного обігу на митній території України, за правилами встановленими статтею 267 Митного кодексу України, а саме «пробка із різьбою» . Як встановлено судом невірна класифікація коду вказаного товару призвела до зменшення митної ставки, яка мала бути застосована з 15% до 5%, що в свою чергу призвело до заниження митних платежів, які обраховані із застосуванням статті 267 Митного кодексу України за ставкою 10%.

Зі змісту заяви №1 про внесення змін до митної декларації ТОВ «Брокер Сервіс» у відомостях, які повинні бути зазначені у декларації, вказано перелік товарів, що декларуються для вільного обігу на митній території України без застосування вимог статті 267 Митного кодексу України, із зазначенням коду, що відповідає кожній одиниці товару та зміненою митною ставкою.

Відповідно частин 1 та 2 статті 268 Митного кодексу України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Згідно статті 269 Митного кодексу України внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Частиною 7 статті 269 Митного кодексу України встановлено, що порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 затверджене «Положення про митні декларації» , яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом подання митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.

Відповідно до пункту 37 вказаного Положення зміни до декларації здійснюються шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за встановленою формою.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Оскільки зміни, які просив внести декларант та уповноважена ним особа, стосувались зміни порядку митного оформлення товарів, які раніше задекларовані та щодо яких здійснено обрахування та сплата митних платежів, стосуються числових значень вже перерахованих (здійснених) митних платежів, які у разі внесення підлягатимуть перерахунку, зазначені відомості не є підставою для внесення змін до митної декларації.

Крім цього, помилка, на яку посилається позивач як на підставу внесення змін призвела до зменшення розміру митних платежів, що унеможливлює виправлення такої помилки у відповідності до статті 268 Митного кодексу України.

Надаючи оцінку діям відповідача, які позивач просить визнати протиправними, суд зазначає, що у спірних правовідносинах митний орган правомірно відмовив у внесенні змін до митної декларації та діяв у відповідності до вимог Митного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450.

Враховуючи наведене, підстави для визнання судом дій протиправними та зобов'язання відповідача внести зміни до митної декларації №UA206050001/2016/010072 від 10.12.2016 відсутні, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Слід зазначити, що у разі відмови в задоволенні позову статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" (код 31067573, с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківська обл., 78593), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Брокер-Сервіс" (код 31876006, вул. Зелена, буд. 16, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300), до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України (код 39640261, вул. К.Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 16.07.2018.