Постанова

від 11.07.2018 по справі 804/4605/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2018 рокусправа № 804/4605/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року (суддя суду першої інстанції ОСОБА_1), прийняту в порядку письмового провадження в м. Дніпро, у справі за позовом Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова до Дніпропетровського Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулося з адміністративним позовом, в якому просило: - визнати дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС, вчинені під час проведення перевірки з 24.12.2012 по 15.01.2013, протиправними; - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2013 № 0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн., від 07.2.2013 № 0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн., від 07.02.2013 № 0000071400 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3026658,61 грн., від 24.04.2013 № 0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС, вчинені під час проведення перевірки Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" з 24.12.2012 по 15.01.2013. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС від 07.02.2013 № 0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн. та від 07.02.2013 № 000004140 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 № 0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС, вчинених під час проведення перевірки Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" з 24.12.2012 по 15.01.2013, та відмовлено в задоволенні позову в цій частині. У решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 року Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС від 07.02.2013 № 0000031400 (про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн.), від 07.02.2013 № 000004140 (про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн.) та від 24.04.2013 № 0000421402 (про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 в частині залишення без змін постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 у вищевказаній частині - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції

За наслідками нового розгляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ГУ ДФС, вчинені під час перевірки, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 07.02.2013 року №0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088.75 грн., від 07.02.2013 року №0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771.00 грн., від 07.02.2013 року про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3026658.61 грн., від 24.04.2013 року №0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067.49 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що СДПІ ВПП ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова з питань дотримання вимог податкового законодавства України по фінансово-господарським відносинам з контрагентами. Під час проведення перевірки податковим органом, серед іншого, встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ "Антраль", ПП "Сервіс транс-Н-08", ПП "Універсал-Н", ТОВ "Бренд-Строй", TOB "Восток Інвест Метал" та ПП Спецпромтехніка , вказані господарські відносини не мали на меті настання наслідків обумовлених правочинами, оскільки зазначені вище підприємства є фіктивними, про що свідчать вироки в кримінальних правах, а також отримані в ході досудового слідства показання директорів, які заперечують свою участь у діяльності підприємств.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу та пояснення, в яких він зазначає, що судом було встановлено відповідність первинних документів вимогам ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підтверджено факти поставки постачальниками на адресу позивача товару. Також, позивач зазначає, що суддя Дєєв М.В. ретельно та всебічно дослідив матеріали справи та всі надані докази сторонами по справі. В межах кримінальних справ №69-0146 та №1-301/11 не досліджувалось та не надавалась оцінка господарським відносинам позивача та відповідних контрагентів, не встановлювалась недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, а отже відсутнє будь-яке підтвердження наявності фіктивних документів, складених за участю позивача та його контрагентів.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів) провела документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій у грудні 2010 року з ПП "А-ПРАЙМ", у липні 2010 року з ТОВ "Металургійна регіональна мережа", у листопаді 2009 року з ТОВ "Светотехника-Херсон", у листопаді, грудні 2010 року з ТОВ "ВКП Омега-Спктр", у листопаді 2010 року з ПП "Мірсан-Сервіс", у жовтні 2009 року з ТОВ НВП "Ременергосервіс", у червні 2010 року з ТОВ "Восток Інвест Метал", у серпні 2010 року з ТОВ "Санриз", у жовтні, листопаді, грудні 2010 році з ТОВ "Веста Дніпро", у жовтні 2010 року з ПП "Модус-плюс" , у жовтні 2010, квітні 2011 року з ТОВ "Ева-Дніпро", у грудні 2010 з ТОВ "АПК "Співдружнічсть", у червні-липні 2010 році з ТОВ "Бренд строй", у листопаді 2010 року з ТОВ "Юніфест-Девелопмент", у липні 2010 року з ПП "Сталь-маш", у липні 2010 року з ТОВ "Антраль", у вересні, грудні, липні 2009 року з ПП "Сервіс транс-Н-08", у жовтні 2009 року з ПП "Універсал н", у липні 2009 року з ПП "Спецпромтехніка", у березні 2008 року з ПП "Славутич-Сігма Н".

За результатами перевірки Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС склала акт від 22.01.2013 № 41/14-0/14308368, а на підставі названого акта перевірки - податкові повідомлення-рішення:

- від 07.02.2013 № 0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн., в т.ч. в сумі 3271,00 грн. за основним платежем та в сумі 817,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 07.02.2013 № 0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн. за періоди: липень-грудень 2009 року, січень 2010 року, серпень, вересень, грудень 2010 року та січень 2011 року;

- від 07.02.2013 № 0000071400 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3026658,61 грн. за 2008 рік, І квартал 2009 року, півріччя 2009 року, ІІІ квартали 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року, півріччя 2010 року, ІІІ квартали 2010 року, 2010 рік, І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2011 року, І, ІІ, ІІІ квартали 2012 року.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 № 0000071400 прийнято рішення від 18.04.2013 № 7452/10/10 -233 про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 № 0000071400 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 5591,12 грн.

Позивачу направлено нове податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 № 0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн.

Вважаючи податкові повідомлення - рішення протиправними позивач оскаржив їх до суду.

За наслідками судового оскарження ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 року було направлено справу на новий розгляд в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС від 07.02.2013 № 0000031400 (про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн.), від 07.02.2013 № 000004140 (про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн.) та від 24.04.2013 № 0000421402 (про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн.)

Направляючи справу на новий розгляд касаційний суд зазначив, що в акті перевірки податковий орган щодо зазначених вище підприємств наводить інформацію про наявність у них ознак фіктивності, яка міститься в матеріалах кримінальних справ, та, у зв'язку з цим, стверджує, що відомості в первинних документах, складених щодо господарських операцій позивача з цими контрагентами, не відповідають дійсності, а валові витрати та податковий кредит позивача є завищеними. Зокрема, податковий орган вважає, що: за господарськими операціями з ТОВ "Антраль", вчиненими у червні 2010 року, позивач завищив валові витрати в сумі 102401,2 грн.; за господарськими операціями з ПП "Сервіс Транс-Н-08", вчиненими у вересні, жовтні, грудні 2009 року, завищив податок на додану вартість в сумі 3432,75 грн.; за господарськими операціями з ПП "Універсал-Н", вчиненими у жовтні 2010 року, завищив валові витрати в сумі 433,33 грн. та податок на додану вартість в сумі 86,67 грн.; за господарськими операціями з ТОВ "Бренд-строй", вчиненими у червні, липні 2010 року, завищив валові витрати в сумі 113332,01 грн.; за господарськими операціями з ТОВ "Восток Інвест Метал", вчиненими у червні 2010 року, завищив валові витрати в сумі 894,99 грн., за господарськими операціями з ПП "Спецпромтехніка", вчиненими у липні 2009 року, завищив валові витрати в сумі 13685,60 грн. та податок на додану вартість в сумі 68428,00 грн.

Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суди повинні були надати належну оцінку зазначеним обставинам, з'ясувати результати розслідувань/розгляду кримінальних справ та, в залежності від встановлених обставин та оцінки доказів кожного окремо та в їх сукупності, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються.

Під час нового розгляду справи вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі створення суб'єкта підприємницької діяльності без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва не є беззаперечним свідченням безтоварності усіх операцій, здійснених цим суб'єктом господарювання за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вимоги, а відтак не може розцінюватись як імперативна ознака нікчемності укладених ним правочинів. При цьому, негативні наслідки для реальних контрагентів фіктивних підприємств мають місце лише у разі умисної спільної участі у вчиненні злочину, зокрема, шляхом сприяння незаконному завищення валових витрат або податкового кредиту із ПДВ. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування податкових повідомлень - рішень від 07.02.2013 року №0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088.75 грн., від 07.02.2013 року №0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771.00 грн., від 07.02.2013 року про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3026658.61 грн., від 24.04.2013 року №0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067.49 грн..

Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Щодо вимог ДП ВО ПМЗ ім.. О.М. Макарова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067.49 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Підставою для зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток слугували висновки, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Так, податковий орган за наслідками проведеної перевірки дійшов висновку, що позивачем завищено валові витрати за наслідками господарських відносин з контрагентами ТОВ Антраль та ПП Брент строй , ПП "Універсал-Н", ПП "Спецпромтехніка" , ТОВ "Восток Інвест Метал" завищив валові витрати, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Такого висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що:

1. Постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-301/11 встановлено та доведено, що ПП "Універсал-Н" було створено без наміру здійснення підприємницької діяльності з метою лише оформування документів фінансово-господарської діяльності, які містять недостовірні дані.

2. За ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України до відносно директора ТОВ „Союз КДС" (код ЄДРПОУ - 24039320) ОСОБА_3 України, директора ТОВ ВВП "Строитель - плюс" ОСОБА_4, фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, порушено кримінальну справу №69-0146. В ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності в тому числі ТОВ "Бренд-Строй", керівник, якого надала пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, суть документів, які вона підписувала, їй не відома, діяльністю ТОВ "Бренд Строй" не займалась і про це їй не відомо.

3. Відповідно до листа ДПІ у Ленінському районі м.Миколаїва від 01.12.2010 року №5810/7/23-112 в якому повідомлено, що згідно службової записки від 22.09.10 №1434\7\08-16-31 податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську, було надано копію пояснень ОСОБА_14, особи, що за даними відомостей ЄДР значиться директор ТОВ "Антраль", відповідно до яких, він відношення до діяльності ТОВ " Антраль " не має, жодних первинних бухгалтерських документів не підписував, ніякого транспортування товару не здійснював, договірних операцій не проводив, податкову звітність по ТОВ " Антраль " ніколи складав та не подавав до податкової інспекції, штампів та печаток ТОВ " Антраль" і не мав. Також, відповідно до акта перевірки, ТОВ „Антраль" з червня 2010 року звітність по податку на додану вартість не подавав.

Надаючи правову оцінку висновкам відповідача про завищення ДП ВО ПМЗ ім.. О.М. Макарова суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01.04.2011 набрав чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України "Податок на прибуток підприємств".

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Підпунктом 138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судами встановлено, що позивач мав господарські відносини у перевірямий період, зокрема з ТОВ Антраль та ТОВ Брент строй , ПП "Універсал-Н", ПП "Спецпромтехніка" , ТОВ "Восток Інвест Метал" на підставі договорів поставок ТМЦ та договору виконання робіт.

На підтвердження виконання цих договорів позивачем було надано податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому - передачі виконаних робіт за червень-липень 2010р.: з TOB "Бренд строй" (код 36165567), за липень 2010 року з TOB "Антраль" (код 36201112), а жовтень 2009 року з ПП "Універсал Н" (код 34052444), за липень 2009 року з ПП "Спецпромтехніка" (код 33704722), а червень 2010 року з TOB "Восток Інвест Метал" (код 35413267).

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Суд зазначає, що документи бухгалтерської та фінансової звітності мають статус первинних документів лише в разі реального здійснення господарських операцій, за відсутності ж вчиненні господарських операцій, формальне складення документів первинної звітності не може підтверджувати право платника на формування валових витрат, та врахування їх при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Як видно з наявних матеріалів справи, Постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-301/11 встановлено що ПП "Сервіс транс-Н-08" було створено без наміру здійснення підприємницької діяльності. ПП "Сервіс транс-Н-08" лише оформлювало документи фінансово-господарської діяльності, які містять недостовірні дані. У постанові від 05.08.2011 зазначено, що підсудний ОСОБА_15 є організатором організованої групи осіб, діючи умисно, спільно з членами організованої групи ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_18, вчинив зловживання службовим становищем і службове підроблення. ОСОБА_15 розробив план вчинення злочину, знайшов співучасників злочину, сформував склад організованої групи, в подальшому керував діями членів організованої групи, своїми умисними діями особисто і, охоплюючи своїм умислом всі дії інших членів організованої групи: ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_19, створив ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Універсал-Н", ПП "Сервіс транс Н-08", ПП Спецпромтехінка з метою здійснення та прикриття незаконної діяльності з переведення грошових коштів із безготівкової у готівкову форму та з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Тобто, постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-301/11 встановлено, що діяльність ПП "Універсал Н" , ПП "Спецпромтехніка" мають фіктивний характер, та направлена лише на надання податкової вигоди третім особам.

Відповідно до частини шостої ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справах № 21-3788а15 та № 2а-1670/7873/11, висловленого у постановах від 1 грудня 2015 року та від 22 березня 2016 року відповідно, на які посилається заявник, суд дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими, спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та бути підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважаться належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт здійснення господарських операцій.

Також, Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірним правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).

Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірні. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Верховний Суд у справі № 2а-2571/10/0870 дійшов такого правового висновку: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 05.05.2018 року у справі №826/11377/14

Отже, податкове повідомлення - рішення №0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 30 142.09 грн. є правомірним, та підстави для його скасування відсутні, оскільки втрати, які сформовані позивача за наслідками господарської діяльності із підприємствами, які провадили фіктивну діяльність, не можуть бути враховані для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер,

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності інакше як за рішенням суду.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як видно з акту перевірки та доводів апеляційної скарги відповідача в основу висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами покладено інформацію про те, що в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності в тому числі ТОВ "Бренд-Строй", керівник, якого надала пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, суть документів, які вона підписувала, їй не відома, діяльністю ТОВ "Бренд Строй" не займалась і про це їй не відомо, а згідно службової записки від 22.09.10 №1434\7\08-16-31 податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську, було надано копію пояснень ОСОБА_14, особи, що за даними відомостей ЄДР значиться директор ТОВ "Антраль", відповідно до яких, він відношення до діяльності ТОВ " Антраль " не має, жодних первинних бухгалтерських документів не підписував, ніякого транспортування товару не здійснював, договірних операцій не проводив, податкову звітність по ТОВ " Антраль " ніколи складав та не подавав до податкової інспекції, штампів та печаток ТОВ " Антраль" і не мав. Також, відповідно до акта перевірки, ТОВ „Антраль" з червня 2010 року звітність по податку на додану вартість не подавав.

З метою з'ясування обставин справи, з'ясування того, чим саме закінчилось слідство в ході якого було надано пояснення директорів підприємств, суд апеляційної інстанції ухвалу витребував від відповідача пояснення та докази на користь заперечення посадовими особами контрагентів позивача своєї участі в господарській діяльності підприємств.

На виконання відповідачем до судового засідання надано копію листа ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, роздруковані з ЄДРСР вирок у справі №1/635/251/2013 та постанову про зняття арешту з майна у справі №761/25635/14-к та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Брент Строй .

Між тим, до матеріалів справи відповідачем та і не було надано копії протоколу допиту або особистих пояснень посадових осіб ТОВ Брент-Строй та ТОВ Антраль , не було також відповідачем надано інформації про наявність вироків, якими було б визнано винними посадових осіб ТОВ Брент-Строй та ТОВ Антраль або інших осіб у здійсненні фіктивної господарської діяльності.

В свою чергу, надані відповідачем роздруковані з ЄДРСР вирок та постанова, не є такими, що свідчать про фіктивний характер здійсненої ТОВ Брент-Строй та ТОВ Антраль діяльності, оскільки вони прийняті у відношенні інших осіб та не містять встановлених обставин, що стосувалися б безпосередньо діяльності ТОВ Брент-Строй та ТОВ Антраль та дій їх посадових осіб.

При цьому, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку сформовані за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами відповідають вимогам Закону щодо своєї форми та змісту, та підтверджують право позивача на формування витрат за рахунок господарських операцій та їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач за наслідками перевірки дійшов хибного висновку про завищення позивачем валових витрат на суму господарських відносин із ТОВ Брент-Строй та ТОВ Антраль .

Щодо вимог ДП ВО ПМЗ ім.. О.М. Макарова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.02.2013 № 0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн., від 07.2.2013 № 0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн. суд зазначає наступне.

Підставою для зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість та визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновки, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пп. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що: за господарськими операціями з ПП "Сервіс Транс-Н-08", вчиненими у вересні, жовтні, грудні 2009 року, завищив податок на додану вартість в сумі 3432,75 грн.; за господарськими операціями з ПП "Універсал-Н", вчиненими у жовтні 2010 року, завищив та податок на додану вартість в сумі 86,67 грн.; за господарськими операціями з ПП "Спецпромтехніка", вчиненими у липні 2009 року, позивач завищив податок на додану вартість в сумі 68428,00 грн.

Такого висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що Постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-301/11 встановлено факт провадження зазначеними контрагентами позивача фіктивної господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками відповідача з огляду на те, що в разі якщо первинні документи, які стали підставою для формування платником податків податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та зазначених витрат є безпідставними.

Як вже зазначалось, Верховний Суд у справі № 2а-2571/10/0870 дійшов такого правового висновку: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у справі №826/11377/14.

Суд звертає увагу на те, що позивачем до матеріалів справи надано документи бухгалтерської звітності щодо контрагентів ПП "Сервіс Транс-Н-08", ПП "Універсал-Н", ПП "Спецпромтехніка", які неодноразово досліджувались під час попереднього розгляду справи, однак суд зазначає, що навіть з урахуванням формального складання бухгалтерської документації, позивач не набув права на формування податкового кредиту за рахунок ПДВ по контрагентам ПП "Сервіс Транс-Н-08", ПП "Універсал-Н", ПП "Спецпромтехніка" , оскільки фіктивна діяльність підприємств не має жодних наслідків крім тих, що прямо пов'язані з її фіктивністю.

Таким чином, відсутніми є підстави для задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2013 № 0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн., від 07.2.2013 № 0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 07.02.2013 № 0000071400 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3026658,61 грн. були вирішені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року, яка в цій частині була залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 21.08.2014 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року. Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 07.02.2013 № 0000071400 не є предметом нового розгляду даної справи, а позовні вимоги в цій частині були помилково вирішені судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткову відмову в позові, в іншій частині постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, 310, 317 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі №804/4605/17 скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.02.2013 року №0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088.75 грн., від 07.02.2013 року №0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771.00 грн., від 24.04.2013 року №0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 30 142.09 грн. - та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволення позову в цій частині.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі №804/4605/17 в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 07.02.2013 року №0000071400 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - скасувати.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі №804/4605/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 13 липня 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай