Ухвала

від 16.07.2018 по справі 695/1275/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1186/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : на ухвалу Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Храпка В.Д., Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І.

за участю секретаря

Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Золотоніської місцевої прокуратури на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2018 року, постановлену під головуванням судді Степченка М.Ю., у справі за позовом Першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог : Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Пальміра (СТОВ Придніпровський край ) про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, -

в с т а н о в и в :

В травні 2017 року Перший заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі.

08 червня 2018 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 заявив клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач отримав спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства і в подальшому заснував юридичну особу - Фермерське господарство, тому даний спір повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2018 року клопотання представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задоволено.

Провадження у справі за позовом Першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог : Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Пальміра (СТОВ Придніпровський край) про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - закрито.

Роз'яснено представнику позивача, що даний спір вирішенню в порядку господарсько-процесуального судочинства.

В апеляційній скарзі Золотоніська місцева прокуратура просить ухвалу суду скасувати, як незаконну, постановлену при неповному з'ясуванні обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушив норми процесуального права, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті .

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення по наступних підставах:

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із матеріалів справи вбачається, що наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 04 березня 2014 року ОСОБА_6 видано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площами 2.4005 га, 1.9005 га, 1.7021 га, 2.0008 га, 2.009 га, 2.0008 га, 2.0009 га, 2.0009 га, 2.0008 га, 2.0009 га, 5.1002га, 1.8003га, 2.0009 га, 1.8010 га, 2.0009 га, 2.0008 га, 1.9017 га, 2.0004 га, 2.7030 га, 1.8005 га, 6.7044 га, 3.7446 га, 5.2121 га, 2.008 га, 11.6359 га, 17 га, 18.8840 га, які розташовані в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради Золотоніського району, земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства орієнтовними площами 2 га, 2 га, 4.0001 га, 9.0023 га, 25 га, які розташовані в адміністративних Коврайської сільської ради Золотоніського району, земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 24.7000га, 45.6000 га, 29.3000 га, 7.1000 га, 2.4495 га в адміністративних межах Кропивницької сільської ради Золотоніського району. За межами населеного пункту за рахунок земель державної власності.

В подальшому, відповідно до наказів, між Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області та ОСОБА_6 укладено договори оренди від 06.06.2014 року, 23.07.2014 року, 12.09.2014 року, відповідно до яких надано в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, загальною кількістю 39 ділянок.

Вказані договори оренди було зареєстровано відповідно до ст. 182 ЦК України.

23 жовтня 2014 року ОСОБА_6 заснувала ФГ В'язовська , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 4.1 Статуту, ФГ В'язовська здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства шляхом виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповіднор до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи , що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (стаття 12 ГПК, у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 заснувала фермерське господарство, тому відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян та підлягає державній реєстрації як юридична особа або ФОП.

Із матеріалів справи вбачається, що фермерське господарство як юридична особа зареєстровано в установленому законом порядку після отримання відповідачем прав на земельні ділянки ( в кількості 39), виділені для ведення фермерського господарства, а тому спір підвідомчий господарському суду.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України "Про фермерське господарство").

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 згаданого Закону).

Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту положень статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа діє на основі Статуту.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

З вищевказаного вбачається, що з моменту державної реєстрації фермерського господарства, фактично відбулася заміна орендаря фізичної особи на фермерське господарство і обов'язки землекористувача перейшли до фермерського господарства. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, спори щодо землекористування з іншими юридичними особами чи прокурором, що діє в інтересах держави , є спорами, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, тому земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 348/992/16-ц, яку відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права.

Судом встановлено, що між ОСОБА_6 та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області в укладено договори оренди земельних ділянок ( в кількості 39) від 05.06.2014 року. 23.07.2014 року, 12.09.2014 року з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України "Про фермерське господарство". Після державної реєстрації вказаних договорів ОСОБА_6 засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря і обов'язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 306/2004/15-ц є помилковим, поскільки правовий висновок стосується інших правовідносин.

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Золотоніської місцевої прокуратури на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2018 року залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Судді: