Постанова

від 16.01.2019 по справі 695/1275/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 695/1275/17

Провадження № 14-520 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д. А.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В.С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула справу за позовом першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури (далі також - прокурор) до Головного управління (далі також - ГУ) Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі також - СТзОВ) Пальміра (після перейменування - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Придніпровський край ), про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок

за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 червня 2018 року, постановлену суддею Степченком М. Ю., та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року, прийняту колегією суддів у складі Храпка В. Д. , Вініченка Б. Б. і Бондаренка С. І.

Учасники справи:

позивач: перший заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури ;

відповідачі: ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3;

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: СТзОВ Пальміра (після перейменування - СТзОВ Придніпровський край ).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 3 травня 2017 року прокурор звернувся з позовом, в якому просив:

1.1. Визнати недійсними та скасувати 39 наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства та про надання їх в оренду ОСОБА_3 (далі - оскаржувані накази).

1.2. Визнати недійсними 39 договорів оренди земельних ділянок (далі - договори оренди), укладених 5 червня, 23 липня та 12 вересня 2014 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з ОСОБА_3 (далі - договори оренди), та скасувати державну реєстрацію цих договорів.

2. Мотивував позов такими обставинами:

2.1. 4 березня 2014 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало накази, якими надало ОСОБА_3 дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення 39 земельних ділянок.

2.2. 5 червня, 23 липня та 12 вересня 2014 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало 39 оскаржуваних наказів.

2.3. На їх підставі 5 червня, 23 липня та 12 вересня 2014 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області уклало з ОСОБА_3 39 договорів оренди, які зареєстровані у встановленому законом порядку.

2.4. Видаючи оскаржувані накази й укладаючи договори оренди, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області допустило порушення вимог законодавства, оскільки земельні ділянки належать до земель історико-культурного призначення, а крім того, не межують між собою (розташовані не єдиним масивом), з огляду на що не могли бути передані в оренду без застосування процедури земельних торгів.

2.5. Після отримання земельних ділянок в оренду ОСОБА_3 уклала з СТзОВ Пальміра договори суборенди земельних ділянок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 8 червня 2018 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі.

4. Мотивував ухвалу тим, що після укладення договорів оренди 23 жовтня 2014 року ОСОБА_3 заснувала Фермерське господарство (далі - ФГ) В'язовська . З моменту його державної реєстрації у правовідносинах користування земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря, і обов'язки землекористувача перейшли до фермерського господарства. Отже, цей спір є господарсько-правовим і не може розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 16 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

6. Апеляційний суд вважав, що ФГ В'язовська як юридична особа зареєстроване в установленому законом порядку після отримання ОСОБА_3 права оренди 39 земельними ділянками, виділеними саме для ведення фермерського господарства. А тому цей спір підвідомчий господарському суду.

7. Суд апеляційної інстанції також вказав, що звернення прокурора в апеляційній скарзі до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц є помилковим, оскільки висновок, сформульований у вказаній постанові, стосувався інших правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 6 серпня 2018 року заступник прокурора Черкаської області звернувся з касаційною скаргою, в якій вказує на порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права. Просить скасувати відповідні судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

9. 24 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

10. Обґрунтував ухвалу тим, що прокурор оскаржує ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. Прокурор мотивує касаційну скаргу тим, що правовідносини щодо набуття ОСОБА_3 прав на земельні ділянки виникли між нею як фізичною особою та ГУ Держгеокадастру у Черкаській області. А тому спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

12. Прокурор вважає, що суди залишили поза увагою висновок ВеликоїПалати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц про те, що наявність у громадянина статусу фізичної особи-підприємця не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як суб'єкта господарювання він виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Судувважала, що спір щодо права на земельну ділянку, виділену такій фізичній особі, має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Позиції інших учасників справи

13. 14 вересня 2018 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу. Просить залишити її без задоволення. Вказує, що з моменту державної реєстрації (23 жовтня 2014 року) ФГ В'язовська обов'язки землекористувача земельних ділянок виконує це господарство. А тому спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

14. 14 вересня 2018 року СТзОВ Придніпровський край також подало відзив на касаційну скаргу. Просить залишити її без задоволення. Мотивує тим, що з моменту державної реєстрації ФГ В'язовська відбулася заміна орендаря - з фізичної особи на юридичну особу. Тому спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

15. ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відзив на касаційну скаргу не подало.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

16. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час подання позову, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних, земельних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

17. Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час подання позову, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

18. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України у відповідній редакції).

19. Господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави (абзац 4 частини першої статті 2 ГПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження).

20. Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, а позивачами могли бути, зокрема, прокурори.

21. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

22. Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб'єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, спори про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів щодо земельних ділянок розглядаються господарськими судами, якщо сторонами таких спорів є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, а інші земельні спори - за правилами цивільного судочинства.

23. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, прокурор вказує, що за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство саме громадянину надається земельна ділянка для ведення фермерського господарства за обов'язковою процедурою без проведення земельних торгів.

24. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

25. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

26. Суд апеляційної інстанції встановив:

26.1. ГУ Держземагентства у Черкаській області наказами від 4 березня 2014 року видало ОСОБА_3 дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, які розташовані в адміністративних межах Дмитрівської, Коврайської та Кропивнянської сільських рад Золотоніського району.

26.2. Відповідно до наказів від 4 березня 2014 року ГУ Держземагентства в Черкаській області 6 червня, 23 липня та 12 вересня 2014 року уклало з ОСОБА_3 договори оренди, згідно з умовами яких останній були надані у строкове платне користування 39 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

27. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

28. Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

29. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що ФГ В'язовська було зареєстроване 23 жовтня 2014 року, тобто після видання оскаржених наказів і укладення договорів оренди. А позов поданий 3 травня 2017 року.

30. Відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

31. За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконуєфермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

32. Отже, з моменту, коли ОСОБА_3створила фермерське господарство, у правовідносинах користування земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря , й обов'язки землекористувача земельними ділянками перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

33. Тому Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що спір стосується земельних ділянок, наданих в оренду фермерському господарству, а не фізичній особі.

34. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, на їхні земельні спори з прокурором, який діє в інтересах держави, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, поширюється юрисдикція господарських судів (близькі за змістом висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц і від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц).

35. Наведений прокурором висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц, не може бути застосовним у цій справі з огляду на відмінність правовідносин між сторонами відповідних спорів.

36. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_3 та СТзОВ Придніпровський край , викладені у відзивах на касаційну скаргу, а висновки судів першої й апеляційної інстанцій - правильними.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

37. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

38. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. Зважаючи на надану оцінку аргументам учасників справи та висновкам судів першої й апеляційної інстанцій , Велика Палата Верховного Суду вважає касаційну скаргу необґрунтованою. Отже, ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

(2.2) Щодо судових витрат

40. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на прокурора .

Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, частиною першою статті 410, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко В. В. БританчукЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна О. Р. КібенкоО. М. Ситнік В. С. КнязєвО. С. Ткачук Л. М. ЛобойкоВ. Ю. Уркевич О. Г. Яновська Повний текст постанови підписаний 22 січня 2019 року.