Рішення

від 09.06.2011 по справі 2-2063/11

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

Справа № 2-2063/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судці Болдирєвої У.М.

при секретарі Гармаш Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2011 року позивач звернувся з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 11 червня 1949 року виконавчим комітетом Зеленківської сільської ради Недригайлівського району Сумської області згідно актового запису № 16 був зареєстрований шлюб між ним та відповідачкою. Від шлюбу неповнолітніх дітей немає. Шлюбні відносини припинені в зв'язку з тим, що відповідачка не бажає жити в селі. Вони проживають окремо, їхній шлюб фактично розпався. Наразі він має намір продати будинок і переїхати до родичів у Сумську область, але дружина не дає дозволу на продаж будинку. Він подав заяву про поділ майна.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання представник відповідачки повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомили. Зі згоди позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, свідків, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з позивачем, дружина з ним не проживає, останній раз була в гостях у 1993-1994 роках. Позивач живе постійно сам, йому допомагають родичі та хатня робітниця.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він допомагає позивачу по господарству, кожні два місяці він відвозив позивача в м. Павлоград, де позивач заходив до дружини і передавав їй гроші. Останнім часом позивачу важко було підійматися сходами, тому він особисто передавав гроші дружині позивача.

Частиною 1 ст.112 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Згідно вимог ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі більше ніж 60 років і до цього часу потреби у розірванні шлюбу не виникало. Дійсною причиною подання даного позову є спірні питання з приводу спільного майна подружжя.

Проживання подружжя за різними адресами у даному випадку не означає остаточного припинення шлюбних відносин і не є підставою для розірвання шлюбу. Сторони проживають окремо за взаємною згодою, що є проявом права кожного з подружжя на вибір місця проживання.

Позивач щомісячно надає дружині матеріальну допомогу, що свідчить про те, що шлюбні відносини між ними не припинилися.

Збереження шлюбу не суперечить інтересам сторін, оскільки не позбавляє сторони можливості поділити спільне сумісне майно.

Зважаючи на похилий вік сторін (позивачу 88 років, відповідачці 80 років) а також тривалий час перебування їх у шлюбі, збереження шлюбу відповідає їх інтересам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 60, 131, 212, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя У.М. Болдирєва