Рішення

від 20.06.2007 по справі 15/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/47

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.06.07 р.                                                                               Справа № 15/47                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Авілес”  м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 33620543)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00210602)

про стягнення боргу за поставлену продукцію у сумі 28664,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Давиденко О.М. за довіреністю  від 03.03.2007р.

від відповідача: Стародубцева Л.В. за довіреністю № 17/37-13 від 01.02.2007 р.

          До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Авілес” до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення боргу за поставлену продукцію у сумі 28664,21 грн.

Ухвалою суду від 03.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/47, якою сторони були зобов'язані надати документи, виконати дії.

Ухвалою суду від 17.04.2007 р. строк розгляду справи продовжений до 29.05.2007 року.

Позивач заявою від 17.04.2007 року уточнив, що у четвертому абзаці пункту 4 позовної заяви слід вважати вірною суму  видаткової накладної № 45 від 05.05.2006 р. у розмірі 2053,01 грн. Суд прийняв дане уточнення позивача до розгляду.

Ухвалою суду від 29.05.2007 р. строк розгляду справи продовжений до 29.06.2007 року

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалася фіксація судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки  № 15/796 від 09.09.2005 р.

Згідно п. 1.1 поговору постачальник (за справою позивач) зобов'язується передати в обумовлений строк продукцію у власність покупця, а покупець (за справою відповідач) за умовами, наведеними у даному договорі зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію.

Згідно п. 2.2 договору загальна сума договору складає 500000 грн., при чому в п. 2.3. договору визначено, що ціна у договорі вказана без ПДВ.

Згідно п. 5.3. договору датою фактичної поставки продукції вважається дата її вручення покупцю або отримувачу з долученням пакету документів, обумовлених в п. 6.2. даного договору.

Відповідно до п. 6.2. договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи:

а) рахунок;

б) сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності);

в) накладну

г) податкову накладну.

Відповідно до п. 8.1. договору оплата продукції здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в національній валюті України.

Пунктом 8.3. договору сторони обумовили, що форма розрахунку – безготівковий розрахунок.

Згідно п. 8.4. договору покупець здійснює оплату за поставлену продукцію в продовж 3 календарних днів від дня поставки продукції.

На виконання умов договору позивач за період з 01.10.2005 р. по 13.07.2006 р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 145457,51 грн. згідно видаткових накладних. Також факт поставки продукції підтверджується податковими накладними та рахунками-фактурами.

Відповідач в порушення умов договору оплатив поставлену продукцію частково лише у сумі 116793,30 грн., що підтверджується копіями виписок банківського рахунку позивача, через що утворилась заборгованість на користь позивача у розмірі 28664,21 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Неоплаченими, за ствердженням позивача залишилися останні видаткові накладні та рахунки-фактури, а саме: № РН-0000045 від 05.05.2006 р. на суму 2053,01 грн., № РН-0000052 від 18.05.2006 р. на суму 2112,00 грн., № РН-0000057 від 26.05.2006 р. на суму 5871,36 грн., № РН-0000068 від 09.06.2006 р. на суму 8659,20 грн., № РН-0000065 від 09.06.2006 р. на суму 8659,20  № РН-0000080 від 13.07.2006 р. на суму 9968,64 грн.

Відзивом на позовну заяву № 17/116 від 21.03.2007 р. відповідач не визнав позовні вимоги позивача, посилаючись на те, що оскільки між сторонами не відбувалася звірка розрахунків, то позивач не довів фактичну наявність заборованості відповідача перед позивачем.

Однак актом звірки від 31.03.2007 року, який підписаний і скріплений печатками сторін, виявлено заборгованість відповідача на користь позивача у сумі 18695,57 грн. згідно бухгалтерських даних відповідача та у сумі 28664,21 грн. згідно бухгалтерських даних позивача (даний акт залучений до матеріалів справи).

Спірною сумою, яка є різницею між заявленою сумою позову та фактично визнаною заборгованістю відповідача стала сума 9968,64 грн. (28664,21- 18695,57= 9968,64) за видатковою накладною № РН-0000080 від 13.07.2006 р.  яку відповідач не визнав, обгрунтовуючи це тим (письмові пояснеення № 17/277 від 25.05ю2007 р.), що у відповідності з реєстром отриманих та виданих накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, поставка продукції по видатковій накладній № РН-0000080 від 13.07.2006 р. позивачем на адресу відповідача не здійснювалася, тому як це не відображено за бухгалтерським обліком відповідача.

Однак в процесі розгляду справи виявилося, що фактичне отримання продукції за вказаною накладною здійснювалося, що підтверджується письмовими поясненнями О.Б. Бражнової – керівник бюро металів відповідача, яка підтвердила той факт, що на момент отримання продукції у відповідача 13.07.2006 р. не було можливості оформить усі належні документи (довіреність на право отримання продукції тощо).

Бражнова О.Б. для затвердження факту отримання товару розписалася у видатковій накладній № РН-0000080 від 13.07.2006 р.  та скріпила свій підпис печаткою ОМТС № 15 – комерційне управління відповідача (оригінал вказаної накладної долучений до матеріалів справи).

Пояснення Бражнової О.Б. також підтвердилися письмовими поясненнямии бухгалтера-кладовщика позивача Н.А. Спичак.

За таких обставин суд дійшов висновку, що фактично доведено отримання продукції відповідачем від позивача за останньою видатковою накладною № РН-0000080 від 13.07.2006 р., яка відповідачем також не оплачена.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1  ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 того ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спір виник з вини відповідача у зв'язку із порушенням умов договору № № 15/796 від 09.09.2005 р. та норм Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, тому підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 49; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецталь” (юридична адреса: 84306 м. Краматорськ; ЄДРПОУ 00210602; поточний рахунок 2600901517252 у філіі  ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”; МФО 334817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Авілес” (юридична адреса: 84306, Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 1а; ЄДРПОУ 33620543; поточний рахунок 26009047601600 в Краматорській філії АКІБ „Укрсіббанк”; МФО 351005) суму 28664,21 грн., крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 286,64 грн.

У судовому засіданні 20.06.2007 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписаний судом  25.06.2007р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя